8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Виховна година "Хліб у звичаях та обрядах українців"

Про матеріал
Виховна народознавча година. Мета - показати роль хліба в житті людини, розглянути звичаї та обряди українців, пов'язані з хлібом. Виховання шанобливого ставлення до хліба, до людей, які виготовляють хліб. Розвиток вмінь та навичок випікання хліба.
Перегляд файлу

Відділ освіти Новгород-Сіверської райдержадміністрації

Новгород-Сіверський районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хліб у звичаях та обрядах українців

 

        Виховна година  у 7 класі

 

 

 

                                                                  

 

 

                                                                  Підготувала та провела

                                                                   вчитель історії

                                                                   Блистівського НВК

                                                                   Новгород-Сіверського р-ну

                                                               Курило Ніна Михайлівна

 

 

Мета : ознайомити учнів з найголовнішою стравою української народної кухні; показати роль хліба в житті людини; розглянути звичаї та обряди українців, пов’язані з хлібом. Виховувати в учнів шанобливе ставлення до хліба, до людей, які виготовляють хліб. Розвивати вміння та навички випікання хліба.

Обладнання : скатертина, вишиті рушники, хліб, атрибути для інсценізації сценки (образи, коровай,рушники), ілюстрації, пшеничний сніп, прикрашений червоною стрічкою, ваза з гілочкою калини.

Попередня підготовка : за тиждень до уроку повідомляю учнів про тему і даю завдання знайти і записати прислів’я і приказки про хліб; роздаю сценарій сценки « Сватання ».

 

Хід виховної години

 

Організаційний момент

 

Засвоєння народного календаря

Учитель : 30 березня українці святкують день « Теплого Олексія »  — так по-народному називають день святого Олекси, чоловіка Божого. В цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку : « Покинь сани — бери віз », а щука-риба хвостом лід розіб’є.

 

Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з учнями 

1. Які народні страви готують у вас вдома?

2. Які страви відносимо до повсякденних, а які до святкових?

3. Назвіть прислів’я, в яких зустрічаються українські страви?

4. Які ритуальні страви готували на Великдень?

 

Актуалізація опорних знань учнів.

Гра  « Календарик »

 

Сприйняття й осмислення нового матеріалу

Вступне слово вчителя. Повідомлення теми й мети уроку.

Учитель : запишіть, будь ласка, тему нашого сьогоднішнього уроку : «Хліб у звичаях та обрядах українців».

План уроку :

1.Хліб у нашому житті.

2.Хліб в обрядах та звичаях.

3.Випікання хліба.

 

За всіх часів і в усіх народів найбільшою святинею вважався хліб. Про нього писали поети і мислителі, він прославлявся в піснях і думах. Коли його не ставало — приходило лихо. Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога : «Хліб наш насущний дай нам сьогодні».

 

Творча робота учнів

Один з учнів зачитує вірш про хліб.

Учень :

Він вічний і святий, цей житній хліб —

Чи в паляниці на столі у хаті,

Чи зв’язаний в важкий тужавий сніп,

Де колоски шепочуться вусаті.

Він виріс для пісень і добрих слів,

Тому що народився під піснями.

Віки проходять тисячами діб,

І новим дням земля безмежно рада.

Він вічний і святий, цей житній хліб,

Так, як життя, добро, кохання, правда.

 

Розповідь вчителя

Учитель. Ота святість, пошана до хліба передавалися з покоління в покоління дітям і внукам.

 

Первісне застосування набутих знань

  • Діти, що вам говорили батьки, коли ви пустували з хлібом?

«Не кидайтесь хлібом! Він святий».

«Доїж шматочок хлібця, бо в нім твоя сила».

 

Розповідь вчителя

І все ж таки цікаво, коли хліб вперше прийшов на стіл до людини. Вчені-археологи різних країн світу після вивчення багатьох матеріалів вважають, що першою хлібною рослиною є не сучасні злаки, а дуб. При дослідженні трипільських поселень не території сучасної Кіровоградщини знайдені були висушені й розтерті в муку жолуді із яких тут випікали хліб. Але залишається невідомим, коли вперше людина випекла свій хліб.

Існує чимало казок та переказів про хліб. В одному з них розповідається : « Якось в родині пекли хліб. Одна паляниця скотилася з лави і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт багатого і просить : « Приміть мене до себе — завжди будете ситі ». « У нас і калачів досить », мовив багатий. Покотилася хлібина далі. Докотилася до краю села й стала перед хатою бідняка. Саме у дворі гралися діти. Побачивши хліб, зраділи йому й весело понесли до хати, де почали їсти його. Коли залишився тільки окраєць, сталося диво : виросла з окрайця нова паляниця.

 

Запитання учням

  • Діти, можливо, ви знаєте перекази, легенди про хліб ?

 

Відповідь учня

Учні. Розповідають легенду про хліб та золото.

Учитель. Отже, ми бачимо, що ніяке золото в світі не може замінити людині хліба. Він відіграє важливу роль в житті людини.

 

Розповідь вчителя

З хлібом пов’язані певні звичаї та обряди. Коли народжувалася дитина, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину на здоров’я та достаток. А на весілля молодих зустрічали з хлібом-сіллю, і вони схиляли голову перед хлібом, цілуючи його.

 

 

 

 

Інсценізація зустрічі молодих батьками

Двоє учнів (батько й мати) беруть коровай на вишитому рушнику, а перед ними стоять двоє інших (молоді). Вони тричі вклоняються батькам і цілують хліб.

 

Розповідь вчителя

Учитель. Йшли на поминки — обов’язково несли з собою буханець. З хлібом виряджали людину в останню дорогу. Дорогих гостей зустрічали також хлібом. Коли відбувалося сватання, обов’язково свати та родина молодої обмінювалися хлібом.

 

Перевірка домашнього завдання

Учні, підготувавши вдома сценку заручин, демонструють її на уроці.

Інсценізація заручин

Дійові особи :

                             батько,

                             мати,

                             наречена,

                             наречений,

                             старости,

                             хлопці.

Інсценізація обряду сватання відбувається на фоні інтер’єру селянської хати.

 

Розповідь вчителя

  На тому місці, де мала стояти хата, сіяли пшеницю. Якщо вона гарно сходила, то це означало, що місце добре і хату можна будувати. В нову хату входили тільки з паляницею. Принести хліб означало побажати господарю достатку, здоров’я.

Первісне застосування набутих знань

 

Запитання учням

Діти, а ви ніколи не замислювалися, як саме і де випікали хліб?

 

Відповідь учнів

Хліб випікали в печі на капустяних листках.

 

Розповідь вчителя

Так, правильно, хліб випікали в гарячій печі на капустяному або дубовому листі , без форми. Хліб готували раз на тиждень, найчастіше у суботу. Цим займалися жінки. Під час випікання хліба не можна було сваритися. Руками легко вимішували круглу, наче сонце, хлібину. Хліб ріжуть тільки в руках — лівою тримаючи хлібину, притиснувши її до грудей, а правою — ножа. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Не можна класти її догори. В усі часи майже всі свята були пов’язані з хлібом, навколо якого розгорталося те чи інше дійство.

На Різдво обов’язково пекли пироги, пампушки. На Великдень у красному куті виставляли високі паски та крашанки. На свято Андрія влаштовували вечорниці, основним тут було кусання калити. Калита — величний корж із білого борошна, посередині дірка. Гарний наш хліб, і білий, і чорний. Та ні з чим, мабуть, не можна зрівняти коровай. Коли печуть коровай, це велика радість, свято.

Перевірка набутих знань

Робота з ілюстрацією

Бесіда з учнями

1.Що зображено на ілюстрації ?

2.На яке свято обов’язковим був коровай ?

3.Скажіть, будь ласка, чим прикрашали коровай ?

4.Хто випікав коровай ?

 

Розповідь вчителя

Не дозволялося брати участь у випіканню короваю вдовам та розведеним жінкам. Поки виготовлявся коровай, діти й коровайниці повинні триматися в парі.

Хліб і рушник — одвічні людські символи. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили хліб. Цей звичай пережив віки, став доброю традицією і в наш час.

 

Запитання учням

Які ви знаєте прислів’я та приказки про хліб ? (Діти читають прислів’я, які заздалегідь підготували вдома).

 

Висновок вчителя по даному питанню

Отже, ми з вами переконалися, що жодне свято, жоден обряд не проходили без хліба. Як говориться в народному прислів’ї : « Хліб — всьому голова ».

Узагальнення і систематизація набутих знань

 

Творчі завдання учням

Конкурс

Учитель. А зараз ми з вами проведемо конкурс на знання свят, традицій і обрядів, у яких присутня головна святиня нашого українського народу — хліб.

1.На це свято печуть корж, солодкий, у вигляді зірки, його підвішують на стрічку і намагаються відкусити. (Калита)

2.Ня яке свято готували 12 страв ? (Різдво)

3.Обрядовий хліб, поширений серед слов’янських народів. Особливе значення він має в українському весіллі. (Коровай)

 

Інтелектуальна вікторина

1.Хто знає найбільше страв з борошна ?

2.Хто вправний : клас ділиться на три команди. Завдання : із паличок для лічби скласти прислів’я « Хліб — всьому голова». Хто перший — той переміг.

 

Домашнє завдання

Вдома напишіть невеличкий твір на тему: « Хліб у нашому житті ». Особливо розкрити значення хліба у звичаях та обрядах нашого народу.

doc
Додав(-ла)
Курило Ніна
Додано
8 травня
Переглядів
123
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку