Виховна година "Хліб-усьому голова"

Тема: Хліб-усьому голова

Мета: навчити дітей шанувати хліб, поважати народні традиції, пов'язані з хлібом; розвивати гордість за здобутки українського народу.

Нема такого хліба на землі,
Як той, що моя мати випікала,
На листі горіховому в печі,глибокій,

 мов тунель коло Яремчі.
Як небо зорями, той мамин хліб
Обсипаний був зернятками тмину,
Він кликав і манив мене здаля,
Як свято пахощів у нашій хаті.
Я не збагну ніколи, як вмістилось
Моє життя в маленькім слові: хліб,
Вселенна - в зірці запашного тмину.

Хліб - то достаток. Із давніх-давен у кожній родині хліб був у великій пошані. А поруч із хлібом завжди ставили сіль. Колись чумаки їздили по неї дуже далеко - аж у Крим. Тому сіль і хліб, що діставалися людям важкою працею, вважалися дорогим набутком і завжди цінувалися. Шанобливе ставлення до них підкреслюють і народні прислів'я. (Звертається до глядачів.) Хто назве мені мудрі вислови про хліб та сіль?

У нашому народі здавна кажуть:
Гість у дім - щастя в нім.

 Хліб - усьому голова.
Без хліба суха бесіда.
Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
 Без солі, без хліба немає обіду.
 Без солі не смачно, без хліба не ситно.
Де хліб і вода, там немає голоду.

От мої розумники! Молодці. А чи знаєте ви, що хлібом відзначали будь-яку визначну подію в житті людини? Жодне свято не обходиться без паляниці.

Народжувалася дитина - родичі йшли до оселі її батьків із хлібом, виряджали сина в далеку дорогу - мати обов'язково ув'я­зувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будува­ли хату - гості неодмінно приходили з книшем-хлібиною. Отже, хліб - це мірило життя.

Ведуча.
Цікаво, а що ж наші діти знають про хліб? Про це ми зараз дізнаємось із вікторини.

Господиня проводить вікторину.

Господиня.
Які злакові рослини вирощують для виготовлення хліба? (Пшеницю, жито, ячмінь, овес.)

Чим відрізняються ярі від озимих посівів? (Ярі сіють навес­ні, а озимі - восени.)

Які ви знаєте назви хліба? (Паляниця, буханець, коровай.)

Який хліб корисніший: свіжий чи черствий? (Свіжий.)

Як можна довше зберегти хліб свіжим? (Загорнути його в серветку й покласти в хлібницю.)

Як потрібно ставитися до хліба? (Із пошаною, не кришити, не ламати, не кидати недоїдений окраєць.)

Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна? (Вермішель, макарони, вафлі, печиво, тістечка, бублики та ін.)

Бачу, досвідчені в мене гості зібралися. А хто з вас відмовиться від домашніх вареників чи пиріжків, галушок чи пампушок? Це все - хліб, вирощений на нашій рідній українській землі, під нашим теплим сонцем і политий запашними степовими росами. Він дає нам силу і наснагу, робить дужими і стійкими в усіх труд­нощах. Тож всім смачного!

1-ша дитина
Жито дозріває
На горі за гаєм.
Зерна обважніли
На міцнім стеблі.

2-га дитина
Колоски схилились -
Це вони вклонились
За тепло, за щедрість
Матері землі.

3-тя дитина
Сьогодні з магазину
Я приніс хлібину,
А хлібина дуже свіжа,
Зараз я її розріжу.

4-та дитина
Дам я мамі й татові,
Ще й меншому братові,
Дідові й бабусі,
Ще й сестрі Катрусі.

Діти - читці залишають зал.

Господиня.
Який шлях хліба від зернини до хлібини? Чи знаєте ви, друзі, як хліб потрапляє до столу? Раніше це було так. Запрягав селянин у плуг чи леміш коняку та орав смугу землі. Потім вручну засівав її насінням жита чи пшениці. А коли хліб дозрівав, косив його косою чи зрізував серпом. Скошений хліб господар обмолочував ціпами, провіював зерно на вітрі, молов на млині, а із борошна господиня пекла хліб.

Тепер вирощувати хліб людям допомагають десятки розум­них та сильних машин. Ще восени колгоспники починають пі­клуватися про врожай майбутнього року. Вони глибоко зорюють землю тракторами. Узимку за допомогою снігозбору в полі нако­пичують більше снігу, щоб весною в ґрунті зібралось багато вологи. Не забувають колгоспники і про підгодовування майбутніх посівів перегноєм, торфом, мінеральними добривами. Весною, по зораному восени полю, колгоспники пускають залізні борони, по­тім культиватори. Поле стає м'яким, рівним, у ньому добре зберігається волога. Тепер можна починати сіяти. До тракторів хлібороби чіпляють сіялки; і ті рівними рядками вкладають у ґрунт насіння пшениці.

Ось і пшениця зійшла! Але разом із пшеницею зійшли і бур'яни. Що робити? І знову на допомогу людям приходять машини. Вони розкидають над посівами особливу хімічну рідину, що знищує всі бур'яни.

Нарешті пшениця дозріла, і колгоспники починають жнива. Комбайни із жниварками зрізають густу пшеницю й складають її у валки. Коли пшениця у валках підсохне, її підбирають і обмолочують. Щоб зерно було чистим, відбірним, його пропускають крізь зерноочищувальні машини. А потім на вантажівках відвозять зерно в колгоспні комори, елеватори та до млина. Із млина змелене зерно постачають хлібозаводу.

Із борошна на хлібозаводі печуть паляниці, батони, бублики - все те, що ми так любимо. (Свою розповідь Господиня супроводжує показом відповідних картинок.)

                                     Перегляд відеоПроцесс производства хлебобулочных изделий.mp4

До залу входять діти - читці.

5-та дитина
Скував коваль леміш,
Зорав лани орач,
І золотим зерном
Засіяв їх сівач.

6-та дитина
Із тучі приснув дощ - І
 розчахнувся глиб,
І вибився з землі
Зеленостеблий хліб.

7-ма дитина
Він стрілку звів тонку,
Налився медом весь,
Росою забринів
Під золотом небес.

8-ма дитина
Хмаринам уклонивсь,
І сонцю, і землі,
І людям, що з зерна
Його на світ звели.
 
9-та дитина
За їх добро стократ
Відплатить він добром,
Забродить у діжі
Запарою й вином.

10-та дитина
Жива його душа
Відродиться в мені,
І золото його
Перейде у пісні!