Виховна година "Моє рідне місто - Яготин"

Опорний заклад освіти «Яготинський навчально-виховний комплекс «Спеціалізована школа – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2»

Усний журнал

«Моє рідне місто - Яготин»

Класний керівник

6-В класу

Приходько Алла Михайлівна

м.Яготин 2021 р.

Мета:

- зацікавити учнів вивченням та дослідженням історії свого рідного міста;

- формувати пізнавальну активність учнів;

- виховувати почуття любові до рідного міста

Хід заходу

1. Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься … Україна.

2. Як багато є міст на землі!

Біля них є річки і долини.

Є міста і великі й малі,

Та таке як у мене єдине!

3. Із попелища ти вставала,

Русь Київська, в усі віки.

Росою рани промивала,

І вічністю пливли роки.

Тут Яготин наш сивочолий,

Повитий славою синів,

Стоїть над берегом Супою,

Як пам'ять прадідів, дідів!

Доброго дня! Наш сьогоднішній захід присвячений нашому рідному місту та має назву «Моє рідне місто – Яготин».

Сьогодні ми помандруємо сторінками нашого славного міста.

Перша сторінка «Історична»

Сторінка історична

Веде нас в давнину

Історію про місто

Розкаже не одну.

1. Півострів між Супоєм та Іржавцем на початку ХІV ст. не пустував. То були часи, коли на Україні гарцювали орди кримських татар. По люстрації 1552 року земля над Супоєм належала Канівському замку. Судячи з останніх слів, можна зробити висновок, що з середини XIV ст. постійно перебували тут здобитчики. 
2. Друга половина XVI ст. відзначається тим, що селяни і міська біднота Волині, Поділля, Полісся і Галичини частково переселялись на менш заселені землі. Осідали в Придніпров’ї. Поселенці прийшли на півострів, що омивався двома річками. На великому півострові існувало його відгалуження – малий півострів, який з трьох сторін оточувала вода, а входом до нього служив невеликий перешийок суші, де жили здобитчики. Підварки – місце, де люди жили з найдавніших часів. І нині можна стверджувати, що саме там був започаткований Яготин.
3. Існує багато версій походження назви міста. За однією з легенд ця назва нібито має походження від кримських татар, які були розбиті козаками на Супої в районі міста Яготина. Татарський мурза Яга був узятий в полон і утримувався козаками в укріпленому таборі на півострові, який витягнувся в Супій (тепер Підварки). Звідси і назва “Яго-Тіно” – яга в полоні.
4. За іншою версією назва походить від першого поселенця. Легенда розповідає, ніби-то якийсь Яга, оселившись над Супоєм, обніс свою хату тином. 

Друга складова частина назви міста – “тин” – у давньоруській мові означало загорожу, паркан, стіну і обсадні укріплення. А з’являється слово “тин” на території сучасної Європи у ІІ ст. н.е. Тим не менш, вище сказане не доводить, що легенда про “яга” і “тин” справді достовірна.

5. Існувало ще одне давньоруське слово “тіун”, яке, на перший погляд, не має відношення до назви міста. У ХІІІ ст. воно трактувалося як “керуючий, суддя, скарбник князя” або “посадова особа на волоці”. “Волок” пояснюється це так: “заболочена частина шляху між двома, берегами річки, через яку треба перетягувати човен”. 

Шлях, який пролягав через Підварки на Київ (і Переяслав) мав перепону саме у вигляді такого “волока” і те, що пізніше саме там виникло поселення, то можливим буде припущення першої назви Яготина – Еготіун, яке з часом набуло теперішнього звучання і правопису. Отже, назва міста все ж таки ймовірніше виникло внаслідок перефразування з “Еготіун” або “Еготін” на “Яготин”. 

6. Володимир Проценко - поет, прозаїк, краєзнавець, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премій Івана Багряного, Степана Руданського та «Золоте перо України» пропонує іще одну версію. Згідно люстрації 1552 року землі навколо Супою належали Канівському замку і були ухожені канівськими козаками. В ці місця поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. Коли у травні 1596 року через Яготин на Лубни відступало козацько-селянське військо під проводом С. Наливайка, тут і поселилися козаки, заснували хутір, а вже згодом за якихось 20 років розрослося село. Козаки утворили Яготинську сотню, яка належала до перших, “старожитніх” козацьких сотень Переясловського полку, центром якої було село Яготин, колишній волосний центр Переяславського староства Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського і навколишні села. Згідно з „Ординацією Війська Запорозького” 1638 року Яготинську сотню з 1616 року очолював сотник Захар Яготинський. Його іменем назване містечко. 

Друга сторінка «Історичні пам’ятники»

Промайнули наче мить

Дні славетні, давні.

Нам нагадують про них

Історичні пам’ятники.

Обирайте будь-який конверт, у цьому конверті  пазли з зображеннями різних визначних місць нашого міста. Ваша задача скласти пазли і показати виконане завдання

Третя сторінка «Мальовниче місто»

Мальовниче місто наше

На усій землі найкраще

Перегляд відеоролика про Яготин

Четвертий етап «Знайка»

Відгадати хто на фото