Великосамбірський заклад  загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів

Попівської  сільської ради

Виховна година

«Козацька звитяга»

для 5 – 9 класів

                                                                        Підготувала:

                                                                                     заступник директора з навчально –  

                                                                                     виховної роботи Рябущиць О.А.

                                              Великий Самбір - 2023

Мета: розширити знання учнів щодо героїчного минулого України, зокрема історичних постатей  рідного  краю, продовжувати формувати національну свідомість, почуття гордості за історію своєї Вітчизни та її героїв, почуття колективізму,  розвивати творчі та інтелектуальні здібності, прищеплювати любов до історичного минулого та сучасного рідної землі.

Обладнання: комп’ютер, проектор, мультимедійна дошка, олівець, папір, смартфони

Форма проведення: квест

                                                  Хід заходу

Учитель. Нам залишили сторінки літопису  тих визначних подій минулого,але , на жаль,  деякі слова з часом затерлися  , пропоную  вам стати історикознавцями, та відновити втрачений текст ( вчитель показує дітям сторінку  літопису). Для цього ми з вами прослухаємо перекази наших предків.  Прошу бути дуже уважними. Одного разу мені довелося стати свідком такої розмови.  (За умови проведення офлайн  відбувається інсценізація розмови дідуся з онуком. Онлайн  - розповідь учителя).

-         Дідусю, я так хвилююся за свого татка, який захищає нашу сім’ю і Батьківщину від московської орди.

-         Знаєш , онучку , я теж хвилююся, але я вірю, що непереможний козацький дух, який живе у кожного українця зуміє здолати супостата, що посягнув на нашу свободу.

-         Дідусю, а чому московити на нас напали?

-         А тому, що українці з давніх –давен є вільним народом, який боронив не лише свою землю, а й захищав Європу від ординської навали. А московити ті ж ординці, але називають себе чомусь  нащадками славетних слов’ян – русичів.  А ще , онучку, рабський народ , яким є росіяни , терпіти не може свободолюбивих нащадків козаків.Так –то, малий , і повелося ще з середини ХYII  століття, що царі  зневажали, але боялися гетьманів, воювали з ними.

-         А  що ж дідусю, козаки на чолі з гетьмани  показали їм де раки зимують?

-         Звичайно, ось тобі один із прикладів. Уважно слухай, бо пам’ятати минуле – це наш обов’язок. Діло було так. Україна на той час прагнула з’єднаттися з Річчю Посполитою для утворення могутньої держави, але це дуже не сподобалося  уряду Московії , і вони перейшли до збройного вторгнення в Україну восени 1658 року.  На той час, як і зараз, було багато зрадників, одним з них був кошовий Барабаш. Йому були заплачені кошти, і він з’єднався з армією Ромадановського. Цей душогуб зі своїми воїнами захопили низку українських міст, зокрема Миргород, Лубни та Пирятин, і вирізали не тільки прихильників гетьмана Виговського , але й грабували мирне населення. Літописець того часу так описує пограбування Ромодановським Конотопа: "Він зустрів процесію від громадян міста, помолився і перехрестився перед ними по-християнськи, але пограбував місто і його мешканців по-татарськи і сказав, «що: винуватого Бог знайде, а війська треба потішити і нагородити за праці, в поході понесені». Московського війська було в рази більше. Тоді цивільне населення більше й більше почало схилятися на бік  Виговського, а до московської «орди» приєдналися деякі козаки - вороги гетьмана. Велика ворога вирішила захопити Конотоп перед тим, як просуватися далі вглиб України. Облога Конотопа почалася 21 квітня 1659 року. Перший штурм був невдалим. Укріплення Конотопа не були досить міцними. Втім, в багатьох місцях, містечко оточували болота, тож природний ландшафт дещо сприяв обороні.  О п'ятій годині ранку 21 квітня, після молебню, князь Трубецькой почав приступ; місто обстріляли з гармат, почався бій. Деяким московським загонам вдалося вдертися в фортецю, але козаки Г. Гуляницького мужньо боронилися та вибили загарбників з міста з великими втратами. Після такого намилення шиї Трубецький не наважувався йти на приступ, але постійно обстрілював з гармат місто, і наказав засипати землею рів. Але наші винахідливі козаки використовували той ґрунт для укріплення валів фортеці, робили вилазки та зненацька нападали на московські загони навколо міста. Це змусило хвастливого князя перенести табір війська на 10 км від міста в урочище Таборище на південній околиці села Підлипного і таким чином розділити армію між табором і військами навколо Конотопу.  Цілих 70 днів, чотирьохтисячний загін Г.Гуляницького утримував фортецю проти багатотисячного війська Трубецького, що надало Виговському змогу організувати свою власну армію, отримати допомогу від Речі Посполитої і Криму і навіть залучити найманців. Армія Виговського з кримськими татарами тим часом продовжувала просуватися по напрямку до  Конотопа. 24 червня під селом Шаповалівкою був розбитий невеликий передовий загін московитів, і від полонених дізналися, що Трубецький знаходиться вже не біля Конотопа. План дій змінився,  кримські татари сховалися в засідці в урочищі Торговиця на схід від села Соснівки — табору Виговського. Сам Виговський, залишивши командування братові Григорія Гуляницького Степанові Гуляницькому, вирушив на чолі маленького загону під Конотоп. Рано вранці 27 червня козаки напали на військо Трубецького і, скориставшись несподіванкою, захопили велику кількість московських коней та вигнали їх у степ. Але, оговтавшись, кіннота Трубецького контратакувала козацький загін і Виговський відступив за річку. Рано вранці 29 червня 1659 року невеликий загін Виговського атакував табір Пожарського і після короткої сутички почав відступати, вдаючи втечу. Війська Пожарського, відчуваючи легку здобич, залишили табір і почали його переслідувати. Коли московські війська вступили в село Соснівку, козаки трьома пострілами з гармати та трьома вогневими стрілами дали знак рушати татарам та полякам, а самі всією армією розпочали контрнаступ на Пожарського. Побачивши пастку, Пожарський спробував відступити, але важка московська кіннота та артилерія загрузли у вогкому ґрунті біля річки. У цей час з флангу вдарили кримські татари — московська армія опинилася в оточенні; почалася різанина. Упродовж дня ,29 червня,  були знищені майже всі 30 000 війська Пожарського, а сам він захоплений у полон разом з князями. Полонених за звичаєм віддали кримськими татарам, які майже всіх немилосердно вирізали. Поставши зв'язаним перед ханом, Пожарський, за переказами літописців, плюнув йому в обличчя та обматюкав. За це кримські татари миттєво відтяли йому голову. Трубецькой, почувши про розгром Пожарського, відкликав Ромодановського з облоги Конотопа та пізно ввечері почав відступ з України. Побачивши розвиток подій, Григорій Гуляницький в  ийшов з Конотопа і вдарив по армії Трубецького, що відступала, захопивши багато артилерії; сам Трубецькой ледве не загинув, був двічі поранений і втратив окрім частини артилерії ще бойові знамена, скарбницю й майже увесь обоз. Покінчивши із залишками військ Пожарського, козаки й кримці продовжували переслідувати ворога у його відступі ще протягом трьох днів аж до московського кордону.Ось така – то історія була

-         Дідусю, а я в YouTube бачив відеоролик про Конотопську битву, хочеш переглянемо його разом.

 https://www.youtube.com/watch?v=_fVHRDBj62w

 Учитель.  Отже, дорогі діти, пропоную вам перейти на першу станцію «Історичну», та попрацювати над  відновленням тексту.

 Станція 1. Історична

 Учитель.  (Віддає учням текст за умови щфлайн, а онлайн  учні працюють за допомогою смартфонів).

Україна на той час прагнула з’єднаттися з ……………… для утворення могутньої держави, але це дуже не сподобалося  уряду Московії , і вони перейшли до збройного вторгнення в Україну восени ….. .  На той час, як і зараз, було багато зрадників, одним з них був кошовий ……… . Московського війська було в рази більше. Тоді цивільне населення більше й більше почало схилятися на бік  ………….., а до орди приєдналися деякі козаки - вороги гетьмана. Велика московська армія вирішила захопити …………  перед тим, як просуватися далі вглиб України. Облога Конотопа почалася 21 квітня …. року. Перший штурм був …….. . Укріплення Конотопа не були досить міцними. Втім, в багатьох місцях, містечко оточували болота, тож природний ландшафт дещо сприяв обороні. Деяким московським загонам вдалося вдертися в фортецю, але козаки ………………….  мужньо боронилися та вибили загарбників з міста з великими втратами. Цілих ..  днів, чотирьохтисячний загін Гуляницького утримував фортецю проти багатотисячного війська Трубецького, що надало Виговському змогу організувати свою власну армію, вони з кримськими татарами тим часом продовжувала просуватися  напрямку Конотопа. 24 червня під селом ………. був розбитий невеликий передовий загін московитів, і від полонених дізналися, що Трубецькой знаходиться вже не біля Конотопа. Рано вранці 27 червня козаки напали на військо Трубецького і, скориставшись несподіванкою, захопили велику кількість московських коней та вигнали їх у степ. Але, оговтавшись, кіннота Трубецького контратакувала козацький загін і ………. відступив за річку. Рано вранці …… року невеликий загін Виговського атакував табір .Війська Пожарського, відчуваючи легку здобич, залишили табір і почали його переслідувати. Побачивши пастку, Пожарський спробував відступити, але важка московська кіннота та артилерія загрузли у вогкому ґрунті біля річки. У цей час з флангу вдарили кримські татари — московська армія опинилася в оточенні; почалася різанина. Упродовж дня ,29 червня,  були знищені майже всі 30 000 війська Пожарського, а сам він захоплений у полон разом з князями. Трубецькой, почувши про розгром Пожарського, відкликав Ромодановського з облоги ………….. та п почав відступ з України. Побачивши розвиток подій, …………вийшов з Конотопа і вдарив по армії Трубецького, що відступала, захопивши багато артилерії; сам Трубецькой ледве не загинув, був двічі поранений і втратив окрім частини артилерії ще бойові знамена, скарбницю й майже увесь обоз.

  Станція  «Пошукова»                                                     

Учитель.  Діти, я вітаю вас на станції «Пошуковій».  Вам потрібно розгадати зашифровані слова.

Станція «Детективна»                                               

Учитель. Діти , усі ,мабуть, полюбляють детективи. Зараз ми будемо з вами детективами. До вашої уваги  пропоную анаграму слів.  Потрібно знайти слова, пов’язані  з  Конотопською битвою.

Анаграма слів

Конотопська битва

                                            Список  слів:

1. СОЮЗНИКИ
2. ТАТАРИ
3. ПОРАЗКА
4. ШАПОВАЛІВКА

5. КОНОТОП
6. ПЕРЕМОГА
7. ПОЖАРСЬКИЙ
8. ГУЛЯНИЦЬКИЙ

9. ВИГОВСЬКИЙ

10.СОСНІВКА

Учитель. На завершення нашої гри пропоную перейти за посиланням та переглянути презентацію . Перш ніж ми почнемо перегляд хочу , щоб ви подумали над тим, що об’єднує зображення на картинках в презентації.

Учні переходять за посиланням.

https://docs.google.com/presentation/d/1ucQQENnPCrB0BaR7wYVfj-eD-2yzxmlr/edit#slide=id.p1

Учитель. Що ми можемо сказати про Конотопську битву, та російсько – українську війну 2022 року? (Учням 5 – 7 класів допомогає вчитель зробити висновки, а 8 -9 можуть самостійно).

- по-перше, Конотопська битва в самому зародку знищила ідею «багатостолітнього прагнення українського народу об'єднатися з російськими братами», так само зараз , війна , яку веде Росія, ще раз підтверджує, що український народ ніякого братерства не бажає;

- по-друге, в Конотопській битві Україна відстояла своє право на власний національний шлях, і зараз відстоює своє право рухатися своєю дорогою, без жодних вказівок;

- по-третє, в Конотопській битві українці зруйнували російський міф про те, що «в історії росіяни ніколи не воювали з українцями», сьогоднішні події підкреслюють , що російська орда споконвіку воювала з нашим народом;

- по-четверте, Конотопська битва зруйнувала міф про природний анархізм українців, їх нездатності до власного державного будівництва, ми можемо , з упевненістю сказати, що наша країна була квітуча, мала неймовірні споруди та , головне, волю і свободу , яку хоче відібрати Росія , починаючи від 24 лютого;

- по-п'яте, Конотопська битва засвідчила цивілізаційний вибір України — на Захід, ще 363 роки тому, це відбувається і зараз, що не до вподоби російському керівництву.