Виховна година.«Країна в якій я живу»

Виховна година 6 клас

Тема: «Країна в якій я живу»

Мета: виховувати почуття патріотизму, гордість за свою Батьківщину – Україну, зробити наголос на останніх подіях; формувати в учнів розуміння єдності й цілісності України; відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу.

Наочне оформлення: державна символіка, чорна хустина, вирізані з білого паперу голуби.

Хід заняття

Звучить пісня “ У нас на Україні”

На дошці написаний епіграф

Свою Україну любіть,

Любіть її в час лютий

В останню тяжку мить

За неї Господа моліть!

Т. Г. Шевченко

Учитель: Наш український древній рід

Благословенний Богом на життя довічне.

Його коріння з давніх літ

Дає нам силу титанічну.

Дорогі діти, та гості! Рада  вас вітати. І настрій у нас усіх сьогодні чудовий. Озирніться довкола. А чи помітили ви, йдучи до школи, як яскраво світить сонце і яке сьогодні небо?

Учні відповідають на запитання вчителя

Учитель: Найголовніше для всіх людей є те, щоб світило яскраво сонце і було мирне небо. Важко уявити, що десь над нашою рідною землею клекочуть гармати, повітря здригається від вибухів, а відчай панує в очах людей…

Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.

Бліц-турнір

• Як називається країна, в якій ми живемо?
• Хто ми? Як зветься народ України?
• Назвіть столицю нашої держави.
• Коли святкують день незалежності? Скільки років нашій країні?
• Україна – європейська держава, назвіть її сусідів. 
• Колір прапора України. (Блакитно – жовтий)

• Що означає слово «козак»? (Вершник, вільна людина.)
• Герб України (Тризуб)
• Найвідоміша козацька страва. (Куліш.)
• Дерево, з якого добувають дьоготь. (Береза)
• Кому не дозволялося заходити на територію Запорозької Січі? (Жінкам.)
• Обрядовий хліб, який печуть на Великдень. (Пасха)
• Свято дівочої долі. (Катерини)
• Найвища гора України. (Говерла)
• Найвідоміший футболіст України сучасності. (Андрій Шевченко)
• Грошова одиниця України. (Гривня)
• Приміщення, в якому жили козаки. (Курінь)
• Розписані великодні яйця. (Писанки)

Отже , тема  нашого уроку «країна в якій  я живу»

Учениця   Символи Української держави

Легенда про трьох синів( зачитує вчитель)

 Виходить дівчинка в українському вбранні. На плечах чорна хустина. Звучить мелодія Мирослава Скорика

 Учениця:

Я – Україна, я – Україна,

Лиш перед Богом я на колінах,

Кличу вас люди зліва і справа

В святу Державу, мою Державу!

Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,

Пора звільнитись нам від прокляття!

Учень : Слухайте, слухайте, слухайте люди!

Хтось зворушив там тривогу –

То Україна, кров’ю обмита,

То Україна, слізьми полита,

Йде на всесвітню дорогу!

Учитель: Гірким і тернистим був шлях України у боротьбі за волю та незалежність. Україна знана і визнана. Українці виразно відрізняються від слов’янських і неслов’янських народів. Передусім – мовою. Українська мова – одна з найпрекрасніших й найбагатших мов поміж мовами інших слов’янських, та й не тільки слов’янських народів. Її називають солов’їною. (слайд 6)

Учениця : Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

Учитель: Українці мають усі підстави пишатись, що їхня Батьківщина не раз переживала дні слави, мужньо переносила найважчі випробування. Не одне покоління кращих синів та дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної неньки – України.

Дівчата в українському вбранні виконують пісню  «Виростала я на Україні»

Учитель: Україна – це краплина сонця на карті світу. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, історією. Наша земля наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель та повноводних рік.

У кожного з нас є рідна хата. Подумайте, скільки потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто і затишно, щоб жилось заможно.

Україна – наш спільний дім. Тож маємо дбати усі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне – не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море , і вся розмаїта наша країна.

учень. Серце моє- це Україна
Душу свою вітдаю я тобі
Прославляти тебе я буду знову і знов
Нехай заздрять мені вороги
Ти теперна коліна не станеш
Бо ти маєш найкращих синів
Зацвіте незабаром калина
Бо найкращий той цвіт на землі
Буду Бога просити про найкращі ще дні
Бо найкраща країна ти є на землі

Учень.Наша Україно! Ми — твоя надія,
Ми — твоє майбутнє й заповітні мрії.
Будемо зростати, будемо мужніти,
На твоїх просторах жити і трудитись.
Щоб завжди цвіла ти вільна і єдина,
Синьоока ненько — рідна Україно!

Учитель: Послухайте ось таку притчу.

Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного разу біла фарба сказала чорній, що в тюбику лежала найближче до неї:

- Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти така брудна?

- Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна фарба.

- Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе неправильний. Подивись на мене, ось яким повинен бути справжній колір, і взагалі, всі кольори походять від білого, тому нема нічого більш витонченого, як білий колір, на котрий повинні прагнути бути схожими усі інші фарби. Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона незадоволено відповіла:

- Ні, це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі, якби не було чорного кольору, то нічого видатного не змогли б намалювати. Спробуй без мене щось намалювати, білий аркуш так і залишиться білим.

Почувши це, засперечалися інші фарби і навперебій почали доводити, що тільки їх колір правильний і потрібний. Що тільки вони будуть обрані художником для створення шедевру. Довго та запекло вони сперечались, так, що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через розбурхану неприязнь.Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики впало яскраве світло. Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім, змішавши їх одна з одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення. Художнику не було ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у різноманітності. Для нього були важливі всі кольори. Так був створений великий шедевр, де фарби не протистояли, а взаємодоповнювали одна одну. Так і в нашій країні, кожне місто, кожна область – це лише окремий тюбик з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.

 

Учитель: Символічним є те, що на Майдані, виборюючи свою свободу й нове життя для України, стояли поруч пліч-о-пліч представники різних регіонів України: Івано-Франківська і Харкова, Львова і Кіровограда, Чернівців і Полтави, Рівного, Одеси і Севастополя.А коли після анексії Криму та подій на сході України сотні сімей, зіткнувшись із труднощами, змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки, їх охоче прийняли родини з Прикарпаття, Волині, Київщини, Черкащини та інших територій України.

Учень.Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!

— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.

Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.

Це ще раз доводить, що Україна – єдина держава, і кримські татари разом з українцями і всіма іншими національностями, які проживають на території України – єдиний народ.

Учениця. Мій Любий солдате, пишу я до тебе
З подякой від щирого серця,
Що маю сьогодні я мирнеє небо,
Й надію, що лихо минеться.
Ти зараз на Сході — мене захищаєш,
Щоб мирним у мене був сон,
І те, що молюсь я за тебе — не знаєш,
На це не потрібно ікон.
Я просто у небо звертаюсь до Бога,
Щоб він тебе крізь боронив,
Безпечною всюди була щоб дорога
І стало на все тобі сил.
Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,
Молюся за тебе щодня,
І хоч особисто тебе я не знаю,
Мені відтепер ти — рідня!

Практичне завдання  «Голуб миру».

 Вчитель  Зараз кожен учень отримав гарного голуба, який символізує мир на нашій планеті, в центрі якого ви  напишете  побажання. Пропоную вам написати слова підтримки вашим одноліткам, сім’ї яких змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки. А голуб миру буде її охороняти .

 (Діти на птахах пишуть слова вдячності любові до України, побажання та кріплять навколо обрисів України свої голубки) під музичний супровід

Учень: «Клятва»

Ми, народ, що вийшов із неволі,

Клянемось в благословенну мить –

Всі свої тисячолітні болі

В славу України перелить.

Ми, народ, що вийшов із неволі,

Клянемось в благословенну мить –

Стати рівним у народів колі,

На свободі й для свободи жить!

Учитель: Україна потребує нашої виваженості, єдності, мудрості. Ми пишаємося нашою молоддю. Вона активна, здатна відстоювати своє майбутнє. Ми повинні поважати себе, свою державу, тоді інші країни поважатимуть нас.

Учень. Будем жить! На зло гіркій недолі,

Будемо мову рідну берегти,

Будемо сіять на своєму полі!

Любити, красивішати, рости

Учням пропонується закінчити речення

«Я пишаюся тим, що я українець, так як …»

Підсумки.

 Вчитель: Давайте помріємо…Мрія завжди красива. Мрія — стосила. Бо помножена на тисячі мрій. А отже, невмируща. А отже, всепереможна.

Сидіти і мріяти про краще можна, але у такому разі воно не настане. Можна любити Україну і втікати за кордон. Але чого варта така любов?

Не дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я сподіваюсь, що майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми, а ці люди це ви, які є патріотами нашої держави.

Учениця Я - українка!Горджуся й радію,
Що рідною мовою я володію,
Шевченковим словом умію писати
Слова мелодійні  і вірші складати.
Я - українка! Живу в Україні,
На вільній, єдиній моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки. Озера й річки,
І глибокі ставки,лани неосяжні,
І гори, й долини, цвіт білосніжний у лузі калини.
В душі моїй солодко грає сопілка,
Бо я з України, бо я - українка!

учениця

Тому я вірю.

Я вірю, країно, ти станеш на ноги, 
Махнуть золотистим крилом рушники, 
І щастя затмить всі печалі й тривоги 
На вічні роки і прийдешні віки!

Я бачу квітучу, щасливу країну,

Де кожна людина працює, творить,

Де можна навчатись, кохати, радіти,

Де кожна хвилина — то святості мить.

На цьому наш урок закінчено бажаю всім єдності та миру.