Виховна година "Культура мовлення"

 

Виховна година

«Культура мовлення»

Розробив викладач Шаповалов О.В. Мета: Поглиблювати розуміння учнями етики спілкування, формувати негативне ставлення до лихослів'я, переконувати в потребі кожного підвищувати культуру свого мовлення - найголовнішу ознаку загальної культури.

На дошці записана тема виховної години, а нижче — уривок вірша О. Олеся:  Є слова, що білі-білі, Як конвалії квітки. Лагідні, як усміх ранку, Ніжносяйні, як зірки. Є слова, як жар пекучі 

І отруйні, наче чад...

 

1           

Ведучий: Доброго дня , доброго здоров’я всім. (слайд   1).   

Ведуча: Для нас велика честь спілкуватися сьогодні з вами.

Приємно бачити тут педагогів, які в силу свої функціональних обов’язків, працюють над формулюванням особистості учня, прагнуть виховувати нас, молодь, свідомими громадянами, патріотами

Ведучий:     …і просто добрими і ввічливими людьми.

Ведуча: Але, щоб стати творцями своєї долі, необхідно, аби за час навчання  в училищі  і виховання в сім’ї ми міцно  засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко прийнялися його національним духом, способом мислення і буття.

Ведучий: Василь Сухомлинський писав: «Духовною потребою будь-якої людини є спілкування з людьми, у спілкуванні з ними вона знаходить радість та повноту життя».

Ведуча: Але, на жаль, спілкування сучасної молоді обурює батьків, вчителів, представників старшого покоління.  

Ведучий: Чому так відбувається і які причини виникнення сленгових явищ в молодіжному середовищі?

Ведуча: Саме ці питання ми хотіли висвітлити на нашому виховному заході .

    

Ведуча 2: Завдяки чому люди розуміють один одного?

Ведучий 2: Що таке спілкування?  

Ведуча: Чи можна за мовою людини судити про її культуру і  вихованість?  Ведучий: Чи позначаються особливості спілкування на  взаєминах, настрої, самопочутті й працездатності?  

Ведуча 2 : Що необхідно людині для того, щоб відчувати радість від спілкування?  

Ведучий 2: І від якого спілкування нам слід відмовитись?

Ведуча: Мистецтво спілкування – одна з найбільших здібностей людини, вона піднімає її над усім живим і робить справжньою людиною.

    

 Ведучий: Уміння говорити, слухати - важливі умови взаєморозуміння. Немає у світі зброї сильнішої за слово.

Ведуча2: Не даремно говорять, що словом людським можна зсунути гору з місця.  

Ведучий2: Словами борються.

Ведуча: Словами мовлять.

Ведучий: Словами ненавидять.

Ведуча2: Словами можна вбити.

Ведуча: А можна творити величезні справи.

₂           Ведучий: Про  вміння користуватися словом народ  віками складав приказки і прислів’я.  

 

Ведуча2: Яка людина – така її мова.

Ведучий2: Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.

Ведуча: Гарне слово дорожче за гроші.

Ведучий: В легковажної людини – язик довгий.

Ведуча2: Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по розмові

Ведучий2: Язик багато може зробити: і настрій підняти, і справу зіпсувати.

 

Ведуча: Отже, спілкування розпочнемо з вітання.  (слайд 2)

Ведучий: У всі часи люди вітали одне одного. Рухи, жести, слово якими здавна обмінювались люди різних країн у момент вітання, дуже різноманітні. Ведуча: Але не відповісти на вітання в усі часи й у всіх народів  вважається вершиною невихованості й неповаги до оточуючих. (слайд 3)

Ведучий: У спілкуванні є ще одне правило, про яке не слід забувати. Яким би не був ваш настрій, ви повинні бути коректним з товаришами, не старайтесь на комусь «зігнати злість».

Ведуча: Наприклад: ви вітаєтеся «Добрий день», щиро з усмішкою, а вам відповідають «Здрастє» (Добрий день), але похмуро. Ніби-то відповів на вітання, але настрій знайомій людині вже зіпсував.

Ведучий: Так і ми з вами сьогодні зустрілися не для того, щоб своїми нотаціями зіпсувати вам настрій, а виявити причини вживання  підлітками суржику, нецензурної лайки, жаргонів і з’ясувати, чи є у нас бажання відмовитися від цього.

Ведуча: Розмову з вами ми хотіли би розпочати відомостями з історії виникнення сленгу. (слайд 4)

Ведучий: Бурсацький жаргон знаходимо в «Енеїді» І. Котляревського. Опис троянців – «осмалених, як гиря, ланців – сьогодні можна прикласти як засмаглі, мов скінхеди, бомжі».

Ведуча: Своя таємна говірка була в кобзарів і лірників. (слайд 5) Деякі слова сучасного сленгу є запозиченими із «лебійської мови».

Ведучий: Лебійська мова – це таємна мова кобзарів.

Слово «кльово», «галімий», «лох», «пахан» - з далекого XVIII-XIX століття. Ведуча: Сленг 60-х років був наслідником підвищеного інтересу до популярної музики, наркотиків, постійної ейфорії. (слайд 6)

Ведучий: Сленг 70-х містив велику кількість епітетів,

₃                       Поліс - міліція   

                         Гьорла – дівчина

                         Фейс – обличчя

                         Прикид – одяг

 

 

 

Ведуча: В 80-х роках виникли слова, які вживаються і досі. Обломатися

                         Сейшен – концерт

                         Мочалка – негарна дівчина  

                         Стрьомно

Ведучий: Отже, сленг ми поділили на:

 комп’ютерний, автомобільний, музичний.

Ведуча:Також він поділяється і за середовищем використання:

                         Студентський.

                         Шкільний.

                         Кримінальний.

Ведучий:  Детальніше ми зупинимося на комп’ютерному сленгу. (слайд 7) Комп’ютерний сленг – діалект, жаргон, набір фраз та висловів, що мають вузьке застосування.

Ведуча:  Більшість з них є похідними від слів англійської мови.

Ведучий: Мовознавці вважають, що комп’ютерний жаргон виник одночасно з поширенням електронно-обчислювальних машин у США в середині ХХ ст.  Ведуча: Сучасна молодь більшу частину свого вільного часу проводить в соціальних мережах і ми також.

Ведучий: Раніше ми не дуже замислювались над культурою спілкування в віртуальному світі.

Ведуча: В ці дні, коли ми готувалися до нашої виховної години, ми провели дослідження щодо використання сленгу, зокрема «ВК» і виявилося, що вони просто переповнені сленгом: це і комп’ютерний сленг, і ненормативна лексика, скорочення і вигадані слова.

Ведучий: Ось топ 5 слів, які зустрілися нам найчастіше:

                         Лайк ,Смайлик, Лс ,Спс, ХЗ

А також  ми використовуємо  слово «ава» і «задрот».

Ведуча: Смішно, коли це на проекції, а коли вживаємо – навіть не помічаємо цього.

₄           Ведучий: Наступним розділом і не дуже приємним є ненормативна лексика. Сьогодні почути лайливе слівце, далеко ходити не треба: варто пройтися по вулиці чи проїхатись в транспорті.

Ведуча: Такого наслухаєшся, що, як кажуть, вуха в’януть. Молодь вже не може говорити без ненормативної лексики, вставляє її в речення за потреби і без неї, на автоматі.

Ми переймаємо негативний досвід від тих, з ким найбільше спілкуємось. (Друзі, колеги, члени сім’ї)

Ведучий: Але мало хто знає, що брудні лайливі слова вийшли не з нашої мови, бо українська літературна мова сформована на зразках  літописів, історичних дум, поетичних народних пісень.

Ведуча: Ще в XVII ст. чужинці, що подорожували Україною, писали: «У цього народу тільки чотири лайливі слова: свиня, собака, дідько, чорт»(слайд   8 ).   Ведучий: У нецензурних словах прихована руйнівна сила. Ті, хто їх вживає - швидше старіють, десь на 13-15 років, частіше хворіють, на їхніх рідних, близьких сиплються негаразди. Така людина сама перебуває в оточені руйнівних сил і спрямовує їх на інших співрозмовників.

Ведуча: Це негативне явище стало предметом досліджень біологів, лінгвістів, психологів. Досліди вчених показали, що образливі слова збільшують в організмі об’єм газу імперилу, який роз’їдає наші судини, як іржа.

Ведучий: В науково-дослідницькому інституті мовознавства провели дослід про згубну дію лихих слів на усе живе. У ботаніці є свій «піддослідний кролик» - рослина арабідоксис. Роль лайливої людини над насінням цієї рослини виконував генератор хвиль.

Емоційність лайливих слів він підсилив в 100 разів. Негатив був рівнозначний радіаційному випромінюванню в 40 тис. рентген. Результати експерименту шокуючі! Майже все насіння загинуло від розриву ланцюжків ДНК, безладного перемішування генів і руйнування хромосом.

Несамовитий удар лайок усе таки витримали поодинокі арабідоксиси, але… стали мутантами.

Ведуча: Нарешті, ми підведемо підсумки нашого анкетування і  побачимо, чи не стали ми мутантами і чи є у нас шанс  позбутися ненормативної лексики. Ведучий: З усіх опитаних майже половина зізналися, що вживає «лайливе слівце» у розмові; не виняток і дівчата, від них також можна почути далеко не солов’їну українську мову. (слайд   9 ).   35% зізналися, що можуть собі дозволити вийти за рамки літературної мови лише в крайньому випадку.

І що ж це за крайні випадки?

Ведуча: Найчастіше причинами вживання ненормативної лексики є зняття психологічного напруження, так звана емоційна розрядка, або зняття больового ₅                 шоку або приниження адресата мови.

Ведучий: Що дійсно тішить у цих цифрах, то це те, що майже 65% згодні відмовитися від вживання вульгаризмів, жаргонів і лише 17 % без них вже не можуть і привітатися.

Ведуча: Про сленг і жаргон у сучасній українській літературі розповість Жанна Богданівна.

 

Бібліотекар: Розділ наступний: сленгові номінації у контексті сучасної літератури.

Жаргонні вирази часто застосовуються у сучасній літературі.

Яскравим прикладом використання сленгу в літературі є твори Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Олександра Ірван, Наталки Сняданко, Сергія Жадана, Ірини Карпи та ін..

Я доведу це на прикладі роману Л. Костенко «Записки українського самашедшого».

За жанром – це роман-мікс, де переплелись художній стиль, щоденне сучасне літописання, публіцистика. Це перший прозовий роман видатної української поетеси.

Читаючи її роман, я натрапила на таке:  

1.     Словом, все адекватно, а оце раптом, на зламі століть, відчув дискомфорт, крівля поїхала. Крівля поїхала – збожеволів.

2.     Син вже матюкається, він ходить в дитячий садочок, йому 6 років.

3.     І хоч би ж російською говорили, а то ж якийсь воланюк – мішанина.

4.     Шибздики й шмулярки викаблучуються в цинізмі. 

(Шибздики – люди з ненормативними примхами. Шмулярки – манекени.)

А ось і ваш комп’ютерний  сленг.

Він йому скидає на мило різні меседжі, вчить користуватися аською для зв’язку.

І малий вже сидить у чатах, кнюпає на клаві як заправський, юзер, а часом  трапиться якийсь глюк, звертається до батька…     А це не мат, – спокійно пояснює вона. Це воровская фєня…

                                        Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити…

                                        В її очах я безнадійний лох…

                                           Для мене чути звично ці слова, але не звично чути їх від Л.Костенко.

                                        На мою думку вона доцільно використовує сленги, передусім з такою

⁶ метою: щоб переконати нас у щирості сповіді 35-річного програміста, щоб усучаснити події в романі, щоб наблизити роман до читача, адже цей твір адресований, насамперед освіченій молоді.

 Отже, я підтримую вашу думку, що сленг має право на існування. Бо ж як тоді зрозуміти, що письменників, які так легко вживають круте слівце, в цьому році номінують на Нобелівську премію, найпрестижнішу міжнародну нагороду в галузі літератури.  

            Її домінанти – Л. Костенко, Ю. Андрухович, С. Жадан, О. Забужко. Нова доба нового прагне слова.

 

Кл. керівник:Перш за все сленг - спосіб самовираження, а також своєрідна візитна картка тієї «тусовки», в якій обертається та чи інша молода людина. Використовуючи його, вона як би заявляє «я свій».

Якщо запитати підлітка, чому він в розмові використовує сленг, швидше за все, він відповість, що так йому простіше спілкуватися. Дійсно, сленг дозволяє значно скоротити довгі фрази, зберігаючи їх зміст. А головне - емоційне забарвлення. Адже в основному молоді люди вживають жаргонні слівця, щоб висловити сильні почуття - захоплення, розчарування, здивування ... А вони настільки зміцнилися в свідомості, що часом круті слівця мимоволі вириваються і в недоречних ситуаціях.

МОЛОДІЖНА «вимова», подібно до живого організму, постійно розвивається і вбирає в себе нові риси. Це приваблює, тому багато хто з нас із задоволенням застосовує незвичні слівця всюди, де тільки можна. А коли вони застарівають, тут же замінюють їх новими.  «Плюси» і мінуси» використання сленгізмів в розмові. ЗА

 

1.     Сленг - це гра, маска, спроба подолати буденність.

2.     Сленг постійно оновлюється.

3.     Сленг володіє «всередині себе» певним лексичним і словотворчих багатством.

4.     Сленг емоційно забарвлений.

ПРОТИ

1.     Сленг обмежений тематично.

2.     Сленг не може бути основою національної культури. Сленгові слова мають «розмите» лексичне значення і не можуть передати точну інформацію.

3.     Сленг має обмежену емоційною забарвленістю, що не передає весь спектр емоцій.

4.     Сленг зводить спілкування до примітивної комунікації.

Хоча стає очевидно, що мінусів більше, не варто закликати молодих людей дати «урочисту обіцянку» ніколи не вживати слова молодіжного жаргону.

7

Набагато важливіше, на мій погляд, змусити задуматися кожного про те, як він говорить, які слова вживає, наскільки доцільне використання в його промові жаргонних слів.

 

Можна зробити висновок, що не слід боятися сленгу як чисто негативного явища, але хочу, щоб ви задумалися над своєю мовою і не стали виглядати зі сторони як герой наступної сценки...

(сценка з «Дізель-шоу)