Квест до 1 вересня “Подорож в країну знань”
Мета: в ігровій формі ознайомити учнів із традиціями святкування Дня знань в різних країнах світу; розвивати мислення, пам’ять та увагу; виховувати любов до власних традицій і повагу до звичаїв представників інших націй, повагу одне до одного, товариськість і згуртованість.
Обладнання: мультимедійна презентація, глобус, прапорці країн світу, кросворд, святково прикрашена класна кімната, ребуси.
Парти розставлені для роботи в трьох групах.
І. Організація класу
Заходячи в кабінет, учні та розподіляються на команди.
Слово вчителя: Сьогодні 1 вересня – свято, яке залишається в пам’яті кожної людини. Звичайно, у кожного назавжди закарбовується щось своє: хтось і через багато років з теплотою згадує свою першу вчительку, хтось – свій останній «перший дзвоник» у випускному класі, а на когось схвилювало свято, на яке він відвів свою дитину. У будь-якому випадку День знань – свято всенародне, адже тільки завдяки знанням людство досягло того рівня розвитку, який є зараз. Тож зі святом вас!
ІІ. Актуалізація знань
ІІІ. Основна частина
Сьогодні в нашій державі День знань – свято осені, дружби і віри в майбутнє. Ви вже, напевне зрозуміли, що в різних країнах світи 1 вересня святкують по-різному. І іноді зовсім не 1 вересня. Сьогодні ми з вами пограємо в квестгру, під час якої здійснимо кругосвітню подорож і завітаємо на свято знань до представників різних націй. Тож відправляємося в путь!
Але ж до якої країни нам вирушити спочатку? Складне питання. А тому вирішимо його за допомогою квест-гри. Звичайно, у нашій грі будуть переможці, але не переможені. Адже всі ми дізнаємося щось нове і цікаве. А переможе та команда, на чиєму столі виявиться найбільше прапорців країн.
Сьогодні – не перший ваш День знань, і вам добре відомо, як відбувається це свято в нашій країні. Та чи відомо вам, коли офіційно почали святкувати у нас цей день? Погляньте на екран. Там зашифровано рік, у якому 1 вересня стало державним святом. Для кожної з команд власний приклад. Відповідь одна. Та команда, що вирішить приклад, має подзвонити в символ нашого сьогоднішнього свята – дзвоник. Та команда, що першою знайде вірну відповідь, зможе обрати завдання для наступного етапу. Ті ж, хто будуть останніми, або взагалі не знайдуть відповіді, візьмуть те, що залишиться.
Команда 1: 229 + 45*3 – 298 + 2000 – 1066 + 9*9 – 70 +973 =
Команда 2: 194 + 33*4 – 301+ 3012 – 1000 + 7*8 – 119 +10 =
Команда 3: 331 + 82*2 – 292 + 2090 – 950 + 9*7 – 202 + 780 =
Відповідь – 1984. Саме цього року Указом Президіума Верховної Ради СРСР 1 вересня було оголошено державним святом. І в багатьох країнах пострадянського простору ним і залишається.
Команда переможець отримує перший прапорець на стіл – прапор України.
Представник команди іде і обирає собі завдання для наступного етапу. Перед ним – три ребуси, в яких зашифровано назву країни (Нідерланди, Норвегія і Японія). Обрати можна той, який сподобається.
Розгадай ребус, в якому зашифровано назву країни.
Японія
Ізраїль
Нідерланди
Норвегія
Іспанія
Австралія
Після того, як команда розгадає ребус, вона отримує додаткові завдання, після виконання яких вона одержує прапорець і можливість прикріпити смайлик до глобусу. І обрати собі наступне завдання.
Початок нового навчального року в Нідерландах припадає на 22 серпня. Нічого святкового в цей день не відбувається, діти просто приходять до школи, де розповідають одне одному, що робили на канікулах. А от наступного дня діти всім класом чи школою вирушають на якийсь розважальний захід: на море чи в парк.
Члени групи кидають одне одному паперового м’ячика, закінчуючи речення «Найцікавіше місце, в якому я побував/ла цього літа – це…». Потрібно бути уважним одне до одного, бо потім учитель ставить кілька питання «Де ж сподобалось твоєму сусіду?» За кожну невірну відповідь – штрафні присідання або затримка в часі.
Залежно від регіону навчальний рік у Норвегії починається 18 – 20 серпня. Діти дуже жваві, а тому жодних лінійок тут теж не відбувається. Перший день починається коротким фестом (компот і булочки), і всі розходяться по класах.
Кожен учасник групи робить коло, навколо парти, промовляючи одне слово на один крок: «Мені подобається їсти на сніданок млинці…» і передає естафету наступному учаснику. Той повторює фразу попередника і додає своє: «Мені подобається їсти на сніданок млинці і омлет…» Так до останнього учасника. Якщо ж хтось збивається – штрафні санкції.
Навчальний рік в Японії починається навесні, зазвичай 4 – 5 квітня. Святкових лінійок тут немає, подарунків і квітів учителям не дарують. Це взагалі заборонено законом. Приблизно за півроку до «першого дзвоника» дитині купують традиційний японський рюкзак «рандосеру», який мало чим різниться у дівчат і хлопчиків. Фактично рюкзак стає головною зіркою першого дня. Зранку родина (іноді в традиційному японському вбранні кімоно) приходить знайомитись із класом. Після цього свято завершується, і батьки разом з дитиною йдуть до студії на фотосесію з рандосеру.
Принцип проведення такий же, як у попередньому випадку.
Як і в нашій країні, перший дзвоник в Ізраїлі лунає для дітлахів 1 вересня. На цьому схожість не закінчується. В Ізраїлі теж традиційно проводять лінійки. Щоправда, трохи по-іншому: школярі записують власні бажання на повітряних кульках і відпускають їх у небо. Крім того, старанно працювати на уроках діти починають не одразу, адже вересень – місяць свят. Спочатку єврейський Новий рік, за тиждень – Судний день, а згодом – свято збору плодів Суккот.
Початок навчального року в Іспанії припадає на середину вересня, найчастіше – 11 – 13 вересня. Причому дата початку навчання може бути різною для шкіл одного регіону. Жодних урочистостей до «першого дзвоника» тут немає, але немає й оцінок: ні в зошитах, ні в щоденниках. І якщо батьки учня самі не поцікавляться успіхами дитини, то спеціально повідомляти їх ніхто не буде.
Слово вчителя: оскільки в Іспанії нічого не роблять на День знань, то й ми не будемо. І ви одразу отримуєте прапорець.
На протилежному боці земної кулі, в Австралії, навчання починається в лютому після Дня Австралії. Адже саме тоді за їх календарем завершується літо. До школи діти йдуть у 5 – 6 років і навчаються там 13 років. Це залежить від регіону країни і його законів.
25, 12, 18, 16, 33, 18, 6, 12, 33 – Фінляндія
У Фінляндії до занять пристають у середині серпня 15 числа. Причому щоденників у учнів скандинавських країн немає взагалі, а лист з успішністю своїх чад батьки отримують раз на місяць. І приємна новина для тих, кому нецікаво просто вчитися: на уроках можна займатися власними справами. Але завдання учителя треба виконувати.
|
|
|
с |
т |
о |
л |
и |
ц |
я |
|
п |
о |
ш |
у |
к |
|
|
|
|
д |
о |
л |
а |
р |
|
|
|
|
|
У США навчання починають у перший вівторок вересня. І відбувається це надзвичайно буденно: ні святкового одягу, ні урочистостей. Ніяких лінійок,ніякого параду, ніяких пісень і святкових одягів. Все виглядає дуже буденно. У першому класі один учитель викладає всі предмети, крімобразотворчого мистецтва, музики і фізкультури, уроки яких проходять раз або два на тиждень.
Серед приємностей дня – скорочені уроки.
І знову ребус. Але цього разу на екрані, його пропонується розгадувати всім группам за принципом, хто швидше. Зашифровано Німеччину.
У Німеччині взагалі не існує такого державного свята, як День знань. Заняття для школярів і студентів починаються в різні дати в середині вересня. Жодних квітів учителям діти не приносять. Натомість першачки ідуть до школи з великим конусоподібним пакетом “schult ute” із солодощами. Цій традиції близько 150 років. Напередодні свята батьки разом із дитиною майструють конусоподібний пакет і прикрашають його. Далі батьки заповнюють пакет солодощами і канцтоварами. І вже сидячи за партами, діти розглядають, чим саме батьки намагались «підсолодити» їм шлях до школи.
Перераховуємо прапорці, визначаємо переможця.
IV. Заключна частина
Слово вчителя: погодьтеся, чудова традиція підсолодити шлях до знань. Думаю ви всі теж були б не проти такої традиції. Приємна новина: ваші батьки також із цим погодились. Тож отримайте свої солодкі подарунки.
А на завершення нашого свята знань вітаю усіх вас із початком навчального року. Бажаю міцного здоров’я, впевненості у власних силах та відвертого прагнення до нових знань, адже вони це сила!