18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Виховна година "Люби та знай свій рідний край"

Про матеріал

Тема: Люби та знай свій рідний край

Мета. Узагальнити і систематизувати знання учнів про Україну, народні символи, знання Конституції, виховувати любов до природи рідного краю, почуття патріотизму.

Обладнання: журнал із зображенням Герба, Прапора, запис Гімну, вишиті рушники, кетяги калини, виставка книжок про Україну, виставка малюнків.

Перегляд файлу

 

 

 

ЛЮБИ ТА ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

 

Усний журнал

 

 

4 клас

 

 

 

 

 

Класний керівник :

Ліхтей  Мар’яна  Федорівна

 

 

 

 

 

 

 

2017 р.

Тема: Люби та знай свій рідний край

Мета. Узагальнити і систематизувати знання учнів про Україну, народні символи, знання Конституції, виховувати любов до природи рідного краю, почуття патріотизму.

Обладнання: журнал із зображенням Герба, Прапора, запис Гімну, вишиті рушники, кетяги калини, виставка книжок про Україну, виставка малюнків.

1-й учень:

 Україно моя, Україно!

Доля в тебе була непроста,

 Та для мене ти у світі єдина,

Матір рідна, пречиста й свята!

2 й учень:

Хоч життя — не стежина у полі,

 І буває нелегко в путі.

Ми з тобою пов'язані долі,

До кінця будем разом в житті.

Вчитель:

Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. Це родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть тато, мама, бабуся, дідусь, сестри, брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде наша велика держава Україна.

«Україна — це тихії води і яснії зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки... Україна — це розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі...» (С. Васильченко).

Україна — це наша земля, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і мудрими співучими людьми.

(Звучить пісня «Це край де я родилась і живу

 

3й учень:

Земле моя, співуча Україно,

У вишиванці білій, у вінку.

Не раз прожила лиху годину

І не шукала доленьку легку.

4й учень:

Люблю твої я ночі і світанки,

Вечірнюю і вранішню зорю.

 Життя моє з тобою до останку —

Тобі я знову й знову говорю.

5й учень:

Люблю тебе, як матінку дитина.

Ділю з тобою радість і біду.

 Тобі вклоняюсь, ненько Україно,

 Своє життя до ніг тобі кладу.

На білім світі ти одна-єдина,

Святую землю я свою люблю,

 Пишаюсь я, що родом з України,

Й щоденно Бога за тебе молю.

  1.   й учень:

Україно, земле рідна.

Земле сонячна й хлібна,

 Ти навік у нас одна.

Ти, як мати найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша.

Та взимку найтепліша — наша отча сторона.

  1. учень

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони борців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво,

Й над Києвом стольним віки майорів.

 

Сторінка перша. Державні символи України

Вчитель:

Як і кожна держава світу, Україна має свої герб, прапор, гімн. (Звучить Гімн України.)

1-й учень:

Гімн — це найголовніша пісня країни. Для Гімну України написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення народу. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну .

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста,

 Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста —

Це клич один з мільйонів голосів.

 Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують всі — і друзі, й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

(Н. Поклад)

  1.     й учень:

Український прапор... Синь українського неба, золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці ще мають інше значення: «мир» і «багатство». Наш народ мирний і роботящий. Працею в поті чола здобував він славу на рідній землі.

Прапор

Прапор — це державний символ.

Він є в кожної держави.

Це для всіх — ознака сили.

Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм.

Синє — небо, жовте — жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він — святиня, знають діти.

 Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

(Н. Поклад)

  1.     й учень:

Герб у нас — Тризуб. Це старовинний знак. Його дуже давно запровадив в Україні князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю.

Герб

Наш герб — тризуб, це воля, сила,

 Наш герб — тризуб! Недоля нас косила.

 Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

(Н. Поклад)

Сторінка друга. Обереги України

Вчитель

Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна, барвінок — все це наші народні символи. Рідна хата... Оспівана в піснях, сповита легендами, переказами, вона завжди буде символом добра і надії, віри в добро. Як мовиться в пісні, Батьківщина починається з рідного порога, з отчого дому.

(Презентація про хату.)

Вчитель

Гордістю кожної оселі був вишитий рушник. Від сивої давнини і до наших днів, у радості та горі рушник був оберегом хати. Рушники висіли скрізь — на вікнах, на образах. Без рушника не обходилась жодна подія у людському житті. По всій Україні був поширений звичай перев'язувати рушниками сватів у разі згоди дівчини на одруження. А коли син вирушав у далеку дорогу, мама дарувала йому рушник як оберіг від лиха. (Пісня «Рушник вишиваний».)

Вчитель

Калина — це символ рідної землі, батьківської хати. Калинонька — це образ мами, батька, цілого роду нашого прекрасного краю. Про калину складено багато віршів, пісень, легенд. (Пісня «При долині кущ калини».)

Сторінка третя. Мова наша калинова

  1.    й учень:

Добута з надр далеких поколінь,

Ти скарб наш вічний, українська мово.

 Тобі кували в кузнях ковалі —

І гартувалось сталлю кожне слово.

  1.     й учень:

Для мене рідна ти з дитячих літ,

Коли співала мама колискову.

І гріх забуть Шевченків «Заповіт»,

Святе безсмертне Кобзареве слово.

  1.     й учень:

Ти постаєш в святій обнові,

 Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Вчитель: -

«Рідна мова дорога людині, мов саме життя», — стверджує народна мудрість. Без мови не може існувати народ та його культура. Найбільше і найдорожче багатство кожного народу — це його мова, бо це схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє, і теперішнє, і майбутнє.

Із сивої давнини бере початок наша мова. Пройшла вона тернистий шлях. Але вижила і сьогодні розвивається. Стаття 10 Конституції України проголошує: «Українська мова є державною мовою». Наша мова співуча, мелодійна.

  1.     й учень:

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

 Буду я навчатися мови-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

 В корневищі пружному ниви колискової,

В леготі шовковому пісні колискової,

Щоб людському щастю дбанок свій придбати,

 Щоб раділа з мене — Україна - мати!

(А. Малишко)

  1.     й учень:

Батько мені скаже: «З книжкою дружи,

Рідну мову, синку, завжди бережи.

Мову ту, що люди рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи, синку, не забудь.

 Рідне слово, пісню завжди серцем чуй.

Як Вітчизну й матір, їх люби й шануй».

(В. Верба)

  1.     й учень:

Мова кожного народу неповторна і своя.

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші тьохкіт солов'я.

На своїй природній мові і потоки гомонять.

Зелен-клени у діброві по-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову, колосисту — навіки.

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати буду повсякчас, —

Бо єдина ж, — так, як мати, — мова кожного із нас.

(А. Камінчук)

Сторінка четверта. Головний Закон України — Конституція

Вчитель:

У державі все повинно бути затверджено, повинен існувати закон, за яким вона існує. Такий закон називається Конституцією. Існує він і у нашій державі. Конституція (Основний Закон України) була прийнята 28 червня 1996 року.

Ми всі, дорослі та малі, — громадяни України. А всі громадяни мають рівні права та обов'язки. А які права мають громадяни України? (Право на працю, освіту, відпочинок, охорону здоров'я, свободу слова, житло та інші.)

А які обов'язки мають люди? Вони повинні наполегливо трудитися, щоб прославляти свою країну. Кожен громадянин зобов'язаний захищати своїй Вітчизну. Діти повинні старанно вчитися, щоб у майбутньому здобути хорошу професію і працювати на благо України. Діти повинні любити свою Батьківщину, бути її патріотами.

 

1 -й   учень  Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

                     Бо щастя жити ти мені дала.

                     Для мене ти одна: і рідна, і єдина,

                     Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

                     Я твій громадянин, я прошу підростати,

                     Тягнуся пагінчиком до сонця і тепла,

                     Моя свята і рідна Україно - мати,

                     Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

2-й учень

 

Я щиро так люблю усе навколо мене,

Усе, що є й було багато сотень літ…

Люблю чарівний ліс і житечко зелене.

Увесь казковий неповторний світ!

Усе мені тут рідне: і поля, й джерельце,

Я міцно на своїй землі стою.

Тепло своїх долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

 

3-й  учень

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша солов’їна

Люби, шануй, оберігай

Усе ,що зветься –Україна

 

 Підсумок

 

Пісня  Діти України»)

doc
Додано
14 березня 2018
Переглядів
1285
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку