Сценарій виховного заходу дає змогу вчителеві розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу ; ознайомити з творами поетів і письменників , які оспівували хліб , з народними звичаями та обрядами ; розвивати пізнавальний інтерес та творчі здібності учнів ; виховувати повагу до праці хлібороба , бережливе ставлення до хліба
ХАЙ КОЛОСИТЬСЯ НА ВЕСЬ СВІТ НАШ УКРАЇНСЬКИЙ ХЛІБ
Мета: розширити знаня дітей про шлях хліба з поля до столу ; ознайомити з творами поетів і письменників , які оспівували хліб , з народними звичаями та обрядами ; розвивати пізнавальний інтерес та творчі здібності учнів ; виховувати повагу до праці хлібороба , бережливе ставлення до хліба .
Обладнання: вишиті рушнини, коровай , проектор , аудіозаписи пісень , калина , колоски , корзина з пирожками , піч .
На сцену виходять учень та учениця в національних костюмах із хлібом-сіллю на вишитому рушникові.
Учень : Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо хлібом з любов'ю і миром.
Учениця: Для людей відкрита хата наша біла ,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
Учень і учениця разом : Хліб ясниться в хаті , сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді , щоб жилось у мирі.
( Хліб віддають директору школи )
Пісня „ Зеленеє жито , зелене ”
Вчитель : Дорогі діти ,шановні батьки , колеги . Сьогодні ми поговоримо про те , без чого не уявити ані степової далі , ані рідного дому , ані своїє країни , а ми знаємо,що прапор України символізує синє небо і пшеничне поле , ані самого життя .То ж мова піде про хліб.
Із давніх- давен у кожної родини хліб був у великій пошані, а, поруч із хлібом завжди ставили сіль.Колись Чумаки ходили по сіль дуже далеко – аж у Крим , а хліб діставався важкою працею. Тому хліб і сіль вважилися дорогим набутком і завжди цінувалися.
1.З хлібом у нас зустрічають гостей ,
Хліб на весілляч цвіте в короваї.
І кращих немає на світі вістей,
Ніж – хліб уродився у рідному краї !
2.Чи ж є найбільше щастя на землі ,
Як сіять хліб , виплескувать достаток!
У хлібі тім життя бере початок,
В нім сила нездоланних трударів.
3. Нехай же з року в рік , і з роду в рід –
Не буде хліборобам переводу
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж поки сонце ллє на землю світ!
4. Шануй же руки в мозолях,
Вклонися теплим і землистим ,
Які щороку на полях
Пшеницю сіють золоисту.
5. Хліб – сіль на рушнику несу ,
Любов несу всесвітню.
Люблю людей я над усе,
Як люблять землю рідну !
Пісня „ Вийшли в поле косари ” і танок.
Ведучий : Він вічний і святий цей житній хліб. Чи в паляниці на столі , чи звязаний в важкий тужавий сніп, де колоски шепочуться вусаті . Він чув у полі крик перепелів , чув жайворонків передзвін весняний. Він виріс для пісень і добрих слів , тому що народився під піснями. Віки проходять тисячами діб , і новим днем земля безмежно рада. Він вічний і святий , цей житній хліб ,так , як життя , добро , кохання , правда , Україна.
Ведуча : Хліб... За всіх часів в усіх народів найбільшою святинею вважався хліб. Про нього писали поети і мислителі. Він прославлявся у піснях і думах. Коли його не ставало – приходило лихо. Недаремно людина , творячи щоденну молитву , просять Бога : „Хліб наш насущний дай нам на сьогодні ” . Ота святість , пошана до хліба передавалися з покоління в покоління дітям , онукам.
1. Хто зерно сіє золоте
В землі палку невтому,
Той сам пшеницею зросте
На полі вселюдському.
2. Не кидайся хлібом !
Він – святий !
В суровості ласкавій,
Бувало каже дід старий
Малечі кучерявій
Іще до немовляти,
Щасливий тримуючи сміхх,
Бувало каже мати.
І жита дух медовий,
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.
Ведуча : З давніх часів батьки привчали дітей своїх берегти хліб. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, повсякденної культури. Людей ,які прийшли з чистим серцем, добрими думками чи хорошою новиною , завжди зустрічали хлібом – сіллю. Короваєм благословляли молодят , без хліба не можна було зайти в новий дім , народжувалася дитина , теж ішли з хлібом...
Ведучий: Хліб – найголовніше багатство. Не може родина бути багатою ,якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно , що в нашій мові чимало добрих слів , якими люди називають хліб : хліб – святий , насущний , золотавий , пишний , величний , духмяний , Найдорогоцінніший , смачний , запашний.
( На сцену виходить учень – Півник із колоском , розглядає його )
Півник : Круть ! Верть ! , - а гляньте – но , що я знайшов !
( підбігають мишенята )
Мишенята ( разом ) : Це колосок! Це колосо !
Півник : А де ж він узявся ?
Ведуча : Друзі , розкажемо Півнику , де взявася колосок.
Ведучий : То ж до вашої уваги притча „Без труда нема плода ”
Якось один чоловік почастував вовка хлібом.
Ведуча : То що , Півнику , ти зрозумів де взявся колосок ?
Півник : Та зрощзумів я ! А що далі з ним робити ?
Учні (разом) : Треба його обмолотити!
( З'являються мишента )
Півник до мишенят : - А хто колосок молотитиме ?
Півник : Ну добре , я обмолочу . ( виходить ).
( мишенята танцюють )
Ведучий : А чи знаєте ви , діти , прислів'я про хліб?
Учні : - Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Ведуча : Молодці . А чи заєте ви вірші про хліб ?
Учні ( разом ) : Знаємо !
( П. Воронько)
Бублик житній раляниці
Говорив хвастливо :
Ти засмагла , чорнолиця ,
Зовсім не вродлива.
Я ж біленький, солоденький ,
Вигнутий красиво ,
У малечі викликаю
Посмішку щасливу.
І сказала хвастунові
Паляниця свіжа:
- Ти , для діток - подарунок
Я – буденна їжа.
Я до кожної родини
Йду щодня до хати .
Ти , як гість , у дім приходиш,
Я ж – як рідна мати !
( М. Познанська )
А чому так радість сяє
У очах дітей малих?
Бо сьогодні – День врожаю,
Коровай гостює в них .
Він шишкатий рум'яний ,
Ліг на шитий рушничок.
А на тому короваї
Солі білої дрібок.
І калини грога повні
Червоніють для прекрас...
Короваю , гість шановний,
Звідкіля прийшов до на?
Коровай ,- сказав Борис,-
Під дощем і сонцем ріс.
На сцену заходить Півник з мішком .
( Прибігають мишенята )
Круть : - Треба зерно до млина віднести !
Верть : -Та борошно там змолоти !
Півник : -А хто понесе?
Круть : -Не я !
Верть : -Не я !
Півник : -Ну добре , я віднесу . ( виходить)
( Танок , Гайтана „ Сонце нам сяє ” )
Повертається Півник із мішком борошна.
Півник :- Гей , Круть! Гей, Верть ! Дивіться скільки я борошна приніс!
Круть : - Ой ,Півнику, вже тепер тісто треба замісити.
Верть: - Ой , Півнику , та вже треба пиріжків напекти.
Півник : - А хто ж тісто міситиме? А хто ж пиріжки пектиме?
Круть : - Тільки не я !
Верть: - Тільки не я !
Півник : -Доведеться мені .
Півник місить тісто, діжа, піч, робить пиріжки, садовить їх у піч )
Коли весною кілька діб
Гуркоче трактор за рікою
Діти разом : Хліб пахне працею людською!
Коли жнивують у степах
Твої батьки в гарячу пору?
Діти разом : Хліб пахне щастям хлібозбору!
Як поведуть твої брати
Зерном наповнені машини?
Діти разом : Хліб пахне соками земними !
Пахтить на вашому столі
Весною , влітку і зимо.?
Діти разом : Хліб пахне радістю людською !
До мене в гості завітає
Його я радісно стрічаю
Діти разом : Поклавши хліб духмяний на столі!
І пахне свіжоспечений пиріг,
Щоб дар земний, і щире слово
Діти разом: Гість відчував ступивши на поріг!
Ведуча : А ось і наш Півник. (Заходить Півник, заносить пироги , кладе на стіл , а мишенята роблять вигляд , що хотять взяти пиріжка).
Півник : - Стривайте -но ,стривай ! Ви мені перше скажіть , хто знайшов колосок ?
Півник : - А хто його обмолотив ?
Півник : - А тісто хто місив? Піч топив? Пиріжки пік ?
Півник : А , що ж робили ви ?
( Мишенята збираються піти )
Вчитель : Стривай , Півнику, але ж мишенята були разом з нами . І сьогодні вони разом з нами дізналися звідки приходить хліб . Чи не так , мишенята? То розкажіть , треба робити , щоб хліб прийшов на стіл.
Круть : Треба виорати землю.
Верть: Треба посіяти зерно.
Круть : Треба зібрати колоски.
Верть: Треба їх обмолотити.
Круть: Треба зерно перемолоти.
Верть: Треба розтопити піч.
Круть : Треба замісити тісто .
Мишенята разом : Треба спекти хліб!
Вчитель : То, що , Півнику , дозволимо мишенятам залишитися. І я впевнена , якщо ти сьогодні дозволиш мишенятам зостатися і покуштувати твоїх пирожків то більше ніколи не зостанешся наодинці із важкою працею. То ти подумай, Півнику , а ми цим часом переглянемо відеоролик.
(Перегля відеоролика про хліб )
Вчитель: То , що , Півнику , вирішив , що скажеш ?
Півник : Добре , нехай залишаються!
( Пісня „ Варенички ” )
Вчитель : Дітки , а що ще можна спекти ,чи приготувати із борошна ?
( Відповіді учнів)
Вчитель : Молодці ,дітки. Дійсно і печиво , і тістечка, і булочки – це і є наш хліб святий , тільки здобрений яйцями, маслом , цукром , а тому по-іншому називається.Але в основі їхній - таке ж борошно, а це і є хліб. От це борошно , яке роблять із зерняток жита і пшениці дуже важко діставалося людям завжди. Та в 1932-1933 роках сталося так , що в людей не стало хліба , настав голод. Не маючи хліба , не маючи їжі ,люди вимирали цілими сім'ями. То ж ми з вами ,як нащадки народу який пережив ті страшні роки, повинні завжди пам''ятати , що хліб це святиня.
Неначе сонце встало з-за гори
Лоскоче душу хліб святий , духмяний,
Неначе каже : „ Їх мене , бери!”
Що мама вишила ,...давно оте було...
Блаженний хліб... Молитвою у хаті
Враз роздалося. Наче зацвіло...
Наївно знову стукають в шибки...
І чисті роси , сонцем не допиті,
Вже напувають житні колоски...
Це знають і старі , і молоді , І прикро так!
І так бере тривога,
Що десь голодні люди є й худі.
Нехай суха буханка і черства
Згадай , що люди голодають,
І їм як мед пекуча кропива !
6. Цінуймо хліб! Не кидаймо додолу !
Бо він святий , як ангела душа,
І він спішить до батькового столу,
До матері й до тебе поспіша...
А за віктом зітхають явори...
Є хліб і сіль, і більшого не треба,
Ціну його. Він твій. Бери...
( Танок дівчат із колосками „ Квітка-душа ” Н.Матвієнко )
Вчитель: Я бачу , що всі мої учні , Півник , і мишенята зрозуміли справжню ціну хліба . І я щиро вірю , що для вас хліб завжди буде найбільшою цінністю.
Краплина поту , праці , доброти ,
І знайте , щоб дійти до столу ,
Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.
2. Щоб ми сьогодні ласували хлібом,
Не знали горя і великої біди.
Зернятко проросло ,набралось сили,
І золотою паляницею прийшло сюди.
Не допустіть , щоби стоптали люди злі її,
Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим
І завжди буде хліб на вашому столі.
Свіжа хлібина лежить на столі .
День починається з цієї хлібини,
В ній наш добробут могутність країни.
4. Наших морів не стривожена синь,
Шлях до зірок у космічну глибінь
Кажуть в народі правдиві слова :
.
Учні разом : Хліб – годувальник , всьому голова !
Вчитель : Ось і підійшло наше свято , присвячене хлібові , до свого кінця. І тепер ви напевно знаєте , який довгий шлях проходить хліб, щоб потрапити до нас на стіл , які українські традиції не проходять без хліба , що означає слово „голодомор”.
Хліб – головне багатство нашої країни і його треба берегти.
А ще хочеться побажати всім людям , щоб у нас завжди був хліб на столі.
Пісня „ Зеленеє жито , зелене ”