Виховний захід "ХАЙ КОЛОСИТЬСЯ НА ВЕСЬ СВІТ НАШ УКРАЇНСЬКИЙ ХЛІБ"

 

 

                 ХАЙ  КОЛОСИТЬСЯ НА ВЕСЬ СВІТ  НАШ  УКРАЇНСЬКИЙ  ХЛІБ

 

 

 

Мета:  розширити знаня дітей про шлях  хліба з поля до столу ; ознайомити з творами поетів і письменників  , які оспівували хліб , з народними  звичаями  та обрядами ; розвивати пізнавальний інтерес та творчі здібності  учнів ; виховувати повагу до праці  хлібороба , бережливе ставлення до хліба . 

 

Обладнання:  вишиті рушнини, коровай , проектор , аудіозаписи пісень , калина , колоски , корзина з пирожками , піч .

 

На сцену виходять  учень та учениця в національних  костюмах  із хлібом-сіллю на вишитому рушникові.

 

Учень :        Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

                     Стрічаємо хлібом з любов'ю і миром.

Учениця:     Для людей  відкрита хата наша біла ,

                     Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

 

Учень і учениця разом :  Хліб ясниться в хаті , сяють очі щирі,

                                           Щоб жилось по правді , щоб жилось у мирі.

                                              ( Хліб віддають директору школи )

 

Пісня  „ Зеленеє жито , зелене ”

 

Вчитель : Дорогі діти ,шановні батьки , колеги . Сьогодні ми поговоримо про те , без чого не уявити ані степової далі , ані рідного дому , ані своїє країни , а ми знаємо,що прапор України символізує синє небо і пшеничне поле , ані самого життя .То ж мова піде про хліб.

Із давніх- давен у кожної родини хліб був у великій пошані, а, поруч із хлібом завжди ставили сіль.Колись Чумаки ходили по сіль дуже далеко – аж у Крим , а хліб діставався важкою працею. Тому хліб   і сіль  вважилися дорогим набутком і завжди цінувалися.

 

 

   1.З  хлібом у нас зустрічають гостей ,

Хліб на весілляч цвіте в короваї.

І кращих немає на світі вістей,

Ніж – хліб уродився у рідному краї !

 

                  2.Чи  ж є найбільше щастя на землі ,

    Як  сіять хліб ,  виплескувать достаток!

    У хлібі тім життя  бере початок,

    В нім сила нездоланних трударів.

 

3. Нехай же з року в рік , і з роду в рід –

    Не буде хліборобам переводу

             Хай слава їхня вічно не заходить,

    Аж поки сонце ллє на землю світ!

 

4. Шануй же руки в мозолях,

    Вклонися теплим і землистим ,

    Які щороку на полях  

    Пшеницю сіють золоисту.

 

5. Хліб – сіль на рушнику несу ,

    Любов несу всесвітню.

    Люблю людей я над усе,

    Як люблять землю рідну !

 

Пісня  „ Вийшли в поле косари ”  і танок.

 

 

 

 

Ведучий : Він вічний і святий  цей житній хліб. Чи в  паляниці на столі , чи  звязаний в важкий тужавий сніп, де колоски шепочуться вусаті . Він чув у полі крик перепелів  , чув жайворонків передзвін весняний. Він виріс для пісень і добрих слів , тому що народився під піснями. Віки проходять тисячами діб , і новим днем земля  безмежно  рада. Він вічний і святий , цей житній хліб ,так , як життя , добро , кохання , правда , Україна.

 

 

Ведуча : Хліб... За всіх часів в усіх народів найбільшою святинею вважався хліб. Про нього писали  поети і мислителі. Він прославлявся у піснях і думах. Коли його не ставало – приходило лихо. Недаремно людина , творячи щоденну  молитву , просять Бога : „Хліб наш насущний  дай нам  на сьогодні ” . Ота святість , пошана  до хліба передавалися з покоління в покоління дітям , онукам.

 

1.          Хто зерно сіє золоте

              В землі палку невтому,

              Той сам пшеницею зросте

                  На полі вселюдському.

 

2.           Не кидайся  хлібом !

              Він – святий !

              В суровості ласкавій,

              Бувало каже дід старий

              Малечі кучерявій

3. Не грайся хлібом , то ж бо гріх !-

Іще до немовляти,

Щасливий тримуючи сміхх,

Бувало каже мати.

4. Бо красен труд , хоч рясен піт

І жита дух медовий,

Життя несе у людський світ

І  людські родить мови.

 

    Ведуча : З давніх часів батьки привчали дітей своїх берегти хліб. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, повсякденної культури. Людей ,які прийшли з чистим серцем, добрими думками чи хорошою новиною , завжди зустрічали  хлібом – сіллю. Короваєм благословляли молодят , без хліба не можна було зайти в новий дім , народжувалася дитина , теж ішли з хлібом...

 

    Ведучий: Хліб – найголовніше багатство. Не може родина бути багатою ,якщо в  хаті немає хліба. Тому не дивно , що в нашій мові  чимало добрих слів , якими люди  називають хліб : хліб – святий , насущний , золотавий , пишний , величний , духмяний , Найдорогоцінніший , смачний , запашний.

 

 ( На сцену виходить  учень – Півник із колоском , розглядає його )

 

Півник :  Круть ! Верть ! , - а гляньте – но , що я знайшов !

( підбігають мишенята )

 

Мишенята  ( разом ) : Це колосок!  Це колосо !

 

Півник : А де ж він узявся ?

 

Ведуча : Друзі , розкажемо  Півнику , де взявася колосок. 

 

 

Ведучий : То ж до вашої уваги притча  „Без труда нема плода ”

 

                 Якось один чоловік почастував вовка хлібом.

 

• Ну й смачний ! – Похвалив вовк . А далі питає :
• А де ти його взяв ?
• Та де взяв ? Землю виорав ...
• І все ?
• Ні, потм посіяв пшеницю...
• І вже маєш хліб ?
• Та ні, почекав , поки пшениця зійшла ,виросла, поспіла. Потім я її вижав , змолотив , намолов борошна , замісив тісто і аж тоді напік буханців
• Що смачнй хліб , то смачний  та скільки  коло нього походити треба!
• Твоя правда , клопоту багато , але без труда нема плода.

 

  Ведуча : То що , Півнику , ти зрозумів де взявся колосок ?

 

   Півник : Та зрощзумів я ! А що далі з ним робити ?

 

   Учні (разом) : Треба його обмолотити!

 

    ( З'являються мишента )

    Півник до мишенят :  - А хто колосок молотитиме ?

 

• Не я ! – відказує Круть .
• Не я ! -  відказує  Верть.

 

Півник : Ну добре , я обмолочу . ( виходить ).

     ( мишенята танцюють )

 

Ведучий : А чи знаєте ви , діти , прислів'я про хліб?

 

Учні :  - Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

• На чорній землі  білий хліб родить .
• Земля – матінка , а хліб – батечко.
• Не страшна біда , коли хліб та вода .
• Сій вчасно , вродить рясно.
• Посій впору , будеш мати зерна гору.
• Яка пшениця , така й паляниця.
• Земля – годівниця аж парує, та хліб людям дарує.
• Поганого хліба немає – погано ,  коли хліба немає.

 

 

   Ведуча : Молодці . А чи заєте ви вірші про хліб ?

 

 

 

   Учні ( разом ) : Знаємо !

1. Бублик і  паляниця

                   ( П. Воронько)

   Бублик  житній  раляниці

   Говорив хвастливо :

         Ти засмагла , чорнолиця ,

         Зовсім не вродлива.

         Я ж біленький, солоденький ,

         Вигнутий  красиво ,

         У малечі викликаю 

         Посмішку  щасливу.

         І сказала хвастунові

 

           Паляниця  свіжа:

           - Ти  , для діток  - подарунок

           Я – буденна  їжа.

           Я до кожної  родини

           Йду щодня до хати .

           Ти , як гість , у дім  приходиш,

           Я ж – як рідна мати !

 

2. Чим  пахне  коровай

                ( М. Познанська )

          А чому так радість сяє

          У очах  дітей  малих?

           Бо сьогодні – День врожаю,

           Коровай гостює  в  них .

           Він шишкатий  рум'яний ,

           Ліг на шитий  рушничок.

           А на тому короваї

           Солі  білої  дрібок.

           І калини грога повні

           Червоніють для прекрас...

Короваю , гість шановний,

Звідкіля прийшов до на?

Коровай ,- сказав Борис,-

Під дощем і сонцем ріс.

 

 

  На сцену заходить Півник з мішком .

• Гей, Круть , гей , Верть !  А йдіть гляньте , скільки зерна я намолотив !

  ( Прибігають мишенята )

 

   Круть : - Треба зерно до млина віднести !

 

   Верть :  -Та борошно там змолоти !

 

   Півник : -А хто  понесе?

 

 

 

   Круть :  -Не я !

 

   Верть : -Не я !

 

 Півник : -Ну добре , я віднесу . ( виходить)

 

              ( Танок   , Гайтана „ Сонце нам сяє ” )

 

 Повертається Півник із мішком борошна.

 

 Півник :- Гей , Круть! Гей, Верть ! Дивіться скільки я борошна приніс!

 

 Круть : - Ой ,Півнику, вже тепер тісто треба замісити.

 Верть: - Ой , Півнику , та вже треба пиріжків напекти.

 Півник : - А хто ж тісто міситиме? А хто ж пиріжки  пектиме?

 Круть : - Тільки не я !

 Верть: - Тільки не я !

 Півник : -Доведеться  мені .

Півник місить тісто, діжа, піч, робить пиріжки, садовить їх у піч )

 

1. А знаєш ти , чим пахне хліб

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою

            Діти разом : Хліб пахне працею людською!

 

2. Чи знаєш ти чи чим хліб запах,

       Коли жнивують у степах         

         Твої батьки в гарячу  пору?

         Діти разом : Хліб пахне щастям хлібозбору!

 

3. Чим пахне хліб , чи знаєш ти ,

Як поведуть твої брати

Зерном наповнені  машини?

Діти разом : Хліб пахне соками земними !

 

4. Чи знаєш ти , чим хліб землі

Пахтить  на вашому столі

Весною , влітку і зимо.?

Діти разом : Хліб пахне радістю людською !

 

5. І  коли друг з чужого краю

      До мене в гості  завітає

        Його я радісно стрічаю

        Діти  разом : Поклавши хліб духмяний на столі!

 

6. І хай рясніють квіти малиново,

І пахне свіжоспечений пиріг,

Щоб дар земний, і щире слово

Діти разом: Гість відчував ступивши на поріг!

 

 

 

Ведуча : А ось і наш Півник. (Заходить Півник, заносить пироги , кладе на стіл  , а мишенята роблять вигляд , що хотять взяти пиріжка).

 

Півник : - Стривайте -но ,стривай ! Ви мені перше скажіть , хто знайшов колосок ?

• Ти !  - весело кажуть мишенята .

Півник :  - А хто його обмолотив ?

• Ти ! – вже тихіше кажуть мишенята .

 

Півник :  - А тісто хто місив? Піч топив? Пиріжки пік ?

 

• Ти , все ти . ( вже зовсім  тихо  кажуть мишенята )

 

Півник : А , що ж робили ви ?

 

 ( Мишенята збираються піти )

 

Вчитель : Стривай , Півнику, але ж мишенята  були разом з нами . І  сьогодні вони разом з нами  дізналися  звідки приходить хліб . Чи  не так , мишенята? То  розкажіть ,  треба робити , щоб хліб прийшов на стіл.

 

Круть : Треба виорати землю.

 

Верть:  Треба посіяти зерно.

 

Круть : Треба зібрати колоски.

 

Верть:  Треба їх обмолотити.

 

Круть:   Треба зерно перемолоти.

 

Верть:   Треба розтопити піч.

 

Круть :  Треба замісити тісто .

 

Мишенята разом : Треба спекти хліб!

 

Вчитель : То, що , Півнику , дозволимо мишенятам  залишитися. І я впевнена , якщо ти  сьогодні дозволиш  мишенятам зостатися  і покуштувати  твоїх  пирожків  то більше  ніколи не  зостанешся наодинці  із важкою працею. То ти подумай, Півнику , а ми цим часом  переглянемо відеоролик.

 

(Перегля  відеоролика про хліб )

 

Вчитель: То , що , Півнику , вирішив , що скажеш ?

 

Півник : Добре , нехай залишаються!

 

 

(       Пісня „ Варенички ” )

 

 Вчитель : Дітки , а що ще  можна спекти ,чи приготувати із борошна ?

 ( Відповіді учнів)

 

Вчитель : Молодці ,дітки. Дійсно і печиво , і тістечка, і булочки – це і є наш хліб святий , тільки здобрений яйцями, маслом , цукром , а тому по-іншому називається.Але в основі їхній - таке ж борошно, а це і є хліб. От це борошно , яке роблять із зерняток  жита і  пшениці дуже важко діставалося людям завжди.  Та в 1932-1933 роках сталося так , що в людей не стало хліба , настав голод. Не маючи хліба , не маючи їжі ,люди вимирали цілими сім'ями. То ж ми з вами ,як нащадки народу який пережив ті страшні роки, повинні завжди  пам''ятати , що хліб  це святиня.

 

 

 

1. Хліб на столі. Пахучий і рум''яний,

Неначе сонце встало з-за гори

Лоскоче душу хліб святий , духмяний,

Неначе каже : „ Їх мене , бери!”

 

2. На рушнику гаптованм, строкатім,

Що мама вишила ,...давно оте було...

Блаженний хліб... Молитвою у хаті

Враз роздалося. Наче зацвіло...

 

3. А за вікном жоржини гордовиті

Наївно знову стукають в шибки...

І чисті роси , сонцем не допиті,

Вже напувають житні колоски...

 

4. Майбутній хліб , яка важка дорога!

Це знають і старі , і молоді , І  прикро так!

І так бере тривога,

Що десь голодні люди є й худі.

 

5. А хліб ,буває, викидають...

Нехай суха буханка і черства

Згадай , що люди голодають,

І їм як мед пекуча кропива !

 

                 6.  Цінуймо хліб! Не кидаймо додолу !

                      Бо він святий , як ангела душа,

                       І він спішить до батькового столу,

                       До матері й до тебе поспіша...

 

6. І ось він тут, всміхається до тебе,

А за віктом зітхають явори...

Є хліб і сіль, і більшого не треба, 

Ціну його. Він твій. Бери...

 

 

 

        ( Танок дівчат із колосками  „ Квітка-душа ” Н.Матвієнко )

 

 

 

Вчитель: Я бачу , що всі мої учні , Півник , і мишенята зрозуміли справжню ціну хліба . І я щиро вірю , що для вас хліб завжди буде  найбільшою цінністю.

 

1. Шануйте хліб , бо в кожному шматочку,

Краплина поту , праці , доброти ,

І знайте , щоб дійти до столу ,

Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.

 

 

               2.   Щоб ми сьогодні ласували хлібом,

                     Не знали горя і великої біди.

                     Зернятко проросло ,набралось сили,

                     І золотою паляницею прийшло сюди.

 

2. Не дай же впасти жодній крихті хліба,

Не допустіть , щоби стоптали люди злі її,

Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим

І завжди буде хліб на вашому столі.

 

3. Тільки но з печі скоринка в золі

Свіжа хлібина лежить на столі .

День починається з цієї хлібини,

В ній наш добробут могутність країни.

 

              4.   Наших  морів не стривожена синь,

                    Шлях до зірок у космічну глибінь

                    Кажуть в народі правдиві слова :

.                   

                    Учні разом :  Хліб – годувальник , всьому голова !

 

 

Вчитель :  Ось і підійшло наше свято , присвячене хлібові ,  до свого кінця. І тепер ви напевно знаєте , який довгий шлях проходить хліб, щоб потрапити до нас на стіл , які українські традиції не проходять без хліба , що означає слово „голодомор”.

     Хліб – головне  багатство нашої країни і його треба берегти.

     А ще хочеться побажати всім людям , щоб у нас завжди був хліб  на столі.

 

           Пісня   „  Зеленеє жито , зелене ”