Виховна година "Ми - нація єдина"

 

Тема: Ми – нація єдина!

 

Мета: розширювати знання учнів про Україну,  про походження назви

     столиці нашої країни, рідного міста, про красу і неповторність

     визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її

     відомих людей (письменників, художників, історичних постатей,

     спортсменів, акторів, артистів тощо); формувати патріотичні почуття,

     соціальну та громадянську компетентність; формувати мовленнєву

     культуру школярів;  почуття гордості за відомих людей України, краю;

     розвивати прагнення бути господарем своєї держави; виховувати

     любов до Батьківщини, до рідного краю, до природи,  рідного слова,

     побуту, традицій; повагу до державних символів, шанобливе ставлення

     до традицій українців та представників інших національностей, які

     населяють країну.

Обладнання: географічні карти України, зображення державної

     символіки України – Прапор, Герб, Гімн; ілюстрації краєвидів України

     та рідного краю, елементи народної символіки, вишитий рушник,

     колоски пшениці, портрети видатних українців та відомих людей

     рідного краю,  світлини пам’ятних місць рідного краю, таблиці до

     уроку, картки для індивідуальної , парної та групової форм роботи,

     презентація до уроку.

 

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Слово вчителя.

     Ось іще одні веселі канікули пролетіли на крилах теплого і ласкавого літа. І знову вересень і шкільний дзвоник покликали вас до школи, щоб навчатися в 5 класі. Бажаю вам натхнення до навчання і гарних успіхів від наполегливої  розумової праці.

 

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

1. Слово вчителя.

Сьогодні, 1 вересня, за доброю традицією, у всіх школах України

     проводяться урочисті лінійки, тематичні уроки. Тему нашого з вами

     першого святкового уроку підкаже нам фотоматеріал «Країно моя –

     Україна!»

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

     – Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожного українця чи українки і доведемо, що ми – нація єдина.(Відкриваю тему уроку) Мандруючи просторами України ви переконаєтеся в тому, що народ, який заселяє Україну – єдина нація, бо у нас спільне небо, сонце, земля, природа, історія, мова, культура, звичаї і традиції.

     – На уроці ми подорожуватимемо в різні куточки України, ви будете виконувати  різні цікаві завдання, розповідатимете, що уже знаєте про нашу Батьківщину, будете працювати самостійно, в парах,  в групах.

 

ІV. Робота над темою і завданнями уроку.

1. Мандрівка картою України. Безмежні простори, моря і поля – це все Україна моя!

     – Велика і прекрасна наша земля. Природа нашого краю дуже різноманітна і цікава. Ось погляньте на карту. Тут є мальовничі гори, безмежні поля і безкраї степи, дрімучі ліси, повноводі озера, швидкі ріки і теплі моря. Не злічити в Україні джерел і струмочків, які живлять нас і нашу землю цілющою життєдайною водою.

2. Рідне місто моє. (Вчитель під час подорожі прикріплює на карті прапорець у кожному із відвіданих міст України).

Батьківщина кожної людини починається з рідного міста чи села і об’єднує зовсім різних людей, які є патріотами своєї держави. Розпочнемо нашу мандрівку з нашого рідного села. Це на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов'їних пісень, де вранці на замріяній річці спочиває туман, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав'я і квітів.І зветься наше  чудове село  Гарасимів.

Бесіда.

• Що ви цікавого в знаєте про наше село?
• Наше село розташоване у північно -східній частині області і східній частині Тлумацького району. Територія села простягається в долині річки Гостилів, яка являється притокою Дністра. Вздовж річки Гостилів Гарасимів простягається з півдня на північ на 4 км, а з заходу на схід на 7 км. Архівні   картографічні  і  літературні  дані  про розміщення перших мешканців , їх заняття і побут відсутні. Це зв'язано з тим, що село в минулому знаходилося під владою Австро - Угорської імперії і панської Польщі, а ці держави не цікавились життям українського народу.
• В 953 - 54 р.р, археологами Ленінградського армітажу біля ріки Дністер у с. Незвисько знайдено стоянки неолітету і трипілля. Залишки трипільської культури являються слідами існування тут найдавніших предків слов'янських народностей, які жили тут багато тисячоліть до нашої ери. Найдавніші слов'янські розселення на даній території розміщались вздовж ріки Дністра та її проток і відносяться приблизно до періоду від 10 тисяч років до 5-3-тисяч до нашої ери. Речові пам'ятки трипільської культури говорять про те, що люди користувалися не грубими кам'яними знаряддями «старокам'яного віку», а більш досконалими полірованими знаряддями неоліту. Адже розкопки підтверджують, що перші поселення були розміщені в річкових долинах, близько до джерел води, що мешканці займалися більше землеробством, а поселення мали сільській характер. Таким чином можна вважати, що  перші поселенці села Гарасимів походять за часів трипілля від східно - слов'янських племен.
•   Згідно першої письмової згадки про Гарасимів наше село засновано в 1395 р.
•   Згідно одних переказів , першим поселенцем був селянин на ім'я Гарасим. Є думки, що в селі був священник Гарасим, на честь якого було названо село. А ще існує легенда, шо назва села походить від одного з його жителів по імені Гарасим. Справа в тому, що десь в кінці століття під час нападу татарської орди на поселення, дочка Гарасима - Мелашка організувала населення для оборони поселення. Всі люди вийшли на високу гору і звідти пускали велике каміння на татар. Ті змушені були відступити. На честь одержаної перемоги було вирішено назвати село її іменем. Однак вона від цього відмовилась., а запропонувала назвати село по імені її батька Гарасима. Що було і зроблено. На честь дівчини названа одна із вулиць, яка і до цього часу зветься Мелешівкою.
•   Від стареньких бабусь можна почути , що під час нападу татар на одній із вулиць стояв густий туман. Такий густий, що нічого не можна було побачити. І люди назвали цю вулицю Невидівкою. Є ще і інша легенда про цю вулицю. Під час нападу монголо -татарів на наше село один із загарбників побачив гарну, наповнену сил дівчину, і він вирішив взяти її в полон. Та вона втекла і заховалася в одній із печер. Довго шукав татарин дівчину і все запитував: « Не видів дівки?». Люди це чули і назвали вулицю Невидівка.Ще говорять, що її назва походить від її довжини ( понад 4 км ) – з одного кінця не видно другого.
•   В легенді згадується про печеру. Старожили села розказують, що чули від своїх бабусь і дідусів, що люди, щоб хоч трохи врятуватись від загарбників (монголо - татар) проклали підземні переходи. Один з переходів з'єднував Гарасимів і Незвисько, інший Гарасимів і Чортовець. Але пройшли роки і вони частково засунулись.
•      Невеличку історію має і вулиця Баранівка. Говорять, що колись на ній були великі води. Хвилі бились об каміння і здавалось, що то б'ються барани. Звідси і назва.
•   Назва вулиці Греблівка походить очевидно від греблі яка була на ній. Гребля на цій річці була побудована для роботи водяного млина.
• Кінська – раніше в цьому місці було пасовисько для коней.
• Гнила – від розташування в минулому чисельних боліти.
• Горбок – вулиця розташована на горбах.
• Могилки – поле розташоване на місці стародавнього кладовища.
• Глибока – поле, розташоване між двома глибокими горбами.
• Зелена – родюче поле, де багато садів, пасіка.
• Гобальк – поле, де колись жив пан Гобальк.
• В нашому селі є дві річки : Гостилів і Вікно.
•   Гостилів. Колись давно це була велика, повноводна і чиста річка. І було в ній багато різноманітної риби. Люди, які жили біля неї самі їли рибу , а також пригощали тих людей, яким було далеко до річки, які заходили чи заїздили в гості, чи просто подорожніх. Людям звичайно дякували за остинність, а селяни відповідали, що то не вони пригощають, а річка.Тому й назвали її Гостилів.
•   Річка  Вікно бере свій початок в селі Вікно, звідси і її назва.

Вправа «Мікрофон».

• Як ви в майбутньому прославите наше рідне село?

3. Як  тебе не любити, Києве мій.

 Розповідь.

          – Київ – одне з найбільших та найкращих міст не лише України, а й

     усієї Європи. Місту понад 1500 років. Воно розташоване на обох

     берегах Дніпра – найбільшої річки України. У Києві 60 парків і 200

     скверів; Зоологічний парк, Ботанічний сад, гідропарк. У Києві багато

     вузів: Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

     Києво-Могилянська академія тощо. Багато музеїв, бібліотек,

     кінотеатрів.

          Робота в парах. Вправа «Складаємо розповідь про Київ».

          – Прочитайте на картках розповідь про Київ, додаючи пропущені

     слова.

Кожна країна має свою … (столицю).

Столиця України – місто … (Київ).

Головна вулиця в Києві…(Хрещатик). Площа - … (майдан Незалежності).

Київ розташований на берегах річки … (Дніпро).

За легендою, Київ заснували брати Кий, …, .., (Щек, Хорив) та сестра ..(Либідь).

Місто назвали на честь старшого брата …(Кия). Місту багато років, але воно не старіє, з роками стає ще більшим, …(красивішим, сучаснішим, привабливішим і т.д.).

До Києва приїжджають гості з різних країн: …, …, … (Білорусі, Польщі, Румунії та ін.).

Ми пишаємося Києвом.

(Розповіді учнів)

          – Хто із вас побував у Києві? Що цікавого можете ще розповісти?

4. Львів – старовинне місто. Розповідь з мультимедійним супроводом про місто Львів.

     – Наша подорож продовжується. Вирушаємо на захід до древнього Львова. Львів – одне з найкращих міст Європи. Засноване воно було близько 700 років тому. Старовинна площа Львова – Ринок. На всю Україну Відомий Львівський Театр опери і балету. Тут жили, навчалися і працювали Леся Українка, Іван Франко, Соломія Крушельницька.

Цікаво знати: найбільші в Україні автобуси випускають у Львові.

     – Хто із вас побував у Львові? Що ще цікавого можете  розповісти про Львів?

5. Харків – друга столиця України.

     – Наразі ми завітаємо на схід нашої країни, у друге за кількістю населення місто – Харків, другу столицю України. Лист від членів інтернетклубу про місто Харків.  Харків – обласний центр, розташований на північному сході України на місці злиття трьох річок: Лопань, Уди, Харків. Населення 1,6 млн. чоловік. Місто виникло в 1654р., коли українські козаки організували військове поселення біля річок Харків і Лопань. Можливо, і назва міста пішла від назви річки Харків.

6. Чернігів – національна перлина, фортеця України.

     – Наша мандрівка продовжується і ми з вами завітаємо на північ нашої країни у мальовниче місто Чернігів.

     Чернігів – обласний центр, розташований на річці Десна. Населення міста понад 300 тис. чоловік. У ІХ ст.. місто було центром слов’янського племені сіверян. Місто згадується в угоді князя Олега в 907 р. Місто було названо Черніг (від слова чорний).

7. Одеса – перлина Чорного моря.

     У сьогоднішній подорожі ми не можемо не побувати на півдні нашої Батьківщини, у місті Одесі.

     Одеса – перлина Чорного моря. Перша згадка про неї належить до 1415р. «Одесос» з грецької означає «великий торговельний шлях». Це великий морський порт, курортне місто. В Одеській області знаходиться найбільше в Україні озеро Ялпуг: довжина 39км, ширина – 5 км, глибина – 2,5 – 6м.

8. Перлини України.

     – Ми, українці, горді і пишаємося тим, що проживаємо на милій серцю землі, яка багата культурно-історичними пам’ятками, які віднесено до 7 чудес України. Відеофільм  «7 чудес України»

9. Розповідь. 

     Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди-українці, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського.

     – Пригадайте кого із славетних українців ви знаєте? (Відповіді учнів з опорою на портрети відомих українців)

 

►►Фізкультхвилинка. Кліп «Україна»

 

V. Продовження роботи над темою і завданнями уроку.

10. . Проблемне запитання.

     Учні, як ви розумієте прислів’я: «За рідний край і життя віддай»? Чому?

11. Розповідь.

     – Простір нашої землі заселений українським народом та народами інших національностей. Поряд з нами в Україні, під одним небом,  дружно проживають поляки, білоруси, молдовани, узбеки, татари та інші народи, які люблять нашу Україну, вивчають її культуру, поважають звичаї і традиції нашої Батьківщини, бережуть і примножують природу.  

     – Учні, усі ви добре знаєте і чуєте із засобів масової інформації про те, що зараз наша держава переживає тяжкі часи. І кожен  народ, що проживає в Україні об’єднався, згуртувався і веде боротьбу з ворогом, який намагається захопити схід нашої Батьківщини. Ми завжди повинні пам’ятати наших героїв «Небесної сотні» та тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього на сході України.

     – Давайте хвилиною мовчання вшануємо їхню пам'ять …(хвилина мовчання)

12. Розповідь  про державні символи України. 

          Ми – українці маємо  свою державу. А кожна держава має свої

     національні символи, які люди шанують і бережуть. Що ж воно таке –

     державні символи? У нас, як і в кожної держави у світі, свій прапор –

     він синьо-жовтий, свій герб – тризуб, а також свій гімн – «Ще не

     вмерла Україна». А ще в народу України є споконвічні символи, з

     якими пов'язане все їхнє життя. Пропоную переглянути

відеофільм  «Державні і народні символи України».

     Проблемне запитання.

          – Чи згодні ви з висловом: «Без верби й калини нема України»?

     Чому так говорять?

13. Слухання учнями аудіозапису легенди.

 

 

Легенда про пшеницю

    У ті давні часи, коли перші люди були в раю, ніхто не знав, що таке голод. Душі їх були чисті, мов сніг, і невинні, мов травневі квіти. Усі люди були наче одна родина, де панувала гармонія та любов.

    Але сатана, злий дух Всесвіту, посіяв гріх у душах людей. Відтоді почалося життя людського роду, повне мук, сліз і неспокою. Важкий тягар придавив раптом їхні серця і водночас уперше вони відчули голод. Адже їх нива не родила, бо в землі не було насіння.

   Був на небі один ангел, який дуже любив і жалів людей. Полетів він до Божого престолу.

     Господи! – промовив ангел. – Дозволь мені допомогти знеможеним, їх нещастя вогнем палить мою душу!

    Іди й допоможи людям, – лагідно всміхнувся Бог.

    Мов блакитна квітка, злетів із неба ангел і спустився на землю. Але люди, втративши чистоту душі, втратили і здатність бачити ангелів. Вони могли бачити тільки земні речі.

    І ангел засмутився. Золоті блискучі сльозинки полилися з його очей і засіяли землю...

    Улітку нива засяяла стиглим, неначе щире золото, зерном. Вдячні люди падали навколішки, тремтячими руками пригортали і цілували хліб, дарований їм небесами...

    Тепер нема у світі таких розлогих та родючих степів, як в Україні, де влітку хвилюються безмежні лани, засіяні українським золотом. І споконвіку поважає український народ пшеницю. Любить так, що навіть для свого національного прапора вибрав кольори золотої пшениці та блакитного неба.

     – Які кольори вибрав український народ для свого національного прапора? Чому? 

14. Робота в групах. Вправа «Ґронування». Кольори прапора.

     – Продовжіть ряд слів, відповідних кольорів, які належать до однієї частини мови. 

Синій – вода, небо, волошки, незабудки,…, …, ….

Жовтий – сонце, зерно, соняшник, …, …, …..

15. Мова – душа народу.

     Найголовнішою ознакою українців, що дає їм  право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий нам попередніми поколіннями, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

Вивчайте мову українську. 
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну. 
Прекрасну, милу і чудову, 
Як материнську пісню колискову.

 

VІ. Закріплення і усвідомлення теми уроку.

1. Робота  в парах. Дидактична гра «Де хто живе?»

     Здійснюючи подорож містами України, подумайте і скажіть, хто живе: 

у Києві – (кияни);

у Кіровограді – (кіровоградці);

у Харкові – (харків’яни);

у Львові – (львів’яни);

у Сумах – (сумчани);

у Донецьку – (донеччани);

в Одесі – (одесити);

у Чернівцях – (чернівчани);

у Чернігові – (чернігівці);

у Полтаві – (полтавчани).

2. Відеофільм «Це моя Україна»

     – Уважно перегляньте даний відеофільм і запам’ятайте міста України, зверніть увагу на визначні пам’ятки кожного із міст України, щоб потім виконати завдання на  контурній карті України.

3. Робота на  індивідуальних картках.

     Позначення на контурній карті кордону України, столиці України, великих міст (в яких побували на уроці під час подорожі, запам’ятали із відеоматеріалу)  і свого міста. (Звучить пісня про Україну)

4. Вікторина «Чи знаєте ви Україну?»

1. У якій півкулі знаходиться на карті наша Батьківщина? (У східній).
2. На якому материку ми живемо? (Євразія).
3. Яка країна межує з Україною на півночі? (Білорусь).
4. З якими державами Україна межує на заході? (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія).
5. Коли країна проголосила свою незалежність? (24 серпня 1991 року).
6. Де знаходиться географічний центр Європи? (На території України в Закарпатській області поблизу с. Ділове).
7. Яка називається найвища вершина Карпат? (Гора Говерла, 2061 м).
8. Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро).
9. Як називається столиця України? (м. Київ).

    10) Яке найбільше озеро в Україні? (озеро Ялпуг).

5. Робота в групах. Гра «Хто швидше?». Завдання на картках.

         Записати пояснення до слів:

Говерла –

Дніпро –

Карпати –

Тополя –

Мальви –

Луганськ –

Писанка –

Т. Шевченко –

 

VІІ. Підсумок уроку.

     Учні,  сьогодні ми з вами вели розмову   про найдорожче серцю кожного українця чи українки і намагалися довести, що ми – нація єдина. Мандруючи просторами України ми переконалися ще раз в тому, щоб пізнати Україну, треба побачити її красу, відчути велич її історії, доторкнутись до її культури, звичаїв і традицій. А ще дуже важливо: ми познайомилися  з її щедрими, трудолюбивими людьми, які люблять свою країну усім серцем, прославляють нашу Батьківщину, живуть під одним небом, ходять по одній землі, їм ласкаво світить одне сонечко, вони розмовляють українською мовою, несуть у світ добро і радість, як справжні українці. Отже, ми-нація єдина!

     Ви – громадяни України, і саме вам належить її майбутнє. Любіть, бережіть нашу Батьківщину, просіть в Матінки Божої, щоб оберігала нашу рідну землю і весь український народ, бо ми-нація єдина!

    На завершення нашого першого святкового уроку я хочу, щоб ми разом виконали пісню «Квітуча Україна».