Виховна година "Ми проти насильства над дітьми!"

ВИХОВНА ГОДИНА

 

«МИ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА НАД ДІТЬМИ!»

 

Мета: З’ясувати суть поняття насильства. Розвивати знання про відповідальність своїх дій , вчинків, розвивати уміння брати приклад з хорошої поведінки людей. Надати інформацію про те, як можна захистити себе, свою гідність і свої права, але розкрити питання нерозривної єдності прав і обов’язків.

 

ПЕРЕБІГ  ЗАХОДУ

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

Наша мета    Головне завдання нашої зустрічі

РОЗПІЗНАТИ насильство

НЕ ДОПУСКАТИ насильства

ВМІТИ ЗАХИСТИТИСЬ від насильства

 

Дитячі очі чисті, щирі
В них видно наміри й думки,
Вони хоч чорні, сині, сірі
Бувають радісні й сумні.
Мабуть, радісними є очі дітей, коли у них щасливе дитинство, коли ніщо

 не пригнічує і не турбує. А сумними – коли діти зазнають страждань, принижень.

•    На жаль, ми живемо у світі де, на превеликий жаль, існує таке негативне явище, як насилля. Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Ми вже звикли сприймати насильство, як щось неминуче. Але ж  прояви насильства порушують права людини, принципи  вільного та справедливого існування.
•       І коли насильство чиниться поруч з нами, чи у нас в домі, в школі, на вулиці, ми можемо зупинити його.
•        Іноді ми не усвідомлюємо, що втягнуті в коло насильства, бо можемо не знати, що певні насильницькі акти щодо нас порушують наші права, честь та гідність, не знаємо своїх прав, як зихистити себе.

Що ж таке насильство?

Учень 1.

Насилля – це застосування особою чи групою осіб засобів примусу щодо іншої особи чи групи осіб.

    Учень 2.

Насилля – це дії, що принижують людську гідність, завдають шкоди здоров’ю, а іноді й життю.

 

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

    Сьогодні одним із пріоритетних напрямів загальнодержавної політики країни стоїть проблема безпеки громадян, охорона їх життя та здоров’я. Ст.. 3 Конституції України проголошує, що «Людина,  її  життя  і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження  і  забезпечення  прав  і  свобод людини є головним обов'язком держави.»  Життя є одним із основних природних благ людини. Без нього всі інші блага, права та свободи втрачають свій сенс. Це стверджується тим, що всі люди вільні і рівні у своїх правах та гідності. На захисті цих прав та інтересів особи стоїть кримінальний закон. Життя кожної людини, як об’єкт кримінально-правової охорони, не має ніяких юридичних особливостей і відмінностей. Сьогодні, під час нашої бесіди, ми будемо говорити про те, що закон обов’язковий для всіх, не зважаючи на стать, колір шкіри, майновий стан, місце проживання.

    А почнемо сьогодні розмову про наших друзів та ворогів. Без усякої містики скажу: вони невидимі, але цілком реальні. Одні постійно на сторожі оберігають нас від усього, що заважає на шляху  до здійснення вашої мети, а інші, вдаючи добрих, втягують вас у безодню, гальмують розвиток.

• У невеличкій сценці ви побачите й почуєте, як вони змагаються за владу над вами.
  Сценка.
• (Дівчинка або хлопчик, накрившись, лежить, уда­ючи сплячого. Дзвонить будильник. Герой накри­вається з головою. Зусібіч до нього підходить Обов'язок, Совість, Лінь і Байдужіст).
• Обов'язок. Прокидайся, пора збиратись до школи.
• Лінь. Поспи ще трішки, постіль таке, м'якенька, ковдра така тепленька... А тобі не хочеться встава­ти, з приємним сном розлучатись...
• Обов'язок. Кілька гімнастичних вправ - і сон, як рукою зніме. А холодна водичка поверне бадьорість, подарує добрий настрій.
• Лінь. Який ти немилосердний. Обов'язку! А я - добра, я жалію, я хочу добра.
• Совість. Знаємо твою «доброту»! Послухавши тебе, учень не встигне зробити зарядку, одягнеться абияк, снідатиме похапцем. А це шкідливо для здоров'я.
• Байдужість. Ой-ой! Усе ти ускладнюєш. А чого б то поспішати? Можна її поспати довше і встигнути...
• Обов'язок. І на уроки спізнитись. А на першому уроці - підготовка до контрольної роботи. Без серйозної підготовки не справитись.
• Байдужість. Можна спокійно списати й одержати той самий бал, а іноді й вищий.
• Совість. Тобто скористатись плодами чужої праці? І не соромно буде отримати незаслужений бал?
• Лінь. Що таке сором? І задля нього тратити нер­вові клітини? Ні, краще без зайвих зусиль...
• Обов'язок. А в результаті — ні знань, ні розвитку. Застій і деградація. Цього ви бажаєте? Таке ваше доб­ро? Адже відомо, що «лінь - хати усіх вад» (В. Су­хомлинський). Саме від лінощів починається падіння.
• Лінь. Але дитина так любить тепло, ніжність, пес­тощі, а ви закликаєте її до труднощів.
• Обов'язок. Бо «подолання труднощів - це шлях до стійкості духу, міцності переконань:). (В. Сухом-линський), А без них немає особистості!
• Байдужість. Ой, замучив: труднощі, завдання, обов'язок, дисципліна... Обійдемося без них!
• Совість. Геть звідси! Вашої влади тут нема!
• Лінь. А це ми побачимо, чия влада сильніша. По­спи ще, дівчинко, подрімай, поніжся, нікуди твоя школа не втече...
• Обов'язок.   Пробуджуйся,   друже,   вставай!   Тебе кличе обов'язок! (Учениця швидко відкидає: ковдру, підводиться, застеляє ліжко)
• Голос матері. Синку (доню), пора вставати.
• Учень. Доброго ранку, мамо! Я вже на ногах.
• (Лінь і Байдужість виходять).
• Обов'язок і Совість. Ходімо, друже, у нас сьогодні не легкий, але цікавий день!
•  (Разом виходять).

 

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

    Як ви бачите, учень свій вибір зробив. А чи ви всі робите такий вибір? «Лінощі – мати усіх вад». Чи згодні ви з цією думкою? Поясніть.

•             Давно вже досліджено, що дитина відтворює  в майбутньому ту модель поведінки, з якою вона має справу у дитинстві.
• Насильство породжує насильство аж до порушення закону. В одинадцяти українських виховних колоніях нині відбувають «перековку» 2215 неповнолітніх. Понад половина їх були засуджені за крадіжки, чверть — за розбій і пограбування, 10% за нанесення тяжких тілесних ушкоджень або вбивство. Вікова статистика така: 14—16-річних злочинців у колоніях 13%, 15—16-річних — 28%, 17—18-річних — 39%. Майже кожен третій засуджений на термін від одного до трьох років, кожен п’ятий — на термін понад п’ять років. До колоній щорічно потрапляють 70—90 неповнолітніх, які не знають грамоти.

  Насильство щодо дітей. Це й використання дітей в проституції, жебракуванні, виготовлення, розповсюдження, користування та зберігання дитячої порнографії, дитячий сексуальний туризм, експлуатація дитячої праці, тілесні покарання дітей батьками, вихователями та особами, які їх замінюють як «сучасний» спосіб виховання, жорстоке поводження з дітьми тощо.

    Так, в Україні виявлено понад 456 тисяч дітей, що працюють, з яких 87 тисяч — це діти найуразливішої групи віком від 7 до 12 років. Діти миють машини, підробляють мийниками посуду в кафе та барах, продають газети в електричках. Працівники притулків для дітей найпоширенішими видами заробітку дітей, які потрапляють до них, називають жебракування, крадіжки, миття машин, перепродаж речей, збір та реалізація металобрухту, заняття проституцією тощо.

     Бувають ситуації, які можуть спровокувати насилля. Часто людина сама своїми діями створює умови для виникнення таких ситуацій – це провокації, обзивання один на одного, насмішка, плітки, обмови і т.д.)

    Поведінку, яку може спровокувати насилля, називають «віктимною» (латинське жертва), тобто людина поводиться як потенційна жертва, створюючи передумови до насилля. Поведінка може бути провокативною та необережною. Провокативною вважається поведінка, коли потенційна жертва спілкується з незнайомими людьми, відвідує їхні квартири, залишається наодинці з цими людьми.
    Необережна поведінка не є провокативно, але створює умови для  насильства. Це – необачні вчинки. Наприклад, поява у темному чи безлюдному місці. Якщо дитина знає про це – її шанси стати жертвою значно меншають.

Учень.

    А зараз послухайте притчу «Про жорстокість»
    В одному з монастирів Шаолінню майстер навчав учня. І якось учень запитав майстра:
    -Учителю, а як довідатися, наскільки я жорстокий?
    І майстер відповів йому:
    - Щоразу, коли ти будеш завдавати удару своєму ворогові, уяви себе на його місці і відчуй його біль. І якщо ти одного разу не відчуєш болю, знай, жорстокість поглинула тебе.

І народ, у 21 столітті психологи, педагоги, лікарі почали бити на сполох. Жорстокість, агресія починають зростати швидкими темпами.

У чому ж причина цього?

Фахівці констатують, що в першу чергу агресію підлітків і дорослих викликає на телебаченні жорстокості, що батьки не приділяють уваги своїм дітям, вони з головою поглинули у побутові справи.
     Тренер дитячо-юнацької спортивної школи стверджує, що його вихованці із футбольного класу часу та енергії на пустощі не мають. Спорт давно став чудодійною пігулкою від агресії, бо зайву енергію діти виплюскують на тренуваннях, а не у бійках чи бешкетуванні.

 

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

Найбільш ганебне і недопустиме –  насильство над дітьми.

Мовою фактів: 1. 68% жінок в Україні зазнають знущання в сім'ї, 95% справ про розлучення порушуються в результаті домашнього насильства.(Дослідження Інституту соціологічних досліджень НАН України).

2.Щорічно понад 3 млн. дітей спостерігають за насильством в сім'Ї або є вимушеними їх учасниками.

3.Діти скривджених матерів у 6 разів частіше намагаються накласти на себе руки,50% їх схильні до зловживань наркотиками та алкоголем.

Ось низка фактів записаних  з вуст ваших однолітків:

• Школярка із сльозами розповідає іншим дітям: « мама мене просто уб’є, якщо дізнається, що я загубила шарф, який вона подарувала»;
• Дівчинка цілий день переживає, що у неї відірвався ґудзик, тому що вдома її покарають – вона боїться матері;
• Батько бив дитину  велосипедними спицями ( залишилися сліди на ногах);
• Хлопчик закриває руками голову, а інших дітей обов’язково б’є по голові – хоче, щоб їм було так же погано й боляче, як йому, коли його б’ють батьки;
• Батько б’є сина за оцінки: хлопчик в школі поводить себе нахабно і зухвало і в той же час він стає блідим від будь – якого зауваження;

Нормальні « не п’яні, не обкурені люди, які не б’ються», для таких дітей можуть бути тільки десь в іншому світі, інопланетному. Ці люди красиві, світлі, добрі… ( з дитячих малюнків)

   Відзеркалене в цих реальних фактах життя ще раз змушує задуматися: як живемо? Як ставимося один до одного? Близькі, дорогі люди, що змушує їх бути такими жорстокими? Чому любов, доброту, терпіння пускають під укіс, і навіть до дітей при цьому немає пощади – над ними знущаються, їх б’ють, вони виростають душевно пораненими, понівеченими… У дітей зникає відчуття захищенності, вони губляться в цьому світі.

Притча «Скільки важить сніжинка?»

Одного разу маленька синичка, сидячи на засніженій гілці дерева, запитала в дикого голуба:

— Скільки важить одна сніжинка?

— Не більше, ніж нічого, — відповів він їй.

— Тоді я хочу розповісти тобі дуже цікаву історію, —

вела далі синичка. — Одного разу я сиділа на ялиновій гілці, й почався снігопад. Це ще не була віхола, й легкі сніжинки спокійно лягали на дерева. Я нарахувала 7435679 сніжинок, які опустилися на ялинову гілку. І коли остання сніжинка, що, як ти сказав, «важить не більше, ніж нічого», впала на неї — гілка зламалася. — Після цього синичка злетіла, залишивши голуба у глибокій задумі.

Скільки важать наші слова? Часом ті слова, які «не важать» нічого, наші вчинки, які ми робимо, непомітні для нас самих, лягають великою образою й болем на інших. І під таким тягарем може зламатися кожна людина. Я точно знаю, що хоча б раз, але кожен із нас завдавав образи іншим, навіть не зауважуючи цього.

Насправді слова, з якими ми звертаємося одне до одного, важать дуже багато: добрими, лагідними можна підняти людині настрій, зробити її щасливою, а злими і жорстокими — засмутити, образити, принизити і навіть убити. Про це потрібно пам’ятати під час спілкування і конфлікту, щоб не зіпсувати стосунків назавжди.

  Тому проблема сімейного насильства на сьогоднішній день є дуже гострою.

Тема попередження сімейного насильства вже багато років знаходиться у центрі

міжнародного обговорення.    Так, зокрема, Харківський центр жіночих досліджень розробив проект закону «Про попередження насильства в сім’ї», який 17 листопада 2001 року був прийнятий Верховною Радою України. Прийняття цього закону дозволило вирішити цілий ряд проблем.

•    Уперше на законодавчому рівні було закріплено поняття насильства в сім’ї, визначено, які органи здійснюють заходи щодо попередження насильства в сім’ї, яким чином реагують
• державні органи, коли насильство вже відбулося, якою є відповідальністьза вчинення таких дій.
• Ще одним поширеним стереотипом є переконаність постраждалих у тому, що вони мусять терпіти домашнє насильство задля дітей. За даними неурядових організацій, неповнолітні стають свідками кожного третього випадку насильства в сім'ї. Психологи стверджують, що діти, виховані в таких сім'ях, згодом самі виявляють більшу схильність ставати жертвами .

 

Життя іде і вносить корективи

У наші плани і у долі теж.

Здається тут ми не щасливі,

І раптом, щастю – знов немає меж!

То світить сонце, а то хмарка плаче,

То враз веселка сяйвом виграє.

І зайчик сонячний через віконце скаче.

І знову в світі  - стільки щастя є!

Що хочеться руками світ обняти

І поділитись щастям з усіма!

То ж треба світ таким, як є, приймати,

Не сумувать, не нарікать дарма.

Життя складне, бо є свої капризи,

І радощі,і болі в ньому є.

Цікаве тим,що є завжди сюрпризи

І їх життя частенько роздає.

Можна виділити чотири типи жорстокого поводження з дітьми.

• 1. Фізичне насильство — невипадкове завдання тілесних ушкоджень.
• 2. Сексуальне насильство — використання людини для отримання сексуального задоволення.
• 3. Економічне — нездатність батька або особи, яка доглядає за дитиною, забезпечити основні потреби дитини в їжі, одязі, житлі.
• 4. Психологічне насильство — відсутність у родині доброзичливої, здорової атмосфери. Може виявлятися у:
• • зневазі — послідовній нездатності батьків чи особи, яка здійснює догляд, забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, турботу;
• • жорстокому поводженні — хронічних приниженнях, образах і висміюванні дитини, знущанні з неї. 

 

Завдання: визначити вид насильства, вказати агресора і жертву ситуації.

Ситуації:

1. Школярка із сльозами на очах розповідає іншим дітям: «Мама мене уб'є, якщо дізнається, що я розірвала нову куртку» (психологічне і фізичне).
2. Восьмикласник Ваня боявся п'яного батька, бо той, повертаючись додому вночі, піднімав із ліжка сина й починав його «виховувати» паском (фізичне)
3. Дівчинка (їй ще немає 6-ти років) чимось образила батька. На знак покарання він не розмовляє із нею місяць. Дівчинка була вражена. Батько вважає, що це нормальна міра виховання (психологічне).
4. Більшість хлопців із 11 класу мали кишенькові гроші, якими вільно розпоряджалися, але батько Влада сказав: «Матимеш гроші тоді, коли в семестрі буде лише 10-11 балів»(економічне).

Ситуація 1

 Петрик, зайшовши у їдальню, і, як завжди, сів не на своє місце. До нього підійшла Оленка і попросила звільнити її стілець. Він відштовхнув дівчинку з такою силою, що вона впала на підлогу.

Ситуація 2

 Під час перерви Юрко бігав по класу і штовхнув Іринку. Дівчинка, падаючи, ненароком розбила вазу на столі вчителя. В клас зайшла вчителька і побачила розбиту вазу. Іринка намагалась пояснити, що трапилось на перерві, але вчителька не вислухала оправдань і нагримала на неї.

Ситуація 4

 Після закінчення школи-інтернату Іван повернувся до рідного села. З’ясувалось, що у його будинку проживає співмешканка померлого батька. Вона прогнала його з рідної хати.

Ситуація 5

 Дмитрик взяв без дозволу ручку Олега. Коли Олег це побачив, вдарив Дмитрика.

Ситуація 6

 7- класниця Юля гуляла в парку із своєю собакою. Поруч на лавці незнайомі хлопці вживали алкоголь. Вони вперто пропонували Юлі до них приєднатися.

 

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

Ведучий. У конфліктній ситуації агресор завдає шкоду не тільки жертві, а й собі. Він не хоче відповідати за свої вчинки, спеціально заподіює шкоду іншим, тим самим він руйнує своє здоров’я. Адже лють, жорстокість і злість руйнують його нервову систему - і хвороби неминучі.

  « Твій порадник»

•                            Служба у справах неповнолітніх;
•                            Органи опіки і  піклування;
•                            Відділи районної адміністрації, що займаються проблемами дітей;
•                            Соціальна служба для молоді;
•                            Медичні установи;
•                            Відділ освіти;
•                            Громадські організації ( районна дитячо – юнацька громадська організація « Веселкова республіка»)
•                            Центр позашкільної роботи дітей та юнацтва;
•                            РАГС;
•                            Кримінальна міліція у справах неповнолітніх;
•                            Притулки для неповнолітніх, служби у справах неповнолітніх.

 

Учень.

Притча «Все залишає свій слід».

 Жив-був один дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. І ось одного разу його батько дав йому мішечок з цвяхами і сказав, щоб кожен раз, коли він не стримає свого гніву, вбити один цвях в стовп огорожі. У перший день в стовпі було декілька десятків цвяхів. Другого дня ще більше.. Наступного тижня він навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій гнів, ніж забивати цвяхи. Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив контроль над своїми емоціями. Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути зі стовпа по одному цвяху. Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку, підвів до огорожі і сказав: «Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такий шрам, як і ці дірки. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся - шрам залишиться».

Мій улюблений світ  -

Без насильства,

Без жорстокості, болі і зла,

Де народом заспівана пісня

Містить тільки хороші слова.

Мій улюблений світ – без насильства,

Де немає страждання й війни,

Де розквітла калина барвиста,

Й голосінь не почуєш сумних.

Мій улюблений світ – це не казка,

А реальне щасливе життя,

Бо звільнивши наш світ від насильства,

Можна сміло іти в майбуття.

І коли на теренах країни

Без страждань заживе кожне місто,

Скажуть люди всієї країни:

Україна – це світ без насильства

                                   І. Супрун

 

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

На думку видатного українського педагога Василя Сухомлинського, «небажання знати – це символічні залізні грати». А може воно привести до гратів справжніх. Адже наслідком лінощів, неробства є обмеженість, убогість думки, примітивність почуттів. Особа, яку в народі називають ледарем, нікчемою, також хоче їсти і користуватись суспільними благами, але не хоче їх творити. Отже, для неї залишається шлях легкого здобуття, тобто привласнення незаслуженого: паразитизм, крадіжка. А це вже злочин. Пограбування, насильство, крадіжки, убивство – це злочини, які коять уже сформовані злочинці. Іноді це починається, здавалося б, із невинних, не грубих порушень моральних норм, правил, порядку. Наприклад, хлопчаки полюбляють залізти в чужий садочок та поласувати там яблучками чи горішками. Деякі вбачають у цьому своєрідну романтику. А що це крадіжка – не думають. Або інколи ви є свідками того, як хлопчача суперечка переходить у бійку. Мабуть, ніхто з вас не вважає страшним, якщо один хлопець віддубасить іншого. Чи не так? А ось послухайте невигадану історію.

      Мені дивом життя здається,

          Хоч не все в нім я розумію.

          Наді мною хтось посміється…

          Та пусте! Я прощати вмію!

          А скажіть, хто в житті все знає,

          Все на світі робити вміє,

          Помилок в нім не допускає

          І крізь стіну пройти зуміє?

          Що, немає такого люду?

          Може ви є така людина?

          Сперечатися я не буду,

          Тоді ви на землі – єдина!

          Решта, інші – це просто люди,

          Як і  я та й усі земляни.

          Та без нас світ біднішим буде,

           І співати земля не стане.

 

Учень.

Притча

    Одного разу хлопчик з батьком вирушили в гори. Несподівано хлопчик спіткнувся і впав. Боляче вдарившись, він закричав: «О-о-о-о-й!».  На свій подив почув, як десь далеко в горах якийсь голос вторив йому: «О-о-о-о-й!».  Зацікавившись, він прокричав: «Ти хто?».  І у відповідь почув: «Ти хто?».  Розгніваний такою відповіддю, хлопчик голосно вигукнув: «Боягуз!».  До нього долинула відповідь: « Боягуз!».  Хлопчик поглянув на батька й запитав: «Що це таке?».  Батько усміхнувся і сказав: «Синку, а тепер послухай уважно».  І він прокричав у напрямку гір: «Я в захваті від тебе!».  Голос відповів: «Я в захваті від тебе!».  Він знову прокричав: «Ти переможець!».  Голос відповів: «Ти переможець!».  Хлопчик здивовано подивився на батька. Тоді батько пояснив синові: «Люди називають цей голос ВІДЛУННЯМ, а насправді це – ЖИТТЯ.

Воно повертає тобі назад усе, що ти говориш і робиш. Наше життя – просте відображення наших вчинків. Життя поверне тобі все, що ти дав йому».

 

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

На жаль, нині в Україні економічна криза впливає не тільки на матеріальний добробут родини — порушуються й сімейні стосунки між батьками та дітьми: батьки вимушені постійно шукати заробітку, вони не мають часу на спілкування, на виховання власних нащадків.

Недоліками сімейного виховання обумовлено приблизно 60—80 % випадків протиправної поведінки молоді. За статистикою, більше половини дітей, які скоїли злочини, зростали у проблемних родинах, кожен третій підліток-правопорушник має неповну сім’ю, у майже 10 % неповнолітніх, які вчинили злочин, батьки були позбавлені волі.

Відповідно до статистичних даних в Україні 44 % батьків не знають інших методів виховання, крім тілесного покарання; 13 % школярів декларують, що вони зазнають фізичного насильства від однолітків

Мудрець сказав : «Краса врятує світ!»

Але уже на протязі століть

Панує істина проста:

«Наш світ врятує доброта»

Що найціннішого є у житті,

І найдорожчого за все на світі?

То – доброта, із нею добре жити.

І хай вона крокує по землі

Цінніша перлів, золота і слави,

Вона єдина зігріває нас,

Така одвічна, мудра, нелукава,

Пригорне кожне серце повсякчас.

А ми сьогодні, поєднавши руки,

Запалюємо свічку доброти,

Її вогонь освітлює стежину

Й допомагає впевнено іти.

Любіть життя, несіть в долонях світло,

І відкривайте душі для добра,

І буде янгол щиро Ваш радіти,

І доторкнеться вашого плеча.

 

ЯК ЗАПОБІГТИ НАСИЛЬСТВУ

 

ЩОБ ВБЕРЕГТИСЬ ВІД НАСИЛЬСТВА

-        Попереджай батьків, куди, з ким ідеш, коли повернешся.

-         Не заходь у підвали, підсобні приміщення, у машини.

-         Якщо ти десь затримався, передзвони батькам, попроси, щоб тебе зустріли.

-         Постарайся, щоб твій маршрут проходив не через ліс, парк.

-         Якщо тобі здалося, що тебе хтось переслідує, перейди на іншу сторону, зайди в магазин, звернись до дорослих.

-         Якщо тебе зупинили і попросили показати дорогу, постарайся пояснити на словах, не сідаючи у машину.

-         Якщо незнайома людина відрекомендувалась другом твоїх батьків, не спіши запрошувати її додому, попроси зачекати їх приходу на вулиці.

-         Якщо при вході у під'їзд ти помітив незнайомців, зачекай, доки хто-небудь із сусідів не ввійде разом з тобою. Не входь в ліфт разом з незнайомими,

• Уникай ситуацій, які можуть призвести до насильства.
•  • Говори спокійно і впевнено.
•  • Дай агресору можливість зупинитися.
•  • Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!
•  • Не прагни помсти ворогам. Вмій просити пробачення.
•  • Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва!
• Немає виправдання бездушності, цинізму, агресивності, фантастичній жорстокості. І щоб не потонути в хвилях негативних емоцій гніву, незадоволенності життям, які накладаються на не зовсім здоровий соціальний фон, ми закликаємо всіх батьків берегти в собі людське, поважати в собі людину. Хай сім’я буде для дитини взірцем людяності, доброти і любові.
• І тоді нам не треба буде наголошувати на правах дитини, бо їх ніхто не буде порушувати, а обов’язки батьків по стану утримання і виховання дітей будуть сприйматися не як обтяжливий тягар, а як органічний прояв любові до дитини, підтримки в ній людської гідності та самоповаги.

 

Абетка «Жити без насильства».

•   Я знаю свої права і вмію ними користуватися;
•   Я нікому не дозволю принижувати й ображати себе;
•   Якщо зі мною трапиться щось недобре, я негайно розкажу людям, яким довіряю;
•   Я знаю напам'ять усі адреси, номери телефонів та імена людей, яким довіряю.
•   Я знаю, що стійка позиція, переконання, наявність достовірної інформації допоможуть  впевнено поводити себе в різних життєвих ситуаціях.
•   Я знаю, що мені гарантовано право на захист своїх прав. Я маю право не лише на захист з боку батьків, але й сама можу звернутися до будь – яких державних органів, органів місцевого самоврядування, навіть до суду для захисту свої прав.

Мій улюблений світ  -

Без насильства,

Без жорстокості, болі і зла,

Де народом заспівана пісня

Містить тільки хороші слова.

Мій улюблений світ – без насильства,

Де немає страждання й війни,

Де розквітла калина барвиста,

Й голосінь не почуєш сумних.

Мій улюблений світ – це не казка,

А реальне щасливе життя,

Бо звільнивши наш світ від насильства,

Можна сміло іти в майбуття.

І коли на теренах країни

Без страждань заживе кожне місто,

Скажуть люди всієї країни:

Україна – це світ без насильства

На цьому наша зустріч закінчена.  До нової зустрічі!