Виховна година «Мобілочка. Тренінг з культури спілкування по телефону»

Виховна година

 «Мобілочка. Тренінг з культури спілкування по телефону»

 Мета: пояснити поняття «дистанційне спілкування», особливості правил спілкування на відстані; підвести дітей до осмислення важливих етичних проблем: коли доречно і як правильно спілкуватися по телефону; формувати культуру телефонних розмов.

 Завдання: виховувати культуру взаємин у колективі, формувати вміння користуватися телефоном.

 Обладнання: картки із ситуаціями (додаток 1), пам’ятка «Скарбничка телефонного етикету» (додаток 2), таблиця «Телефонна розмова», презентація про еволюцію мобільних телефонів; ілюстрації до «Класного етичного театру»,  аркуші з тестами.

 Епіграф: «Добре, якщо хтось добре говорить, але ще краще, якщо хтось добре слухає». (Р.Емерсон.)

Хід заняття

І. Актуалізація і корекція опорних знань

Учитель. Сьогодні в нашому класі – несподіванка. А ви помітили, яка? Багато чудес є на світі, і сьогодні  я виступлю у ролі чарівника із казки – Невидимкою, щоб провести незвичайне заняття. Ми створимо зараз «Класний етичний театр» та станемо учасниками сценічного дійства. А допоможе нам у цьому режисер – чарівник Невидимка. Він пропонує нам гру «Чарівні слова».

 Дошка ділиться на три рівні частини. Учням видаються 3 «чарівні» маркери, по одному на ряд. Передаючи один одному маркер, учні повинні записати на своїй половині дошки за 3 хвилини якнайбільше «чарівних» слів.

 Перший ряд: «Якщо у когось просять вибачення, то користуються такими словами…»

(Вибачте; вибачте, будь ласка; прошу пробачення; прийміть щиросердне вибачення; перепрошую тощо.)

 Другий ряд: «Висловити вдячність можна за допомогою таких слів…»

(Спасибі, дякую, щиро вдячний, красно дякую, висловлюю глибоку вдячність тощо.)

Третій ряд: «Коли висловлюють побажання, то вживають такі слова…»

(Доброго здоров’я, всього доброго, на все добре, доброї ночі, всього найкращого, бувайте здорові тощо.)

Учитель. Чарівник Невидимка просить передати, що він дуже задоволений, адже ви чудово впоралися із завданням. Молодці!

ІІ. Мотивування виховної діяльності

Учитель. Ваш режисер підготував для вас загадку. Відгадайте, що це? (Показує один із перших мобільних телефонів.) Отже, екскурс в історію.

 Історія цього винаходу почалася нещодавно. Сорок років тому виникла перша назва «уокі-токі» - «ходжу та розмовляю». Це був важкий ранець, який носили за спиною. Перші апарати були настільки громіздкі, що ставилися лише в автомобілях. Згодом з’явилися апарати з ручкою для носіння, але теж важкі і незручні.

 Зараз цей предмет неважко загубити й у кишені. З його допомогою можна слухати музику, користуватися мережею Інтернет, робити фотографії, відеозйомки, а найголовніше – спілкуватися з друзями, батьками та близькими людьми.

 Здогадалися? Звичайно, ви правильно відгадали – це мобільний телефон. Колискою мобільного зв’язку є Скандинавія. Звідти почали своє розповсюдження Nokia, Benefon, Ericsson. Та за ними крок у мобільному світі зробили США – Motorola, AT$T.

 Люди навчилися спілкуватися на відстані.

 Спілкування на відстані (або дистанційне спілкування) має свої етикетні правила. Їх слід додержуватися, бо від цього залежать наші взаємини з іншими людьми.

 З основними правилами телефонного спілкування ми ознайомимося на сьогоднішньому занятті.

ІІІ. Формування етичних умінь і навичок

Гра-фантазія «Уяви!»

Учитель. Діти, заплющіть, будь ласка, на хвильку очі! Навколо темрява, холодно, страшно. Морок ночі огортає вас… У таких умовах протягом шести місяців дослідник Антарктиди Роберт Бард жив сам. У своєму щоденнику він написав: «У мене є запас води і їжі, є спокій, якого я так прагнув. Але не можу обійтися без звуків, голосів та найголовнішого – спілкування!».

 Уявіть, як змінилося б життя дослідника, якби він міг користуватися телефоном. (Відповіді дітей.)

Учитель. Отже, телефон – не лише засіб зв’язку, а й ліки від розчарування та самотності, від безвиході.

Гра-дослідження «Власна думка»

Учитель. Швейцарський мислитель кінця XVIII ст. Лафа тер зауважував: «Хочеш бути розумним – навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати, переставати говорити, коли нема чого більше сказати.»

 Спробуймо дослідити, як це твердження пов’язане з правилами спілкування по телефону.

(Діти висловлюють власні думки та припущення.)

«Скарбничка телефонного етикету»

Учитель. Щоб уникнути непорозумінь у спілкуванні, слід керуватися правилами, викладеними у «Скарбничці телефонного етикету». Чарівник Невидимка вже потурбувався про те, щоб ви їх запам’ятали, тому заздалегідь поклав їх кожному на парту. Ви маєте уважно прочитати ці правила і запропонувати власні поради, як коротко та стисло вести розмову по телефону.

• Коли телефонуєте Ви, треба спочатку привітатися або вибачитися.
• Якщо телефонуєте незнайомій людині, потрібно обов’язково представитися, запитати ім’я і по-батькові того, з ким розмовляєте.
• Говорити слід без поспіху, розбірливо, але стисло й чітко.
• Розмовляючи по телефону, уникайте паралельних розмов з людьми, які перебувають біля вас.
• Уважно слухайте співрозмовника, не перебивайте його.
• Зазвичай закінчує розмову той, хто телефонує, а не той, кому телефонують.
• Не можна телефонувати рано вранці або пізно увечері.
• З’являтися в театр, приходити в гості з мобільними телефонами – свідчення невихованості їх власників. Коли такі телефони з вами, їх краще вимкнути.
• Некультурно хизуватися мобільним телефоном як показником моди та достатку його власника.

IV. Практикум

Учитель. Запрошую вас до «Класного етичного театру». Увага! «Мобілочка» шукає таланти! Мабуть, кожен із вас мріяв хоч ненадовго стати актором, продемонструвати свої здібності та вміння на сцені. Зараз ваші мрії можуть здійснитися! Артисти, на сцену!

Акт перший. «Алло!»

 Виконайте в ролях телефонну розмову:

 а) двох однокласниць, одна з яких пропустила тиждень занять через хворобу;

 б) класного керівника та учня, який пропустив шкільні заняття;

 в) батька й учня, який пропустив уроки в школі.

 Використовуйте форми мовленнєвого етикету. Поясніть відмінності між трьома варіантами телефонної розмови.

Акт другий. «Алло-о-о!»

 Розіграйте ситуації спілкування і внесіть потрібні корективи:

 А. – Алло!

 – Слухаю Вас!

 – Дайте трубку Петі!

 – Він зараз відсутній.

 – А куди його понесло?

 Б. – Алло!

 – А хто це?

 – Іван Петрович, колега батька. Покличте, будь ласка, його до телефону.

 – А навіщо він Вам? Що хочете йому сказати?

 В. – Алло!

 – Алло!

 – А хто це?

 – Ніна Іванівна.

 – Ой, а який у Вас номер?

Акт третій. «Радий Вас чути!»

 Змоделюйте і розіграйте ситуацію:

 а) ви посварилися з подругою (другом) і тепер хочете помиритися по телефону;

 б) ви хочете привітати з днем народження бабусю, дідуся, малознайому вам людину.

Акт четвертий. «Не радий Вас чути!»

 1. Проаналізуйте та розіграйте ситуацію: хлопець сидить в автобусі і голосно розмовляє по мобільному телефону, інші пасажири звертають на нього увагу.

 2. Охарактеризуйте поведінку хлопця:

 Подзвонив по телефону

 Якось другові Антону

 Пізно ввечері Тиміш.

 – Ти, – питає, ще не спиш?

 – Ще не сплю, та вже лягаю, –

 Друг Антон відповідає.

 За годину спав Антон.

 Знов задзенькав телефон.

 Довелося сина звати.

 Знов на проводі Тиміш:

 – Ти, – питає, ще не спиш?

 – Сплю! Чому ти дзвониш вдруге? –

 Запитав Антон у друга.

 – Ти пробач, – сказав Тиміш, –

 Я ж не знав, що ти вже спиш.

 – А ти що хотів сказати?

 – На добраніч побажати!

 А тепер скажіть мені,

 Чемний був Тиміш чи ні.

V. Підсумок заняття.

Учитель. Наш добрий чарівник Невидимка трішечки стомився, тому просить вашої допомоги. Допоможіть йому заповнити табличку – «Антимобілочку»: сформулюйте й запишіть висновки, які ви зробили для себе протягом заняття. Чого не можна собі дозволити, розмовляючи по телефону:

 не привітатися;

 не відрекомендуватися;

 говорити занадто голосно;

 голосно сміятися;

 зловживати тривалістю розмови;

 не попрощатися.

 Щоб переконатися, що всі діти навчилися правил спілкування по телефону, Невидимка зі мною проведе бліц-турнір «Ввічливо - неввічливо».

 Ви маєте плеснути у долоні, коли погоджуєтеся з правилом дистанційного спілкування, тобто, коли так чинити ввічливо, і мовчати, коли запропонована поведінка є неввічливою.

 Привітатися під час розмови (+).

 Кинути слухавку і не вибачитись (–).

 Говорити чітко, виразно, спокійним тоном (+).

 Телефонувати до 8-ї години ранку і після 10-ї години вечора (–).

 Довго і нудно розмовляти про дрібниці (–).

 Перед тим, як почати довгу розмову, поцікавитися, чи є у співрозмовника час тебе вислухати (+).

 Набридати запитаннями (–).

 Бути настирливим – набирати номер, який не відповідає з десяток разів (–).

 Слід завершити розмову словами прощання (+) та подяки (+).

 Першим завершує розмову той, хто зателефонував (+).

 Психологи розробили багато тестів, які дають змогу визначити характер людини за її манерою розмовляти по телефону. Ось найкоротший із них.

Тест

 Що відповісти, коли той, хто зателефонував до вас, помилився номером?

 а) Ви не туди потрапили!

 б) Вибачте, але тут такого немає. Напевно, ви помилилися. Зателефонуйте ще раз!

 в) Який номер ви набираєте?! Ні, це зовсім інший.

 Відповідь:

 а) Ви – натура творча, імпульсивна. Варто навчитися лише контролювати власну поведінку.

 б) Ви – людина спокійна, терпляча, витримана. Та не дозволяйте іншим експлуатувати Вашу врівноваженість.

 в) Ви – людина серйозна й практична. Щоправда, іноді бракує тактовності у ставленні до оточуючих. Навчіться не лише думати про себе, а й турбуватися про інших.

VI. Висновок

Учитель. Отже, пора доброго чаклунства нашого чарівника Невидимки завершується. Але не сумуйте, любі діти! За допомогою «Мобілочки» ми стали ближчими одне до одного, навчилися дарувати тепло на відстані, прагнули виховати чемність, люб’язність, коректність. А які творчі здібності виявили в «Етичному театрі»! Уміння зрозуміти почуття і настрій оточуючих, поставити себе на їхнє місце, уявити, як відгукнуться в душах інших наші слова і вчинки – справжнє драматичне дійство, ім’я якому життя.