Виховна година на тему: «Єдина справжня розкіш — це розкіш людського спілкування»

Виховна година «Єдина справжня розкіш — це розкіш людсь­кого спілкування»

(А. Екзюпері).

Мета: систематизувати знання студентів  про основи ділового спілкування; дати їм практич­ні рекомендації щодо удосконалення свого мовлення, уміння спілкуватися; спонукати студентів застосову­вати набуті знання у повсякденному спілкуванні; формувати  навички тактовно, цікаво гово­рити, установлювати тісні стосунки із співроз­мовником; виховувати високу мовну куль­туру; сприяти самовдосконаленню студентів, їхньому інтелектуальному і моральному розвитку.

Завдання: дати поняття про ділову розмову з позиції вербальної та невербальної культури; формувати комунікативні вміння та навички .

Обладнання : мультимедійна презентація, проектор

 

Хід заняття

І Організаційний момент

 

Вступне слово класного керівника:

«Єдина справжня розкіш на світі – це розкіш людського спілкування» – любив повторювати французький льотчик Антуан Сент-Екзюпері, автор відомих у нашій країні книг «Планета людей", «Маленький принц», творів, які закликають людей до людяності, вчать вмінню спілкуватися, приносити один одному радість.

Тема нашої виховної години  - спілкування. Неефективність спілкування може бути обумовлена як відсутністю цього вміння, так і труднощами його практичної реалізації ( стомленість, неуважність, умови діяльності, особливості ситуації, тощо).

Небагатьох людей природа наділила вмінням спілкуватися легко, невимушено, ефективно без конфліктів. Переважна більшість людей цього вчиться, і краще за все це робити безпосередньо під час спілкування. Сьогодні ми з вами згадаємо правила спілкування, будемо вчитись розрізняти вербальні та невербальні сигнали спілкування, повторимо правила спілкування в мережі Internet.

 

Демонстрація слайду №1 презентації

 

 

 

ІІ Мотивація та створення емоційного настрою

 

 

Вправа «Спілкування руками» ( демонстрація слайду № 2 презентації)

 

 Мета : активізувати учасників, налаштувати на розмову з теми заняття.

Хід вправи. Студенти попарно за допомогою рук (без слів) з заплющеними очима по команді вітаються, прощаються, сваряться, миряться, танцюють.

 

ІІІ. Основна частина

 

Те, що ви зараз робили і є спілкуванням. Майже усе наше життя, крім годин сну, проходить у спілкуванні з людьми: в сім'ї, на роботі, в колі друзів, у громадських місцях. Це далеко не другорядна сторона соціального життя.

Що ж, спілкування, як стверджують психологи, та й самі ми в цьому переконані, – це всебічне задоволення потреб людини в людині.

Тобто, щасливими ми можемо відчувати себе тільки тоді, коли поруч із нами перебувають нам подібні. Люди. Ті, світогляд яких нам близький, поведінка яких нам імпонує, а погляд на життя, міжособистісні стосунки ми розділяємо і розуміємо.

Мистецтво спілкування — одна з найбільших здібностей людини, вона піднімає її над усім живим і робить людиною!

Слово — найбільш змістовний, об'ємний, виразний засіб людського спілкування. Уміння говорити, слухати — важ­ливі умови взаєморозуміння. Немає у світі зброї, сильнішої за слова. Недаремно говорять, що словом людським можна зсунути гору з місця. Словами боряться, словами люблять, словами ненавидять, словами вбивають, словами творять величезні справи в історії людства.

Про вміння користуватися словом писали ще в давню давнину. У «Повчанні синам» Володимира Мономаха гово­риться: «При старих мовчати, мудрих слухати, старшим коритися, з рівними собі й молодшими... без лукавого на­міру розмовляти і більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою».

Ще з «Одіссеї» великого Гомера беруть витоки такі при­казки: «Про одне слід говорити, а про інше мовчати», «Про одне хоч сім кіп, про інше заціп». Вислови давньогрецького драматурга Софокла: «Мовчи, глуха,— менш гріха», «Хто мовчить, той двох навчить» — теж стали приказками.

 

Демонстрація слайду № 3 презентації

 

 

 

Вправа « Продовж приказку» ( демонстрація слайду № 4 презентації)

 

Погане слово краще проковтнути, ніж ….(промовити.)

Яка людина, така її ….(мова.)

Вмієш сказати — вмій і ……(змовчати.)

Ласкаві слова — весняний …..(день.)

Слово не стріла, а серце…… (пробиває.)

Гарне слово дорожче за ……..(гроші.)

Говорить гарно, мов горіхи…… (гризе.)

Холодне слово поки до серця дійде — ......(льодом стане.)

На сухому дереві немає плодів, у порожньому слові — ……(глузду.)

А Які ви знаєте приказки ?

 

 

Відмовитись від привітання або не відповісти на нього в усі часи й у всіх народів вважалося вершиною невихованості й неповаги до оточуючих. Адже в поклоні, у коротких словах привіту дуже великий зміст... Я тебе бачу, Людино. Ти мені приємна. Знай, що я тебе поважаю і хочу, щоб і ти до мене добре ставилася. Я бажаю тобі всього самого доброго: здоров'я, миру, радості, щастя. Ось що означає просте, звичайне « здрастуйте ».

В усі часи люди вітали одне одного. Рухи, жести, слова, якими здавна обмінювалися люди різних країн у момент вітання, дуже різноманітні. Отже, якщо ви зібралися у закордонні мандри — не забувайте цього, аби не потрапити у скрутне становище.

 

Привітання в різних країнах ( виступ студента) (демонстрація слайду №5 презентації)

Європеєць протягне вам руку, американець може поплескати по плечу. Японець схиляється в поклоні. На Замбезі плескають у долоні і роблять реверанс. Єврей при вітанні скаже: «Мир вам», китаєць запитає: «Чи їв ти?». Перс забажає: «Будь весел».

Привітання в різних країнах по своєму унікальні і бувають непорозуміння при спілкуванні в чужій країні, відбувається це зазвичай тому, що наші стандарти поведінки мислячих як єдино можливі.

Є жест, який чудово зрозумілий французу і італійцеві. Коли хочуть дати зрозуміти співрозмовнику, що він набрид своїми розмовами, погладжують пальцями щоку, як би кажучи, що за час бесіди виросла борода.

Зовнішнє вираження почуттів, що відбивається в нашій міміці, має свої особливості в різних культурах. Європейці і американці звикли стежити за виразом обличчя співрозмовника, дивитися в обличчя, в бесіді з європейцем відводити очі не прийнято. У той же час, розмовляючи з арабом, можна помітити, що він наполегливо заглядає в очі. Для арабів напрямок особи менш важливо, ніж напрям погляду, а по європейським правилам вітання, напрямки обличчя і погляду повинні збігатися.

Посмішка вітається в різних країнах, але у нас це прояв радості, а у англійців – Знак ввічливості, але не обов'язково вираз задоволення, для американця – Природне правило вітання.

Сама поза при розмові може бути різною. Англієць не сяде розвалившись, витягнувши ноги, а американець сяде зручніше і ще покладе ногу на ногу або витягне вперед. У японців така манера поведінки – верх непристойності.

Як близько підійти до співрозмовника при спілкуванні. Для американців і європейців характерні максимальні дистанції від 4 до 12 футів (1 фут дорівнює 30,479 см. Мінімальні дистанції характерні для арабів і латиноамериканців. Майже всі араби, латиноамериканці, італійці, розмовляючи з вами, будуть стосуватися вас, доторкатися до рук, а японці, у разі такого прояву уваги з вашого боку, порахують вас за людину, що втратила контроль над собою, або виражає агресивні наміри, такі от тонкощі поведінки і вітання в Японії.

Розмовляючи з японцем і бачачи часті кивки по ходу бесіди, що не вважайте, що ваш співрозмовник погоджується з вами, цей жест означає: «Я уважно слухаю вас», і тому не дивуйтеся, якщо почуєте в кінці розмови «ні». Потерши під час розмови з японцем брову кінчиком середнього пальця, ви можете абсолютно повернути бесіду в інше русло, так як у Японії це означає, що ви бачите обман.

Правила ввічливості забороняють в іншій країні критикувати місцеві звичаї, побут, звичай і звички. Наприклад, під Франції прийнято до дитини звертатися на «ви», а в Голландії на «ви» звертаються до батьків, і наше «ти» між дочкою і батьком здасться голландцям дивним.

 

Слово класного керівника:

Якщо ми хочемо навчитися правильно розуміти інших людей, потрібно вміти вловлювати не тільки зміст сказаних ними слів, але й усі невербальні сигнали. Розпізнати невербальну інформацію досить складно. Однак навчитися читати, розуміти і розпізнавати інформацію, передану за допомогою невер- бальних засобів, можливо так само, як ми вміємо розуміти слова.

З усіх видів невербальної поведінки вам, імовірно, найкраще знайома кинесика, або рухи, до яких належать зоровий контакт, вираз обличчя, жести і зміна пози у спілкуванні. Зоровий контакт вказує на те, що ми уважно слухаємо співрозмовника. Те, як ми дивимося на людину, також відображає певні відчуття. Крім того, інтенсивність зорового контакту може свідчити про прагнення домінування. Підтримуючи зоровий контакт, можна визначити, чи звертають люди на вас увагу чи ні, чи цікава їм розмова і чи викликає у них сказане вами будь-які почуття.

Вираз обличчя має велике значення в спілкуванні, оскільки передає шість основних емоцій, які легко впізнати: радість, смуток, здивування, страх, гнів, огиду. Жести — рухи рук і пальців, які ми використовуємо, щоб привернути увагу співрозмовника.

 

Вправа «Впізнай емоцію» ( демонстрація слайдів № 6-8 презентації)

 

 

 

 

Зміни в позі також можуть багато про що говорити. Наприклад, якщо людина раптово випростовується на стільці і нахиляється вперед, то це означає, що вона підсилює увагу, якщо підводиться, то це означає «я закінчив(ла)», а коли повертається спиною до інших, це означає, що людина відволіклася і перестала звертати увагу на співрозмовників. Рухи загалом і жести зокрема багато в чому допомагають нам передати зміст того, що ми хочемо сказати.

Отже :

• Рухи та жести можуть замінити слово або фразу
• Жести ілюструють те, що говорить людина
• Рухи можуть служити для невербального вираження почуттів (автоматично висловлюють емоції)
• За допомогою рухів і жестів можна керувати ходом розмови
• Рухи та жести використовують для зняття напруження

 

Мова жестів ( виступ студента) (демонстрація слайду №9 презентації)
Презентація виступу студента:

 

Хоча вербальна і невербальна форми комунікації найбільш ефективні, коли доповнюють одна одну, невербальні сигнали можуть заміщати вер­бальні або навіть суперечити їм. Здебільшого коли вербальні й невербаль­ні сигнали суперечать один одному, потрібно більше довіряти невербальній комунікації. Невербальна інформація дійсно набагато частіше відповідає справжнім почуттям, ніж слова. Почуття і стан мотивують поведінку лю­дини. Якщо поведінку можливо спостерігати і контролювати, з почуття­ми це зробити складніше. За поведінковими реакціями можна з великою часткою ймовірності судити про наявність емоційної риси особистості або про ситуативний стан, який впливає на життя. Для нас також важливо, щоб наші слова не розходилися з тим, що ми повідомляємо іншим людям за допомогою міміки та жестів.

 

Етика спілкування в мережі (виступи студентів) (демонстрація слайду №10 презентації)

 

Починаючи з 2001 року почали з’являтись сайти, в яких використовувалась технологія під назвою коло друзів. В 2004 році була створена найбільша на сьогоднішній день соціальна мережа у світі – Facebook.

Неодноразово ми чули обурення, незадоволеність тим, що більшість часу проводимо в Internet. Але ж це зручно. Знайти роботу, заплатити за квартиру, подати документи у ВНЗ, замовити продукти, навчатись самостійно. Але на жаль, останнім часом, люди забувають про ці необмежені можливості, а «зависають» в соціальних мережах.В останні роки під серйозною загрозою опинилася конфіденційність людини. Робот регулярно читає електронну пошту, щоб вирішити, яку рекламу поставити на нашу сторінку, і в якусь хвилину робот може змінитися на справжню людину, але ми про це не дізнаємося.

 Людині все складніше зосередитись на роботі, не відволікаючись на Facebook, Twitter, , ВКонтакті чи Однокласники. Навіть обідає більшість інтернет-користувачів за комп’ютером під час перегляду неробочих сайтів чи он-лайн відео. Більшість стали забувати про вечері в колі друзів та веселі прогулянки.

 Зникають паперові листи. Хоча, як це цікаво: заходити на пошту, очікувати відповідь не хвилинами, а днями. Перечитувати, затираючи папір до дірок.

Також значно скоротився той час, що людина витрачала на здоровий та міцний сон, зникли  вміння працювати з паперовою книгою, читати серйозну літературу. Багато людей проводячи час онлайн, втрачають відчуття реальності, перестають мислити, стають млявими.

. Проживаючи в одному місті, ми можемо місяцями не бачити близьких, спілкуючись із ними лише в мережі.

Соціальні мережі, як і кожне творіння людських рук, є зручним  та недосконалим водночас. Тому потрібно задуматись, чи не забагато ми на них витрачаємо часу, якого нам ніхто і ніколи не поверне.

Для того щоб спілкування у віртуальному просторі не принижувало людину, а, навпаки, сприяло її особистісному зростанню необхідно дотримуватися загальноприйнятих етичних вимог, правил мережевого етикету.

Сформовано такі правила мережевого етикету:

1) Не забувайте про головний принцип мережевого етикету: повсюдно вмережі знаходяться реальні люди. Вудьте терплячі й чемні. Не вживайте ненормативну лексику, не йдіть на конфлікт заради самого конфлікту;

2)дотримуйтесь тих самих стандартів поведінки, що й у реальному житті.

3)пам'ятайте, що Ви перебуваєте у віртуальному просторі. Якщо Ви вирішили втрутитися в якусь дискусію, то витратьте час на вивчення обстановки, "послухайте", як і про що говорять люди. Тільки після цього приєднуйтесь до розмови;

4) поважайте час і можливості інших. Коли Ви відправляєте електронну пошту або повідомлення до конференції, то фактично претендуєте на чужий час. І тоді Ви відповідаєте за те, щоб адресат не витратив цей час даремно.

5) зберігайте особистість. У мережі (наприклад, у конференціях) Ви можете зустрітися з тими, кого ніколи б не зустріли в реальному житті, і ніхто не засудить Вас за колір шкіри, очі, волосся, за вашу вагу, вік або манеру одягатися. Однак Вас будуть оцінювати з точки зору того, як Ви пишете. Таким чином, правила граматики відіграють важливу роль. Крім того, переконайтесь, що Ваші послання зрозумілі й логічно витримані;

6) допомагайте іншим там, де Ви це можете зробити. Задавайте запитання, спілкуючись у віртуальному просторі. Чому це ефективно? Тому що Ваші запитання читатимуть багато людей, які, може, знають на них відповідь. І навіть якщо кваліфіковано дадуть відповідь тільки декілька чоловік, загальний обсяг знань у мережі збільшиться. Обмін досвідом в Інтернеті — захоплююче заняття;

7) не втручайтеся в конфлікти й не припускайте їх. Мережевий етикет проти злісних послань, якими іноді обмінюються окремі учасник дискусії;

8) не зловживайте своїми можливостями. Деякі люди у віртуальному просторі почувають себе професіоналами. Маючи більш повні і глибокі знання або повноваження, вони автоматично одержують перевагу. Однак це зовсім не означає, що такою перевагою можна користуватися;

9) навчіться вибачати іншим їхні помилки. Коли хтось припускається помилки — будь це помилка в слові, безглузде запитання або невиправдано довга відповідь, — будьте до нього поблажливі. Якщо ж Ви вирішили звернути увагу користувача на припущену помилку, зробіть це коректно й краще в приватному листі;

10) поважайте право на приватне листування, не читайте чужі листи.

А тепер за допомогою тесту визначимо хто ви у спілкуванні.

Тест “Хто ви?”  (демонстрація слайду №11 презентації)

 

Подивіться на малюнки чотирьох фігур. Кожен якнайшвидше повинен обрати ту, яка в цей момент йому найбільше подобається, потім наступну тощо.

 

Характеристики

Трикутник. Ця фігура символізує лідерство. Найхарактерніша ознака справжнього трикутника – вміння концентрувати увагу на головній меті. “Трикутники” – енергійні, нестримані, сильні особистості, які ставлять точні цілі і, як правило, досягають мети. Вони честолюбні і прагматичні. Намагаються завжди бути першими і тому часто конкурують, змагаються з іншими.

 Квадрат. Дуже організована фігура. Має багато “кутів”, які ускладнюють спілкування з ним. Прагне до лідерства, але часто при цьому не звертає уваги на інших. У міру енергійний і емоційний, честолюбний і прагматичний. Часто досягає мети. Іноді дозволяє собі розслабитися. Може бути лідером.

 Коло. Найбільш доброзичлива з фігур. Володіє високою чутливістю, розвиненою здатністю співчувати, емоційно відгукуватися на переживання інших. Відчуває чужу радість і чужий біль, як свій власний. Радіє, коли всі ладять один з одним. Тому, коли виникає конфлікт, поступається першим. Користується авторитетом і тому може бути неформальним лідером.

 Зигзаг. Фігура, яка символізує творчість. Комбінування абсолютно різних, не схожих ідей і створення на цій основі чогось нового, оригінального – ось що подобається “зигзагам”. “Зигзаг” – найбільш активний і чутливий з усіх знаків. Коли у нього з’являється нова цікава ідея, він готовий поділитися нею з усім світом! “Зигзаги” – невтомні провідники своїх ідей і можуть захопитися ними. Разом з тим це дуже емоційний і залежний від оцінки навколишніх зна

 

Перегляд відео «Секрети презентацій Стіва Джобса»

Отже, в основі ефективного спілкування лежить кілька загальних правил:

1. Проявляйте щире зацікавлення до інших людей. Наше зацікавлення переконує співрозмовника, що ми не байдужі до його слів,
2. Спробуйте зрозуміти достойності іншої людини, щиро визнати їх і по­хвалити. Дайте людині відчути її значимість і унікальність.
3. Замість того, щоб осуджувати людину, спробуйте зрозуміти, чому вона чинить так, а не інакше. Це більш ефективно, ніж критикувати чи осу­джувати, оскільки критика ставить людину в позицію такої, що обо­роняється, і спонукає її шукати для себе виправдання, а не примушує замислитися.
4. Будьте доброзичливим, привітним, посміхайтеся. Посміхаючись під час розмови, ми демонструємо свою доброзичливість і впевненість у собі (усмішка допомагає навіть у суперечці з ворогом).
5. Звертайтеся до людини на ім’я, по батькові, пам’ятайте, що для людини звучання її імені є досить важливим і приємним у розмові. Називаючи співрозмовника на ім’я і дивлячись йому в очі, ми показуємо свою по­вагу, щирість і відкритість.
6. Говоріть про те, що цікаво вашому співрозмовнику. Даючи співрозмов­нику можливість обговорити важливі для нього теми, ми показуємо свою здатність і вміння враховувати інтереси оточуючих.
7. Будьте хорошим слухачем, спонукаючи цим людину розповідати про себе.

8. Виявляйте повагу та терпимість до думок іншого. Не будуйте вислови на зразок: «Ти нічого не розумієш!», «Твої погляди безнадійно застарі­ли!», «Думати так — безглуздо!» Відгукуючись несхвально про думки, смаки, звички іншої людини, ви ображаєте її як особистість. До того ж, найчастіше ми міряємо по собі, тому пам’ятайте, що ви — не еталон для всіх, не предмет для наслідування, в іншої людини інші погляди на життя, вона навіть так і називається — ІНША.
9. Спробуйте щиро стати на місце іншої людини, побачити речі з її точки зору. Якщо ми будемо ображати особистість співрозмовника, він вважа­тиме, що ми не зможемо його зрозуміти, і припинить розмову, а може й розлютитися — і замість розмови трапиться бійка.

10. Як вказати людині на помилку, не образивши її?

Дізнайтеся, що вона сама думає про свій учинок,

Почніть із похвали, відзначте, що їй вдається, а потім скажіть про помилку, але не узагальнюючи («У тебе завжди так!») і не переходячи на особистість людини («У тебе нічого не вийшло, тому що ти ледар!»).

Ніколи не критикуйте людину при сторонніх — це принижує її гід­ність; краще — віч-на-віч

Демонстрація слайдів №12-13 презентації

 

 

ІV. Підбиття підсумків

Доведено, що слова подяки мають магічні властивості, вони дарують людям радість. Психологи називають їх усними «дотиками», які здатні заспокоїти і зігріти своїм теплом. Слово «спасибі» потрібно вимовляти від чистого серця. Не випадково здавна в народі існувало повір’я: не можна виголошувати слова подяки у роздратованому стані. Вважається, що слово спасибі утворилося у XVI столітті від давньоруського «урятуй Бог». Старообрядці стверджують, що слово виникло значно раніше від «урятуй Бай» ( Бай – ім’я одного з язичеських богів).
Що ж, спасибі слову «спасибі» за те, що воно є в нашій мові, за те, що виражає увагу, без якої не може жити жодна людина. Я хочу подякувати вам за чудове спілкування.

Закінчити наше спілкування я б хотіла словами видатного педагога Шалви Амонашвілі, які він написав у свєму листі до дочки : «Як ти думаєш від чого хворіють люди? Від образи теж, викликаної грубим, жорстким словом.Ми повинні берегти одне одного. Точніше так жити, щоб весь час ділитися з людьми власним життям: співчувати, допомагати, полегшувати біль і страждання, множити радість, відмовляти собі й давати іншим  - це наш обов’язок, людина людиною сильна»

Я  хочу, щоб ми з вами були сильним один одним, а спілкування нам в цьому допомагало!

Демонстрація слайду №14 презентації