1
Тема: ДОРОГОЮ ДОБРА
Мета: ознайомити учнів із поняттям і законами доброти, чесності, справедливості; формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любов і повагу до ближнього; виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися; розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.
Обладнання: технічні засоби, відео матеріал, добірка прислів´їв, приказок малюнок сонечка, малюнок серця, пісні про добро.
Хід заняття
Звучить пісня про добро
Учитель. Ми раді всіх бачити, бо ви прийшли, щоб почути про найсокровенніше, про безцінне. А говоритимемо ми сьогодні про виховання доброти. І я дуже хочу, щоб кожен із нас: і дорослий, і дитина, мали можливість, ще й ще раз осмислити, як ми живемо, для чого живемо, що робимо не так. Щоб кожен із нас мав можливість зазирнути в найпотаємніші куточки своєї душі. Якось священник зустрів на вулиці жебрачку, котра просила милостиню. Вона розповіла йому історію свого життя. Була колись молода, вродлива, багата, жила в своє задоволення, мала все чого душа забажає. І все це призвело її до такого жалюгідного стану. Чи ми з вами часом не схожі на цю жебрачку? Так, ми моральні жебраки, бо маючи все, стоїмо на краю прірви. «то те нам спати не дає, то се. Придбав одне – дивись за іншим помчав. Ми рятуємо нині землі і води, бо дійшли до крайньої межі. А чому? Чому довкола стільки зла? Чому діти такі жорстокі? Адже вони мають все: комп´ютери, мобільні телефони, музичні центри, різноманітні ігри. Одним словом – механізми. А душа, що там діється? Де шукати порятунку? Послухаймо.
Учениця (із запаленою свічкою у руках читає молитву до Матері Божої)
Царице Небесна, Господня Мати,
Тобі довелося найбільше страждати:
На смерть віддала Ти єдиного Сина.
Подбай же про долю синів України.
Врятуй їх од скверни, злої напасти
Не дай у краях чужинницьких пропасти.
Де дикість породжує помсту й розплату,
Де брат піднімає меча проти брата
І де їм накажуть також убивати
За пільги високі, солідну зарплату.
Пречиста Маріє, Тебе ми благаєм:
Життя збережи їм для рідного краю
Ти наша опіка й опора віками
До тебе ішли ми з своїми жалями.
І днини погожі і ранки невтішні
Хоч знали, що ми недостойні і грішні
В Тобі воскресали забуті надії
Здійсни ж їх і нині Пречиста Маріє.
Учениця. Розпочинається година доброти
Тож прошу Вас серця свої відкрити,
Щоб зрозуміти і запам´ятати,
Лише з добра усе бере початок!
Мудрець сказав: «Краса врятує світ!»
Але уже на протязі століть
Панує істина проста:
«Наш світ врятує доброта».
Учитель. Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так це саме ця якість, що коштує так дешево, а цінується так дорого. Її не можна купити на за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина з молоком матері і на протязі усього життя дарує світу. Діти, спробуймо поміркувати разом. На що на Вашу думку, схожа доброта? (діти висловлюють свої думки). Так і мені здається, що вона схожа на тепле, ласкаве, усміхнене сонечко. (Вчитель вивішує на дошку сонечко, на якому у вигляді усмішки написано слово «доброта»).
Учитель. Скажіть діти, а доброта завжди справжня? Я зачитаю Вам невеличку розповідь, а Ви спробуйте здогадатись, де прояв дійсної доброти, а де лише було одягнуто її маску.
Вчитель або учень зачитує розповідь.
Гарні слова та гарні справи.
Серед поля стоїть маленька хатинка, її побудували, щоб у негоду люди могли сховатись, пересидіти у теплі. Одного разу серед літнього дня захмарило, і пішов дощ. А в лісі в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися як із неба ллє дощ, як з відра.
Коли бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтить від холоду.
І ось один із тих хлопців, що сиділи у сухому одязі сказав: «Як мені тебе шкода!»
Другий теж промовив красиві слова: «Як страшно опинитись у зливу серед поля. Мені шкода тебе!»
А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху.
(Обговорення прослуханого)
Учитель. Діти скажіть, хто на вашу думку проявив справжню доброту? Чи завжди гарні слова і гарні справи співпадають? (Учні міркують, усі висловлюють свої думки)
Учитель. (підводячи підсумок) Так дійсно справжня доброта німа. Людина, яка робить добро за велінням серця ніколи не буде вихвалятися цим, хизуватися своїм вчинком перед іншими.
Учитель. Із давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. І про це говорить народна мудрість, а також відомі люди. До вашої уваги показ презентації.
Показ презентації з прислів’ями, приказками та висловами відомих людей.
Учениця. Вас запитаю, де живе добро?
І як знайти до нього ту стежину?
Посеред багатьох в житті доріг,
Малесенькую стежечку єдину.
Як відшукать добро, його сліди?
Як доторкнутися до нього вчасно?
Бо навіть в темряві життєвих тупіків,
Воно горить для нас так ясно!
І як не втратити добро, а пронести?
Як дарувати його всім, кому потрібно?
Його чекають ранньої весни,
Й тоді, коли вже на душі так зимно,
Вас запитаю де живе добро?
В яких краях і у якім джерельці?
І чую голос: «Любі, я у вас
Живу у кожному я в серці».
Учитель. Так, дійсно, Добро живе в серці кожного з нас і це так прекрасно і неповторно! Ми можемо творити добро своїми руками! Ми творці добра на всій землі! Саме ми зараз створимо усі разом велике серце доброти, вклавши у нього зі своїх сердець частиночку добра!
Учитель. Я вважаю, що добро починається з батьківських сердець. Кожна мати, виховуючи своє дитя, не шкодує тепла, ніжності, любові свого серця! Тому поправу ці почуття я вкладаю у серце доброти. (Сердечко з написом «Батьківська любов та ніжність»).
Учень. Я люблю свого тата і неньку,
І в яких би краях не була,
Завжди вдячна, мої ви рідненькі,
За турботу і море тепла.
Я шаную своїх батьків, вдячна їм за те, що вони подарували мені життя! Батьки – мої друзі та порадники! Щоб жити довго і щасливо на цій землі, треба шанувати своїх батьків. Тому я віддаю у серце доброти сердечко поваги, вдячності та шани батькам. (Сердечко з написом «Повага, шана та вдячність батькам»)
(Звучить запис поштовхів серця)
Учитель. І ось наше спільне серце доброти починає набувати життя. Чи чуєте ви ледь помітне його биття?
2-й учень. Я хочу підсилити його життєдайність своєю частинкою доброти, яка завжди присутня у взаємопорозумінні між людьми.
Зрозумійте мене,
Я ж людина на цій Землі,
З неповторними струнами неба.
Ви почуйте всі радощі мої й жалі,
А засуджувати мене не треба!
Ви послухайте музику серця мого:
В двоголоссі звучать туга й щастя.
Як я прагну щоб ви зрозуміли мене,
Вірю, що в доброті це вам вдасться!
Ось моє сердечко взаємопорозуміння. (Сердечко з написом «Взаємо порозуміння»)
3-й учень
Співчуваю, серцем співчуваю я
Чужому горю і біді,
Руку допомоги простягаю всім, хто потребує на путі.
Не пройду з байдужістю повз горе,
В цьому суть мого життя.
Вселю віру, тим хто упав духом,
У прекрасне й світле майбуття!
Візьміть моє сердечко співчуття та допомоги.
(Сердечко з написом «Співчуття та допомога»)
Учитель. Як бачите, доброта дійсно живе у наших серцях. То чому ж у світі стільки зла, яке інколи походить від людини?
4-й учень. Я саме замислився над цим питанням. І прийшов до висновку, що добро, яке живе у нас саме по собі, не проявляється. Кожен із нас повинен зробити вибір – як чинити в тих чи інших ситуаціях. Який шлях обирати в житті – добра чи зла? Кожен із нас вирішує для себе сам! Я хочу додати до серця доброти сердечко вибору. (Сердечко з написом «Наш вибір»)
5-й учень. Лише добро прагне миру і злагоди з усіма! Добро ніколи не будує свого щастя на чужій біді. Тому сердечко миру і злагоди я вкладаю у серце доброти. (Сердечко з написом «Мир і злагода»)
Учитель. Биття нашого серця доброти все гучніші та гучніші.
6-й учень. У серце доброти, я додаю любов і хочу, щоб вона розлилася рікою у кожну добру справу і в усій повноті увійшла у ваші серця! (Сердечко з написом «Любов»)
7-й учень. З створенням серця доброти у моєму серці відродилася віра і надія в прекрасне у людині, у завтрашній день. Життя набуло свого сенсу! Я помічаю, що добра навколо нас більше, а ніж зла. Будь ласка, візьміть частиночку моєї віри і надії в добро до свого серця. (сердечко з написом «Віра, надія»)
8-й учень.
Виношу з серця вірність доброті
І обіцяю вірність цю плекати:
Всіх шанувати, всім нести тепло,
Завжди добро всім людям дарувати!
Я дарую серцю доброти вірність свого серця. (сердечко з написом «Вірність»)
8-й учень. Мені так добре і спокійно на душі. Мені не хочеться згадувати про образи та непорозуміння. Я не ображаюсь ні на кого, я прошу пробачення у всіх, кого образив. Пробачте мені, будь ласка! Зі свого серця я віддаю саме цінне – уміння прощати. (Сердечко з написом «Уміння прощати»)
9-й учень. А мені так хочеться щось зробити, допомогти комусь! І мені не шкода часу, який я витрачу на це. Візьміть частиночку моєї самопожертви. (сердечко з написом «Самопожертва»)
10-а учениця.
Я стала бачити красу добра в усьому!
Писати хочу вірші та пісні.
Я намалюю вам добро з любов´ю,
Творити хочу щастя на Землі!
Візьміть до серця моє бажання творити (Передає сердечко з написом «Творчість»)
Учитель. І ось ми створили серце доброти. Знайте, що доброта є чистою і цілющою криницею, черпайте з неї!
Блок «Дерево добрих справ»
Учитель. І на завершення, діти скажіть, доброта – це якість людини що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також думала над цим питанням. І дійшлі до висновку, що людина повинна постійно вдосконалювати себе на протязі життя.
Від сьогодні в нашому класі буде поряд з Вами жити «Дерево добрих справ». Воно допоможе нам планувати важливі справи, які ми запишемо на листочках. Весною і влітку, дерево буде зеленим, восени – жовтим, а взимку – білосніжним. Надворі зима, і наше дерево добороти вперше одягнеться у біле вбрання. Я пропоную кожному взяти один листочок і записати добру справу, яку ви плануєте зробити зимою. Коли ж ці справи будуть виконані, листочки замінемо на нові. Беріться до роботи.
(Учні пишуть свої задуми, деякі учні на прохання вчителя зачитують свої записи).
Ну що ж, нехай тоді оживе наше дерево надії, ласки і добра!
(усі прикрашають деревце і стають півколом і декламують вірші)
1 учень
Коли ти будеш добрим
Про тебе люди скажуть
Ніколи не забудуть про ввічливість твою.
У школі і удома усім давно відомо
Що добрих не народжують, а добрими стають.
2 учень
Не лінуйтесь робити добро
Лише зла не бажайте нікому
Бо воно як велика гора
Стане вам на шляху земному.
3 учень
І старайтесь робити добро
День і ніч, і кожну хвилину,
Щоб серденько як сонце цвіло
Це хорошою робить людину.
4 учень
Я віру в силу доброти,
Добро завжди сильніше зла,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обирать дорогу.
5 учень
Я віру в силу доброти,
Що на торжку не продається,
Що кривди розбива пласти,
Красою тулиться до серця.
6 учень
Я віру в силу доброти, що має долю роботящих,
Що хоче, щоб і я і ви
І все було у світі кращим.
(виходить учитель із запаленою свічкою на фоні музики робить загальний висновок)
Що найціннішого є у житті,
І найдорожчого за все на світі
То доброта, запам´ятайте діти
І хай вона крокує по землі.
Цінніша перлів, золота і слави,
Вона єдина зігріває нас,
Така одвічна, мудра не лукава,
Пригорне кожне серце повсякчас.
І ми сьогодні поєднавши руки,
Запалюємо свічку доброти,
Її вогонь освітлює стежину
Й допомагає впевнено іти.
Любіть життя, несіть в долонях світло,
І відкривайте душі для добра
І буде янгол щиро вам радіти
І доторкнеться вашого плеча.
Пісня «Людина починається з добра» (Передача свічки)
Учитель. Ну що ж, любі діти, підходить до завершення наша виховна година. Кажуть, що коли народжується дитина, Бог запалює свічку на небі й посилає до неї ангела-охоронця. У вісні ангел цілує немовля тричі: в чоло – щоб воно зростало розумним, в личко – щоб було красивим, та в груди – щоб здоров’я, любов та доброта вселились в його тіло, серце та душу. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина. Я вірю, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети.
Ну і, звичайно, я щиро дякую шановним гостям, які були сьогодні з нами.
Нехай любов земна і доброта сердечна
Завжди крокують поруч з Вами у житті.
Звучить пісня «А я бажаю вам добра»