Виховна година на тему: "Екологічна безпека"

Екологічна безпека.

Мета заходу:

пізнавальна: навчити студентів  реально оцінювати екологічну ситуацію в Україні;

виховна: виховувати шанобливе ставлення до всього живого, любов до рідного краю,  виховувати почуття відповідальності за збереження природи;

розвиваюча: поширення інтересу до заходів, пов'язаних із збереженням довкілля.

   Давайте з’ясуємо, що означає слово “екологія”. Його можна почути по радіо і в телепередач, в розмовах на побутову тему, прочитати в газетах і журналах. Сталося це не випадково. Вплив людей на природу ставав що далі то більш потужнішим і до кінця XX сторіччя набув планетарного характеру. Природі самій уже не сила було загоїти завданих їй ран. Першими вдарили на сполох учені, лікарі, потім журналісти й політики. Так от “екологія” - це наука про взаємодію живих організмів і їхніх спільнот між собою і з середовищем, в якому вони проживають. Щодо живого організму, то це може бути і мікроб, і слон, і людина. А середовище проживання - це є грунт, і ліс, і повітря, тобто все, що оточує організм і з чим він взаємодіє. Термін цей походить від грецьких слів oikos - дім, помешкання, місце перебування та Loqos - наука, тобто, наука про наш дім Землю. Ще нам буде зустрічатися таке поняття “екосистема”.

  “Екосистема” - єдиний природний комплекс, утворений живими організмами й середовищем, в якому вони існують і де всі компоненти тісно пов’язані між собою (екосистемами є річки, ліси, гори і т.д.).

    Сотні тисяч років тому, коли кількість людей на Землі була обмеженою, їхній розумовий і технічний потенціал дуже слабким, а могутність природи незрівнянно більшою у порівнянні з людською, природне середовище практично не відчувало на собі тиску гомо Сапієнса, воно легко самоочищалося і самовідновлювалося. Але минули тисячоліття, людське населення почало зростати такими темпами, досягло такої адаптації й поширення на планеті, яких не знала жодна інша популяція. Людська діяльність з часом перетворилась в могутню силу, здатну впливати на природу не лише в межах окремих районів і континентів, але й на планеті в цілому. Але свого відношення до природи, її ресурсів, людина за віки не змінила, і це призвело до виникнення глобальних екологічних кризових ситуацій.
   Стан навколишнього середовища України на сьогодніший день вважається критичним. За тривалістю життя населення Україна посідає 52 місце в світі. З 1991 року зареєстровано природне скорочення населення. Особливо вражаючим є показники смертності дітей на першому році життя: 13,6 на 1000 народжених. Це 1,5 рази більше, ніж у розвинених країнах. Постає справедливе питання: Що стало причиною цього? Відповідь фахівців - забруднення навколишнього середовища.
    Атмосферні забруднення завдають школи здоров’ю людини, будівлям, матеріалам, обладнанню, потребують додаткових затрат праці і матеріалів. Крім того, збільшення вмісту сірки та інших сполук в атмосферних опадах, так звані кислотні дощі, негативно позначаються на сільському, рибному, лісовому господарстві. Нещодавно оцінено екологічний стан 120 басейнів річок України. Аналіз показав, що із загальної кількості “розглянутих” басейнів немає жодного, стан якого можна класифікувати як добрий.  

   У Дніпро щороку скидають 1,5 млрд. кубометрів забруднених стоків, в яких нараховується понад тисячу хімічних сполук. У Дніпрі і Десні бактеріальне забруднення зросло в десятки разів. За такого становища технологія водоочищення на Дніпровській та Деснянській водозабірних станціях не може забезпечувати одержання якісної питної води. Крім того, хлорування веде до появи дуже шкідливих сполук, які виділити практично неможливою А скільки ще “дьогтю” у склянку води додала Чорнобильська аварія. Учитель. На жаль, в Україні загинуло сотні малих річок. Вчені дійшли висновку, що вже в наступному столітті наша Земля може обернутися на безлюдну пустелю, а ресурсів біосфери вистачить усього на кілька десятиліть.
    Кисень. Основним джерелом кисню є зелені рослини. Людина необдумано поводиться з цим неоціненним багатством природи. Лише один сучасний пасажирський літак протягом 8 годин польоту поглинає від 50 до 70 т. кисню, викидаючи в атмосферу десятки тон вуглекислого газу й різних шкідливих сполук. А все людство щорічно витрачає таку кількість кисню, якої вистачило б на дихання 50 млд. людей! Людство створило величезну кількість споживачів кисню, але не народило жодного його виробника. Вчені твердять - за рахунок діяльності людини загальна кількість кисню в атмосфері щорічно зменшується на 10 млрд. т. Ще одним забруднювачем навколишнього середовища є хімічні речовини. На сьогоднішній день ми не бачимо свого життя без використання продукції, яку випускають різні хімічні заводи, металургійні комбінати тощо (пральні порошки, пестициди, хімічні добрива, миючі засоби).

    Тютюновий дим. Є ще один вид забруднення повітря, що в сотні тисяч разів перевищує забруднення від будь-якого металургійного чи хімічного комбінату, проте люди свідомо вдихають це повітря. Мова йде про паління. Людина, що палить сигарету, вдихає повітря, забруднення якого в 384000 (!) разів перевищує всі гранично допустимі норми. Вчені кажуть, що вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази безпосередньо з вихлопної труби автомобіля.

   Треба ще наголосити, що протягом останніх десятиріч тютюн став набагато отруйнішим. Це тому, що тютюнові листки активно поглинають із повітря шкідливі домішки. Ми назвали лише декілька екологічних проблем, але це не всі. Дуже багато шкоди навколишньому середовищу завдають і озонові діри, і парниковий ефект, смог, кислотні дощі, ядерна ніч і ядерна зима, шумове забруднення атмосфери, сміттєзвалища.

   Стан навколишнього середовища Київської області є дуже тривожним. Забруднюються атмосфера, водойми, непродумане вносяться добрива і різні хімічні сполуки в грунти, порушуються природні угрупування рослин і тварин, пересихають болота, міліють і зникають річки й озера, бездумно вирубаються ліси. На півночі області знаходяться забруднені території навколо Чорнобильської АЕС і в межах 30-кілометрової зони. Це територія екологічного лиха. Робота з картою. Дуже забруднені території тягнуться від Чорнобильської АЕС на південь області, включаючи Київ, Бровари, Боярку, Вишневе, Вишгород, Бородянку, Іванків; а також від Білої Церкви до Рокитного, Таращі, Богуслава, Ставищ і від Обухова до Кагарлика; в районі Згурівки-Яготина. І тільки на крайньому сході Київщини, на кордоні з Полтавською областю, вузькою смугою тягнеться умовно чиста територія. Що ж вплинуло на такий екологічно негативний стан навколишнього середовища в області? Це екологічна катастрофа світового маштабу – аварія на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року. Проаналізувавши наслідки аварії, можна констатувати, що Київська область зазнала значного радіаційного забруднення своєї території. На сотні років вилучені з користування тисячі гектарів землі, лісів, пасовищ у зонах відчуження, безумовного відселення, обов’язкового радіологічного контролю. Важким тягарем ляже на долю наступних поколінь аварія на Чорнобильській атомній електростанції та ліквідація її наслідків. Чорнобильська аварія розпочала відлік нового часу. Саме тому ми маємо замислитися та зробити висновки. Одним з головних повинна бути екологічна оцінка будь-якого проекту та будівництво. У Київській області дуже розвинена теплоенергетика. Працюють ряд великих теплових електростанцій. Київська ТЕЦ-5, Трипільська ДРЕС, Білоцерківська ТЕЦ. Вони є забруднювачами, перш за все, атмосферного повітря газоподібними та тепловими викидами. При будівництві Київської ГЕС в області було створено Київське водосховище, води якого затопили сотні гектарів родючих земель. Значним забруднювачем довкілля на півдні області є Білоцерківський промисловий вузол. Він об’єднує 29 великих промислових підприємств-забруднювачів атмосферного повітря. Робота транспорту теж спричиняє забруднення природного середовища. Автомобілі є причиною 40%-60% забруднення повітря у великих містах. Тільки в Києві 700 тисяч автомобілів, які викидають 110 тисяч тонн шкідливих речовин за рік. Останнім часом набули поширення випадки розповсюдження небезпечних інфекційних захворювань. Джерелами їх виникнення стають стихійні сміттєзвалища. Так, у багатьох районах області місцеві жителі створюють такі звалища на берегах водойм. Через недостатнє забезпечення контейнерами для збору відходів забруднюються також лісонасадження, місця масового відпочинку людей. Таким чином, стан навколишнього середовища в Київській області можна охарактеризувати як загрозливий для здоров’я людей. Природоохоронні території Київської області З метою збереження природи в Київській області створено 85 територій природно-заповідного фонду. Це - гідрологічні заказники, ландшафтні заказники, лісові заказники, парки, ботанічні заказники, заповідні лісомисливські господарства, орнітологічні заказники.

   Взаємозв'язок між здоров'ям людини то навколишнім середовищем складний і неоднозначний. Хоча ігнорування проблем довкілля може мати фатальні наслідки для здоров'я людини, суспільства, для яких основними загрозами залишаються бідність та хвороби, просто не в стані займатись проблемами навколишнього середовища, що вимагають багато часу та капіталовкладень, - вони змушені концентруватись нао щоденному виживанні.

   Проте з кожним новим прикладом ми все більше переконуємось: недостатній захист довкілля піддаватиме небезпеці здоров'я людини не лише завтра - ця небезпека відчутна вже й сьогодні.

   Хоча вплив забруднення повітря на наше здоров'я визнається сьогодні всіма, не до кінця зрозумілим залишається ступінь впливу забрудника на розвиток хвороби. У деяких випадках він може виступати в якості каталізатора генетичних факторів, що самі собою не викликають захворювань. Забруднення навколишнього середовища може піддавати загрозі здоров'я людей і небезпосередньо. Так, у 1991 році на території, прилеглій до Бенгальської затоки, виникла руйнівна повінь. її причиною вважають ерозії грунтів, спричинені вирубуванням лісів у цих околицях. Тому слід усвідомити, що спроби продовжувати економічний розвиток без врахування складних і надзвичайно важливих взаємозв'язків між здоров'ям людини та довкіллям приречені на невдачу.

   На підставі низки доказів більшість вчених, які вивчають атмосферу, схиляється до думки, що нагромадження газів, які викликають парниковий ефект, спричинить (якщо вже зараз не спричиняє) потепління біосфери. Моделі світового клімату відрізняються за прогнозами ступеня потепління, регіональних відмінностей та відповідних змін кількості опадів. Більшість дослідників вважає, що у температурних зонах відбудеться потепління, імовірно, на 1-4° С, протягом найближчих 50-100 років. Деякі з цих зон стануть також вологішими.

   Зростання температури збільшить активність та репродуктивну здатність комах - переносників захворювань, о також, у деяких випадках, самих патогенних організмів, що викликають хвороби. Поширення збудників та переносників захворювань призведе до збільшення важкості перебігу певних епідемічних інфекційних хвороб. Передбачається також і відповідне зменшення озонового шару стратосфери, внаслідок чого посилиться ультрафіолетове опромінювання поверхні Землі. Результатом цього стане ослаблення імунної системи людей то тварин, зниження стійкості до інфекційних хвороб. Слід взяти до уваги також зміни інших глобальних факторів. Зміни клімату супроводитимуться зменшенням вологості грунтів головних світових житниць, внаслідок чого знизиться продуктивність сільського господарства. Вже тепер регіони "третього світу* відчувають серйозну нестачу їжі. Хронічне недоїдання ускладнює перебіг інфекційних хвороб, тому тут спостерігається висока смертність від малонебезпечних до звичайних умов захворювань.
Багаті індустріальні суспільства поки що не відчувають нестачі їжі, оскільки вони можуть собі дозволити купувати її в аграрних країнах. Проте з поглибленням кліматичних змін та зниженням продуктивності сільського господарства ситуація може змінитися. Внаслідок нестачі продуктів харчування і у багатих країнах з'являться проблеми, характерні для суспільств, що розвиваються, зокрема, інфекційні хвороби. В основі всіх глобальних змін, спричинених людиною, лежить непереборно демографічна сила -зростання популяції, котре сягнуло 90 млн. за останній рік. Воно супроводжується безпрецедентним рухом усередині популяції: переміщенням із сіл у міста, особливо у міські околиці, о також переселенням ток званих "екологічних* біженців з бідних країн у багаті. Ці фактори теж збільшують ризик епідемій, адже люди, що переїжджають, перевозять зі собою певні захворювання, а, досягнувши мети подорожі, піддаються впливу нових.

   Поговоримо про небезпеку застосування хімікатів.
Промислове виробництво зростає не лише у розвинутих країнах, о й у країнах, що розвиваються. Відповідно збільшується небезпека виникнення великих катастроф. Зростає кількість серйозних випадків, пов язаних з хімікатами та їх значним впливом на навколишнє середовище і здоров'я. Зокрема, в країнах, що розвиваються в домашніх умовах все ширше використовуються хімічні зособи, що призводить до збільшення різного роду отруєнь (діти ковтають хімікати вдома), на виробництві частішають випадки вибухів та проникнення в навколишнє середовище продуктів виробництва та тих, що зберігаються на складах. В більшості країн найпоширеніші випадки пов'язані з розчинниками то газами, що легко займаються. Одна з таких великих катастроф з масивним витіканням промислових хімікатів сталася у Бопалі, Індія, у 1984 p., привернувши до себе велику увагу, але менші випадки, що стаються під час звичайних перевезень хімікатів, чосто залишаються непоміченими. А зараз ми переглянемо відеофільм «Екологічна безпека».

   От ми з вами і підійшли до завершення запланованого. Що ж ми можемо зробити для того, щоб наша Земля знову перетворилася на квітучий сад, чарівну красуню, яку оспівували пости? Кожен із нас має думку про це. Тож я пропоную розробити творчий проект відновлення природи. Ви ще ніколи не складали проектів. Для вас це нове, але мені дуже хотілося б, щоб ви відчули себе дорослими, і тому завдання має бути теж “дорослим”.