Виховна година на тему: "Голодомор як геноцид українців" (до дня пам'яті жертв Голодомору)

Про матеріал
Методична розробка містить детальний план - конспект виховної години присвяченій пам'яті жертв Голодомору. Матеріал включає розповідь вчителя, питання до учнів для рефлексії почутого, вірші, фото та відео матеріали з відкритих джерел мережі інтернет. Підходить для очного та дистанційного (онлайн) проведення заходу до дня пам'яті жертв Голодомору.
Перегляд файлу

 

 

 

Виховна година на тему: «Голодомор як геноцид українців»

до дня пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років.

Вчитель: Коваленко Г.М

Дружбівський ліцей

Кам’янського району

Дніпропетровської області

Тема: «Голодомор як геноцид українців» (до дня пам’яті жертв Голодомору)

 

Мета: ознайомити учнів зі страшними подіями 1932 – 1933 років, показати причини та наслідки Голодомору; виховувати розуміння необхідності співчуття, співстраждання, патріотизму.

 

Обладнання: свічка, мультимедійна дошка, аудіо та відео записи на тему уроку, вишитий рушник.

 

Тип уроку: урок вшанування пам’яті.

 

Хід уроку: організаційний момент – 3 хв; розкриття теми й мети уроку в вигляді співбесіди вчителя та учнів з прослуховуванням аудіо та переглядом відео – 30 хв; хвилина мовчання – 1 хв; підведення підсумків.

 

Епіграф уроку

Ми вижили. Ми живемо. Але їхні муки роздирають наші душі».

 

ВЧИТЕЛЬ: Історія знає чимало прикладів трагедій та страждань людей, народів, націй… Безліч воєн, епідемій різних хвороб, боротьби за владу що позначена тисячами жертв та цілеспрямованого знищення цілих народів. Євреї пам’ятають та шанують жертв Голокосту, вірмени пам’ятають своїх співвітчизників що стали жертвами геноциду в 1915 році, кримські татари шанують пам’ять жертв геноциду свого народу що був позбавлений батьківщини. Приклади геноциду можна знайти в історії дуже багатьох народів та держав.

  На жаль одним з найбільших геноцидів які знало людство був Геноцид українського народу 1932 – 1933 років що має назву Голодомору.

 

Питання для учнів. Що таке голодомор?

 

 За прийнятим визначенням Голодомор це штучно організований голод організований владою що супроводжувався репресіями проти тих хто боровся з цим явищем. Саме таке трагічне явище сталося з українським народом в 1932 – 1933 роках. До сьогодні точно не можна назвати точну кількість жертв цієї трагедії. Різні вчені називають цифри від 3 до 7 мільйонів.

 

УЧЕНЬ: 5 фактів про Голодомор:

  1. Голодомор тривав 17 місяців з квітня 1932 до листопада 1933 року.
  2. Навесні 1933 року в Україні помирало 17 людей щохвилини.
  3. Вивозили не тільки зерно а й овочі та фрукти.
  4. Постачання сіл що не виконали план хлібозаготівель каралось до 10 років ув’язнення.
  5. Смертність населення в часи 1932 – 1933 років перевищувала природній рівень в 8-9 разів.

ВЧИТЕЛЬ: Є такі відомі вирази: «Хто забуває минуле той не має майбутнього» та «Ніколи знову». От саме для цього ми вшановуємо пам’ять саме для цього в 2006 році Верховна Рада офіційно визнала факт голоду 1932 – 1933 років Голодомором. Геноцидом українського народу.

Хвилина мовчання сльозою горить.

Пронизує струмом немов би ця мить,

Щипає за душу, бере за живе

І дзвоном тривожним у серці гуде.

Я бачу той розпач безсилих людей

І погляд голодних дитячих очей

В долоні затиснуті п’ять колосків,

Гвинтівку і вирок жорстоких катів.

Спустошені села, порожні хати

І сни про матусю дитя – сироти,

Яке, наче паросток роду, живе

Й натхненно шукає коріння своє.

Я чую той стогін крізь щільність років,

Крізь спогадів тугу померлих батьків…

У вічність нестиму сторінку сумну –

Про жертв геноциду пам’ять святу.

Давайте запалимо свічку та згадаємо всіх хто помер від голоду в ті важкі часи

 

Хвилина мовчання…

на екрані пам’ятник жертвам голодомору

Символом Голодомору є колоски на столі. (показати фото).

 

Питання до учнів: як ви вважаєте чому саме колоски стали символом голодомору?

 

Ще однією з подій що призвели до мільйонів жертв став сталінський «Закон про 5 колосків» за яким зібрані на колгоспному полі 5 колосків були підставою для 10 років ув’язнення. Виживали люди як могли. Коли закінчились харчі їли мишей, щурів, собак, котів. Найстрашнішим явищем голодного божевілля був канібалізм. До чого ж страшною була та влада, яка довела народ до того що люди їли людей. І ще страшніше те, що це був не якийсь завойовник – нелюд, це була та влада, яка проголошувала себе народною, та і вилучала продукт

«для блага народу».

Одна бабуся, ледь жива з опухлим від голоду маленьким онуком,  прийшла до станції де в ешелонах був хліб. На прохання врятувати хоча б дитину, молодий солдат вартовий відповів що все зерно треба продати щоб зробити щасливе життя… Бабуся подивилась та сумно відповіла: «Кому щасливе життя? Всі померли. Ми двоє останніх живих…» Зараз переглянемо уривок з фільму про ту страшну трагедію. Він має промовисту назву «Діду, то чума забрала всіх…? (перегляд відео за посиланням).

https://youtu.be/V3xLGbK2dtE?si=4SKJcUSGn2bx0Rf3

 

  Скажіть, які почуття в вас викликало це відео? (діти діляться враженнями)

 

  Зараз нам дуже важко уявити реальність тих подій, те страшне горе що спіткало людей. На прилавках магазинів є все, а от як шукати та ділити крихту хліба… Навіть через 70 і більше років після тої біди, літні люди що тоді були дітьми, плачуть… Одна бабуся що мала вже понад 80 років жалілась що її онуки лають за те, що купує хліба більше ніж треба. Бабуся зі сльозами на очах відповідала: «а я боюсь що його не буде». І це було через 70 років після тих страшних подій. Подивіться що говорять свідки тих подій що дожили до тих часів, коли стало можливо говорити правду (перегляд відео за посиланням)

.

https://youtu.be/o5RNpYNEc4Y?si=pSbYWLaRO5vh4XA0

 

Вчителька або учениця читає вірш

Зворушує мелодія скорботи

В уяві 33-й постає

Незримий відчуваю дотик

Трагедії, що всі думки снує

Щаслива, бо не бачила я лиха,

Не бачила, як просто на очах

Від голоду вмирає тихо – тихо

Дитя мале у мами на руках.

А смерть – сновида знов людей чатує,

Тенета розставляє смертні скрізь.

Нещадний голод селами лютує,

 Вмивається в гіркому морі сліз.

Давно не чути голосу людського,

Ні кішки, ні собак нема ніде.

Горобчики цвірінькають довкола,

Та око зголодніле їх знайде…

  •          У чому винні Ви, старенька мати?
  •          Чому голодне стихло немовля?

Хто відповідь правдиву зможе дати?

Лиш пам’ять серця з болем промовля:

  •          Могли б вони ще жити та творити,

Вітчизну прославляти у віках.

Та голод неможливо припинити,

Якщо він запланований в «верхах».

Ніде нехай такого більш не буде!

Хай день новий життя несе нове.

Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!

В достатку Україна хай живе!

 

 Всі ці люди так як ми хотіли жити, як ми хотіли любити, творити, кохати, народжувати дітей, бути щасливими. Чим вони завинили що так не сталося? Нічим. Так сталося… От щоб НІКОЛИ НІКОЛИ і НІКОЛИ нічого подібного не сталося ми повинні пам’ятати. Не з метою помсти, тих хто творив цю біду давно немає в живих, не з метою ненависті до когось, а з метою недопущення подібного в майбутньому. На завершення пропоную послухати вірш – пісню Віктора Баранова «До українців». Написана вона була ще на зорі незалежності, понад 30 років тому, але наскільки актуальні її слова зараз, в час війни, в час коли ми згадуємо жертв однієї з найбільших трагедій нашого народу – трагедії Голодомору. На мою думку в цьому вірші видно всі причини наших минулих бід та сучасних проблем «Жити можна хохлом, і не згіркне від того хлібина. Але хто ж колись небо прихилить до ваших могил. Як не скривджена вами, зневажена вами Вкраїна…» (прослуховуємо вірш – пісню «До українців»)

 

https://youtu.be/c6o0BY2-jlA?si=HtjZlWkWHZgFWjJd

 

Підсумки заходу.

 

Дорогі діти. Давайте не будемо спокійно себе почувати хохлами, і тоді дасть нам Бог і щастя і сил. І тоді не буде на нашій землі такої страшної подій, про яку ми говорили сьогодні, не буде місця Голодомору. Не забувайте що ми шануємо день пам’яті всіх хто не дочекався шматочка хліба, в останню неділю листопада. О 16.00 нехай на віконці кожної української оселі зажевріє вогник пам’яті, невеличка свічечка що покаже єдність сучасного з минулим, єдність заходу держави зі сходом, єдність нашої пам’яті та прагнення до миру, щастя, добробуту. Саме цього всім вам бажаю. Миру, злагоду, достатку!

 

  А зараз трохи спробуємо вдатися до рефлексії, та пригадати сьогодні почуте.

 

  •          Скажіть що таке Голодомор та чим він відрізняється від голоду?
  •          Коли сталося страшне лихо українського народу?
  •          Яку, на вашу думку, причини Голодомору? Що хотів сталінський режим добитись геноцидом українського народу?
  •          Чи чули ви від літніх людей, членів своєї родини, про Голодомор?
  •          Події Голодомору відбулися вже майже 100 років тому, немає в живих свідків тих подій, чому ми згадуємо цю подію та повинні пам’ятати та вшановувати пам’ять жертв Голодомору?
  •          Коли в нас в Україні день вшанування пам’яті жертв Голодомору, та як ми повинні це зробити?

 

  Вчитель: Дякую вам за увагу. Не забувайте поставити свічечку не вікні останньої суботи листопада. Миру, злагоди, добра!

 

 

docx
Додано
28 березня
Переглядів
76
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку