Виховна година на тему: «ХАЙ ДИТИНА ЗНАЄ КОЖНА – ЖАРТУВАТЬ З ВОГНЕМ НЕ МОЖНА»

МЕТА:

• продовжувати  ознайомлювати учнів із поняттям « вогонь»;
• формувати уявлення про причини виникнення пожежі та її   наслідки;   вчити учнів правильно діяти у випадку виявлення пожежі вдома чи інших  об’єктах;
• виховувати пильність, обережність, розсудливість, почуття   відповідальності за свої вчинки;
• розвивати логічне мислення, уміння робити висновки;
• виховувати інтерес до професії пожежного.

ОБЛАДНАННЯ:. Ілюстрації, малюнки учнів,  намальоване багаття, різні

види пожежної техніки (плакати), вогнегасник, пожежний.                                                                            ХІД ЗАХОДУ:

I. Організація класу

Завжди в житті

І день за днем

Будь обережний ти з вогнем!

• Отже сьогодні поговоримо про вогонь.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.     Слово учителя:

– Діти, ви любите казки? Зараз я прочитаю вам казку про червоного півня.

Цей червоний півень має інше ім’я, а яке - ви скажете, прослухавши  казку. Сідайте зручно і слухайте уважно.

                                    Казка   про    червоного    півня

 Давно це було. Жив серед людей червоний півень. Підступний він був і злий, небезпечний і страшний. Люди дуже боялися цього півня, тримали під замком у своїх печах. Тільки  утримати його було дуже важко. Півень цей був хитрий: вирветься, бувало, маленькою іскринкою з димаря, з лампи і пішов гуляти – простір йому. Люди воду на нього ллють, а йому хоч би що. Де побував червоний півень – там лихо. Замість хати – чорний попіл, а інколи і худобу з’їсть, і навіть людей.

 А  червоний півень знай собі гуляє: то у місті, то у селі з’явиться. Боролися люди з  червоним півнем, як могли, але не завжди під силу їм було упоратися, тому що є у нього чарівна властивість: чим більше він їсть, тим ненажерливішим стає.

 Є у нього ще й спільники. Червоний півень  намагається бути поближче до них: малих дітей обдурює, а неохайних дорослих перехитрює. Але стоїть проти нього славне військо, готове за першим сигналом кинутися проти червоного півня. Сміливі, неспокійні, відважні бійці у ньому. Ім’я  їм – пожежні.

–      Яке ж справжнє ім’я червоного півня? (Вогонь).

–     

А як ви думаєте, вогонь – наш друг чи ворог? (Ворог і друг).

–      Коли вогонь для людини друг?

–      А коли вогонь для людини ворог?

Він може зігріти, зварити обід,
Він плавить метал і розтоплює лід.
А може і ліс велетенський спалити,
Майно і будинок – усе спопелити.

 2.       Слово учителя:

–  З сивої давнини люди боялися землетрусів, пожеж. Але згодом вони навчились передбачати стихійні лиха. Вогонь досі несе загрозу людям, продовжує час від часу жахати нас.

–  А які причини виникнення пожежі?

 

1– й учень

На роботі мама й тато,
Сірники знайшли малята,
І  не знає дітвора,
Чим скінчитись може гра.

2 – й учень

Наказали мама й тато:
«Діти, разом не вмикайте
Праску та магнітофон,
Телевізор «Електрон»,
Бо нагріється розетка,
Спалахне вогнем умить,
А від нього й дім згорить.»

3 – й учень

Електропраска – кожен знає –
У побуті допомагає.
Та пам’ятати має кожний,
Що бавитись з вогнем не можна.

4 – й учень

Чайник без води нагрівся,
Перегрівся, загорівся.
Загорілася плита –
В нас пожежа,
В нас біда.

 

 

5 – й учень

Коли грім гримить, гуркоче,
Блискавиця цілить в очі,
Вікна треба зачиняти,
Не пускати їх до хати.

 

6 – й учень

Листя спалюють малята
Близько дуже біля хати.
А від того, треба знати, –
Хата може запалати.

Довіряє батько Вові
Телевізор кольоровий
Щоб дитина не лежала,
А культурно розважалась.
Розважатись Вова вміє:
Крутить – вертить, аж упріє.
То вмикає, вимикає,
То канали він міняє,
До антени вже добрався…
Раптом – бах! Оце догрався…
Бідний «телек» дух спустив – 
мало хату не спалив…

Учитель:

–  Від пожеж багато лиха, гірких сліз, понівечених людських доль. Про це

знає маленька героїня вірша:

Іринка і жаринка

Мама попіл вигрібала
І за хатою зсипала.
Раптом дивиться Іринка:
Тліє в попелі жаринка.
А вітрище дме у бік,
А жаринка скік та скік…
На дворі лежить зерно
Ой, згорить же все воно!
Іра чопцями – туп-туп,
На жаринку з кухля хлюп.
Утопилась в ній біда.

― Скажіть чи правильно зробила Іринка?

 

 

 

3.   Фізкультхвилинка 

Не вмикай на кухні газ – раз,
Не клади під піч дрова – два,
В лісі сірників не три – три,
Не лишай вогонь в квартирі – чотири,
Не лягай при свічці спать – п’ять,
Іскра впала на підлогу – погасіть – шість,
Зачиніть вікно, коли в небі грім – сім,
У грозу під деревом не стійте в лісі – вісім,
Сірником не забавляйся – дев’ять,
Пам’ятайте все, про що в лічильці йдеться – десять.

 

 

 

4.    Конкурс загадок

Учитель:

– Що ще може стати причиною пожежі, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадки.

В нашій кухні кілька літ
Він муркоче, наче кіт,
І ховає справжню зиму
За надійними дверима.                                      (холодильник)

              Схожа груша ця на сонце,
Має вуса й шапочку.
Темряву з’їсть охоче
Електрична…                                                         (лампочка)

Скрізь, неначе крокодил,
Встромить ніс – насос.
І якщо почує пил,
Всмокче…                                                                (пилосос)

–      Як назвати ці предмети одним словом?              (електроприлади)

–      Для чого вони потрібні?

–      Чи небезпечно користуватись ними? Чому?

 5.       Слово учителя:

–  У наш час щороку у світі стається близько 5 мільйонів пожеж. Щогодини у вогні гине одна людина, 2-3 особи одержують травми і опіки, кожен третій загиблий – дитина.

В Україні пожежі теж приносять багато біди. Щодня в Україні виникає до 120 пожеж, в яких гине в середньому 7 чоловік. А за рік ці цифри набагато збільшуються. За статистичними даними за один рік у нашій країні  виникло 9745 пожеж, загинуло 845 громадян, з них – 46 дітей.

–       Пожежа сама по собі не виникає. Причин виникнення пожежі багато. Отже, давайте спробуємо їх ще раз назвати (відповіді дітей).

6. Інсценізація казки.

Казка про по пожежу 

На галявині лісній

Стався випадок такий:

У болоті жила жабка, 

Мала діток-пустунів.

Побрела вона в болото,

Захворів там друг близький.

Залишились жабенята.

Ну і що ж робить малим?

Враз їм треба прасувати,

знадобилась праска їм.

Праску взяли і ввімкнули,

За хвилину вже й забули.

Почалася у них гра:

Хто з їсть швидше комара.

Враз розжарилася праска,

вже горить під нею стіл.

-Що робити? Що робити? 

Набирайте 101

Розгубилися малята,

По куткам давай тікати.

- Де ж поділась наша мати?

- Як той номер набирати?

Пожежний.

А поблизу я ходив,

Швидко стіл водой залив,

Врятував малечі дім.

Ось до чого зводять, дітки,

Пустощі із праскою, плиткою,

Пам’ятати треба всім,

Якщо виникла пожежа

Порятунок в  …101 (показує картку)

Учитель.

• Хто розповість жабеняткам, що вони неправильно зробили?

Учитель:

–      Тепер ми знаємо причини виникнення пожежі, а також ми повинні знати, як треба себе поводити у разі їх виникнення.

Та все ж як трапиться біда,

Що тоді робити?

1– учень

Не ховатись у кутку,

А вогонь гасити!

2 – учень

Як  горить щось, треба, діти,

До пожежних подзвонити.

Бачите вогонь і дим –

Набирайте… (101) 

 

                                 Правила поведінки при пожежі:

·         зателефонувати до служби 101 (якщо це можливо);

·         повідомити повну домашню адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім’я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо не знаєте - як до нього під’їхати;

·         вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум’я;

·         негайно вийти з приміщення, покликати дорослих;

·         під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;

·         з висотного будинку не бiжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину.

·         Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробиратися до виходу повзком, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.

 

 8. Слово учителя:

– Пожежники – захисники життя і здоров’я людей, мужні люди. Кожного дня вони  готуються до героїчного вчинку. Їх називають бійцями «вогняного фронту». Найкращий пожежник одягає бойове спорядження за 18 секунд, а через 30 секунд він займає місце в машині. У пожежників є клятва. Давайте ми її повторимо.

Клятва пожежників

Ми пожежники – вогнеборці!

Ми бійці вогняного фронту,

Захисники життя і здоров’я людей!

Клянемося бути сміливими!

Клянемося бути спритними, мужніми!

Учитель:

–      Які наші пожежники уважні, перевіримо під час гри із дзвіночком.

 

Гра «Дзвіночок»

Подзвоню один раз – треба підстрибнути на місці. Подзвоню два рази – підняти праву руку вгору. Подзвоню три рази – тричі плеснути в долоні.

 

Гра «Пошук ляльки»

–      Під час пожежі у диму майже нічого не видно. Із зав’язаними очима ви повинні відшукати ляльку.

Гра «Гасимо пожежу»

Бім – бом! Бім – бом!

Загорівся кицькин дім.

Треба всім нам поспішити

І пожежу загасити.

–      Зараз подивимось, чи потрібні знання математики пожежникам. Беремо в руки вогнегасники і гасимо пожежу.

48 + 26 =                                                        23 + 59 =

15 + 30 =                                                        50 + 25 =

80 + 20 =                                                        30 + 70 =

17 + 18 =                                                        14 + 19 =

–      Найкращим пожежником виявився…

 

 

Учитель:

–      Ви мужні,сміливі, рішучі. Потисніть один одному руки. Такі люди, як ви, ніколи не допустять пожежі.

ІІІ. Підсумок виховної години

Пам’ятай!  Вогонь від одного сірника може спалити дім.

Пожежі легше запобігти, ніж її загасити.

Учень: А чи знаєте ви чим потрібно гасити пожежу? (загадки)

До пори вишу,

До пори мовчу,

А вогонь зачую

І сичу й лютую. (Вогнегасник)

-А ми давайте згасимо нашу пожежу на дошці крапельками води, які у вас на партах.(Закрили вогонь)

Учні:

Пожежу легше просто попередити,

Ніж потім загасити.

Щоб в кожний дім прийшло благополуччя,

І не сталося біди,

Ми скажемо разом наше дружне «Ні»

Усім пожежам на Землі.

 

Учитель: Діти, пам’ятайте! Вогонь – друг людини, але вогонь стає ворогом якщо з ним поводитись необережно! Всі разом прочитаємо нашу тему! «ХАЙ ДИТИНА ЗНАЄ КОЖНА –ЖАРТУВАТЬ З ВОГНЕМ НЕ МОЖНА».