Виховна година на тему "Мамин рушник"

 

Мета: ознайомити дітей з рушником, як оберегом, з символічним значенням рушника, звичаями, традиціями, обрядами, пов’язаними з рушником; розвивати знання про традиції застосування рушника; виховувати любов до праці майстринь-вишивальниць і ткаль, до матері-трудівниці, до своєї  Батьківщини.

 

Обладнання: рушники, кросворд, вислови про рушники.

 

Хід заняття.

І. Організація учнів до заняття.

ІІ. Повідомлення теми заняття.

 

 - Сьогодні ми ознайомимося з видами рушників, які вишивають наші мами та бабусі. Які з давніх-давен є необхідними для людей в їхньому житті.

 

ІІІ. Розкриття теми заняття.

 

- У народі казали: «Хата без рушників, що родина без дітей». Подивіться, як палахкотять багатством кольорів рушники. А коли добре придивитися, то можна помітити на всіх рушниках два основні однакові кольори. Які ж це кольори?

   - Червоний і чорний.

   - У кожного кольору своя історія. Що ж означає червоний колір? Червоний колір – це колір калини,щастя, ясного сонечка. Що ж означає чорний колір? Це колір землі нашої родючої, а інколи й смутку. Крім калини, люди на рушниках вишивали й інші рослини. Я знаю, що ви всі любите вишивати серветки, зараз послухайте віршик про те, як народжуються квіти на рушнику.

 

Біле поле полотняне,

Рівно ткане, чисто пране,

А по ньому голка ходить,

За собою нитку водить.

Покрутнеться так і сяк –

Зацвіте червоний мак.

Зазирне і там, і тут –

Василечки зацвітуть.

Застрибає навпрошки –

Пожовтіють колоски.

А пройдеться поволі –

Заряснять листочки в полі.

Біле поле полотняне,

Рушничок барвистим стане.

 

• А ось послухайте віршик про мамин рушник.

 

З дитинства пам’ятаю рушники,

Що так любовної творила мама.

По-українськи хата на святки

Сіяла вишитими рушниками.

 

   -А що ж означає рушник? Ось послухайте розповідь.

 

   У житті людей значну, а часом і вирішальну роль відіграють прості речі, такі як рушники. Чому їх так назвали? Тому, що руками рушники були виткані і вишиті, руки знаходили їм застосування у побуті. Неможливо уявити собі руки господині, які хоча б раз на день не доторкнулися до рушника, бо «Хата без рушника, що сім’я без дітей» - говорили в народі.

   Майже в кожній хаті завжди на видному місті висіло декілька видів рушників. Так і називають їх по різному:

«Утирач» використовують для рук і обличчя.

«Стирач» - для посуду, стола і лав.

«Покутник» для оздоблення стін.

«Плечовий» - для пов’язування сватів.

«Божник» - рушник для ікон, образів, був гордістю кожної родини.

 

   - То які є види рушників? Для чого використовують «стирач»? А як називають рушник для рук і обличчя? А рушник для оздоблення стін?  Які ще два рушники ми не назвали?  То для чого використовують «плечовий» рушник? А як називали рушник для ікон? Ми повторили види рушників. Я розповідаю далі.

 

    Дівчата вишивають з гордістю рушники для сватів. Весільні – для весільних обрядів. У всіх нас вдома висять рушники вишиті хрестиком, гладдю, мережкою. Вишиті різнобарвними кольорами з рослинним орнаментом. Коли в дім приходять дорогі гості, їх зустрічають з хлібом-сіллю, які виносять на вишитому рушнику. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Коли моя матуся одружувалася, то бабуся подарувала їй цей рушник. Мамі й татові у день весілля пов’язували ним руки. На цей рушник вони ставали даючи клятву на вірність і любов. А оцей рушник зав’язували на весільний коровай. Ці рушники залишаються на спогад про весілля моїх батьків.

 

  Що ви думаєте про рушники, прослухавши цю розповідь? А чи є у вас вдома рушники. Які вишивали ще ваші прабабусі?

 

   Зараз ми з вами послухаємо пісню, у якій оспівується рушник. Пісня «Рушник» Платона Майбороди.

 

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала.

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

 

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

 

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

 

   Вишитий рушник також належить до народних символів України. Рушники – старовинні обереги дому. Вишитий різними візерунками рушник є неодмінним атрибутом багатьох обрядів. Рушник приносять до матері, яка народила дитину. Щоб вшанувати появу нової людини. З вишитим рушником зустрічають дорогих гостей. З ним виходили в поле, справляли обжинки. З рушником проводжають хлопців у армію. При сватанні дівчина подає рушники сватам на знак згоди. Під час шлюбу молоді стають на рушник із вишитим надписом «На щастя, на долю». Рушником пов’язують весільний коровай. З рушником проводжають померлих в останню путь.

 

   А чи знали ви, що рушник також є символом України? Ось послухайте вірш, який має назву «Рушник»

 

Рушничкове обличчя веселе,

Обліта коровай на столі,

Закликає гостей до оселі,

Випромінює щедрість землі.

 

 - А зараз вірш «Матуся вишиває»

 

Моя матуся гарно вишиває

Цвітуть на полотні троянди й виноград,

Розмай калиновий там грає,

І дивні птахи щебетять.

Навік з’єдналось чорне і червоне –

Мойого краю гордість і краса.

 

  - Ще послухайте вірш «Рушники України» .

 

Скільки вас і які?

Рушничок для дитини,

Рушничок на всі дні,

Рушнички ті весільні,

Рушнички лиш для свят,

Рушнички для малят,

І над образом в хаті

Рушничок той висить,

Рушнички всі в узорах,

І рушник на щодень,

Різнобарвні в кольорах

Ще й рядочки з пісень.

Скільки ви українки

Із квіток і рослин

Змайстрували в зазимки

Рушничків для родин.

 

   - Чи знали ви ці віршики? А чи сподобалися вони вам?

А зараз я прочитаю вам «Казку про рушник».

 

   Була в селі одна сім’я. Складалася вона з мами, тата і дочки. Мама працювала на фермі, тато – у полі, а маленька дівчинка, на ім’я Маруся, залишалася сама вдома і носила обід у вишитому рушничкові у поле своєму батькові.

   Одного разу Маруся понесла їжу своєму батькові, але тато сказав, що він дуже повільно працював і йому треба наздогнати по роботі інших людей. Дитина поклала їжу на землю, а сама побігла ловити метелика. Який саме пролітав над нею. Цю їжу помітило зайченя, яке саме пробігало полем у пошуках капусти чи моркви. Побачивши їжу у рушнику, зайченя вирішило забрати собі рушник. Воно розгорнуло цей рушник. вийняло їжу, а рушник забрало і побігло в ліс. Зайченя показало свою знахідку друзям: білочці, їжачку, борсуку і ще одному зайченяті, на ім’я Косоглазка. Зайченя, що знайшло рушник, звали Кося Вухань. Кося покликав своїх друзів і каже: - Подивіться, що я знайшов. Він гордо став на пеньок, щоб усім було видно, який він поважний. Всі аж ахнули від подиву. – Який красивий! – прошепотіла білочка. – Який гарний, чудовий, прекрасний білий рушничок! Але ж для чого він? – задумалася білочка, і тут же вигукнула: - Я знаю, я знаю! Ось він для чого. І вона зав’язала рушничок як хустинку. Всі засміялися, бо «хустинка» вже в білочки була. – Ні, ні! – раптом скрикнула Косоглазка – ось він для чого! – і вона зав’язала бантика з рушника. – Не правильно ви думаєте – ось для чого – сказав їжачок і поклав на рушник яблуко, яке ніс додому. – Обережно, ти його замастиш, - вигукнув борсук і обгорнув рушником свою шию. Кося не встиг показати,для чого на його думку рушник, бо тут з’явилася Маруся, яка пішла шукати рушник. Дівчина налякала звірят і вони втекли. Маруся взяла рушничок, розстелила його на землі, розклала на ньому їжу. А потім покликала батька. Вони разом сіли обідати. Тоді всі звірята, які визирали з-під кущів побачили, для чого рушник, а їжачок сказав, що він був правий, і всі з ним погодилися.

 

  - А чи сподобалася вам казка? Що в ній незвичайного?

 

ІV. Підсумок заняття.

 

• А зараз перевіримо, які ви були уважні. Розгадаємо кросворд про види рушників.

 

1) Як називали рушничок для посуду? (стирач)

2) А для витирання рук і обличчя? (утирач)

3) Рушники для стін? (покутники)

4) Для пов’язування сватів? (плечовий)

5) Для прикрашення ікон і образів? (божник)

 

			С	Т	И	Р	А	Ч
						У	Т	И	Р	А	Ч
						Ш
	П	О	К	У	Т	Н	И	К	И
П	Л	Е	Ч	О	В	И	Й
	Б	О	Ж	Н	И	К

 

    - Про що ми з вами говорили на занятті? Чи запам’ятали ви відомості про рушники?

   Вдома  запитайте у своїх бабусь, матусь про звичаї, які в них проходили з рушником.

   А на прощання хочеться сказати:

Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату, -

То обереги від біди.

Шануйте ті, що дала мати,

Готуйте дітям з чистої роси,

Щоб легко їм в житті здолати

Похмурі та скрутні часи.