Виховна година на тему : "Ми мусимо навчитися чути себе українцями"

Тема: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями»

Мета заняття: Розвинути уявлення учнів про національну ідентичність, виховати почуття патріотизму, любові до української культури, традицій та цінностей, а також сприяти усвідомленню особистої причетності до майбутнього України.

Хід виховної години

1. Вступ (5 хвилин)

Вчитель: Дорогі учні, сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про те, що означає "чути себе українцями" і чому це відчуття є таким важливим. Кожен народ має унікальні риси, які вирізняють його серед інших: свою мову, культуру, традиції, історію. Для українців це значення посилюється ще більше, адже протягом століть наш народ бореться за свою незалежність і право залишатися собою.

     Бути українцем — це не просто називати себе частиною нації. Це глибоке відчуття приналежності, коли ми усвідомлюємо своє коріння, шануємо свою історію й розуміємо, що від кожного з нас залежить майбутнє нашої країни. Тож сьогодні ми спробуємо знайти відповіді на запитання: як ми можемо навчитися чути себе українцями, як кожен із нас може робити свій внесок у розвиток нашої культури, а також що означає бути частиною великої української спільноти.

   Вчитель ставить риторичне запитання до класу: "Що для вас означає бути українцем?". Тема нашої години спілкування «Ми мусимо навчитися почувати себе українцями»          

Мета вступу: налаштувати на розмову та активізувати мислення учнів.

2. Інтерактивне обговорення: "Що для мене Україна?" (10 хвилин)

   Вчитель пропонує учням коротко висловитись, що для них значить бути українцем: "Ми маємо різні риси, звичаї, уподобання, але що нас об’єднує?" (спільні цінності, мова, культура, традиції)

   Кожен учень може назвати асоціацію з Україною: це може бути слово, образ або навіть коротка історія з життя.

3. Міні-лекція: "Що значить бути українцем?" (7-10 хвилин)

    Вчитель розповідає про те, що означає поняття "національна ідентичність". Коротко висвітлює важливі історичні віхи, традиції, мову, символи України.

   Бути українцем означає не тільки належати до певної національності чи говорити рідною мовою, але й розділяти цінності та ідеї, які глибоко вкорінені в історії та культурі України. Це означає

•      шанувати українські традиції,
•      пам’ятати про багатовікову боротьбу за незалежність і свободу,
•      а також зберігати й популяризувати багату культурну спадщину свого народу.
•      бути українцем — це також брати відповідальність за майбутнє країни,
•      робити свій внесок у розвиток суспільства,
•      відстоювати демократичні цінності
•      та залишатися єдиним у важливі моменти, підтримуючи одне одного і свою державу.

     Обговорюється, що патріотизм може проявлятися не лише в урочистих моментах, а й у щоденних діях: підтримка місцевих ініціатив, розповсюдження української культури тощо.

    Патріотизм може проявлятися через різні форми активної участі в житті своєї країни та підтримки її цінностей.

    Він виявляється в повазі до рідної мови, культури й традицій, а також у збереженні та популяризації української спадщини.

    Патріотизм — це також відповідальна громадянська позиція: участь у виборах, волонтерство, допомога армії та громадам, захист прав людини, екологічна свідомість і готовність допомагати співвітчизникам у скрутні часи.

4. Розвінчуємо мовно-історичний міф.

      Як писала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Поки є українська мова - є Україна!

     Цей вислів підкреслює важливість мови як основи національної ідентичності та існування народу. Коли народ втрачає свою мову, він поступово втрачає і свою культуру, історичну пам’ять і унікальність. Мова — це не лише засіб спілкування, але й основний символ національної самобутності, який зберігає та передає від покоління до покоління традиції, цінності та світогляд народу.

    Для України цей принцип особливо актуальний, оскільки протягом багатьох століть українська мова піддавалась утискам, але завжди залишалася джерелом сили для народу. Поки є українська мова, є можливість зберігати українську націю, її суверенітет і культурне багатство. Тому захист і популяризація української мови — це не лише питання культури, але й питання майбутнього України як незалежної держави.

    Міф 1. «Українська мова створена штучно. Це або польський, або російський діалект. Нею раніше взагалі ніхто не говорив!»

Проблемне запитання: уявіть, що ваш знайомий надіслав вам такий коментар у соцмережах і питає: «Що скажеш?» Що можна відповісти? Чому в різних мовах можуть зустрічатися схожі або однакові слова?

   Подивіться з учнями уривок із відео «Що таке українська мова?» (00:45–04:56).

    Перегляд відео

    Запитайте учнів: «З яких мов українська «позичила» слова? Чому? А з якими мовами «поділилася»? Як у сучасному світі запозичуються слова»

5. Інтерактивна вправа: "Чому я – частина України" (10-12 хвилин)

   Вчитель пропонує написати на невеликих аркушах фрази(стікерах, можна прикріпити їх на дошку,утворивши хмару слів або намалювати кордон України і наклеїти аркуши), що починаються зі слів: "Я – частина України, тому що..."

   Вчитель підтримує обговорення, коментує. Ця вправа має показати, що Україна складається з кожного з нас.

6. Групова робота: "Цінності українця" (10 хвилин)

    Поділ учнів на групи. Завдання для кожної групи – обговорити та написати три цінності, які вони вважають важливими для українця (наприклад, повага до інших, чесність, працьовитість, любов до рідного краю). Кожна група презентує результати обговорення.

7. Заключна частина: Відповідальність перед Україною (5 хвилин)

    Вчитель підсумовує, що бути українцем – це не тільки право, але й обов’язок. Це відповідальність за культуру, мову, майбутнє. 

    Риторичне запитання до учнів: "Яким ви бачите майбутнє України і яку роль у ньому зіграєте?"

8. Фінал: Загальне коло (2-3 хвилини)

    Учні стають у коло і передають один одному символічний предмет (наприклад, свічку або мініатюрний прапор). Кожен, у кого предмет у руках, може коротко висловитись про свої враження від заняття.