Виховна година на тему «У кого бджоли – у того й мед»

Виховна година на тему «У кого бджоли – у того й мед»

Мета: виховувати любов до природи.Ознайомити із лікувальними властивостями меду та життям бджіл;інформувати про легенди,пов’язані з бджолами. Прищеплювати любов і повагу до професії пасічника.

Обладнання: таблиці, сюжетні та предметні малюнки, роздатковий матеріал, презентація про бджоли та мед.

Епіграф:

«...Ціле літо сотається, невсипущо сюди-туди велика секретниця світу - бджола. Поклав би на ніготь - нема! Ану, заслабнеш темної задушливої ночі! А бджола тобі-ліку Янтарного з вулика до ятристого болю в скрипучих грудях: знімає, мов рукою. А як ота муха чинить мед, не пояснює уже двадцять віків: боїться конкуренції. Таке мізерне, а водить за носа ціле людство!..»

В.Бабляк. Жванчик.

Хід заняття

I.Мотивація

 Мета людини не в тому, щоб жити якнайдовше, а в тому, щоб не вкорочувати дароване Богом життя, виснажуючи душу і тіло хворобами. Для цього мудра людина окрім духовної поживи шукає здорову природну їжу. І якщо добре шукає, то знаходить мед - найбагатший за складом природний продукт, який містить кілька сотень необхідних для нашого організму речовин і з яким за своєю життєдайною силою не зрівняються жодні солодощі світу.

Мед та інші бджолопродукти колись були першими ліками людини, а нині вони незаслужено чи не останні, бо їх витіснили  хімічні препарати. Проте мед не повинен стояти в домашній аптечці поряд з ліками. Його місце - на столі, поряд з хлібом, і їсти його треба щодня, тоді і ліки не будуть потрібні. Не доведеться сягати по такі "атомні" ліки як антибіотики, назва яких красномовна - із латинської перекладається як "проти життя", бо вони таки руйнують в організмі окрім шкідливого ще й корисне та важливе. А тут сама Природа  простягає руку помочі, пропонуючи натуральні ліки, які не мають собі рівних. І це не перебільшення!

ІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів виховної години
- А тема сьогоднішнього заняття «У кого бджоли – у того й мед». (плакат на дошці) Сподіваюсь, що воно вас зацікавить. Ми поговоримо про значення меду і його компонентів, поглибимо знання про історичні факти і ви зможете дізнатись багато нового про бджолиний труд.
- Подумайте півхвилини і продовжте речення, записане на дошці: «Від сьогоднішнього заняття я очікую…»
 

1. Технологія «Мікрофон»

Бджола медоносна, домашня (Apis millifera L.), комаха роду бджіл (Apis) надсімейства бджолиних, що живуть сім'ями. Батьківщиною бджоли вважають Південну Азію, звідки вона поширилася повсюдно (від південних широт до Крайньої Півночі). Живе ця комаха в дуплах дерев, розколинах скель і інших укриттях, де відбудовують воскові стільники, в осередках яких зберігаються запаси їжі (мед і перга), зазвичай перевищують потребу бджолиної сім'ї, а також виховується молоде покоління (розплід бджолиний).

Бджоли – найдавніші мешканці нашої планети. З бджолами із старовини зв'язана величезна кількість міфів і легенд. Так, на думку стародавніх єгиптян, душа померлого покидала людину у вигляді бджоли. Стародавні греки були впевнені, що боги на Олімпі їдять «солодкий нектар», що їх владику Зевса в дитинстві вигодовувала медом Мелісса, дочка критського царя Меліссія, а богиню Артеміду, покровительку тварин і полювання, часто зображали бджілкою. На деяких найдавніших монетах миру, які були зроблені в Стародавній Греції, була зображена бджілка. Старогрецькі легенди стверджували, що розводити бджіл навчив людей Арістей, син бога Аполлона і німфи Кірени.

Важко сказати, коли стародавні люди перейшли від збирання меду до бджільництва, але археологічні дані підтверджують, що 6 тисяч років назад в Єгипті розводили домашніх бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — корзини із соломи або очерету, а то і керамічний посуд — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду.Символічне зображення цієї комахи за життя фараона прикрашало царську емблему, а після смерті — його гробницю. У Давньому Єгипті всі єгипетські фараони носили титул «Повелитель бджіл».
 

2. Вправа «Мозковий штурм»

Робочі бджоли (довжина тіла 12-14 мм, маса в середньому 100 мг) самки з недорозвиненими статевими органами, не здатні до спаровування. У сім'ї виконують різноманітні функції: будують воскові стільники, збирають нектар і квітковий пилок (відлітаючи на 23 км і далі від вулика), переробляють нектар у мед, а пилок в пергу, вигодовують личинок, годують матку, яка відкладає яйця, охороняють гніздо, підтримують у ньому на певному рівні режим вологості і температури, регулюють процес природного роїння, замінюють стару матку молодою (у природних умовах) і т.п.

На задніх ніжках у робочих бджіл є так звані щіточки і кошики (поглиблення) для збору та перенесення пилку; на нижніх півкільцях черевця є воскові «дзеркальця» ( ділянки хітину, на яких твердне у вигляді пластинок віск що виділяються спеціальними залозами). У звичайних умовах робочі бджоли не відкладають яєць. Однак при втраті сім'єю матки вони відкладають незапліднені яйця, з яких розвиваються трутні.
Тривалість життя робочої бджоли від 26 до 40 діб (за літо змінюється кілька поколінь робочих бджіл).

Трутні (довжина тіла 15-17 мм, маса близько 200 мг) виконують єдину функцію в бджолиній сім'ї – запліднення матки, у зв'язку з чим у них сильно розвинені статеві органи і відсутні пристосування для збору пилку і виділення воску. Статевої зрілості досягають у віці 814 діб. Живуть у бджолиній сім'ї лише в літні місяці, коли матка вилітає з вулика для спаровування.

Наприкінці літа (після закінчення медозбору) робочі бджоли виганяють трутнів з вуликів. У зимовий період бджоли збираються на сотах в щільний «клубок» і поступово споживають заготовлені влітку запаси меду.
Здатність до перезимівлі бджолиної сім'ї разом з маткою на заготовлених запасах їжі біологічна особливість медоносних бджіл, що відрізняє їх від інших суспільних комах (ос, шершнів, джмелів), у яких робочі бджоли восени вимирають і матка зимує поодинці.
Бджіл здавна розводять для отримання меду, воску, та ін продуктів, а також використовують для запилення зернових культур і плодово-ягідних насаджень.
 

3.А тепер ми об’єднаємось в команди із назвами «Медові лікарі», «Медова насолода»,

«Історики-науковці».

Команда «Медові лікарі»:

Багато хто думає, що знає як лікуватися медом: "Вживати з гарячим чаєм"… і помиляється. Пам"ятайте, що продукти бджільництва (мед, пилок, перга, забрус і т. ін.) найкраще засвоюються організмом і приносять найбільшу користь, якщо ретельно змішувати їх зі слиною. Треба смоктати їх, як льодяник - якомога довше. Якщо ви проковтуєте чи запиваєте їх гарячим напоєм, то знищуєте цінні ліки! Вони перетравлюються в шлунку, як звичайна калорійна їжа, тому не досягається очікуваний результат лікування.

Якщо людина згадує про мед, коли захворіє, це добре. Та ще краще їсти мед та інші продукти бджільництва, щоб не хворіти. Пасіку справедливо називають здравницею. Подихаєш повітрям, що настояне на ароматах трав і квітів, запашного свіжого меду і прополісу - і втоми як не було, прибуває сил, оздоровлюється весь організм, виліковуються бронхолегеневі хвороби. У вулику, як у маленькому храмі - чисто, прополіс пахне наче ладан, а гудіння бджіл нагадує церковний спів.

       Пасічники завжди вирізняються міцним здоров"ям і довголіттям. Цілющими є не лише продукти бджільництва і повітря на пасіці, а й навіть бджолина отрута - жалячи, бджоли лікують. І кажуть, що жалять бджоли саме в ті місця на тілі, які є нездоровими.

Команда «Медова насолода»

Завдяки бджілкам духмяним цвітом можемо насолоджуватись у буквальному розумінні цього слова: споживати те, що в квіточках смачне, солодке і корисне, залишаючи їх неушкодженими. Пасіка - справжня фабрика, на якій трудяться сотні тисяч бджіл, виготовляючи цінні, корисні природні ліки і смачні продукти. Відкриває пасічник вулика, немов чарівну скриню, і виймає для нас розмаїті дари...

Любити природу – значить бути людяним, толерантним, адже вона та її мешканці, у своїй більшості, є беззахисними перед владою людини. Тварини, птахи, комахи здавна були священними чи визнаними як національний символ держави. В Австралії, наприклад, такою твариною є кенгуру та коала. В Америці – орлан. В Єгипті – верблюд. В Україні ж це бджола, яка символізує працелюбність, наполегливість та терпіння нашого народу.

А який смачний власноруч добутий мед!

Команда «Історики-науковці»

Із давніх-давен люди використовують продукти бджільництва і знають їх поживну цінність. Мед вважався улюбленою їжею богів. Він і досі залишається обов'язковим компонентом багатьох ритуальних страв: куті, колива, сити, медвяних коржів.

Українці називають бджолу "божою пташкою" і вважають помічницею Всевишнього. За однією з легенд, бджола полегшила хресні муки Спасителя. Юдеї замовили цигану п'ять цвяхів для розп'яття Христа. Їх мали забити в руки, ноги та груди Спаса. Але циган пожалів Ісуса і п'ятий цвях, який мав забити у груди, сховав у своєму волоссі. Євреї помітили це, схопили цигана і звинуватили в обмані. Але він став божитися, що забив п'ять цвяхів.У цей момент на груди Христа сіла бджола. Циган помітив це і вказав на неї зі словами: "Оно той п'ятий цвях, що я забив. Щоб я почорнів, як земля, якщо брешу". З того часу Бог прощає циганам брехню, але, по слову свого побратима,всі стали чорними як земля.

Медоносні рослини

Бджола вважається царицею комах. Зразковий порядок при створенні сотів, догляд за гніздом, складна ієрархія в сім'ї з суворим розподілом обов'язків викликали здивування і заздрості людини, яка не здатна так чітко організовувати свою працю і побут.

Одна з легенд розповідає, де взялася бджілка.

Колись дуже давно в одній далекій країні жила жінка. Мала вона три дочки. Пройшли роки, підросли її дівчата, повиходили заміж, кожна мала своє господарство. Занедужала стара мати. Послала свою вивірку до старшої дочки, щоб та прийшла. Вивірка застала її за роботою: ткала полотно і не погодилася прийти, бо не мала часу. Розсердилася вивірка і зробила її павуком.

- Ось тобі кара: тчи все життя!

Пішла вивірка до другої дочки. І та була зайнята роботою: мила посуд і не пішла до матері.

- Ти будеш черепахою, - вирішила вивірка. Пішла вона до третьої дочки, яка також була за роботою. Але як почула, що мати хвора, то швидко все залишила і побігла до рідної домівки. Прожила ця дочка довгі роки щасливо, а в глибокій старості стала золотою бджілкою. Літає вона над медоносними полями, над далекими лісами, скрізь у праці, але завжди повертає до рідного порога - до матки своєї у вулику. „

ІІІ. Підведення підсумків. «Очікування»

Кому з нас не доводилося чути і вживати надзвичайно точні й поетичні прислів'я, приказки, порівняння, фразеологізми зі словом "мед"?! Якщо хочуть підтвердити добрі намагання, то кажуть, що "Медом води не зіпсуєш" чи "З медом і долото проковтнеш"; коли ж говорять про щось неприємне і тяжке, то кажуть, що "Не з медом було"; коли про щось дуже приємне, то "Як медом по губах". "Вашими устами та мед пити" - було б дуже добре, якби сталось так, як ви говорите. "Передати куті меду" - переборщити, вийти за межі допустимого. А перший місяць шлюбного життя називають "медовим місяцем"; улесливі слова - "медові речі".

Бджолина сім'я - це ідеальне суспільство, - казав один старий пасічник.

Вправа «Мікрофон» та прийом Незакінчені речення»
«Сьогодні на занятті я зрозумів…»

 Якби ти, людино, була як бджола, то край наш прекрасним медоносом став би, а Україна - могутньою державою з прекрасним і багатим життям її народу.