Виховна година: "Надзвичайні ситуації. Правила поведінки під час надзвичайних ситуацій".

(На допомогу керівнику групи)

 

Підготувала: викладач Мусієнко Л.П.

 

 

ПЛАН ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

 

Не той мужній, хто нехтує  небезпекою, не почуваючи страху, а той, хто може придушити  найдужчий  страх і думати про небезпеку,

не підкоряючись страху.

 

                                                 К. Ушинський

Формат проведення заходу - виховна година

 

Група: _________                                                                          Дата: __________

 

Тема виховної години: «Надзвичайні ситуації. Правила поведінки під час надзвичайних ситуацій»

 

Мета заходу:

пізнавальна:

      поглибити знання студентів про надзвичайні ситуації; сформувати уявлення про причини їх виникнення, наслідки, права та обов'язки людини під час НС та в період ліквідації їх наслідків; навчити студентів правилам поведінки та діям у екстремальних умовах НС;

виховна:

виховувати дисциплінованість та бережливе ставлення до власного здоров'я;

       розвиваюча:

Місце проведення: _____________________

 

Методичне та матеріальне забезпечення:

Література:

      інтернет-джерела.

 

Методи, що використовуються при проведенні заходу:

     розповідь, бесіда, мозковий штурм, ситуаційні ігри, перегляд та обговорення відеоматеріалу.

 

 

 

 

 

ХІД ЗАХОДУ

І. Організаційна частина.

 

     Привітання, перевірка присутності студентів, оголошення теми та мети виховної години.

II. Змістовна частина.

 

    Мозковий штурм.  Мотивація навчальної діяльності.

  -  Що означає поняття «надзвичайна ситуація»? («Надзвичайна ситуація» - це порушення нормальних умов життя людей.)

 - Сьогодні ми познайомимося із надзвичайними ситуаціями, які трапляються в житті і виробимо пам’ятки правил поведінки  в таких  ситуаціях.

   Бесіда.

   У житті нерідко трапляються події, що можуть призвести до загибелі людей. Це аварії, стихійні лиха. Такі події прийнято називати надзвичайними ситуаціями.

 - Як ви гадаєте, які події називають надзвичайними? Наведіть приклади. (Повінь, пожежа, аварія, катастрофа; забруднення води, ґрунту, повітря; ураган, смерч; радіаційне забруднення; землетрус; терористичний акт, тощо).

Надзвичайні ситуації поділяються на групи, залежно від характеру походження подій. Розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: природного, техногенного, соціально-політичного та військового характеру.

1) Надзвичайні ситуації природного характеру - це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, морських та прісноводних явищ, природних пожеж, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів тощо.

2) Надзвичайні ситуації техногенного характеру (техногенний-породжений технікою і промисловістю) - це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, аварій на греблях, дамбах тощо.

3) Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру - це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих ядерних об’єктів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

4) Надзвичайні ситуації воєнного  характеру - це ситуації, пов’язані з   наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, транспортних та інженерних комунікацій.

   У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. В наш час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені, заметілі, снігові заноси, ожеледі, сильний мороз тощо - спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

Стихійні лиха.

Виверження вулканів.

   За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства. На території України присутні тільки процеси грязьового вулканізму, які локалізовані в південній частині – Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря.

 

Землетруси. 

   Статистичні дані стверджують, що в середньому одна людина із восьми тисяч, які проживають на Землі, гине від землетрусу, а ще 79 людей тою чи іншою мірою потерпають від його наслідків. Під час землетрусу відбуваються коливання земної поверхні, які пов’язані з підземними поштовхами. При цьому земля піднімається, вібрує і навіть розколюється. Ці рухи продовжуються декілька секунд, найбільше – декілька хвилин. Проте вони можуть призвести до катастрофічних наслідків. Щоб стало більш зрозумілим, як виникає землетрус, уявіть собі стіл, на якому побудована іграшкова країна: насипані піщані гори, замість озер стоять тарілки з водою, біля підніжжя гір складено із кубиків місто. Як можливо відразу зруйнувати всю цю споруду? Для цього достатньо сильно вдарити по столу – і іграшкової країни не стане. Вона зруйнується, якщо вдарити знизу, навіть не доторкаючись ні до одної іграшкової побудови. Значить, головною причиною «катастрофи» буде потрясіння столу, викликане ударом. Подібно до цього сильні поштовхи в самій Землі можуть зруйнувати будівлі, розсікти поверхню Землі великими тріщинами тощо. Щорічно на Землі відбувається від 300 до 500 серйозних землетрусів, силою 7 балів і вище. В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. Так, 1997 р. під час землетрусу у східній частині Карпат, сейсмічні хвилі досягли і Рівного. Тому кожен із нас повинен знати як поводитись у подібних ситуаціях.

При землетрусі ґрунт відчутно коливається відносно недовгий час – тільки декілька секунд, найдовше – хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати паніку. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам’ятаючи, що найбільш небезпечні є предмети, які падають. Тому рекомендується не вибігати з будинку під час землетрусу. Краще шукати порятунок там, де ви знаходитесь. Можна заховатись під ліжком чи столом. Слід пам’ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Тому тримайтеся подалі від вікон та важких предметів. Перебуваючи всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів, бо вони часто обвалюються під час землетрусу. Якщо землетрус застав вас в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків і залишатись в машині до припинення поштовхів. Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі, по можливості, першу допомогу, а також тим, хто її потребує. Постарайтеся голосом, або стуком встановити зв’язок з людьми поза завалом. Пам’ятайте, допомога прийде, головне – дочекатися її. Економте сили, людина може зберігати життєдіяльність (без їжі та води) понад два тижні.

В Карпатах та Криму можливі ще такі стихійні явища як зсуви та селі.

Зсуви – це сповзання гірських порід вниз по схилу під впливом сили земного тяжіння.

Селі – бурхливі руслові потоки з води та уламків гірських порід. Вони можуть раптово виникати в гірських долинах річок внаслідок інтенсивних дощів чи танення снігу та стрімко спрямовуються по схилах гір, руслах гірських струмків та річок вниз, у долини, руйнуючи на своєму шляху все, що перешкоджає їхньому рухові. Рухаючись з великою швидкістю, сель може захоплювати за собою велике каміння, зносити мости, виводити з ладу дороги, загрожувати життю всіх, хто знаходиться на його шляху. У випадку попередження про селевий потік або зсув, які насуваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в безпечне місце. Якщо ви попали в цей потік, то можна використати дошки, палки, мотузки та інші засоби, які допоможуть вибратися з цього потоку.

Повені. 

   Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини – це вода і вогонь. Повінь дуже часто буває після багатосніжної зими. Рівень води в річці, озері піднімається, в результаті чого затоплюється певна місцевість. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв. Адже вода за короткий час заливає вулиці, підвальні приміщення будинків, підливає і руйнує будівлі, розмиває залізничні і автомобільні магістралі, затоплює лісові масиви, знищує посіви. Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип’ять, Західний Буг, Тиса та інші. Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені формуються за рахунок зливових опадів. Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою

прогнозуються.

                                       Як же поводитися під час повені?

               Отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново:

• вийти в безпечне місце – на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);
• якщо повінь розвивається повільно, необхідно перевести майно в безпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища, дахи будівель), в крайньому   разі забратись навіть на  дерево;
• для того, щоб залишити місця затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);
• коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу  засобами й чекати допомоги.

   Після повені повертатись в будинки слід обережно, остерігаючись розірваних електричних проводів. Користуватися газом, електроенергією тощо можливо лише після отримання дозволу у комунальних службах. До електричних розеток краще не наближатися до їх повного висихання.

Ще одна небезпека, яка існує під час повені – епідеміологічна. З метою запобігання отруєнь не можна вживати продукти харчування, підмочені водою. Не можна також використовувати для життя воду без санітарної перевірки.

 

 

Снігові лавини.

    У нашій місцевості таке стихійне явище як снігові лавини не спостерігається. Але багато хто із вас може відпочивати в горах. А там снігові лавини – одна з найбільш грізних та підступних небезпек. І кожен повинен знати, як поводитись в даній екстремальній ситуації.

   Якщо ви помітили лавину, яка вас наздоганяє, потрібно зробити спробу швидко зійти з її дороги. Якщо це не вдалося, необхідно встигнути скинути з себе рюкзак, відкинути лижні палки і по можливості лижі – все це, притиснуте снігом, не дозволить вам навіть ворухнутися. Необхідно викинути на поверхню лавинний шнур, звичайно яскравого кольору, щоб по цьому могли вас відшукати.

Шквали, урагани, смерчі. 

   Часто перед грозою виникає раптовий недовгий, але страшенний вітер, що нагадує собою удар. Це – шквал. При цьому швидкість вітру може досягти 50-60 км/год, а продовжуватись він може і до однієї години. Нерідко шквал супроводжується короткочасною зливою та градом. Шквалонебезпечна ситуація може виникнути по всій території України у всі пори року.

Сильнішими за шквали є ураганні вітри, швидкість яких складає 120 км/год. Це одне із атмосферних чудовиськ, котре за руйнівною силою може порівнятися із землетрусом. Ураганні вітри руйнують будівлі, спустошують поля, виривають з корінням дерева, руйнують міцні і зносять легкі споруди, обривають проводи електромереж. Вони можуть спрямувати на людину уламки шиферу, черепиці, скла, цегли, різних предметів, можуть призвести до людських жертв. Хоча й не часто, та все ж таки на території України можуть проноситися смерчі. Вони утворюються тоді коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх –холодне. Але коли збоку починає дути вітер, котрий відхиляє вбік потік теплого повітря, який піднімається вгору, то виникає вихор швидкість якого досягає 450 км/год. Смерч супроводжується грозою, дощем, градом, а досягаючи поверхні землі майже завжди завдає значних руйнувань.

Як же захиститись під час ураганних вітрів?

• Отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;

• підготувати запас води, їжі, медикаменти, мати при собі документи;
• загасити вогонь в печах, грубках, вимкнути електроенергію, закрутити газові крани.

   Найкраще перечекати ураганні вітри в укритті. Але якщо це не вдалося, і вам доводиться зустрічати стихійне лихо в будівлі, потрібно вибрати безпечніше місце – в середній частині будинку, в коридорах, на першому поверсі. Поранити можуть уламки вікон, які розлітаються. Тому необхідно стати щільно до стіни, сховатися в шафі або захиститись матрацом.

   Якщо ураганний вітер застав вас на відкритій місцевості, краще всього сховатися в кюветі дороги, ямі, рові, яру і щільно притиснутися до землі. Ураган може супроводжуватись грозою, а тому необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою.

Хуртовини. 

   Різновидом урагану взимку є хуртовини. Вони стають особливо небезпечними під час густого снігопаду, коли сильний вітер підіймає на велику висоту значні маси снігу і переносить їх на певну відстань, створюючи заноси.

Як же поводитись під час хуртовини?

• у цей час виходити на вулицю рекомендується тільки у виняткових випадках і не самому;
• сповістіть сусідів, куди ви ідете і коли повернетеся;
• якщо хуртовина застала вас в дорозі, рухаючись в автомобілі, то краще перечекати якийсь час, бажано в населеному пункті. Можна періодично зігріватися, включаючи двигун. Але при цьому слід систематично провітрювати салон, щоб не отруїтися відпрацьованими газами.

Ожеледиця. 

   При зниженні температури повітря від 0 до - 5 градусів після дощу або відлиги на поверхні землі утворюється шар льоду – ожеледиця. Це дуже небезпечне явище. Адже лід замерзає не тільки на землі, а і на стовпах, деревах, проводах, і реальною небезпекою стає можливість падіння різних предметів. А тому перш за все слід запам’ятати, що не можна знаходитись під лініями електропередач.

Під час ожеледиці існує велика небезпека посковзнутися і отримати травму при падінні. Щоб не потрапити в число потерпілих, слід звернути увагу на те, як треба йти: ступати на всю підошву, не поспішати, ноги мають бути трохи розслаблені в колінах. Руки повинні бути не зайняті сумками. Якщо немає термінових справ, то краще з дому не виходити.

Для того, щоб зменшити можливість отримання травми, потрібно навчитися  падати:

• треба трохи присісти, щоб знизити висоту падіння;
• в момент падіння потрібно напружити м’язи, а доторкнувшись землі,

обов’язково перекотитися. Таким чином удар, направлений на вас,  

розтягнеться і витратить свою силу на крутіння;

• небезпека посковзнутися при ожеледиці стане менша, якщо до підошви та каблуків взуття приклеїти широкі полоси лейкопластиру або шматочки   водостійкого наждачного паперу на тканинній основі.

„Живі провісники стихійних лих”.

   Якщо дятел стукає дзьобом в сук гарного літнього дня – значить буде дощ, бо різні комахи, передчуваючи негоду, забиваються у сховище під кору, і дятел там їх легко знаходить. Соловей  цілу ніч співає без спину перед погожим днем. Ластівки літають низько над землею – на дощ і вітер. Горобці у гарну погоду веселі, рухливі. Та ось стає помітно, що горобці стали кволими, принишкли, сидять, настовбурчивши пір’я. Це перед дощем. Горобці за два-три дні відчувають наближення морозів. Зима, холод, сніг, а горобці збирають пух і пір’я біля курників і тягнуть до своїх схованок попід дахами, утеплюючи їх.

Останніми роками досить активно вивчаються біологічні провісники землетрусів. До живих сейсмографів зараховують і папуг. За дві години до підземного поштовху домашні папуги починають виявляти ознаки сильного занепокоєння і хвилювання, безперервно і голосно кричать.

Птахи – голуби, ластівки, горобці також поводяться неспокійно і завчасно залишають свої пристановища.

   Перед снігопадом, а тим більше перед бураном, білки з гнізда не виходять. Буває навіть таке: сяє сонце, а білок у лісі вже не видно. Білки вловлюють зниження атмосферного тиску і заздалегідь готуються до негоди. Добрі синоптики і свійські тварини. Собака щулиться і лежить клубочком – на холод, а простягається на землі і лежить або спить, розкинувши лапи, черевом догори – на тепло. Вловлюють зміни погоди і хатні кішки. Свині чухаються – на тепло, верещать – на непогоду, тягнуть солому – буде буря.  Жаби також можуть бути живими барометрами. Якщо жаби сидять у воді, дощу не буде. А якщо вилізають з води, стрибають уздовж берега – чекайте на дощ.

   Є чимало народних прикмет, які ґрунтуються на поведінці комах – провісників негоди. Ввечері сильно стрекотять коники – на гарну погоду, а мовчать на дощ.

Підмічено чимало прикмет, які дозволяють передбачати погоду за поведінкою бджіл. Якщо бджоли рано-вранці дружньо вирушають за узятком – день буде гарний. Іноді бджоли вилітають з вулика, але не летять далеко від нього, а залишаються поблизу. Це означає, що невдовзі піде дощ. Буває й таке, що в ясний сонячний день, начебто нічого не передвіщає зміну погоди, але бджоли чомусь летять до вулика, ховаються в ньому. А якщо ви знаходитесь у полі, то можете помітити, що бджоли поспіхом летять в одному напрямку – до пасіки. Не інакше, як буде гроза.

   Рослини, як і тварини, чутливо реагують на наступні зміни погоди і також можуть виступати в ролі живих барометрів. Серед таких живих барометрів почесне місце посідає акація. Якщо бджоли пообліплювали акацію – буде дощ. Перед дощем, коли повітря стає вологішим, в центрі кожної квітки виділяється краплина запашного нектару. Саме він і приваблює до акації бджіл та інших комах. Те саме відбувається і з смородиною. Якщо квітки цих рослин раптом дуже запахли – чекай  дощу. Серед дерев, трав’яних і декоративних рослин чимало синоптиків, які провіщають своїм плачем зміну погоди. До плачучих  дерев, які попереджують про дощ, належать каштани і клени.  Київський каштан починає „плакати” липкими „слізьми” вже за добу, а іноді за дві до дощу. Клен провіщає негоду іноді за три, а то й за чотири дні до дощу. Цікавою здатністю відзначаються хвойні дерева: вони опускають свої гілки перед дощем і піднімають перед ясною погодою.

Надзвичайні ситуації, спричинені діяльністю людини.

 

   До надзвичайних ситуацій, крім тих, які виникають внаслідок природних явищ, належать ситуації, спричинені діяльністю людини. Це аварії на підприємствах, на транспорті, в житлових секторах. У наш час надзвичайні ситуації трапляються частіше, тому що стала складнішою техніка, збільшилась кількість машин. До того ж не всі люди, які обслуговують техніку, сумлінно ставляться до своїх обов’язків.

Аварія – це пошкодження механізму діючих машин, вихід з ладу заводів, підприємств.

Катастрофа – це аварії, які призвели до значних людських жертв.

Пригадайте, про які катастрофи, аварії, катаклізми, пожежі та ін. ви слухали по радіо, дивились по телевізору чи читали в інтернеті?

• 11.09.1927 – у Чорному морі стався землетрус силою у 9 балів. Ялта зазнала найбільших руйнувань: матеріальні збитки склали 25 млн. карбованців.
• 1985 – у Колумбії сталося виверження вулкану Руїс. Виник гігантський сель, який, пройшовши 40 км, захопив місто Армеро, у результаті – загинуло 22 тис. чол. і знищено 4,5 тис. будівель.
• 1914-1918 – під час Першої світової війни на австрійсько-італійському фронті в Альпах в лавинах загинуло близько 60 тис. солд. (більше, ніж у боях). У наш час середня річна кількість жертв лавин складає близько 150 чол.
• 7.12.1988 – Вірменія, Спітак стався землетрус у 7 балів – 25 тис. чол. загинуло, близько 100 тис. поранено.
• 2001 – отруєння Тиси і Дунаю ціанідами. Концентрація ціаніду перевищила граничну припустиму норму в 300 разів.

• 11.03.2011 – землетрус у 9 балів та цунамі в Японії, кількість загиблих складає більш ніж 9 тисяч людей. Цунамі стало причиною аварії на АЕС "Фукусима-1".

• Найбільша катастрофа в Україні 26.04.86 – вибух на Чорнобильській АЕС. У момент аварії загинула 31 особа. Загальна кількість жертв та потерпілих складає 500 тис чоловік.
• 1984 – вибух на заводі з виробництва пестицидів у Бхопалі (Індія); у повітря вилетіло більше 40 тонн отруйних речовин. Миттєво загинуло 8 тис чоловік. Протягом наступних 10 років від ускладнень загинуло ще 8 тис чоловік.

- А яка трагедія сталася в Кемерово у  ТРЦ «Зимова вишня»?

Пожежа в торгівельно-розважальному центрі.

   У російському Кемерові пожежа в торговому центрі «Зимова вишня» забрала життя щонайменше 64 осіб. Чотириповерхова будівля зайнялася вдень у неділю, 25 березня, коли в торговому центрі було особливо багато відвідувачів, а в кінотеатрі перебували десятки дітей.  

 

Причини пожежі.

   В регіональному управлінні МНС повідомляли, що осередок займання знаходився на верхньому, четвертому поверсі. Там розташовані кілька кінозалів і дитячі ігрові майданчики з атракціонами.

Як люди рятувалися з «Зимової Вишні».

   В умовах відсутності оповіщення про пожежу та організованої евакуації відвідувачі і персонал були змушені рятуватися самотужки. При виникненні задимлення серед людей почалася паніка, а ті, хто знаходилися на верхніх поверхах будівлі, виявилися фактично відрізані від виходів через вогонь та дим. Серед них – десятки дітей, які дивилися мультфільм в кінозалах на верхньому, четвертому поверсі. Деякі відвідувачі були змушені стрибати з вікон, деякі – намагалися вижити в заблокованих приміщеннях і просили їх врятувати, або, втративши надію, залишали в соцмережах прощальні повідомлення. 
Як гасили пожежу в Кемерові.

   Ліквідація пожежі здійснювалася у дуже складних умовах. Спочатку горіла пластикова обшивка дитячого розважального центру. В подальшому обстеження будівлі показало збереження осередків тління в окремих приміщеннях. Кінозали просіли з четвертого поверху на третій.

- Як же запобігти таким трагедіям?

   Отже, сьогодні  ми ще поговоримо про вогонь, про наслідки вогню - пожежу, причини її виникнення, правила пожежної безпеки, будемо вчитись правильно діяти під час пожежі, перемагати її.

Вогонь – це найстрашніша у світі стихія, тому що він практично нічого живим не залишає на своєму шляху. Створюється надзвичайно висока температура, від якої все спалахує, вода миттєво випаровується, а вогонь усе спопеляє. Поширюється їдкий дим, що наповнює всі приміщення і не дає дихнути, бо наповнює легені чадним димом. Це дуже страшна стихія, з якою важко впоратися. Вогонь – це і друг, і ворог людини. Бо іноді він виходить з-під контролю.

   Пожежа — слово, що викликає тривогу, настороження, страх, біль. Пожежа – це не контрольований процес горіння, який загрожує життю людей і тварин, знищує природні багатства і матеріальні цінності. Пожежі можуть виникати під час аварій на підприємствах, через підпали, від удару блискавки, виверження вулканів тощо. Щороку у світі трапляється близько 5 млн. пожеж. 70-75% пожеж - це пожежі в житлових приміщеннях. Основні їх причини: необережність з вогнем, неправильна експлуатація електроприладів, печей на твердому паливі, замикання електропроводки. Замисліться! Необережно кинутий сірник, увімкнений кип‘ятильник, залишений без нагляду, білизна, яка сушиться над газовою плитою. Все це може привести до пожежі. І саме тоді, коли ви знатимете, як поводитись в тій чи іншій ситуації, ви впораєтесь з цим лихом.

Розглянемо дії людей під час пожежі.

Ситуація 1.

Пожежа у сусідній квартирі багатоповерхового будинку. Ваші дії після виклику пожежної охорони?

1. Евакуація.

2. Виходити швидко, без метушні, паніки.

3. Не користуватися ліфтом.

4. Чітко виконувати накази, розпорядження дорослих.

5. Допомагати тим, хто потребує твоєї допомоги,

-Що таке евакуація?

Евакуація — це організований вихід усіх людей з небезпечного місця навулицю.

Ситуація 2.

Пожежа в багатоповерховому будинку, горить квартира на 8 поверсі, ти проживаєш на 9-му.

-Як діяти в цій ситуації? (Зателефонувати в пожежну частину)

Ваші дії після виклику служби 101?

1. Закрити двері, вікна.

2. Мокрим ганчір'ям запхати вентиляційні отвори, щоб дим не потрапляв у

квартиру.

3. Накритись мокрим покривалом і чекати пожежної служби.

Ситуація З.

- Як гасити пожежі в квартирі на початковій стадії горіння?

1. Можуть бути використані шматки грубого сукна, вогнегасник, вода.

2. Осередок пожежі накривають грубим сукном, при цьому відбувається охолодження поверхні, що горить, зменшити доступ повітря до неї.

3. Вогнегасники охолоджують поверхню, яка горить, розбавляють концентрацію кисню в повітрі.

5. Воду не можна застосовувати для гасіння легкозаймистих рідин (бензин, гас, масла), так як, накопичуючись внизу цих рідин, вода збільшує поверхню горіння. Водою  не можна  гасити і електроустановки під напругою.

Ситуація 4.

-Як допомогти людям, на яких загорівся одяг?

1. Накрити покривалом. Але не з головою.

2. Якщо покривала немає, потерпілому необхідно качатись по поверхні.

Ситуація 5.

-Як дихати під час пожежі?

   Багато дітей гине від отруйного диму, що утворюється від згорання синтетичних, пластмасових речей, побутової хімії та від гарячого повітря.

   Отже, голову тримають ближче до підлоги (дим легший від повітря, тому він піднімається вгору), рот і ніс бажано затулити змоченою у воді хустиночкою (тканиною). Щоб не втратити в задимленому приміщенні орієнтир, пересуватись потрібно вздовж стін.

І ще одне золоте правило: не можна ховатись під столами, ліжками під час пожежі. Адже на розшук людей, що сховалися, витрачається час. Це може призвести до загибелі потерпілого і рятівника.

   Будь-яка пожежа — це лихо. І треба вміти його знищити, вчасно подати руки потерпілому, швидко вихопити з вогню людину, другу, третю. Вміти самому собі дати раду, мати елементарні навички дій під час пожежі.

- Якщо трагедія, не тільки пожежа, вже сталася, хто допомагає населенню врятуватися?

Для допомоги населенню, яке потрапило у небезпеку, існують особливі

формування людей, оснащені технікою. Вони працюють як у мирний, так і у

воєнний час. До таких формувань належать рятувальні служби на воді, у горах; служба швидкої допомоги; служба надзвичайних ситуацій; пожежна охорона; газова служба тощо.

   Про надзвичайні ситуації повідомляють по радіо чи телебаченню. Для того, щоб людина увімкнула радіо чи телевізор, використовують звуковий сигнал – завивання сирен, преривчасті гудки. Пам’ятайте, що це є попереджувальний сигнал ,,Увага всім!”  Почувши його, негайно вмикай радіоприймач чи телевізор і слухай інформацію служби надзвичайних ситуацій.

- Про які ж правила потрібно пам’ятати тим, хто опинився в небезпечній ситуації, як діяти?

   Оціни рівень небезпеки. Якщо ситуація загрожує твоєму життю, часу на роздуми немає, дій негайно.

1. Якщо загрози життю немає, спочатку заспокойся.

2. Якщо сам впораєшся з ситуацією, склади план дій і виконуй його.

3. Якщо тобі потрібна допомога, звернися до рятувальних служб, родичів, сусідів, випадкових перехожих.

4. Якщо допомога не надходить, не втрачай надії, ситуація може змінитися на краще наступної миті.

Закріплення вивченого матеріалу.

Гра «Брейн-ринг»

Питання до брейн-рингу.

1. Що таке надзвичайна ситуація?    

(Ситуація за межею норми)

2. Сильний вітер з грозою, дощем або снігом. (Буря)

3. Скупчення найдрібніших крапель води або кристалів льоду в нижчих шарах атмосфери, які роблять повітря непрозорим.    

(Туман)

4. Дуже сильний дощ.     

(Злива)

5. Гуркіт і тріск, що супроводжують блискавку під час грози.

(Грім)

6. Сильний перемінного напрямку вітер із снігом.   

(Віхола)

7. Дуже сильний вітер, що може спричинити великі руйнування: валити будівлі, зривати дахи, виривати з корінням дерева.  

(Ураган)

8. Снігова буря, метелиця в степу.     

(Буран)

9. Тонкий шар льоду на поверхні землі, деревах тощо.      

(Ожеледиця)

10. Атмосферні опади у вигляді білих зерноподібних кристалів.  

(Сніг)

11. Що таке "аварія"?  

(Аварія — це: небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю)

12. Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води.     (Дощ)

13. Затоплення водою великої частини суші навесні, коли річка виходить з берегів при розтаванні снігу, льоду або від тривалих дощів чи великих злив.

(Повінь)

14. Електричний розряд у повітрі під час грози, який найчастіше супроводжується громом.     

(Блискавка)

 

ІІІ. Підсумкова частина.

 

   Сьогодні ми поговорили про надзвичайні ситуації, визначили причини їх виникнення та  можливі наслідки; вивчили правила поведінки  людини під час надзвичайних ситуацій, що допомагають зберегти  життя та здоров'я як своє, так і оточуючих.

 

 

 

 

Керівник академічної групи___________________