Для української кухні характерним є :
Одного разу Іван Грозний влаштував розкішний бенкет для своєї братії в 700 опричників. Слуги царя в оксамитових каптанах підносили одні страви за іншими. Відомо, що після численних закусок на столі була величезна безліч випічки, серед яких - пироги з м'ясом і сиром, млинці всіх можливих видів, пиріжки та оладки.
Чим далі на південь України — тим частіше в рецептах рибної юшки присутні томати. Українці полюбляють рибний кіжок — юшку без будь-яких добавок. Її розливають по тарілках, і вже кожен їдець за бажанням розбовтує в бульйоні приправу — суміш із потолчених з сіллю і перцем помідорів, часнику, зелені.
Вареники. Вареники — одна із найбільш специфічних українських національних страв. Невеликі, трикутні чи заокруглені у формі півмісяця вироби з пшеничного бездріжджового тіста. В яке загортається найрізноманітніша начинка: варена картопля, тушкована, свіжа чи квашена капуста, відварені гриби, квасоля, домашній солодкий чи солоний сир, пшоняна чи гречана. Ягоди (яблука, чорнослив, свіжі сливи. вишня, черешня, чорниця, суниця, полуниця, малина), повидло.
Начинки для вареників — вишні, сир, картопля, капуста. Страви з тіста, з різноманітною начинкою, готують в цілому світі. в Італії – це равіолі, в Росії – пельмені, на півдні і сході Росії – манти і пози, в Польщі – пироги, в Чехії – кнедлики, в Литві – цеппеліни, а в Україні – це вареники.
Мабуть, самий незвичайний рецепт приготування вареників це вареники з начинкою з папороті. Для їх приготування потрібно: папороть 300 грам, картопля 4-5 штук, одна головка ріпчастої цибулі і 2 ложки рослинної олії. Замісити круте тісто з 3 склянок борошна, 2 яєць, півсклянки води чи кефіру і чайної ложки солі і дати постояти приблизно півгодини. Для начинки дрібно порізати папороть і цибулю і трохи обсмажити їх на маслі, а потім змішати з вареним і розім'ятим картоплею. Ліпити вареники як зазвичай і подавати зі сметаною або смаженим луком.
На Полтавщині та півдні Чернігівщини була поширена начинка для вареників з борошна! Для того що б її приготувати, сало підсмажують до сухої жовтої шкварки, в киплячій смалець поступово додавалася борошно і розмішують до однорідної маси. Після чого зажарка охолоджувалася і використовувалася як начинка для вареників. Називалися такі вареники – «вареники з піском».
ГолубціНазвана ця чудова страва на честь голубів, птахів, які символізують творчу силу вогню та здавна вважаються символами народження світу. Загальновизнаною основою голубців є м’ясний фарш з рисом листі капусти. Але на півночі України можна зустріти навіть гречані голубці! А на півдні часто листя капусти замінюють виноградним листям. Голубці в одеській кулінарній традиції зазнали деяких змін, їх найбільший розмір «з мізинець».
В Україні та багатьох інших країнах сало є частиною традиційної національної кухні. У минулому сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності, а також здатності зберігати свої властивості протягом тривалого часу без спеціального охолодження. Для цього сало для тривалого зберігання засолюють; виготовляють шпик. З сала витоплюють смалець та виробляють шкварки.
Кілька років тому з'явилися анекдоти про сало в шоколаді, і всі подумали, що це смішний і колоритний прикол. Але, як виявилося, сало в шоколаді дійсно існує, причому в різних видах. І зараз його можна спробувати в деяких українських ресторанах, та й цукерки з такою назвою - не міф, а смачна реальність.
У різних областях України, кров'янку готують по різному. Наприклад, крім звичних продуктів для приготування ковбаси, кишки начиняють сирою тертою картоплею із сіллю і шкварками (Полісся), пшоняною або кукурудзяною кашею із шкварками з підчеревини (Полтавщина, Чернігівщина, Поділля). У цьому вигляді страву називали просто кишками, в деяких регіонах (Сумська область) бабкою.
Найважливіше в рецепті «Картопля по селянські» – горщики. По-перше в них зберігається аромат до останньої крихти, не так, як у тарілці, по-друге, від такої вечері покращується настрій, виглядає все дуже колоритно, по-українськи. Картопля по-селянськи може знайти своє місце на вашому обідньому столі в будній день чи бути урочистим гарніром на будь-якому святі. Картопля виходить із спокусливою скоринкою.
Deruny Деруни Вони ж тертюхи (Зх. Україна), дранікі (Білорусія), брамборакі (Чехія). Простіше кажучи — картопляні млинці, власне, від способу приготування яких (тертої, а в деяких регіонах кажуть — дертої, картоплі) й походить назва деруни. Деруни зі сметаною є традиційною частиною святкового столу на Благовіщення. У традиційній українській кухні деруни споживали найчастіше у неділю — на сніданок або вечерю. До столу ми подаємо деруни з цибулькою та золотавими шкварочками. До дерунів пасує сметана чи ряжанка.
Для української кухні характерним є : Значне вживання борошняних виробів, зокрема виробів із кислого житнього й пшеничного борошна, пирогів, короваїв, калачів, а також із прісного тіста: вареників, галушок, млинців, киселів, каш, а також хліба з маком і медом, куті. переважання варіння і тушкування над смаженням, соління — над коптінням. Складна теплова обробка продуктів для приготування других страв.
Українська народна кухня - це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна і варто пишатися, який не слід забувати. Українська кухня створювалась протягом багатьох віків, тому вона в певній мірі відбиває не тільки історичний розвиток українського народу, його звичаї, традиції та культуру.