Виховна година"Першій дзвінок. Моє місто."

Виховна година «Моє місто.»

Мета: виховувати патріотичні почуття, інтерес до минулого свого міста, почуття гордості за наш героїчний народ, за рідну землю, сприяти бажанню учнів покращити долю своєї країни та свого народу.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, ( авторські презентації).

І. Організація класу ( психологічна хвилинка).

Слово вчителеві.

Сьогодні на уроці ми ще раз переконаємося, яка красива і багата наша рідна земля, дізнаємося багато цікавого про нашу Батьківщину.

У. - Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То -  прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

У. - Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити,

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкращє в Україні,

Бо найкращє в рідній хаті.

(на фоні слайдів «Моє місто»)

 - Кожне місто має свою історію, свої традиції і звичаї, свої знаменні події і своїх героїв. Кожне місто має своє обличчя, свій характер, свою культуру – треба тільки вміти це побачити. Знати історію розвитку своєї малої Батьківщини на сьогоднішній день актуально для кожної культурної людини. Без знання минулого неможливо зрозуміти теперішнє та передбачити майбутнє.

(Тренінг «Моє місто» - охарактеризуй своє місто.)

 - Минуле, сьогодення і майбутнє. Ці часові простори стануть сьогодні предметом нашої розмови. Ми спробуємо сьогодні побачити і почути історії з минулого, відчути справжнє і створити майбутнє.

 - Минуле є у кожного, є воно і в нас з вами. Минуле завжди таємниче. Буває, що  життя складається таким чином, що тільки минуле допомагає людині повірити в себе, в свої сили і вистояти в складній ситуації. Давайте і ми сьогодні звернемося до нашого минулого. Нам є, що згадати.

 - Ти місто тепла і світла,

Ти місто любові і літа,

Наше місто – ми твої діти,

Наш Світлодарськ, наш енергетик.

Хто зводив тебе і будував.

Пам’ятаєш  дітей своїх гідних,

Пишаєшся ти ними по праву,

Побудували ТЕС на славу.

(презентація «Перші кроки Світлодарська».)

 - Барвиста осінь зустрічає нас важливим урочистим незабутнім святом. Схвильовано радіють учні, вчителі, батьки. Рясніють квіти, сяють посмішки і друзів навкруги багато. Чарівний годинник відлічує останні хвилини веселого лагідного літа. Сьогодні зібрала школа, ми знаходимося у своєму кабінеті в колі своїх однокласників.

 - Ці 90 літніх днів…

Їх надто мало вам. Щоб відпочити.

Їх мало, щоб устигнути, поспіти,

Щоб розпочати, щось ще доробити.

Та їх багато, щоб усе забути.

Задачі, вправи – скільки в них мороки!

І за канікули всі ледве що згадають,

Що є таке поняття, як уроки.

Навчатися у школі це не тільки мед,

А й гірка горчиця.

 - Навряд чи хтось із вас стане стверджувати, що напевне знає, як складеться його подальше життя або хоча б найближче майбутнє. Майбутнє невідомо  нікому. Ми можемо лише припускати, як і що буде з нами незабаром.

 - Попереду багато нових і цікавих доріг, вибрати і пройти вже самостійно. Кожна з цих стежок лише тоді призведе до успіху, коли  ви дійсно  будете прагнути цього, досягнувши найвищого ступеня майстерності в тій  справі, яка вам сподобається найбільше.

 - Нехай же ваш перший крок буде вдалим, адже саме від нього залежить так багато! Нехай кожен прожитий день радує вас справжніми надіями і  планами, позитивними емоціями і такими необхідними вашими досягненнями.

 - Давайте разом з вами почнемо нову традицію. Кожен рік у лютому школа чекає своїх випускників, щоб узнати як склалось їхнє подальше життя. Ось ми зараз напишемо  ким мріємо бути, а через рік відкриємо цей конверт і дізнаємося чи справдилися наші мрії.

(на аркушах випускники пишуть ким вони мріють бути і складають у конверт.)

 - Свої мрії ми написали, а тепер давайте помріємо і скажемо яким через рік-два буде наше місто. Майбутнє… В цьому слові є своя неприхована таємничість. Кожен з нас проживає своє життя так як вважає за потрібне, але  все ж таки усвідомлює – без минулого немає майбутнього. Я не закликаю цілком і повністю поринати у історичний потік з головою, не кажу. Що історію ми маємо знати «на зубок». Але те, що було з нами і нашим народом колись, безперечно, має неабияке значення.

 - Вже минуло 75 років з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат. Настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною – ціною крові і сліз. Все далі відходять грізні і важкі роки Другої Світової війни, але не згасає пам’ять про тих хто віддає своє життя і захистив рідну землю від ворогів. Якою дорогою ціною далася ця перемога! Скільки життів забрала та страшна війна! Скільки доль зруйнувала війна.

 - У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі. Друга Світова війна тривала довгих 6 років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій  війні загинуло близько 60 млн. осіб, не говорячи про поранених і тих хто пропав безвісти. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе  тисячами обелісків і братських могил. Вони святиня нашої пам’яті

 - Вітер вічний вогонь гойдає

І печаль, і плач, і сміх…

Всіх полеглих ніхто не знає,

Пам’ятають усіх.

Ми пропонуємо ушанувати пам’ять загиблих та покласти квіти до пам’ятника Другої Світової війни.

(учні вшановують пам’ять загиблих.)

 - Як приємно почути слова про чудове рідне моє місто. Ті слова доброти і тепла від гостей, які приїздять до нас на відпочинок.

 - Ти можеш відпочити

В моєму затишному містечку.

Такого місця немає ніде.

Дощі тут майже не йдуть.

Обходять грози стороною.

А якщо ти був тут колись,

Клич з собою своїх друзів.

Тут сонце, повітря і вода,

З друзями відпочинок веселіше.

Учитель: Ми всі хочемо бачити нашу Батьківщину сильною, багатою, славетною й квітучою. Нехай вона зараз розквітне від безмежної любові до неї! Нехай ваші гарні майбутні справи возвеличать нашу сонячну Україну.