Виховний захід : "Відкриття меморіальної дошки"

Про матеріал

Сценарій присвячений відкриттю меморіальної дошки. Призначений для учнів старших класів.

Перегляд файлу

Як радісно ввечері стежкою йти

У синім степу поміж трав кучерявих,

І квітку чарівну у лузі знайти

В сріблястім вбранні діамантів яскравих.

Наповнює душу п'янкий аромат,

В гаю солов'їна мелодія ллється.

У тиші ночей і в грому канонад

Ця квітка ясна Україною зветься.

Як вогник у нашім нелегкім житті

Ця квітка для нас неповторна, єдина.

Як сонце, сплелись пелюстки золоті,

Немов пресвята українська родина.

Цвіти, розквітай кольоровим вогнем,

Любов'ю наповнюй серця незігріті.

З тобою ми щастя жадане знайдем,

Для мене завжди ти найкраща у світі!

(музичний фон)

Ведучий

- Шановні присутні, рідні, гості , батьки ! Сьогодні ми зібралися разом, щоб вшанувати пам’ять випускника нашої школи, почесного пошуковця України Супоніна В’ячеслава Антоновича .

Звучить мелодія

Ведучий

Мітинг з нагоди відкриття меморіальної дошки та вшанування памяті нашого земляка Супоніна В’ячеслава Антоновича оголошується відкритим. (звучить гімн)

Ведучий: Сьогодні на мітингу присутні:

Ведучий

Любити Вітчизну, любити завжди,

поля її росні, зелені сади

і їй не жаліти за дні молоді

ні крові у битві, ні поту в труді.

Любити Вітчизну, любити завжди,

і села її і її городи,

і їй всі бажання, пориви й думки

на світлій дорозі у світлі віки.

Ведучий

Які здається прості і звичні слова,саме так і любив свою Україну В’ячеслав Антонович, який присвтив своє життя пошуку та увічненню пам’яті воїнів, загиблих у роки Другої світової війни на Харківщині. Він боровся за збереження пам’яті тих хто стояв на сторожі Волі та Миру, тих хто воюва заради нас, нашого життя і нашої свободи.

( Зачитується біографія)

Ведучий Таким він був, таким він є, таким він залишиться навіки.

Звучить мелодія

До слова запрошується

Ведучий Право відкрити меморіальну дошку надається:

(знімають з дошки полотно під музику )

Ведучий

Дорогі присутні! Схилімо голови перед світлою пам’яттю Супоніна В’ячеслава Антоновича і всіх українців , які присвятили своє життя збереженню пам’яті наших Героїв. Вічна пам’ять Супоніну В’ячеславу Антоновичу!

ЗВУЧИТЬ МЕТРОНОМ

(діти читають вірші)

Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

Ведучий

Я більш за все на світі хочу миру,
Щоб в дружбі й радості усі жили.
І про любов співали пісню щиру,
І добрими та світлими були.
Так, я так хочу, зовсім небагато,
Щоб квітами заповнились поля,
Щоб в кожного було на серці свято,
Й хлібами колосилася земля.
Щоб всі сміялись, світові раділи,
Й серця були і світлі, і ясні,
Й до мрії заповітної летіли,
Й співали чарівні свої пісні.
Так! Я так хочу — спокою та тиші,
Щоб дощиком вмивалися поля.
І хай про щастя діти пишуть вірші,
І хай цвіте від радості земля!