Виховна година Подвиг Материнської любові

                              Подвиг материнської любові

Виховна година

Тема: Подвиг материнської любові
Мета: розкрити поняття подвигу материнської любові;
розвивати і розширювати уявлення дітей про роль матері - берегині роду людського;  підкреслити важливу роль матері у житті кожної людини, допомогти відчути цінність зв'язку між матір'ю і дитиною, відчути потребу турботи про маму з боку дитини; вчити висловлювати свої почуття і виявляти турботу про маму, виховувати любов, повагу та  вдячність дитини до матері.

Обладнання:  "Молитва за маму", вірш: Л. Полтава "Є у кожної дитини", вірш С.Пушика "Пісня про матір" , прислів'я та  приказки про маму, біблійні легенди "Легенда про матерів","Суд Соломона", ікона у рушнику, "Дитяча Біблія".

Хід виховної години

І. Організаційний момент, привітання.
ІІ. Оголошення теми й мети  виховної години.
1.Вступне слово вчителя.
Мати. Тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб дітям жилося краще. Віддасть всю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров'я.
Материнська любов не знає кордонів, страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею.
Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Мати - захист і притулок для дитини, вона її опора і совість.
2. Бесіда з учнями.
1.Що радує вашу маму?
2. Коли матуся буде щасливою?
Діти, а чи знаєте ви, як у різних народів звучить слово "мама" (У росіян - мама, матушка, у киргизів - ана, у грузинів - дада, у осетинів – нана, у англійців – мазе, у німців- мутер ).
- А у нас, українців? (ненька).
Але на всіх мовах світу слово "мама" звучить однаково ніжно, лагідно і велично.

Учень розповідає вірш:
Ще в колисці немовля
Слово "мама" промовля
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінко, матуся,
Мамо, мамочко, мамуся -
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя.

3. Ігрова ситуація. "У натовпі загубилася дитина".
 Яка ж твоя мама, дитино? (висловлювання дітей, як впізнати маму).
(Із багатьох відповідей виділяємо головну: "Хіба ви не знаєте? Моя мама та, що найкраща в світі!").

4. Робота в групах.
Групи отримують надруковані на аркушах паперу  вислови про маму та коментують їх.
І група.
1.«Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне?  У матері добрі і ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце - у ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим...».
2.«Матір ні купити, ні заслужити».
ІІ група.
 1.«Хто маму має, той горя не знає».
 2.«Невдячний син гірше від чужого: це злочинець, бо син не має права бути байдужим» (Г. Мопассан).
ІІІ група.
1.«Якщо ти з дитинства не навчився дивитися в очі матері й бачити в них тривогу або спокій, мир та збентеження, — ти на все життя залишишся моральним неуком. Моральне невігластво, як і дикість у коханні, завдає людям багато лиха і суспільству — шкоди» (В. Сухомлинський).
2.«На світі все знайдеш, крім рідної матері».
 
Учитель.
- Чому слово "мама" прекрасне й ніжне?
- Чому саме у мами добрі і ласкаві руки?
- Як зрозуміти слова "найчутливіше й найвірніше серце"?
-У кого найніжніші і найласкавіші руки?
 - Найчутливіше серце? Найясніші очі? Найрідніший голос?
- Найщиріша душа? Скажіть мені це слово (мама).
- А чия любов найсильніша у світі? (материна).
(Відповіді учнів)

Учитель.
Діти, а яке слово найчастіше повторює людина в хвилини страждань і горя? (мама, матінко, Божа Мати, Богородице).

5.Читання і обговорення  вірша Леоніда Полтави "Є у кожної дитини".

Є у кожної дитини
Матінка єдина,
Та, що любить нас і дбає,
Розуму навчає
Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша Мати солов’їна —
Рідна Україна.
І у кожному серденьку
Є і буде жити
Божа Мати — наша Ненька,
Мати всього світу...

Учитель.
-Діти, чому вірш ще носить назву "Три матері"?
- Про які три матері йдеться у вірші? (Рідна мати, мати Україна, Божа Мати - Мати всього світу).
Читаючи цей вірш, ми розуміємо, що кожна людина має три матусі, неньки. Також і в кожного з вас є три матері.
Матір, що в нашому житті на першому місці — це мати рідна, яка народила вас виховала справжньою людиною, навчила розмовляти, робити перші кроки, готує вас до дорослого життя. Вона у будь-якому віці буде для своєї дитини взірцем. На мою думку, вона найцінніша з усіх трьох матерів. Ця матінка підтримає свою дитину у важкий час, приголубить, приласкає.
Матір, що завжди прийме і знайде маленький, але рідний куточок для тебе, — це рідна Україна. Вона допомагає жити тобі повноцінним життям, навчає жити по встановленим правилам. Робить тебе рівноправним громадянином своєї країни. Дає тобі певну освіту, роботу, мету в житті.
Матір, що допомагає тобі без твого відома — це Божа Мати.
Вона охороняє тебе в небезпечні хвилини твого життя, звільняє душу від гріхів, допомагає легше жити морально і духовно.
Для дитини мати — найважливіша людина в житті. Новонароджене дитятко відчуває маму по дотику і запаху, потребує її захисту, любові, турботи. У школярів мама виконує роль рятівника. Вона завжди допоможе, пояснить. Підлітки в свої роки вважають, що мама не потрібна, але це все вигадки. В душі все одно є тяга до мами, маминої ласки і підтримки.
Стаючи більш дорослими, діти починають навчатися дорослому життю, і мама цьому допомагає. Вона неначе стає книжкою-довідничком, в якій завжди знайдеться правильна відповідь на різні ситуації. Коли дитина стає зовсім дорослою людиною, мама стає подругою, порадницею. Ненька — це скарб, яким потрібно дорожити і берегти його, тому що він невічний.
Я вважаю, для кожної дитини своя мати найкраща, найрідніша. Нехай ви ще малі і не зовсім розумієте, як потребуєте материнської турботи, а зрозумієте це краще, коли в майбутньому теж станете турботливими матерями для своїх дорогоцінних дітей.

Учениця розповідає молитву про маму.

Молитва про маму.
Є в мене найкраща у світі матуся,
За неї, Пречиста, до Тебе молюся.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку і болю.

6.  Робота над "Легендою про матерів". (Читання вчителем легенди).
Легенда про матерів
Колись дуже давно, на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які закінчувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив сам цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
-  Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл в мій бік.
Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.
-  Я вас поховаю у морській безодні, - заревів Нептун.
Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Юнаки стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, які віддали свої сили дітям, стали слабкими.Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили своїм дітям.
Розлючений Нептун вигукнув:
-     Хай вони вистояли проти мене на березі, але в морі я порву їм руки. Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя. Вони, як і їхній батько, були некрасиві.
-     Жінки, віддайте нам свою красу, ми врятуємо ваших синів. З морської трави сплетемо для них жили, і руки у них будуть такі ж сильні, як у нашого батька.
Жінки погодились.
Якщо ти побачиш десь некрасиву жінку, не смійся, не відвертайся. Знай: вона пожертвувала своєю красою заради дітей.
Коли цар Нептун дізнався про вчинок своїх доньок, він страшенно розгнівався і перетворив їх у чайок.
Ти чув, як плачуть чайки над морем? Це вони просяться додому, але жорстокий батько не пускає їх. А моряки на чайок дивляться - не надивляться. Тому що вони носять красу їхніх матерів. От, нарешті, юнаки, ставши сильними, вийшли в море. Вийшли та й не повернулися.
Голосно зареготав Нептун:
- Не діждатися вам своїх синів. Вони заблукали. Заблукали, бо у морі немає доріг.
Тоді матері вигукнули:
-Хай у наших очах буде менше світла, але хай над землею яскравіше світяться зорі, щоб сини наші знайшли дорогу до рідних берегів. Тільки-но матері сказали це, як у небі яскраво-яскраво засяяли зірки…
Учитель. Ось яка сила материнської любові! Пам’ятайте цю легенду! В ній сказано так багато!
Запитання  вчителя до  дітей.
- Яка основна думка оповідання?
- Якими були жінки?
- Для чого матері віддали свою силу?
- Як потрібно ставитися до слабких жінок?
- За що жінки віддали красу?
- Як потрібно ставитися до некрасивих жінок?
- За що жінки віддали світло своїх очей?

Учитель. Зараз, діти, ми пригадаємо  прислів'я та  приказки про маму.
7.Робота в парах. (Дітям на парти роздаються надруковані розірвані  прислів’я, їм потрібно з’єднати початок і кінець прислів’я)

8. Учитель. Діти, настав час продивитися  інсценізацію біблійної історії "Суд Соломона".
- Що означає бажання Соломона: "Нехай серце моє буде розумним, а розум - добрим"?
Коли людина робить вибір, вона думає і прислухається до свого серця. Якщо подумає людина добре, справедливо, то серце її прийме розумне вірне рішення.
-    Який епізод, фраза вас найбільше вразили?
-    Що можете сказати про  жінок?
(Діти дають відповіді на запитання вчителя:
Перша жінка: - Ошуканка - несправедлива, егоїстка, жорстока.
Друга жінка: - Мати дитини - вірна, милосердна, добра. )
Учитель. Читаючи оповідання Святої Біблії, знайдемо там паростки добра, справедливості, любові і виплекаємо у своєму серці. Історія розкриває любов матері, готовність віддати життя заради дитини.
9.Учитель. У кожного з вас на парті лежать сердечки  з надрукованими людськими чеснотами. Ваше завдання, діти, обвести кружечками ті якості, які має любляче серце матері.

Учитель. Серце матері добре і щире. А тому і кажуть: “До людей – по розум, до матері – по серце”. Для кожної дитини мати серед усіх людей наймиліша, найдобріша. Пісня її – найкраща (“Найдорожча пісня, з якою мати колисала”). У релігійній сфері вона – Мадонна, Богородиця.
Серед земних жінок найбільшу повагу і шану віддають Тій, що є покровителькою усіх, та Матір’ю Єдиного – Того, в спасенну силу Якого вірять усі християни, Сина Божого. Не знайти іншого прикладу такого надмилосердя, надтерпеливості, надщедрості, надспівчуття, як у Матері Божої. До Неї прибігають зі своїми жалями, турботами, скаргами, проханнями, молитвами і діти, і матері, і можновладці, і народ, хворі і дужі, судді і покарані, злорадці і добродії. Та молитва дитини приймається Нею насамперед.

Дівчинка читає молитву
Є у мене найкраща у світі матуся.
За неї до тебе, Маріє, молюся,
Молюся устами, чистим серденьком,
До тебе, небесна, Ісусова Ненько.
Благаю у Тебе дрібними сльозами
Опіки та ласки для рідної мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку і болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ цей, у люди,
Щоб ними раділа – пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, Царице, на сонячнім троні.

Учитель. Любов матері до дитини найсильніша в світі, найбільша, найсвітліша. Мати готова зробити все, щоб її дитина була щасливою. Про безмежну материнську доброту, всепрощаючу любов і самопожертву складено легенди.
А зараз послухайте, будь - ласка, легенду, створену народною мудрістю.

Материнська любов
(вчитель розповідає легенду)
У матері був єдиний син – дорогий, ненаглядний. Душі вона в ньому не чула; по краплинці збирала росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочку. Виріс він – ставний, гарний. Одружився з дівчиною предивною, небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила молода дружина свекруху, зненавиділа її. Боялася мати показатися невістці на очі, сиділа в сінях. А потім в сарай переселилась. Але й це не заспокоїло красуню. Каже вона чоловікові: -  “Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на повільному вогні”.
Не здригнулося серце в грудях сина, зачарувала його небачена краса дружини. Каже він матері: ”Наказала мені дружина вбити вас, мамо, вийняти з грудей ваше серце і спалити  на повільному вогні. А не послухаю – піде від мене дружина. Не можу я жити без неї, не можу не послухатись...” Заплакала мати й відповідає синові: “Ну що ж, роби так, як велить серце “.
Пішов з матір’ю син в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, вийняв з грудей серце. Поклав на жар. Спалахнув сучок, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла. Скрикнув син, закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло “Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось біля вогнища, приклади до обпеченого місця, а до подорожника приклади серце материнське... Потім у вогонь покладеш...”
Заридав син. Схопив гаряче материнське серце в долоні, уклав його в розкраяні груди, облив гарячими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою невичерпною і величезною була любов материнська, таким всесильним було бажання материнського серця бачити сина радісним і безтурботним, що воно ожило, закрилися груди, підвелася мати і притисла кучеряву голову сина до грудей. Осоружною йому стала дружина – красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася  додому й мати. Пішли вони степами широкими, стали вони могилами високими.
 
Учитель.
- Якщо я спитаю, чи любите ви свою маму, то впевнена, що ви зразу скажете "так".
- А за що ви любите свою маму?
- Якими лагідними словами ви звертаєтесь до неї?
- Як можна виявити свою любов до неньки?
- Весь час мама допомагає вам - годує, прибирає, лікує, навчає, пестить. А чи вмієте ви турбуватися про неї ? (Відповіді учнів)

Учитель. Ми послухали і подивилися історії та легенди і зробили висновки.
 Скільки б нам не було років - 7 чи 50 - завжди потрібна мама, її ласка, її погляд. І чим більша наша любов до мами, тим радісніше життя. Плачемо ми, чи усміхаємося - все разом з нею. Мама подарувала життя кожному з нас. Вона вчить нас людських правил, вкладає в наше серце добрі слова.
- Мама потрібна нам завжди, не тільки коли важко. Без мами, найдорожчої, найріднішої, світ видається убогим, мертвим. Треба жаліти й оберігати материнське серце, безмежне у своїй любові.
- А як, на вашу думку, що найбільше засмучує ваших мам? Чи можна цього уникнути? Як? (Відповіді дітей).
Учитель. Намагайтесь уникати ситуацій, в яких ви можете образити маму, зробити їй боляче.Намагайтесь бути такими, щоб мами завжди усміхались. Не забувайте просити пробачення, коли ви усвідомили свою провину. Не забувайте частіше казати мамам своїм слова любові.

10. Читання з дошки вірша С. Пушика "Пісня про матір"

Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була.
З-за гір віє вітер, в степах повмирали морози,
Шумлять осокори, весняно зітхають гаї.
А мати старенька стоїть на високім порозі,
Та й думає мати, як маються діти її.
А діти світами, а діти у веснах та в зимах,
Приїдуть і скажуть: "Нам двері, матусю, втворіть".
І доти всі діти живуть по світах молодими,
Допоки чекають, допоки живі матері.
Земля молодіє від рясту, від сонця, від цвіту,
Душа, мов калина, цвіте і росте від тепла.
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була.
Учитель:
- Що найбільше схвилювало вас в цьому вірші?
- Чи погоджуєтесь ви з словами автора в першій і останній строфі?

IV. Підсумок.

1.Скажіть, будь ласка, хто є найріднішою людиною на землі?
2.Як ваші мами люблять вас?
3.Що вони для вас роблять?
4.Як діти повинні ставитись до своїх матусь?

Пам'ятайте, діти, народну мудрість: "Все, що робиш для когось, робиш для себе".
Все повернеться до вас, зроблене вами: і погане, і добре. Пам'ятайте і Божу заповідь: "Шануй батька і матір свою".
Тож завжди намагайтеся бути слухняними, вихованими, ввічливими і добрими, дбайте про своїх матерів і не завдавайте їм прикрощів.
Оскільки мама - це найдорожча людина, то ми повинні її шанувати, любити, оберігати, повинні радувати її своїми вчинками, дарувати ласку, але ніколи не ображати її, а якщо це ненароком сталося, то треба в той же час попросити в неї вибачення.
Запам'ятаймо про головне: Мама - найрідніша людина на світі!

А зараз, діти , ви подумаєте і дасте відповідь на таке запитання:
-  Якби я був чарівником, що б я зробив для своєї мами? (висловлювання дітей).

Учитель:  Закінчіть речення:
Варто слухатися матерів, тому що…
Господь дав мені матір, щоб…
Можу висловити подяку матері за те, що…
Я можу показати шану до матері тим…

 Що ж значить – шанувати матерів? Це, перш за все, щиро любити їх. А любити – значить слухатися у всьому; не засмучувати ні вчинками, ні словами; втішати, коли їм важко; піклуватися про них, коли вони хворі; завжди молитися за них – це також наш обов’язок перед Богом. Як не любити того, хто добрий до тебе щодня, щохвилини, хто розповідає тобі казки і втирає сльози, хто годує і одягає тебе, хто вчить бути справедливим і радісним, чемним і веселим, вчить жаліти не себе, а інших, вчить розуміти людей – не судити, а жаліти і допомагати їм.
За це Господь обіцяє довге щасливе життя на землі і вічне блаженство на небі. Слово Боже говорить і про покарання тих, хто жорстокий і грубий з матерями.
Тож ми повинні поважати, шанувати наших матерів і всіх, хто піклується про нас, вчить нас добру – до цього нас закликає Господь.
Учитель:  
Хай стелиться вам доля рушниками,
Хай береже від злого майбуття,
Із всіх доріг вертайтеся до мами,
Тоді щасливим буде все ваше життя.