Виховна година "Рідна мова в рідній школі"

Про матеріал

До Дня української писемності та мови провела виховну годину «Рідна мова в рідній школі».

Наша мова – кетяг калиновий.

Наша мова – зелень смерекова.

Наша мова – чародій-живиця,

Хто живе в нас – хай її навчиться.

Любімо мову, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за багатство мови.

Поможи, Небес Владико,

Хай буде по Твоїй волі,

Щоб та мова гомоніла

Вільно: в хаті, в церкві, в школі.

Перегляд файлу

До Дня української писемності та мови відбулась урочиста лінійка «Рідна мова в рідній школі», яку підготували учні 5 – Б класу (кл.кер. Лев А.Я.)

Наша мова – кетяг калиновий.

Наша мова – зелень смерекова.

Наша мова – чародій-живиця,

Хто живе в нас – хай її навчиться.

Любімо мову, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за багатство мови.

Поможи, Небес Владико,

Хай буде по Твоїй волі,

Щоб та мова гомоніла

Вільно: в хаті, в церкві, в школі.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

Вчитель математики

Вчитель методист

СЗШ № 1 м.Львова

ЛЕВ АЛЛА ЯРОСЛАВІВНА

 

 

ЛЬВІВ – 2017

 


Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче, і миліш,

І дорожче в час недолі?!

 

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива, -

Перші матері слова,

Перша пісня колискова.

 

В кого думка прагне слова,

Хто в майбутнім хоче жить,

Той всім серцем закричить:

«В рідній школі рідна мова!»

 

Мова ! А що таке мова?

Народ говорить, що «слово до слова – зложиться мова», а Т.Г.Шевченко ось як про неї пише:

Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує…

 

9 листопада, у день Преподобного Нестора-Літописця, ми відзначаємо День української писемності та мови. І це закономірно. Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва.

 

Наше слов’янське письмо пройшло довжелезний шлях, поки дійшло до нас. Поклав початок цьому один дуже давній народ – фінікійці. А потім їхнє письмо змінили греки.

 

Наші літери створив понад тисячу років тому болгарський священник, вчений і просвітитель Кирило разом із своїм братом Мефодієм. За походженням Кирило і Мефодій були напівгреками, напівсловянами.

 

Кирилиця складалася з 43 букв. В її основі лежав грецький алфавіт. Єдиний недолік – це те, що вона містила 6 грецьких літер, зайвих для слов’янського письма.

Так склалася доля, що найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов’янства були українські.

 

Перший друкар українських книжок був німець Швайпольд Фіоль. Він сам змайстрував перші друкарські машини і в 1492 році видрукував книги.

 

З вдячності згадують усі і першодрукаря Івана Федорова, який за своє життя видрукував кілька книжок – серед яких є і  перший слов’янський «Буквар».

 

Коли з часів друку перших книг українською мовою пройшло трохи більше 200 років – російський цар Петро І наклав заборону на друкування українських книг. З того часу почався важкий шлях нашої мови.

 

Указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.

Розпорядження відібрати українські тексти з церковних книг, вилучити букварі.

Закрито всі українські театри.

Заборона української дитячої книги.

Скасування преси.

 

Важко навіть сказати, скільки людей протягом століть доклали зусиль, щоб сьогодні ми з вами могли писати і читати.

 

Серед тих, хто першим став писати живою розмовною мовою, був Тарас Шевченко.

 

Першим, хто заклав фундамент сучасної літературної мови, був Іван Котляревський. Саме Котляревський вперше почав писати твори живою народною мовою.

 

Тільки 28 жовтня 1989 року було прийнято «Закон про мову УРСР» – після чого вже возвеличують українську мову.

 

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить-співає наша мова.

Чарує, тішить і п’янить.

 

Як довго ждали ми… Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

 

Нині рідне українське слово все гучніше звучить у пісні, в поезії, з вуст прозаїків, драматургів. Мова – запорука існування народу.

Любімо мову, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови.

 

Щоб вільно, невимушено, красиво розмовляти треба вчитися… Вивчати правила, запам’ятовувати нові слова й прислів’я та приказки, бо це збагачує вашу мову. Завчати вірші, бо це розвиває пам'ять. І тоді, послухавши вас, кожний скаже: «Як прекрасно звучить українська мова!»

 

Учіться діти, відмінниками будьте,

Любіть і поля, і діброви!

І де б ви не були, де б не жили, не забудьте,

Своєї вкраїнської мови!

 

Пісня «Наша мова»

 

В нашій мові є букви, які відрізняють її з-поміж мов інших народів. Це букви «ї» та «є». Буква «є» порівнюється з місячним серпанком, з молодим місяцем, а буква «ї» - з свічечкою. І як свічечку треба берегти від вітру, негоди, так треба берегти і шанувати рідну мову.

 

Рідна мово материнська,

Ти – душа мого народу,

Будь від роду і до роду,

Рідна мово материнська.

 

Мужай, прекрасна наша мово,

Живи, народу віще слово,

Цвіти над нами веселково,

Як мир, як щастя, як любов!

 

Спасибі, доле, що нам судила

У цьому краї пізнати світ.

Спасибі, нене, що навчила

Дзвінкої мови з дитячих літ.

 

У тій мові ми співаєм,

В ній казки ми кажем.

У тій мові ми минувшість

Нашу відкриваєм.

 

Ось тому плекаймо, діти,

Рідну свою мову.

Вчімся складно говорити

Своїм рідним словом.

 

Вивчайте мову українську,

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

 

Не цурайтесь мови, люди,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово, -

Не буде народу…

 

Молитва за рідну мову

Ю.Шкрумеляк

Боже, Отче милостивий

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу

Нашу рідну, нашу власну.

Тою мовою ми можем

Величатись перед світом,

Бо між мовами ця мова –

Мов троянда поміж цвітом.

Хоч би й хто напастував нас,

Хоч би хто посмів грозити, -

Дай нам силу, дай відвагу

Рідну мову боронити.

 

Поможи, Небес Владико,

Хай буде по Твоїй волі,

Щоб та мова гомоніла

Вільно: в хаті, в церкві, в школі.

 

Пісня «Рідна мова»

 

Ми були б дуже раді і щасливі, якби ви від сьогоднішньої лінійки залишили у своєму серці хоча б одну краплинку любові до рідної мови.



 


Пісня « Наша мова»

Наша мова – кетяг калиновий.

Наша мова – зелень смерекова.

Наша мова – чародій-живиця,

Хто живе в нас – хай її навчиться.

 

Не принижу інших мов основу,

Та кохаю українську мову.

Інші мови вчитиму я гідно,

Та найперше вивчу мову рідну.

 

Не пасує їсти хліб Вкраїни

І не знати мову солов’їну.

Бо не личить воду пить з криниці

І не знати мовоньки земниці.

 

Тарасова тут зійшла зоря.

Як не знати мови Кобзаря.

Якщо хочеш жити на Вкраїні,

Не цурайся мови, побратиме.

 

Пісня «Рідна мова»

Як сонця безсмертного коло,

Що креслить у небі путі,

Любіть свою мову й ніколи

ЇЇ не забудьте в житті.

 

Нехай і твоїм серці любові

Не згасне священний вогонь.

Як вперше промовлене слово

На мові народу свого

Приспів: Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть!

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить. (2 р.)

Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба нам, є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона – як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
9 червня 2018
Переглядів
1091
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку