Виховна година «Шануй батька свого, матір свою…»

Виховна година «Шануй батька свого, матір свою…»

 Мета: обговорити з учнями     проблеми стосунків батьків і дітей, допомогти дітям зрозуміти, що родина є найвищою цінністю в житті      дитини, про роль батьків у дитячому житті, вчити продовжувати сімейні традиції, розвивати почуття родинності, відповідальності за          своїх батьків; навчати підлітків шукати компроміс у спілкуванні з дорослими; розвивати вміння займати позицію і висловлювати         свою думку, виховувати любов та повагу до своєї родини. 

Обладнання: вислови, плакати. 
Музичне оформлення: фонограми до пісень , відеоролік «Подзвони  батькам. Це  просто», презентація «Наші  родини», «Мама – первое слово »,«Пісня  по  матір».

 Людина повинна знати, пам’ятати, звідки вона пішла у життя. 
Людина не має права бути безбатченком 
О. Довженко.

І. Вступне слово вчителя. Оголошення теми  виховного заходу.

Учень:
Батьки і діти! Діти і батьки! 
Нерозділиме і довічне коло; 
Ми засіваємо житейське поле, 
І не на день майбутній – на віки! 
Між нас не ляжуть вирвами роки, 
Бо наша кров пульсує в нашій долі. 
Батьки і діти! Діти і батьки… 
Нам нічого ділить на спільнім полі. 
 

«Мозковий  штурм»  Яка мета  нашого  заняття?
  Учитель.

 - Сьогодні ми з вами будемо вести мову про одвічну тему всього людства: про любов до найдорожчих, найрідніших людей – батьків. Батьки дарують нам не тільки життя, а й розуміння його, і любов до нього. Материнська любов дає наснагу й силу, впевненість і захищеність, вона надихає й окрилює. Дитина, сповнена любові, і сама учиться любити навколишній світ. Батькова порада, мудрість, підтримка – це основа розуміння великої книги людського життя. 
 

Хвилинка мудрих думок 
 Учитель :

- Прислухайтесь до мудрих думок. Видатний український педагог В. Сухомлинський написав багато притч і оповідань, у яких містяться поради й настанови дітям любити, шанувати й берегти своїх батьків. 
 • Шануй і поважай матір та батька, які своєю працею і піклуванням несуть тобі радість. Пам’ятай, що вони також мають право на радість. Дорожи честю родини, оберігай її як святиню. Де б ти не був, не забувай про рідну домівку. Завжди пам’ятай про неї. ( За В. Сухомлинським) 
• Бути добрими дітьми для своїх батьків означає приносити в родину тільки мир і спокій, радість і щастя. Не приносьте батькам тривоги, горя, прикрості, ганьби! Турбота про мир і спокій в родині, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням вашого життя. Якщо в родині горе, нещастя, неприємність, то ваша відповідальність за благополуччя сім’ї зростає в сто раз. ( За В. Сухомлинським) 
ІІ. Бесіда та обговорення теми. Презентація «Моя родина»(Учні  зачитують домашні твори)
Учитель:

- Розкажіть, а як ви ставитеся до своїх батьків, у чому виражається ваша шана, повага до них і турбота про їхнє щастя. 
   Учні: 
- Любимо їх, не засмучуємо. 
- Не ображаємо грубими словами. 
- Завжди допомагаємо, працюємо разом з ними. 
- Намагаємося старанно виконувати їхні доручення. 
Учитель:

-  Хочеться вірити, що серед вас немає таких , як герой гуморески «Домашній твір» (розігрування сценки)

Автор: Вітько-бідак страждає так, 
Аж дригає ногами! 
Він за столом, 
Він пише твір: 
„Я помагаю мамі” 
Старанно олівець гризе 
Та супить брови грізно, 
Але нічого – хоч умри! – 
До голови не лізе... 
Та ось тихесенько зайшла 
В його кімнату мама. 
Мама: Вітюнь, будь-ласка, в магазин сходи за сірниками. 
Син: Ідея! 
Автор: Вигукнув синок. 
Син: Ну й морока! 
Сама іди! Я твір пишу- 
Роблю важкі уроки. 
Автор: І мама вийшла. А Вітюнь 
Швиденько пише в зошит. 
Син: (голосно) Я в магазин завжди ходжу, 
Коли мене попросять... 
Автор: Хвилин за 10 мама знов 
З’являється у дверях. 
Мама: Вітюнь, картопельки начисть. 
А я зварю вечерю. 
Син: Сама начисть. 
Автор: Кричить Вітько. Та так, 
Що ледь не лопне. 
Син: Я твір пишу! Я зайнятий! 
Сама начисть картоплі! 
Автор: Виходить мама, а синок 
Писати знов сідає. 
Син (голосно): Я мамі сам варю обід, 
вечерю та сніданок. 
Автор: Радіє син. 
Син: Не твір, а люкс! 
Оцінка буде гарна! 
Автор: І геть не думає про те, 
Що він радіє марно.

Учитель : 

-  А ви допомагаєте своїм батькам? Дуже хочеться, щоб ваші слова не розходилися з ділом. І щоб любов і турбота про батьків виявлялася у ваших добрих справах. 
- А зараз я пропоную послухати легенду «Сини». 

«Сини»
Дві жінки брали з криниці воду. До них підійшла третя. Старенький дідусь сів на камінець біля криниці перепочити. Одна жінка й каже іншим: - Мій синок такий спритний і сильний. Ніхто його не подужає.    - А мій співає, як соловейко. Ні в кого нема такого чудового голосу, - каже друга. А третя мовчить. 
- Чого ти про свого сина нічого не скажеш? – питають її жінки. - Що казати? Нічого особливого в ньому немає. Ось набрали жінки повні відра води й пішли. І старенький дідусь за ними. Ідуть жінки, зупиняються. Болять руки. Хлюпає з відер вода. Ломить спину. Раптом назустріч три хлопчики. Один через голову перекидається, колесом ходить. Милуються ним жінки. Другий соловейком заливається, пісню виспівує. Заслухалися жінки. А третій підбіг до матері, взяв у неї важкі відра й поніс додому. 
Питають жінки у дідуся: - Що скажете, дідусю? Як Вам наші сини? - А де ж вони, - питає старенький. – Я лише одного сина бачу. 
( О. Осєєва) 

Бесіда за змістом  
- Як ви розумієте слова дідуся, чому він так відповів матерям? 
- Хто з синів виконує свій обов’язок перед батьками? 
- У чому повинна виражатися любов до мами, тата? 

Учитель :

- З вашого боку потрібно трішечки уваги і ви своїх батьків зробите щасливими.
- А чи повинна повага до батьків виражатися у словах, якими ви звертаєтеся до них? 
- Чи є це, на вашу думку, проблемою сучасності? 

Учитель : 
- А тепер пропоную послухати, як бачить цю проблему один з українських письменників і висловити своє враження від почутого. 
 «Повага змалку»
Коли я часом чую, як підлітки, а то й молоді люди звертаються до батьків: «батя», «папаша», «старик», «маманя», «мамаша» або за очі називають їх «мої предки», - мені робиться боляче й ніяково. Боляче за себе, ніби це стосується мене, і за тих батьків, до яких так звертаються. Чому сьогодні часто з’являється зневага дітей до батьків, відчуженість між ними? Чогось подібного, принаймні в наших селах, колись не чули. В Україні не лише до батька й матері, діда й баби, а навіть подружжя, сусіди між собою зверталися на « Ви». Любов і повагу до батьків, старших, як і працьовитість, гідність у наших родинах виховували змалку. 
( Л. Орел) 
Учні  висловлюють своє ставлення до почутого, обґрунтовують обурення автора нешанобливими формами звертання до батьків. 
- Нас обурює таке зневажливе ставлення до батьків. 
- Такі діти не люблять і не поважають своїх батьків. 
- Шкода батьків, що мають таких дітей. 
Учитель: 

-  В українській сім’ї головою родини, за традицією, був батько. Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана, врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Батьків приклад, батькове слово завжди було законом. Батько має в сім’ї безперечний авторитет. Він уособлюється як захисник, годувальник

 Учень:

Усе в житті міняється i в'яне, 
Усе мина, відходить назавжди. 
Лиш батьківська любов ніколи не зів'яне, 
Лиш татові слова зi мною назавжди. 
Усе, що є в житті — то долі повеління, 
А все, що є в мені — то батькове учіння. 
Від батька в мене є терпіння i удача, 
I розум, батьку мій, — це твоя добра вдача.
 

Вправа «Мікрофон»  
Продовжіть речення 
Тато – це… 
…звичайна людина, яка робить все можливе і неможливе, аби стати для своєї дитини Суперменом. 
. … джерело мудрих порад, хоч здебільшого вони не рятують становища. 
. … людина, яка все знає і вважає за краще уважно спостерігати, щоб вчасно підстрахувати тебе. 
… людина, яка має глибокі й зважені погляди на політику, спорт, захист навколишнього середовища. 
… людина, у якої є скриньки, коробки й інші сховиська, наповнені цінними речами і технічними пристроями, і всяким мотлохом. 

Учитель: 

-  Мама… Це перше слово, яке вимовляє дитина і, мабуть, на всіх мовах світу це слово звучить однаково ніжно. У мами найдобріші та ласкаві руки, найніжніша посмішка та найдобріші очі, що світяться любов’ю. У мами чутливе серце – в ньому ніколи не згасне любов до своєї дитини. І скільки б не було тобі років, тобі завжди потрібна мама. І чим більша твоя любов до матері, тим радіснішим і світлішим стає твоє життя. « Найкращі дні для наших матерів – це дні, коли щасливі їхні діти» 
 

Учениця:

Крізь дощ, крізь сніги i тумани, 
Чи дороги туман обснує, 
Приїжджайте частше до мами, 
Повертайтесь в дитинство своє. 
Забувайте обов'язок, втому, 
Не марнуйте дрібницями дні, 
Приїжджайте до рідного дому, 
Розвесняйте в нім душі свої. 
Там ростуть чорнобривці i м'ята, 
Де пройшли ваші дні золоті, 
Лиш не можуть там вічними стати 
Руки мамині — крила святі.

Пісня «Мама – первое слово »

Вправа «Вільне письмо»  
(пригадайте той день, коли ви зробили маму щасливою.) 

Психолого – педагогічний практикум… (продовжити речення) 

1. Моя мама завжди хвилюється за … 
2. Коли моя мама говорить зі мною, то … 

3. У характері моєї мами мені подобається те, що …. 
4. Для своєї мами я завжди стараюсь … 

5. Я не хочу, щоб моя мама …. 
6. Перед своїми батьками я зобов’язаний (а) … 

Вправа «Історія для душі» 
Учитель:

 - Слово «мама» росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. Це – мить, і це – вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас. Важко усвідомити все те, що вміщує в себе це звичне і водночас дороге слово – мати. Бо матір – це означає мати все. Мама ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама жертвує заради нас усім: і сном, і відпочинком. 

 - Послухайте одну історію, а потім висловіть свою думку про почуте. 

Одного вечора, коли мама готувала вечерю, син прийшов до кухні з карткою в руках. 
З офіційним виглядом дитина подала картку мамі. Мама витерла об запаску руки і прочитала:  
- прибирання у кімнаті – 2грн. 
- догляд за сестричкою – 3грн. 
- отримання відмінних оцінок – 5грн. 
Мати зворушено подивилась синові у вічі. Потім взяла ручку і написала:  
- за те, що носила тебе під серцем 9 місяців – 0грн. 
- за ночі, проведені коло твого ліжечка, коли ти хворів – 0грн. 
- за те, що втирала твої сльози – 0грн. 
- за те, що всього тебе навчала – 0грн. 
- за всі обіди, сніданки, канапки до школи – 0грн. 
- за все, що даю тобі щоднини – 0грн. 
Мати віддала картку синові. Він подивився і написав «Сплачено» і зі сльозами кинувся до матері на шию. (обмін  думками)

Робота з прислів’ями (Гра «Збери прислів'я»)
Учитель:   

-  Родина, родинні стосунки, виховна роль родини — усе це покладено в основу багатьох наших українських народних прислів'їв та приказок. 
Давайте знову зберемось у групи i з двох половинок складемо приказки та прислів'я про родину. 
(Роздаються картки.) 
1. Шануй батька й неньку — буде тo6i скрізь гладенько. 
2. Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець, 
3. Яке дерево — такі й квіти, які батьки — такі й їxні діти. 
4. Який дуб — такий тин, який батько — такий син. 
5. Який кущ — така й калина, яка мати — така й дитина. 
6. Мати одною рукою б'є, а другою гладить. 
7. Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів — батька. 
8. Добре дитяті, коли добрі батько й мати, коли в xaті лад. 
9. При сонці тепло, при матері добре. 
10. До людей по розум, до матері по серце. 
11. У сокола i діти — соколята. 

Учитель: 

- Народна мудрість говорить: «Три нещастя є в людини: смерть, старість і лихі діти». Старість — невідворотна, смерть — невмолима, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від лихих дітей можна дім зберегти, як від вогню. I залежить це не тільки від ваших батьків, а й від вас самих. Бути хорошими дітьми означає не допустити, щоб життя батька й матері було отруєне вашими поганими вчинками. Умійте бути добрими в думках, у почуттях, у діях. Бережітъ здоров'я своїх батьків. Пам'ятайте, що ранню старість i хворобу батькам приносять не тільки праця, утома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі. 
 

Вправа «Постав себе на місце іншого» 
Учитель:

-  Ви зараз в такому віці, коли здається, що батьки оточують вас надмірною увагою. Вони звикли вважати вас маленькими, постійно повчають, контролюють: «Піднімайся, спізнишся до школи... Лягай раніше, а то проспиш... Сідай за уроки... Не затримуйся після школи...». Вони радять, із ким дружити, що вдягати, яку музику слухати, стежать за кожним вашим кроком. 
«Ну чому вони постійно втручаються у моє життя?». Мабуть, ця думка останнім часом тривожить багатьох із вас. Ви сердитесь, ображаєтесь, наполягаєте на своєму, а вони, відповідно, посилюють контроль, заборони стають іще жорсткішими, і ваші суперечки дедалі частіше закінчуються сварками. Спробуйте подивитися на себе очима батьків. 
- Як ви гадаєте, чому вони до вас прискіпуються?

Розіграти  ситуації:

1.Ви  не  хочете  лягати  спати ввечері…

2.Ви  хочете  піти  гуляти ввечері, а мама  вас  не відпускає,бо  вважає,що вже пізня година для прогулянок.  

                       
- Хто перший йде на примирення? 
- Що вас більше влаштовує: сварки чи добрі стосунки в родині? 

- Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. 
Щодня десятки телефонних дзвінків. Щодня ми віддаємо свій час на розмови з малознайомими, а то й незнайомими людьми. Тому що так потрібно. Наші телефоні книжки вже не вміщують телефоні контакти, і коли переглядаєш виклики, намагається пригадати - кому я дзвонив? 
Чи залишається час на спокійну розмову з близькими людьми? Чи часто Ви телефонуєте батькам? 
 
Відеоролік «Подзвони батькам. Це просто»  
 

ІІІ. Підсумок виховного заходу.
Учитель : 

- Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей на горі Сінай, були вирізьблені слова: « Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі». 
Запам’ятайте і понесіть через усе життя своє цю святу заповідь, яка передається із роду в рід. Нехай горить вона на вашому шляху яскравим вогником, остерігаючи від байдужості та безсердечності: 

Пам’ятай! У тебе – єдина в світі мати; у тебе – єдиний в світі батько; 
Серце батьків завжди вражають невдячність, байдужість дітей. 
Пам’ятай! Як ти шануватимеш своїх батьків – так твої діти шануватимуть тебе. 
Пам’ятай! Твоє недобре слово – подряпина на ніжній душі батьків. 
Пам’ятай! Обов’язок дітей: платити батькам за їх піклування любов’ю і відданістю. Не роби старість батька й матері бідною. 
Пам’ятай! Забута могила батьків – твоя бездушність і байдужість. 
Пам’ятай! Про старість треба говорити тільки з повагою. 
Не можна залишати рідну старшу людину одинокою. 
Пам’ятай! Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тоді було та щоб довголітнім ти був на землі!!!

ІV. Рефлексія ( учні передають  «сердечко», діляться  враженнями  від  заняття)

Що  найбільше  запам’яталося?

Про  що  замислилися?