Виховна година "Славетний син України"

Тема:Славетний син українського народу.

Мета:ознайомити з життєписом великого сина українського народу Т.Г.Шевченка. Вчити дітей добирати необхідний матеріал з літератури. Працювати над розвитком їх активного мовлення –виробляти в учнів зв’язно висловлювати свої думки. Розвивати їх акторські здібності в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова. Виховувати любов і повагу до спадщини,яку залишив поет.
І.Орагізаційна частина
Доброго дня, діти. Сьогодні виховне заняття проведу я, Анастасія Романівна. А щоб дізнатися тему нашого заняття я пропоную послухати вірш.
Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє.
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою.
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає…
І нема тому почину,
І краю немає!

Хто є автором цього вірша?
ІІ.Основна частина
Тарас Шевченко був відомим поетом, який прославив нашу країну на весь світ. Сьогодні ми переглянемо журнал життя видатного українського поета.

1 сторінка. Зустріч з Кобзарем.
Тарас Шевченко народився в невеличкому селі Моринці, що на Черкащині в бідній селянській родині. Сім’я Шевченків була кріпаками( це ті люди, які були під владою пана). Крім маленького Тараса в сім’ї Григорія Шевченка було ще два брата та чотири сестри. Але дітлахи цієї великої родини дуже швидко осиротіли. Тарасу було всього дев’ять років, коли померла його мати, а в дванадцять років у майбутнього поета помер і батько. самого раннього дитинства у майбутнього письменника була велика жага до малювання. Свій малярський талант він залишав повсюди, де тільки було можна – і на стінах, і на дверях, і на воротах. У восьмирічному віці хлопчик, щоб навчитися грамоті, поступає на навчання до місцевого вчителя-дяка.
Описує Шевченко  свою хату такими словами:
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала.
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою,
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!..
Про свою родину Шевченко писав так:
А ми..Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я до школи —
Носити воду школярам.
Брати на панщину ходили,
Поки лоби їм поголили!
А сестри! Сестри! Горе вам,
Мої голубки молодії!
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете! (Портрет Катерини)
2.Літературна спадщина Кобзаря
Кобза́р — український народний співець і музикант.
Дуже багато віршів Шевченка вивчають в школі, поза школою. Його вірші перекладають на інші мови. Я хочу прочитати вам всій улюблений вірш Кобзаря.

Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої,
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати
І спати на волі,
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!

Є вірші Шевченка, які покладені на музику: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Зацвіла у лузі червона калина», «Думи мої думи» та інші.
Прослуховування «Зацвіла у лузі червона калина»

3 сторінка Шевченко-художник

Тарас Шевченко є одним з перших українських мистецтвознавців, погляди якого зберігають свою силу і в наш час.Образотворча спадщина Шевченка дуже велика: нині відомо понад 1000 портретів, пейзажів, історичних, міфологічних та жанрових композицій. Він зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його основоположником в українському мистецтві.

4 сторінка Шевченко на Сумщині
На Сумщині багато міст і сіл ,пов’язаних з іменем Великого Кобзаря . Побував у Ромнах, Глухові, Сумах і навіть в Лебедині. Нині у Глухівському районі є село, яке перейменоване з Чортогір в Шевченкове. Про Ромни Шевченко згадував в вірхаш «Великий льох», «Наймичка»;про Глухів у поезіях «Сон», «Іржавець»; про Лебедин у поемі «Гайдамаки» уривок «Лебедин».  У цих містах стоять пам’ятники великому Кобзарю.

5 сторінка Вшанування пам’яті

Кобзар просив вшанувати своїх нащадків в пам’ять  про його велику творчість.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Багато людей приїзжає на його могилу. Похований великий митець на Чернечій горі, на вершину якої веде понад 300  сходинок.

ІІІ.Підсумок заняття
Послухайте вірш Максима Рильського
Кобзарем його ми звемо,
Так від роду і до роду:
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.
Він любив усе прекрасне
Все ненавидів потворне, —
І його ім’я — незгасне,
Світлий образ — неповторний.
Чисту матір і дитину
Він прославив серцем чистим,
Всю осяяв Україну
Поглядом він променистим.
Ось чому в сім’ї великій,
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він вовіки,
Як безсмертний наш сучасник.
Я сподіваюсь, що в кожного з вас в серці знайдеться місце для Шевченка.