Виховна година у 5 класі
Тема. Стежинка добра
Мета: формувати і розвивати в учнів моральні чесноти, показати на прикладах велич і красу добра; виховати учнів на кращих традиціях української ментальності
Обладнання : ікона Божої матері, свічка, пам’ятка «Як бути доброзичливим…»
Епіграф
Людина починається з добра,
Із ласки, щирості й любові,
Із батьківської хати і двора,
Із теплоти, що є у кожнім слові.
(Л.Забашта)
У нас сьогодні ніби свято,
Гостей зібралося багато,
Ану ж на мене подивіться
І веселенько посміхніться.
Поверніться обличчям до гостей
І лагідно промовимо «Добрий день!»
Етичний заряд
Учитель Доброго дня, дорогі діти! Я прошу вас хвилинку постояти. Хай першими сядуть уважність і чуйність, другими – сердечність і щирість, а згодом – доброта і милосердя.
Ви завагалися? Чому? Тому що ваші серця переповнені і одним і другим, і третім.
Я не випадково зупинила вас. Ви на хвилинку замислилися над чистими джерелами своєї душі.(сідають)
Поверніть, будь ласка, руки долонями один до одного. Ви відчуєте тепло, яке посилає ваш товариш? Це тепло його серця, його душі.
(Учитель запалює свічку)
Як оця свічка зігріває нас своїм вогником, так багатство ваших душ може зігріти ближнього.
Учитель. Людське життя… Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди… їх мільйони, всі вони різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять кожна своїм світлом.
Сценка Мати і син
(виходить жінка із запаленою свічкою в руках, а з нею хлопчик)
Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізничних стовпах тримається?
Мати. Так, мій синочку, правда.
Хлопчик. А чому є так багато зірок на небі?
Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді її свічка світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічка горіла найяскравіше!
Мати. Старайся, мій хлопчику (гладить по голові ставить свічку і виходить )
Учитель. Стежина життя… По ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинися хоч на мить! Візьми мене на свої крила й понеси ген – ген за небокрай, де люди у вічності живуть.»
- Сьогодні ми здійснимо мандрівку стежинами життя. Тема виховної години «Стежинка добра» Отже, ми сьогодні поговоримо про вічні цінності людини
Опрацювання пам’ятки «Як бути доброзичливим…»
(Зачитую епіграф)
Визначення очікуваних результатів
Гра «Мікрофон»
Здійснюючи мандрівку, ми будемо зупинятися на зупинках «Ввічливість – людяність», «Доброчинність – захисниця розуму», «Чуйність», «Дружба».
(називаю відповідальних на зупинках)
І. Зупинка «Ввічливість – людяність»
Відповідальний
Увага! Увага! Увага! Раді вітати вас на нашій першій станції «Ввічливість – людяність»
Доброго дня! Ой, як гарно ви відповідаєте «Доброго дня». Отож ми побажали один одному, щоб день був добрий для кожного із нас. А ще кажуть: «Доброго здоров'я», «Здорові були», «Моє шанування вам». Чемна людина всім приємна, бо вона приносить утіху і хороший настрій. Отож на нашій зупинці ми влаштуємо невеликий екзамен – турнір ввічливості, адже без хороших манер дороги далі нам нема.
Гра «Закінчи речення»
Вирішення проблемних ситуацій
4. Щоб придбати у крамниці якийсь товар, потрібно звернутися за допомогою до продавця.
Як ввічливо це зробити?
Гімн ввічливості
Клянемось ввічливими бути,
Завжди «спасибі» говорити.
«Добрий день» та «До побачення»
Мають у житті важливе значення.
Клянемось ввічливими бути
У боротьбі зі злом добро здобути
Нечему вразити мечем чарівним -
Словом суворим і вірним.
Разом Клянемось ввічливими бути
Учитель Вдумайтеся в слова Леонардо да Вінчі «Пам’ятай! Життя є дар, великий дар, і той, хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує». Щоб цінувати життя , треба знати своє місце в ньому. І завжди пам’ятати, що ти – Людина. З чого ж починається людина? Якими рисами вона має бути наділена, щоб творити добро? А про це ми дізнаємося, коли проведемо гру «П’ять
добрих слів»
(на долоньці написати своє ім’я. Дати товаришу свою долоньку, і хай він напише одне добре слово, що характеризує вас як людину. І так передавати далі, поки долонька не опиниться у вас.)
Чи приємно було читати вам написане про вас? Чи приємно було писати щось приємне про вашого товариша?
Ми своїми руками можемо зробити себе щасливими. Говорити добрі слова приємно. І добро від нас повертається добром до нас. Ми щасливі, коли говоримо іншим добрі слова, робимо добрі справи.
Відповідальний Шановні друзі! Дотримуйтеся правил ввічливості під час мандрівки та будьте завжди людяними.
ІІ. Зупинка «Доброчинність – захисниця розуму»
Відповідальний Вас вітає зупинка «Доброчинність – захисниця розуму»
Вчитель Ціннішого на землі немає, ніж доброта, чуйність, співпереживання, уміння розділити чужий біль, розрадити в горі і біді. Але ми часто чомусь про це забуваємо, серця наші черствіють, ми просто втрачаємо людяність. Адже бути справжньою людиною – не дуже просто. Добрим бути просто чи непросто?
Не залежить доброта від зросту,
І від кольору теж не залежить,
Доброта - не цукор і не нежить.
Доброта від холоду зігріє.
Якщо доброта, як сонце, світить,
Весело дорослим й усім дітям.
3. Добрим бути – зовсім це непросто,
Не залежить доброта від зросту.
Тільки треба добрим, добрим бути
І в біді нікого не забути.
Відповідальний А зараз я вам пропоную відповісти на невеличку анкету. Відповідати треба»так» або «ні» Анкета
Якщо більше відповідей»так»:
ви прагнете чинити добро. І це дуже правильно, адже воно приносить радість оточуючим. Доброта, як чарівні ліки, здатна вилікувати від суму, скрути, безпорадності. Створення «Банка добрих справ»
(починає вчитель , а далі учні , говорити, які добрі справи в силах зробити для оточуючих…)
Відповідальний Друзі! Я хочу подарувати вам на згадку про нашу зустріч пам’ятку «Як стати добрим і милосердним»
Пам'ятка
Вчитель А зараз ми з вами трошки перепочинемо
(Пісня «Якщо добрий ти»)
ІІІ. Зупинка «Чуйність»
Відповідальний Найвища наука життя – це чуйність. Раді вітати вас на нашій зупинці, яка називається»Чуйність»
Учитель Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність – це завжди було в характері українського народу. У наших традиціях споконвіку збереглася звичка наділити того, хто просить і потребує допомоги, заступитися за беззахисного і скривдженого. Народна мудрість стверджує, що треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто бажає підтримки.
Інсценізація вірша «Татова порада» (технологія «Рольова гра»)
Автор Прибіг щодуху син додому
Й до тата голосно гука:
Син А я провідав у лікарні
Свого товариша - дружка.
То ж правда, тату, я чутливий
І маю серце золоте.
Автор Замисливсь тато на хвилинку
І так сказав йому на те:
Тато Коли тебе в тяжку хвилину
Людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку,
Ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині ненароком
Ти зробиш сам добро колись,
Про це забудь, аж поки віку,
Мовчи й ніколи не хвались.
Відповідальний Друзі! Прислухайтесь до татової поради: менше говоріть про добро, а постійно його робіть.
ІУ. Зупинка «Дружба»
Відповідальний Найбільшим людським скарбом є дружба. Отже, наступна наша станція «Дружба»
Я навіть не запитую, чи хочеться кожному із вас мати друга – справжнього, вірного, який завжди допоможе, підтримає, з яким біда – півбіди, а радість подвійна. Звичайно, хочеться! І щасливий той, хто його має!
Хвилинка українського фольклору
Гра»Збери прислів’я»
Дерево міцне корінням, (людина друзями)
Друга шукай, (а знайдеш – тримай)
Людина без друзів, (що дерево без коріння)
З добрим дружи , (а лихих стережись)
Дружба та братство – (дорожче багатства)
Не той друг, хто медом маже, (а той, хто правду каже)
З ким поведешся, (того наберешся)
Друзі (пізнаються в біді)
Учитель Любі діти! Всі ми стали однією родиною в класі, бо нас об’єднує почуття дружби. Недарма кажуть , що у будинку людського щастя дружба зводить стіни.
Відповідальний А для того, хто забув, якими повинні бути друзі, ми приготували поради
Поради для хлопчиків
Для хлопців завжди дуже радий
Я дати ось такі поради:
Увагу, щоб звернуть на себе,
Як слід навчитися нам треба
Не смикати дівчат за коси,
Робити все, що вони просять.
Не будь хвалько і задавака,
Не змушуй меншого заплакать.
Коли врахуєш ці поради,
Будуть дівчата дружить з тобою раді.
Поради для дівчаток
У дівчат свої секрети
Слід їм знати ці куплети.
Чисті руки, одяг, щічки.
Все важливе для дівчаток
З голови до самих п’яток.
А грубити, з кимось битись
Для дівчаток не годиться.
Будеш все це пам’ятати –
Зможеш гарним другом стати.
Відповідальний Отож, друзі, щоб із нами хотіли дружити, то ми повинні бути саме такими
Хочеш знайти друга – сам стань другом
Співставлення досягненої мети з очікуваними результатами «Стежка доброти»
Вчитель Ось і закінчилась наша мандрівка. Пройшли ми з вами стежкою доброти, на якій залишили все добре. Ну а зараз на нашу стежечку ви прикріпите відбитки своїх ніжок і разом з тим скажете своє слово з приводу нашої сьогоднішньої розмови: чи збулися ваші очікування .
Протоптали ми стежку доброти, бажаю вам, щоб ця стежка перетворилася на широкий шлях, яким ви будете йти впевнено, даруючи усім радість і любов.
Учитель У народі кажуть :»Хвилини летять, дні біжать, століття йдуть». І так хочеться вірити, що все у нас буде гаразд. Хочеться, щоб слова доброти, почуті сьогодні, ви пронесли крізь усе життя. Пам’ятайте: людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх розтринькувати його на погані справи.
Будьте чистими й світлими, діти,
Добро творіть у світі кожен час.
Добро і є та категорія єдина,
Яка веде до світла кожного із нас.
Добром на доброту відповідайте щоднини
Й на зло також добром відповідайте.
Покликання найбільше для людини –
Добро творити! Це запам’ятайте.
Тож всі за руки берімося
І не сварімося в житті,
Любімо всіх, щоб краще нам жилося
Завжди в любові, дружбі, шані та добрі!