Виховна година "Свято Великодня"

СВЯТО ВЕЛИКОДНЯ

МЕТА: розширити знання учнів про Великоднє свято та один з найголовніших його символів - писанку;  навчати малювати орнаменти на писанках, ознайомити із символікою знаків на писанках. Розвивати фантазію, мислення. Виховувати любов до нашого народу, його традиції, його минулого і сучасного.

ОБЛАДНАННЯ:  Презентація, ілюстрації писанок, зразки орнаментів,   паперові заготовки писанок, кольорові олівці, маркери.                             

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.Організаційний момент.     

Станьте, діти, всі рівненько.
Посміхніться всі гарненько.
Поверніться до гостей

Привітайтесь « Добрий день».
 

2. Мотивація навчальної діяльності      

Яка зараз пора року?

    Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом.

    Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа.

1. Христос Воскрес! Усе радіє,
   Сміється сонечко з небес,
   Прозора річечка леліє,
   Христос Воскрес! Христос Воскрес!

2. Пташки співають в полі, в лісі,
   І лине дзвін аж до небес,
   Де білі хмарки розлилися,
   Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Вчитель: Сьогодні ми поговоримо про Великдень.        

3.  Повідомлення теми і задач заняття

Складання асоціативного куща.

    У календарі українського народу є багато свят. Кожне свято має свої символи.

– Прочитайте подані 10 слів і виберіть ті, що мають відношення до Великодня. Поясніть свій вибір. (На дошці подані слова: ялинка, верба, зима, весна, рушник, кутя, писанка, щедрівка, вертеп, обжинки).

(На дошці навколо слова Великдень вивішую слова верба, весна, рушник, писанка)

4. Ознайомлення з новим матеріалом

• Вступне слово вчителя: Великдень – одне з найбільших весняних свят у християнській релігії. Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.
•  Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос воскрес, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.
• Остання перед Великоднем неділя називається Вербною. У неділю ми святкували вербну неділю. Цього дня святили гілки верби. Відомо, що коли Христос їхав на віслюку в Єрусалим зі своїми учнями, люди дорогою його гучно вітали, ламали пальмові гілки й кидали до ніг. Відтоді й святять гілля дерев у цю неділю. Оскільки в нас в Україні пальма не росте, наші предки вибрали вербу.
• Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Святу передує Великий піст, під час якого скоромне (тваринна їжа) заборонялося. Наші пращури були мудрими людьми. Під час посту організм очищався від непотрібних шлаків і ставав здоровішим. 
• Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним, або чистим тижнем. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень.
• Кожен день цього тижня має своє призначення.
• Виступ дітей – днів тижня
• Понеділок
• Понеділок білить хату
• любить, певно, працювати:
• і кути побілить й стелю,
• щоб Великдень був веселий!

• Вівторок
• Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:
• чисто-начисто підлогу -
• шури-шури! – тре завзято
• наш вівторок довгоногий.
• Середа
• Пишна пані середа і пере, й прасує.
• До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

• Четвер
• Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся
• ще до сходу сонця начисто скупався.

• П’ятниця
• П’ятниця пече паски –господиня вміла:
• склянки зо три молока до цеберка влила,
• трохи борошна, яєць, додала й ванілі,
• щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

• Субота
• У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,
• ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

• Ще звечора Великодній кошик наповнюють святковими стравами: кладуть паскикрашанки, сало, шинку, хрін, грудку вершкового масла

     Діти, а що кладуть у ваших родинах до великоднього кошика?

• А в неділю люди радісні, святково одягнені, з красивими кошиками, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.
  Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:
  Христос воскрес! Воістину Воскрес!
   
• Загадка:  Ану вгадайте, дітки:
• Я гарна, наче квітка.
• Розписана, мальована,
• В Великий день дарована.      
• Діти: Писанка!
• Слово « писанка» походить від слова « писати». Писанки – яйця, розписані воском за допомогою писачка, воску та барвників, має багато кольорів.
• Учитель:  Чи знаєте ви  інші способи прикрашання яєць до свята? Як вони називаються?
• (відповіді дітей)
• 1-ша дитина: Крашанки – яйця, фарбовані в один колір рослинним барвником, найчастіше відваром цибулі.
• 2-га дитина: Крапанки – мальовнича композиція з різнокольорових цяток.
• 3-я дитина: Дряпанки або шкрябанки – це крашанки, по яких голкою видряпано орнамент.
• 4-та дитина: Мальованки – яйця, розмальовані пензликами.
• Учитель: Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений.. Крашанки розфарбовували у різні кольори.
• Червона – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.
• Жовта - Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.
• Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.
• Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.
• Чорний – символ землі,  родючості.
• Коричнева - земні надра.
• Біла - чистота.

Сьогодні ви теж будете творцями  писанок.

3. Практична робота

• А зараз відкривається чарівна майстерня народних умільців.

Розфарбувати писанку-шаблон.

Орнаменти  бувають різні: рослинний, тваринний, геометричний, побутовий. Кожен значок, кожна риска на писанках, мальованках мають свою життєдайну силу.

 Виставка дитячих робіт.

4.Підсумки заняття.

1. Яке весняне свято є найважливішим ?

2. Як за християнським звичаєм потрібно віта­тись на Великдень і як відповідати на вітання? (Христос Воскрес - Воістину Воскрес).

3. Яку назву в народі має Великодній Понеділок і який давній молодіжний звичай пов’язаний з цією назвою? (Понеділок називають «обливним», бо за стародавнім звичаєм хлопці обливають дів­чат, щоб були здорові)

4. Як називається остання неділя перед Велико­днем? (Вербна)

5. Чому останній перед Великоднем четвер назива­ють Чистим? (Тому що в цей день всі прибирають).

        Минають часи, спливають десятиліття й віки, а українські традиції й обряди, такі як Великдень, переходять від покоління до покоління. їх бережуть, тому що наш народ шанує свою віру, поважає обряди пращурів і палко любить свою землю. Цього я і бажаю всім вам, дорогі діти.