Методична розробка має на меті пояснити, що таке права людини, наскільки вони важливі для життя людини; визначте етапи формування прав людини й розрізняти види прав; ознайомити студентів з правами дітей, обов'язками студентів; розвивати вміння працювати з правовим поняттями «права людини», «культурні, політичні, економічні, соціальні, громадянські права»; розвивати вміння практично застосовувати набуті знання; виховувати правосвідомість в студентів.
В процесі виховного заходу використана презентація по темі, яка винесена в Додаток Б.
1
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
до проведення виховного заходу
на тему: «Маю право»
Київ – 2017
ЗМІСТ
ПЛАН-КОНСПЕКТ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
Правове виховання є важливою складовою частиною iдейно-полiтичного та морального виховання громадян.
Виховання молодi, в дусi патрiотизму, свiдомого вiдношення до працi, високої культури, нетерпимостi до явищ, що суперечать нормам моралi, передбачає формування у пiдростаючого поколiння правовоi культури та правової свiдомостi. Формування правосвiдомостi української молодi визначає й правову культуру особистостi. Ця культура передбачає глибоку повагу до правової основи держави i суспiльного життя; розумiння соцiальної ролi права i переконання в необхiдностi точного дотримання його норм i принципiв.
Необхiднiсть правового виховання молодi зумовлються рядом чинникiв. По-перше, неповнолiтнi i молодi члени суспiльства перебувають на стадiї переходу до соцiальної зрiлостi, до самостiйного життя, до здiйснення соцiальних функцiй у повному об’ємi. По-друге, в їх поведiнцi з’являються вiковi особливостi iнтелекту, волi, емоцiй тощо. Саме цi особливостi, про якi йшла мова вище, i зумовлюють, зокрема, недостатнє вмiння визначати iстинне значення того чи iншого факту, дати правильну оцiнку прикладу який спостерiгається, протистояти негативному прикладу мiкросередовища, i зумовлюють необхiднiсть правового виховання молодого поколiння у дусi поваги до Закону. Важлива роль у цьому вiдводиться педагогам, батькам та правознавцям.
Методична розробка має на меті пояснити, що таке права людини, наскільки вони важливі для життя людини; визначте етапи формування прав людини й розрізняти види прав; ознайомити студентів з правами дітей, обов’язками студентів; розвивати вміння працювати з правовим поняттями «права людини», «культурні, політичні, економічні, соціальні, громадянські права»; розвивати вміння практично застосовувати набуті знання; виховувати правосвідомість в студентів.
В процесі виховного заходу використана презентація по темі, яка винесена в Додаток Б.
Тема: Маю право
Мета: - навчальна: пояснити, що таке права людини, наскільки вони важливі для життя людини; визначити етапи формування прав людини й навчити розрізняти види прав, що зазначені в Конституції; ознайомити студентів з правами дітей;
Обладнання: проектор, мультимедійна презентація, відеоролик.
Епіграф:
«Закони потрібні не для страху, а для допомоги громадянам» (Вольтер)
Хід виховної години
Привітання. Перевірка присутності студентів.
2. Повідомлення теми і мети (10 хв.)
Слайд 1. Викладач. Темою нашого заходу є «Маю право». Ми спробуємо простежити, як розвивалися права людини у різні часи, бо права людини мають довгу і цікаву історію. Вони тісно пов'язані з розвитком моральних правил та духовних цінностей людства.
Права та обов’язки – саме в такому поєднанні в найчастіше в навчальних закладах говорять про права людини. Їх ставлять в один ряд із соціальними обов’язками, що є абсолютно некоректно.
Я абсолютно погоджуюсь, що обов’язки – це важлива річ. Коли ми вступаємо у суспільство, граємо роль учня, студента, громадянина, то в нас є обов’язки, відповідальність. Але в нас є проблема, що ми змішуємо права людини, з якими ми народилися, і обов’язки, які ми отримали, коли вступили в якусь соціальну роль”.
Для вирішення таких проблем президент України оголосив 2018 рік Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»
Мета цього проекту формувати в суспільстві правову культуру й свідомість сприяти підвищенню рівня знань та поінформованості громадян щодо реалізації й захисту прав, гарантованих Конституцією і законами України у різних сферах життя.
Слайд 2. Проведемо тестування: Наскільки Ви знате Загальну декларацію прав людини.
(Відповіді студентів)
3. Основна частина (35хв)
Студент 3: Шлях людства до сучасного розуміння прав людини був тривалим. Спочатку права людини існували у вигляді моральних норм, наприклад, право на повагу, на власну точку зору. Такі права існують і сьогодні. Вони важливі для людини, але не належать до правових норм і законів.
Студент 4: Закони, які з’явилися водночас із виникненням держави, зробили права людини поняттям юридичним. Прав людини (на життя, безпеку, власність працю тощо) визначалися законами, але держава переважно обмежувала їх. Нерідко права, зафіксовані у законах держави, насправді не реалізовуються.
Студент 1: У перших відомих історії державних права людини були дуже обмежені, вузькі. Наприклад, у державах Давнього Сходу закон вирізнявся досить жорстким ставленням до людини , часто був кастовим. За доби античної й середньовіччя, попри можливість певних верств суспільства користуватися деякими правами, про права людини в сучасному розумінні не можна було говорити. Законами закріплювалась нерівність людей за становими, майновими, релігійними, національними та іншими ознаками. Така нерівність унеможливлювала реалізації прав людини.
Слайд 3. Викладач: В сучасному світі снує більш 200 різноманітних держав, які мають різні традиції, звичаї, уявлення про права людини. Починаючі з 1948 року Організацією об’єднаних націй було прийнято цілу низку документів, які встановлюють міжнародні стандарти з прав людини. Права людини зазначенні:
Слайд 4. Викладач: Давайте пригадаємо деякі поняття і їх значення:
1. Декларація – офіційний документ, в якому проголошено певні принципи та положення.
2. Конвенція – договір між державами з якогось спеціального питання.
3. Організація об'єднаних націй (ООН) – найбільша і найвпливовіша Міжнародна правозахисна організація, створена у 1945 р.
4. Конвенція ООН про права дитини – міжнародний документ про права дитини.
1. Права людини – можливості людини мати певні матеріальні, культурні та духовні блага, необхідні їй для нормального життя та розвитку.
2. Права дитини – певні спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років для життя і досягнення зрілості.
Слайд 5. Викладач: У середині ХХ століття, після Другої світової війни, 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН була ухвалена Загальна декларація прав людини, де вперше в історії людства були сформульовані основні права і свободи людини, які сьогодні у цілому світі вважаються стандартами, зразками для національних юридичних документів (розділів конституцій про права громадян).
Студенти зачитують статті з загальної Декларації прав людини (див. Додаток В).
Слайд 6. У Загальній Декларації прав людини записано, що кожна людина кожна людина має право:
- на життя, на свободу, гуманне поводження з боку інших;
- на участь в управлінні своєю країною, на вільний доступ до інформації, на свободу думки і переконань;
- на працю, освіту, вільний час і медичну допомогу;
- на участь у культурному житті.
Якщо люди знатимуть всі ці документи, вони зможуть повністю реалізувати свої права, а державній владі в будь-якій країні важко буде порушувати права громадян. У юридичній літературі поряд зі словами «права людини» ви можете зустріти «свободи», наприклад, свобода слова, свобода думки. Право є тим, реалізацію чого держава гарантує, свобода ж є простором, в який державі не можна втручатися. Тому кажуть: «права і свободи людини».
Слайд 7. Конвенція про права дитини схвалена Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р. В Україні вона набула чинності 27 вересня 1991 р. В цьому році ми відзначаємо 20-річчя дії Конвенції ООН про права дитини в Україні. Згідно з міжнародно-правовими стандартами та законодавством України дитиною є людина віком до 18 років.
Слайд 8. Я маю право жити на землі,
Творити, дихати, учитись,
Примножувать багатства всі її,
Своєю Україною гордитись.
Слайд 9. Конституційні права поділяються за обсягом: загатьні та особливі.
Слайд 10. Конституційні права поділяються за сферами життєдіяльності індивіда: громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні.
Слайд 11. Особисті (громадянські) права - можливості збереження, розвитку і захисту індивідуальності людини:
Слайд 12. Політичні права – можливості брати участь у суспільному житті:
Слайд 13. Економічні – це можливість брати участь у виробництві матеріальних та інших благ:
Слайд 14. Соціальні – можливість людини користуватися соціальними благами у сфері матеріального виробництва, трудової діяльності, освіти, здоров’я, відпочинку:
Слайд 15. Культурні – можливість доступу до культурних здобутків:
Слайд 16-17. Ситуативна гра.
Під час перерви студент висловив свою думку про твір В. Шекспіра «Гамлет» в присутності учителя: «Я не розумію, як можна захоплюватися божевільним Гамлетом, який приніс горе коханій Афелії та іншим героям.» Викладач поставив учневі 1 бал за тему із зарубіжної літератури.
- Яке право було порушено?
Оксана допомагає мамі розносити пошту. Вона цікавиться життям своїх друзів, а тому перечитує листівки, які їм надходять.
- Яке право вона порушує?
Слайд 18. Заповнення антет (див. Додаток А).
Слайд 19. Перегляд відеороликів, про те, як українські знаменитомті закликають громадян захищати свої права.
Слайд 20-23. Демонструється інформація, про те куди можна вернутись, якщо ваші права порушено.
4. Підбиття підсумків (5 хв.)
Викладач: Наша виховна година добігає кінця. Хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали, ви повинні знати свої права і вміти ними користуватися.
Мораль і право, право і закон
Рушійні сили для життя людини,
А їх знання надасть нам вірний тон
У розвитку держави України.
Регулювати світ людських стосунків,
Впроваджувать державницький процес
Все в правознавстві міститься в рахунку,
Розумно й чесно твориться прогрес.
Щоб забезпечить молодим майбутнє,
Свідомо накопичуєм знання.
Все, що завчили, стане незабутнім,
Конкретно мусим жить, не навмання.
Виховний захід розпочинається з організаційної частини, в процесі якої студенти налаштовуються на продуктивну активну діяльність.
Класний керівник нагадує про те, що Генеральна асамблея ООН проголосила 10 грудня днем прав людини. Також повідомляє, що президент України оголосив 2018 рік Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»
Проведення тестування знань студентів на тему: «Наскільки Ви знаєте Загальну декларацію прав людини», дає змого виявити рівень обізнаності студентів.
В процесі показу слайдів повідомляється, в яких документах зазначені права людини. Демонструється відеофільм про передумови виникнення Загальної Декларації прав людини. Студенти зачитують статті Загальної Декларації прав людини, уважно розглядаючи кожну з них наочно.
Серед студентів проводиться анкетування на тему: «Чи знаю я свої права?» з метою виявлення теми для наступних виховних занять.
В кінці класний керівник радить студентам куди можна звернутися, якщо їх права порушують.
Додаток А
Анкета «Чи знаю я свої права?»
1. В яких нормативно-правових актах записані права людей та дітей?_________________________________________________________________
2. Які права, що належать вам, ви знаєте?________________________________________________________________
3. Чи вважаєте Ви, що Ваші права порушуються? Якщо так, то які?___________________________________________________________________
4. Якщо Ваші права порушуються, то де це відбувається найчастіше?
а). в навчальному закладі;
б). в інших державних установах;
в). в сім'ї;
м.) серед друзів;
д). в громадських місцях (у магазині, транспорті тощо);
е). інше________________________________________________________________
5. Хто зобов’язаний забезпечити виконання ваших прав?__________________________________________________
6. Хто б, на вашу думку, міг би допомогти в захисті Ваших прав?
- Держава;
- Сім'я;
- Психолог;
- Друзі;
- Адвокат;
- Міліція;
- Спеціальна служба;
- Викладач;
- Ніхто;
- Не знаю.
Додоток Б
Слайди презентації
Додаток В
Стаття 1
Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.
Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
Стаття 2
Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.
Крім того, не повинно проводитися ніякого
розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.
Стаття 3
Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту
недоторканність.
Стаття 4
Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані;
рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах.
Стаття 5
Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого,
нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження
і покарання.
Стаття 6
Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання
її правосуб'єктності.
Стаття 7
Всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої
різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на
рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю
Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої
дискримінації.
Стаття 8
Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах
компетентними національними судами в разі порушення її основних
прав, наданих їй конституцією або законом.
Стаття 9
Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або
вигнання.
Стаття 10
Кожна людина, для визначення її прав і обов'язків і для встановлення обґрунтованості пред'явленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її
справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог
справедливості незалежним і безстороннім судом.
Стаття 11
1. Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому
їй забезпечують усі можливості для захисту.
2. Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі вчинення будь-якого діяння або за бездіяльність, які під час їх вчинення не становили злочину за національними законами або за міжнародним правом. Не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину.
Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його
особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на
недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його
честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від
такого втручання або таких посягань.
1. Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі
місце проживання у межах кожної держави.
2. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи
й свою власну, і повертатися у свою країну.
Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком.
Це право не може бути використане в разі переслідування, яке в дійсності ґрунтується на вчиненні неполітичного злочину, або діяння, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 15
1. Кожна людина має право на громадянство.
2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства
або права змінити своє громадянство.
Стаття 16
1. Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю.
Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
2. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді
сторін, що одружуються.
3. Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Стаття 17
1. Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так
і разом з іншими.
2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Стаття 18
Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії;
це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і
свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово,
так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів.
Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх
виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися
своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати
інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.
Стаття 20
1. Кожна людина має право на свободу мирних зборів і
асоціацій.
2. Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якої
асоціації.
Стаття 21
1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників.
2. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні.
3. Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві
шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.
Кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.
Стаття 23
1. Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
2. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю.
3. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами
соціального забезпечення.
4. Кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів.
Стаття 24
Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи
право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану
періодичну відпустку.
Стаття 25
1. Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і
добробуту її самої та її сім'ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.
2. Материнство і дитинство дають право на особливе піклування і допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.
Стаття 26
1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов'язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.
2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма
народами, расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об'єднаних Націй по підтриманню миру.3. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.
Стаття 27
1. Кожна людина має право вільно брати участь у культурному
житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому
прогресі і користуватися його благами.
2. Кожна людина має право на захист її моральних і
матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних
або художніх праць, автором яких вона є.
Стаття 28
Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок,
при якому права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути
повністю здійснені.
Стаття 29
1. Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний
і повний розвиток її особи.
2. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
3. Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.
Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання
будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися
будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав
і свобод, викладених у цій Декларації.