Сценарій виховного заходу "Чорнобиль -наш біль"

Про матеріал

На допомогу класному керівникові! Сценарій виховного заходу допоможе старшокласникам сформувати уявлення про жахливу трагедію 20 століття та краще зрозуміти екологічні проблеми сьогодення.

Перегляд файлу

          «ЧОРНОБИЛЬ - НАШ БІЛЬ»

Стіл накритий вишитим рушником, свічки , живі квіти. Лунає мінорна музика.

Вірш читає Козак Д.

Вірш читає ТатевМ.

 (Музика підсилюється, потім поступово стихає, на тлі якої  ведуча читає).

 

Ведучий..    Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й  тяжко,

І плине над землею дзвін

Із тихим стогоном протяжно.

Біда розпочалася у духмяному повітрі, в біло - рожевому цвітінні яблунь та абрикосів, у воді сільських криниць,  у всій красі зелені ... Та хіба тільки в ній? Вона розчинилася в людях. Вона - ця трагедія - ввійде в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Надто дорого ми заплатили і ще заплатимо за людську недбалість. 26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю і суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

Олексій   1986 рік. 25 років тому. Стояла тепла українська весна. Відроджувалась і оновлювалась природа. Країна збиралася відзна­чати травневі свята. У місті атомників на Прип'яті спали безтурботним сном. Невеличке містечко Чор­нобиль купалося у зелені вишень та яблунь.

Юля.  Ніч. 26 квітня 1986 року. 1 година 23 хвилини 40 секунд.

                 Запис вибуху і сирени.

Ведучий:

„З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км. На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь”.

Вірш читає:  Оля ( самостійний вибір учня)

Юля: За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.

Ведучий: 23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м2. Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур. Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка. Тепер про Віктора і його бойових соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім’ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: „Тримайтесь ближче до життя, хлопці”.

Олексій:

Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

Вірш читає :  Сергій ( самостійний вибір учня)

 

Т.В.: У ніч на 26 квітня Валерій Ходемчук був на зміні. Він загинув у перші хвилини аварії під уламками четвертого енергоблоку ЧАЕС. Саркофаг став для нього вічним пристанищем… Чи є більше горя на світі ніж матері, що втратила свого сина і не має навіть його могили. Не дочекалась Ганна Ісаківна свого сина Валерія. Але він для неї живий. Вона розмовляє з ним. Вона пише йому листи…

Вірш читає:  Ігор ( самостійний вибір учня)

Вірш читає : Іра ( самостійний вибір учня)

Юля.   Анатолій Кургузов, Володимир Правик, Віктор Кібенок, Микола Ващук, Василь Ігнатенко. Імена героїв, які першими ступили на лінію вог­ню, Вони ступили у вируюче полум'я, у смертельну радіацію, рятуючи станцію і людей. Вони не думали про себе.  На це не було  часу.  Вони працювали, тому що вони – воїни,  бійці з пожежею,  вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.

Ведучий:   АЕС виробляла міліарди кіловат-годин електроенергії. Реактор четвертого енергоблоку пла­нувалося зупинити на ремонт. Але адміністрація станції вирішила провести деякі експерименти. Не­увага до правил безпеки спричинила страшну біду. Рятували солдати, пожежники, будівельники, медики. Пізніше  їх стали називати ліквідаторами. Сьогодні у нас присутня людина, яка боролася з невидимим, але жоростоким ворогом.

Це учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС  Стаценко Григорій Афанасович та Іващенко Василь Петрович

Представлення і виступ ліквідатора.

Вірш читає : Влад( самостійний вибір учня)

 

 

 

Олексій:

Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне.

Юля:  Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

Олексій: Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240. весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення.

Ведучий:

А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

Вірш читає: Аня ( самостійний вибір учня)

 

Ведучий. На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживає в забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.

Юля: Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу. Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди. Їх дуже мало. Та все ж живуть.

Показ кадрів з кінофільму «Чорнобиль-за секунду до катастрофи»

Олексій Коли оцінили масштаби катастрофи, виявилася очевидною потреба евакуації населення. Стали мертвими села. Земля залишилась без госпо­дарів. Смертоносна радіаційна хмара нависла над Україною, Росією, Білорусією, Польщею, Німеччи­ною, Данією, Швецією. Але жодного слова правди не було сказано про величину радіоактивного викиду.

Юля Багато уроків дав нам Чорнобиль: це й урок недбалості й безвідповідальності, це й урок милосердя та професійної чесності, це урок людсь­кого героїзму та відваги.

Ведучий. Нехай пам'ять про загиблих буде вічною. Вічна слава і вічна пам'ять Вам, рятівники наші, низький уклін Вам від врятованого народу.

Оголо­шується хвилина мовчання.

Хвилина мовчання. Лунають дзвони.

Вірш читає:      Ярослав( самостійний вибір учня)

 Вірш читає :     Владислав( самостійний вибір учня)

Ведучий.  Тривожні дзвони Чорнобиля завжди на­гадуватимуть: «Нехай не повториться! Нехай земля квітне весною! Нехай повертаються до нас журавлі й несуть на своїх крилах мир, спокій і натхненність».

                Лунають дзвони

 

doc
Додано
23 січня 2018
Переглядів
5069
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку