Виховна година "Тарас Шевченко: відомий та невідомий"

Тема. Тарас Шевченко: відомий і невідомий.

Мета: святкування 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка;

            осмислення духовної спадщини поета;

            ознайомлення з деякими фактами із життя Кобзаря;

            інший погляд на біографію Тараса Шевченка.

Матеріально-технічне забезпечення: диск з фотографіями картин Шевченка,

                                                                   «Кобзар».

План уроку

1. Значення творчості Т. Г. Шевченка.

2. Шевченко – художник.

3. Шевченко – прозаїк.

4. Шевченко на Нікопольщині.

5. Шевченко і сучасність.

Хід уроку

1. Значення творчості Т. Г. Шевченка.

    Слово вчителя . При всій значній кількості різноманітних друкованих матеріалів про видатного українця Тараса Григоровича Шевченка, його особистість і до цього часу полишається непізнаною в усій своїй повноті. Загадка феномену Шевченка залишається нерозгаданою.

Всі, навіть вороги-українофоби, визнають Тараса Шевченка за Пророка української нації, але чому саме він набув такого значення – ніхто не зумів відповісти. Безпомічність в осягненні всього генію Шевченка призвела до штампування спрощеного і значною мірою бутафорського образу митця і людини. Тиражуються стандартні фрази, думки, портрети, погруддя і пам’ятники, які перетворюють Тараса Шевченка в своєрідну декорацію та формальний атрибут, тоді як потрібно навпаки відкривати і черпати всю ту життєдайну глибочінь його величної натури.

( вірш «Думи мої, думи мої лихо мені з вами!»)

2. Шевченко – художник.

Слово вчителя . Геній Шевченка був багатогранним, Ми його знаємо, як поета, але перш за все Тарас Григорович був художником. «Українським Рембрандтом» звали його сучасники.

 ( пропонується переглянути картини Шевченка).

3. Шевченко – прозаїк.

Слово вчителя . Шевченко, як прозаїк, мало відомий. Хоча більше половини літературного спадку митця становлять його прозаїчні твори – повісті і щоденник  ( «Журнал» ). Написані вони російською мовою, яку поет знав і любив (до речі російською написані і більшість листів, а також деякі поеми). Доля російських повістей незвична, всі вони написанні у засланні, в далекому Новопетровському укріпленні. Шевченко мав надію опублікувати їх в тодішніх журналах. Але жодна з цих повістей не була видана за життя автора і ще довгий час після його смерті. Деякі з них загубилися, а ті, що збереглися були опубліковані тільки наприкінці 80-х років XIX століття, і ті з помилками і неточностями. Перше видання прози було зроблено  тільки у 1939 році. Точно невідомо скільки повістей було написано. До наших днів збереглося тільки дев’ять: «Наймичка», «Варнак», «Княгиня», «Музыкант», «Несчастный», «Капитанша», «Близнецы», «Художник», «Прогулка с удовольствием и не без морали».

4. Шевченко на Нікопольщині.

Слово вчителя . Під час своєї першої подорожі на Україну в другій половині липня і на початку серпня 1843 року Тарас Григорович Шевченко відвідав Нікополь і село Покровське, де він збирав і змальовував пам’ятки Запорозької Січі. Шевченка вабили сюди історичні місця і пам’ятки, пов’язані з історією запорізького козацтва. В запорізьких козаках він бачив кращі риси українського народу, його волелюбність, ненависть до ворогів, непохитну віру в перемогу.

( Уривок з книги «Вінок великому Кобзареві»)

5. Шевченко і сучасність.

Слова великого Кобзаря є надто сучасними і зараз. В його віршах можна знайти все: і заклик, і попередження, і співчуття, і любов, і віру, і надію.

( Уривок з поми-комедії «Сон»).

Деякі твори Шевченка покладені на музику. Так, наприклад, початок вірша «Причинна» став візитівкою України.

Висновок.

Давайте підіб’ємо підсумки виховної години:

1. Чи дізналися щось нове про творчість Шевченка?

2. Що зацікавило найбільше?

3.Що ви винесли з цього уроку?