Комунальний заклад «Харківський ліцей №107 Харківської міської ради»
Виховна година:
«Зимові фантазії.Традиції українського народу»
Провела вчитель початкових класів
Рибалка Тетяна Володимирівна
Харків – 2023
Хід заняття
1. Організація початку заняття.
За вікном у нас зима
Весело кружляє!
Посміхніться, дітвора,
Вчитель вас вітає!
2. Повідомлення теми заняття.
— Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок.
Ми будемо подорожувати, вивчаючи її традиції, звичаї та обряди , які були у давнину і збереглися сьогодні.
3. Основна частина:
Кожна нація, кожен народ мають свої традиції, звичаї, та обряди становлення яких відбувається протягом багатьох століть.
Хто ми? Які? Звідки наше коріння. Де воно? Ці питання завжди хвилювали нас. Відповіді на них ми шукаємо всюди. Сьогодні ми будемо говорити про традиції нашого народу, нашу родовідну пам’ять, про збереження цих традицій у наших сім’ях.
Я знаю, що дехто може запитати: а для чого це потрібно? Адже ми живемо в зовсім іншому світі. Та я з цим не погоджуюсь. Такодні покоління змінюють інші. Та жодне наступне покоління не починає життя на пустому місці. В ньому живе пам'ять про свій родовід, його історію, традиції і звичаї.Людина не має права бути без батченком, перекотиполем, вона повинна знати своє коріння. Наш народ зумів зберегти ту скарбницю, донести до наших днів. А ми з вами повинні розвинути її і в подальшому передати прийдешнім поколінням.
Так, як любий транспорт без палива не може рухатись, так і ми не можемо подорожувати, не засвоївши поняття традиції, звичаї, обряди.
---Інтерактивна технологія «Мозкова атака»
Як ви розумієте поняття традиції, звичаї, обряди?
Традиції ( від лат. традиціо – передача, оповідання, переказ.) – це те, що передається із покоління в покоління як загальноприйняте, загально-обов’язкове, перевірене минулим досвідом, необхідне для існування колективу чи держави. Мета традицій полягає, щоб закріпити відтворити в нових поколіннях усталені способи життя, поведінку, мислення. Всі традиції реалізуються через звичаї, свята і обряди.
Звичай – це те, що стало звичним, засвоєним, що увійшло в ужиток, це масові дії, які відтворюються тривалий час, повсякденний усталений спосіб поведінки, що склався історично.
Український термін «обряд» походить від слова обряджати, що значить приводити в належний вигляд, упорядкувати, прикрашати, зробити красивим.
Обряд – узвичаєне, обов’язкове символічне дійство, приурочене до відзначення найбільш важливих подій у житті людського колективу, родини чи навіть окремої особи.
Різниця між звичаями та обрядами: звичаїв дотримуються щоденно, обряди ж виконуються напередодні чи безпосередньо у дні свят.
3.4 Фізкульхвилинка
Всі піднесли руки — раз!
На носках стоїть весь клас,
Два — присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! — і вгору,
Два! — і вниз,
На сусіда не дивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз — присіли, два — піднялись.
Хто старався присідати,
Може вже відпочивати.
3.5 станція «Різдвяні дзвони»
Учитель Наближаються новорічно-різдвяні свята. Цикл різдвяних свят починався з 4 грудня (Введення в храм Пресвятої Богородиці) з цього дня в хліборобському розумінні починала спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7квітня). По всій Україні від Введення починали розучувати колядки, виготовляли вбрання для колядників.
Повідомлення:
Вечір перед різдвом Христовим називається Святвечір або багата кутя. У цей час у кожному християнському домі усі люди засідають до спільної вечері. Долівку хати вистелювали соломою. Стіл - сіном, а в куті хати ставили пшеничний або вівсяний сніп – «дідух».Це має символічно нагадувати вертеп і ясла, де народився Ісус Христос. Господиня намагалася приготувати 12 пісних страв, з- поміж них, по всій Україні були обов’язковими узвар і кутя. Куті відводилось почесне місце на покуті.
Перед тим , як мали вечеряти, господар з новоспеченим хлібом, медом з маком,а син із запаленою свічкою тричі за сонцем обходили хату і весь
двір. Скрізь в Україні в цей вечір вшановували худобу: її годували до вечері свят вечірніми стравами.
Повідомлення:
За святковий стіл родина сідала з появою на небі першої зірки, (вважається, що вона сповіщає про народження Ісуса Христа) Після цього усі мовлять молитву і сідають за стіл. Для невидимих душ присутніх на вечері предків, спеціально набирали в миску по ложці кожної страви і ставили на підвіконні. А вже після цього господар брав ложку куті і …ні,не їв, а підкидав до стелі. Всі уважно дивилися, скільки зерняток прилипне: вважалося, стільки буде і ягняток наступного року. Після цього кумедного дійства вся родина починала їсти.
Після домашнього святвечора, діти йшли до інших батьків до хрещених. Це був їхній святий обов’язок. Діти несли вечерю, а хрещені з нетерпінням чекали на своїх маленьких хресників. Вони частували їх , обдаровували цукерками, грішми або спеціально приготовленими на цей випадок гостинцями.
Повідомлення:
Коляда то було веселе дійство , що відбувалось або пізно на свят вечір або на Різдво . У більшості сіл першими ходили колядувати діти, а потом і дорослі парубоцькі ватаги.
Краєзнавець. На пам’ятку Христового вертепу, на Святий Вечір колядники ходять з «вертепом»,з «зіркою». Всі ці звичаї є виявом великої радості з приводу народження Божого сина, Спасителя світу. Ввечері співають колядки, в яких звеличують Христове Різдво та описують події перших днів життя Ісуса Христа.
Повідомлення:
Різдвяні свята чи не найбагатші в річному календарі обрядами з рядженням та маскуванням, одне з найпоширеніших дійств – це обряд «ходіння з козою»,найголовнішим персонажем у виставі була, звичайно, «Коза». Роль якої завжди виконував кмітливий хлопець. Його обов’язком було розвеселити глядачів. Костюми і маски до цього обряду готували заздалегідь. Голову кози вирізали з дерева, оббиваючи її козячою шкірою. Маска, як правило, мала рухому нижню щелепу, що клацала під час вистави.
Коза співала:
Де коза ходить , там жито родить,
А де не буває, там вилягає.
Де коза ногою , там жито копою.
Де коза рогом, там жито стогом.
Коза веселили всіх.
Вона танцювала, співала, мекала та виробляла забавні «штуки.»
3.6 Станція ігрова. Гра «Розминка пам’яті»
Дайте відповіді на питання:
1. Які звичаї побудують у відзначенні свята Андрія (Ворожіння на варениках, балабушках)
2.Якого гостя запрошували на обряд-забаву?
3.Чим запам’ятовується вам свято Миколая.
4.Яка головна обрядова їжа Святої Вечері?
Комунальний заклад «Харківський ліцей №107 Харківської міської ради»