Виховна година.Тварини - наші друзі

Тема. Тварини – наші друзі.

Мета . Розширювати уявлення про домашніх тварин.  Виховувати бережливе ставлення до домашніх  улюбленців, відчуття відповідальності за них, доброту та співчуття до безхатніх тварин. Викликати бажання прийняти участь у справі зменшення кількості бездомних тварин.

Завдання групам.

1 група. Дослідити історію одомашнення тварин. З’ясувати, яку роль виграють домашні тварини у сучасному житті.

2 група. Дізнатися, як домашні тварини впливають на здоровця їх господарів.

3 група. Підготувати звіт про домашніх улюбленців нашого класу.

4 група. Знайти, як люди зберігають пам'ять про тварин, які були відзначені за героїчні  вчинки.

1. Вступна бесіда.

Важко зараз собі уявити людину без чотирилапих друзів. У давні часи в Ірландії говорили: «Дім без собаки або кішки — дім без любові та радості».

Діти, назвіть, яких тварин людина зараз тримає у себе вдома?

А й справді, для чого люди заводять тварин? Є на те різні причини: одні прагнуть мати надійного вартового у дворі, інші — надійного помічника на полюванні, деякі бажають виростити розумного собаку й передати його на службу прикордонникам, комусь просто

хочеться мати маленький комочок, щоб, прийшовши додому, насолодитись радістю зустрічі з ним.

2. Основна частина

1. Історія одомашнення тварин.

• Чи завжди були домашні тварини? Коли тварини стали домашніми?

Одомашнення тварин ( 1 група)

1. Першим супутником людини став вовк ще 9 -17 тисяч років назад. Генетики встановили, що вперше вовки були одомашнені людиною в Південній Азії. Так від прирученого вовка сталася домашня собака. Можливо, тварини побачили в людині захисника від великих хижаків, а можливо їм сподобалось отримувати від людини їжу.

2. Спочатку людина використовувала собак у полюванні. З часом домашні собаки втратили свої дикі інстинкти. Вони стали виконувати різну роботу:перевозити грузи, переносити невеличкі грузи.

3. Тоді ж ці тварини почали охороняти свого господаря. Ще в давнину собаки допомагали пасти худобу. При появі чужих вони стали лаяти, інколи спасаючи людину. Сьогодні ми вже не уявляємо свого життя без цього вірного друга.

Презентація

Дикі родичі собак

Руда лисиця   Вовк    Песець

Професії собак

Мисливці      прикордонники  міліціонери

Рятівники    поводирі   пастухи

        Їздові     друзі

4. 7-12 тисяч років тому поруч з людиною з'явилася кішка. Кішки, які оселилися поруч з житлом людини по своїй волі, - виняток серед домашніх тварин. Історія ставлення до цих тварин дуже змінлива. У Єгипті їх вважали священною твариною. За вбивство  кішки загрожувало суворе покарання аж до страти. А з поширенням християнства кішки, особливо чорні, стали сприйматися посібниками відьом. Безневинні звірки стали жертвами інквізиції: їх вішали і спалювали. Європейські кішки неминуче були б винищені, але їх урятувало навала пацюків, що принесли із собою "чорну смерть" - чуму, і кішки знайшли собі гідне застосування, а потім і повагу хазяїв.

Презентація

Дикі родичі кішок

Лев      Тигр     Леопард

Барс      Пума     Ягуар

Професії кішок

  Мисливці   Охоронці    Артисти                                          

5. 9 тисяч років тому людина приручила буйволів, биків, свиней, яких вирощували на м'ясо. Коні стали допомагати людині пересуватися, особливо кочовим народам. Приручені осли перевозили важкі ноші. Трохи пізніше - за різними оцінками, від 2300 до 5000 років тому - люди почали одомашнювати бджіл.
6. Не всі види тварин здатні уживатися з людиною, тільки деякі змогли подолати страх перед людьми. Людство розвивалося б інакше, якби його шлях не перетнувся з дорогами братів менших. Зуміли б люди вижити і створити сучасну культуру без участі собак, корів, коней, овець? Навіть відсутність на Землі такого простого виду комах, як бджоли, сильно змінило б способи життя людини.

2)Вплив  домашніх тварин на здоров’я їх господарів.

• Деякі люди вважають, що тварини – переносники інфекційних хвороб, і саме з цієї причини відмовляються від утримання домашніх тварин. Чи дійсно це так?

Як тварини лікують людей (2 група)

1. Те, що тварини покращують здоров’я людей, відомо давним-давно. За статистикою, володарі кішок та собак живуть в середньому  на 5 років довше.
2. Вчені помітили, що в домі, де є тварини діти виростають більш здоровими, з міцним імунітетом. Більш того, у таких дітей краще розвинута відповідальність.
3. Лікування за допомогою кішки має назву фелінотерапія. Звичайна домашня кицька – доскональне створіння природи – здатна знизити тиск, зменшити головний біль, зняти втому, стрес, допоможе при безсонні, язві шлунку та ревматизмі. Вам треба тільки потримати тваринку на руках, погладити її пухнасту шерстку або дозволити їй потоптатися на хворому місці.
4. Спостереження за акваріумом допоможе зняти напруження. Рибки викликають у людей відчуття радості, благополуччя. Вода, яка випаровується з акваріуму, чудово зволожує повітря, що дуже корисно для профілактики астми і застуд.
5. Хом’яки, миші, кролики лікують хвороби суглобів. А  білі криси спеціалізуються на неврозах.
6. Лікування за допомогою собаки має назву каністерапія. Прогулянки з собакою попереджують нервові зриви,нормалізують тиск, допомагають людям поновити сили після інсульту. Це також є гарним засобом для схуднення.

7. Пташки повністю змінюють свого господаря. Господар крилатого лікаря стає життєлюбом, у нього підвищується дієздатність і творча активність. Пісні канарок знімають напруження, покращують настрій. Хвилясті папуги полегшують болі в серці.
8. Лікування за допомогою тварин має назву зоотерапія . Вона доступна всім. Треба тільки з любов’ю і увагою ставитись до своїх маленьких друзів.

Презентація

Таким чином, при певному догляді, тварини не несуть загрози здоров’ю людини, а навпаки зміцнюють його.

3) Домашні улюбленці нашого класу.

- Як збагатили ваше життя ваші домашні улюбленці?

Домашні улюбленці нашого класу (3 група)

1. У мене є домашня тваринка. Це папуга на ім’я Гоша. Йому 5 років. Це вже дорослий птах, але він дуже любить гратися.     На нашій люстрі висять тоненькі бурульки, Гоша чіпляється за них лапками і гойдається вниз головою. Наш папужка дуже товариський. Він любить, коли з ним   розмовляють. А як гордо він сидить на голові у татка! Зі мною Гоші подобається цілуватися: він сідає мені на плече і тягнеться до рота. А може йому пити хочеться?Спить папужка  у клітці, а вранці кричить, щоб його скоріше випустили обходити, вірніше, облітати свої володіння. Гоша – дуже розумний птах. І ми його любимо.

Мельник Даша

2.             Серед моїх домашніх улюбленців є пацюк Елвіс. Він з’явився у нашому домі випадково. Ми з мамою пішли відвідати її хвору подругу. А у неї жила ціла родина пацюків: мама, тато та сім малят. І хоча мама була не в захваті, нам подарували одне дитинча. Додому я приніс його у своєму кашкеті. Тато дуже здивувався такому придбанню. Усі в нашій родині полюбили Елвіса. Ім’я йому вигадав мій старший брат. У Елвіса гарний характер: він ніколи не кусається, дуже допитливий. Іноді ми випускаємо його з клітки. Ми впевнені, що він не зробить шкоди, нічого не погризе, не зламає маминих квітів. А якщо його щось налякає – мчить у клітку. Елвіс дуже любить,щоб з ним бавились,і, якщо не звертати на нього уваги, то він починає смикати за рукав.

 З нашою Муркою у Елвіса дивні відносини. Те, що пацючок боїться кішки – це зрозуміло. Але чому Мурка від нього втікає?

 Мені подобається спостерігати за тваринами.

Денисюк Олексій

3. В нашій родині завжди любили домашніх тварин. Від самого мого народження я пам’ятаю, що мене оточували і собаки, і кішки. Також у нас був ховрашок і хвилястий папуга. Ми піклувалися про них, а вони розважали нас своїми витівками та цікавою поведінкою. Між собою звірята теж залюбки спілкувались. Кеша – папужка – дуже полюбляв ховрашка Мотю, завжди чіплявся до неї з пропозицією почистити її довге і пухнасте хутро. А одного разу Кеша заліз до Моті в клітку і вони разом їли з одної годівниці. Їх хатинки завжди стояли поруч, і , навіть, якщо ми не випускали їх з клітки, вони все одно весь час сиділи поруч. Ще у нас є кіт Боня і собачка Марго. Вони теж дружать між собою. А коли у Марго народилися цуценята, Боня теж з ними грався, звісно, коли вони трохи підросли. Намагався їх умити язичком, як це роблять всі кішки, а вони тулилися до нього і ховалися в його тепле хутро, бо вже була зима і вони мерзли. А коли цуценят віддали новим господарям, Боня теж за ними сумував і скрізь шукав «своїх» малюків. Наші домашні звірята і пташки дружать між собою і ніколи не дають один одного ображати, особливо чужинцям, які їм трапляються у житті.

Лисяк Сергій

Висновок . – Наші домашні улюбленці внесли в наше життя радість, теплоту, вони допомагають нам краще пізнати світ природи.

4) Пам’ятники тваринам.

- Коли людина з різних причин втрачає свого улюбленця,вона в своєму серці зберігає пам'ять про нього. Але є такі тварини, про яких пам’ятає ціле місто, країна, або навіть весь світ. Хто вони?

Пам’ятники собакам ( 4 група)

1. З давніх часів тварини йдуть пліч-о-пліч з людиною. Часто люди сприймають тварин як рівних собі. Чим же заслужили тварини таке ставлення? Безмежна відданість, з якою собака ставиться до людини, яка змушує тваринку виходити за рамки своїх можливостей, щоб спасти людське життя. Деякі стали легендами.

2. Углиб Альп можна потрапити через численні перевали. На висоті понад 2 тис. метрів над рівнем моря протягом восьми-дев'яти місяців панує зима, а холод , лід та сніг можуть бути й улітку. Після снігових хуртовин люди брали із собою лопати й палки та йшли в гори розшукувати потерпілих або мандрівників, які заблукали. І тут на допомогу людям прийшли собаки.

3. Сенбернари були виведені в XIII-XIV ст. у гірських районах Центральної Європи. Їх використовували як шукачів. Сенбернари  врятували тисячі людей. Рекордсменом серед них став Барі, який врятував 41 людину. Останньою була дитина, яка загубилася у горах і знепритомніла. Барі знайшов її, обігрів своїм величезним теплим тіло, та дитина була настільки слабка, що не могла йти сама. Малеча обхопила собаку руками , забралася на спину сенбернара. Так Барі доніс дитину до монастиря, де їй надали допомогу. А Барі помер, проживши 12 років.

4. Балто – сибірська лайка, їздова собака в упряжці, що перевозила медикаменти під час епідемії дифтерії в 1925 році в містах штату Аляски, США. Страшна хвороба, що вражає дітей, розгорілася в поселенні Ном. Були необхідні ліки – дифтерійна сироватка. З’ясувалось, що трохи сироватки залишилось у місті, яке знаходиться за тисячі миль від поселення. Крижаний шторм і буря не дозволяли злітати літакам. Тому єдиним виходом було доставити ліки собачими упряжками. Багато здалися в процесі переходу, адже майже неможливо було знайти дорогу у сніговому бурані. Навіть провідник, який керував упряжкою, був обморожений та обезсилений,вже не міг керувати командою. Він вже втратив надію урятувати дітей. Та Балто, пам’ятаючи дорогу, сам повів команду, не зменшуючи швидкість дістався місця. Після прибуття собаки були так виснажені, що у них не залишилося сил навіть на гавкіт, але зате ліки було доставлено хворим.

5.  Собаки завжди допомагали людям у вивченні й вирішенні різних наукових питань. Допомагали вони по-різному: де силою й фізичною працею, де особливістю своїх органів чуття та поведінкою, а головним чином — безпосередньою участю в ролі піддослідних під час проведення різноманітних експериментів, що мають велике значення для біології, медицини й ветеринарії. Собаки допомагали вченим і в освоєнні космічного прос­тору. Альбіна, Лайка, Білка та Стрілка, Мушка, Бджілка, Чорнушка, Звьоздочка, Угольок — це собаки-космонавти.  Пам'ятник Лайці – собаці-космонавтові, першій тварині, виведеній на орбіту Землі. Була запущена в космос 3 листопада 1957 о пів на шосту ранку за московським часом на радянському кораблі «Супутник-2». На той момент Лайко було близько двох років, і вага - близько 6 кілограмів.  Повернення Лайки на Землю не планувалося. Як і багато інших тварин в космосі, собака загинула під час польоту - через 5-7 годин після старту вона померла від стресу і перегріву, хоча передбачалося, що вона проживе близько тижня. Пізніше їй було встановлено пам'ятник Москві на Петровсько-Разумовській алеї.
6.  Хатіко є символом вірності і відданості в Японії. Маленького щеня подарували професору, який працював в Токійському університеті. Коли Хатіко підріс, він скрізь неодмінно слідував за своїм господарем. Той щоденно їхав у місто на роботу, тому пес спочатку проводжав його до входу на станцію Сібуя, а потім в 3 години дня знову повертався туди, щоб зустріти його.  21 травня 1925 у професора в університеті трапився інфаркт. Лікарі не змогли врятувати йому життя, і додому він уже не повернувся. Хатіко на той момент було вісімнадцять місяців. Того дня він так і не дочекався господаря, але став приходити на станцію щоденно, терпляче очікуючи його до пізнього вечора.

 Незважаючи на те, що пса намагалися прилаштувати в будинку друзів і родичів професора, він незмінно продовжував повертатися на станцію. Місцеві торговці і залізничники прикормлювали Хатіко, захоплюючись його наполегливістю. Так пес чекав свого господаря протягом дев’яти років. Ще при його житті був встановлений пам’ятник Хатіко як символу самовідданої любові та вірності.

7. Але інколи ставлять пам’ятники не тільки, щоб пам’ятати добро, а ще для того, щоб люди пам’ятали про те зло, якого не треба робити. Так в вестибюлі станції метро «Менделеєвська», що у Москві, у 2007 р. відкрився пам’ятник «Співчуття». Це пам’ятник бродячому собаці, який жив в переході цієї станції. Собаку звали Хлопчик. Він був веселий і лагідний. Люди його дуже любили, підгодовували. Але одного дня він був жорстоко вбитий. Бронзовий пес, який лежить на постаменті, почісуючи задньою лапою вухо,кожного дня нагадує людям, що вони в цьому світі відповідні за всіх живих істот, а особливо тих, хто слабший за нас.

Презентація

                 Барі    Болто        Лайка

Хатіко Хлопчик

5)Бездомні тварини

Бесіда.

• Давайте ще раз пригадаємо Хлопчика. Адже таких тваринок бігає вулицями дуже багато. Вони заглядають в наші очі, чекаючи доброго слова, доброго погляду, якоїсь поживки. Пригадайте, я впевнена, що і ви не раз зустрічали їх.
• Звідки беруться бездомні тварини? (відповіді дітей)
• Дійсно, бездомні тварини з’являються із-за байдужості людей. Кожна викинута тваринка – це чиясь зрада. Спочатку люди приручають тварин, піклуються про них, а потім з різних причин викидають з дома. Кожна тварина, яка опинилась на вулиці, рано чи пізно гине насильницькою смертю від рук хуліганів,  під колесами машин, при звірячому відлові.
• Подивіться у їхні очі.

• ­Що ви побачили в цих очах? Що хочуть сказати нам ці тваринки? (відповіді  дітей)
• Чим ми можемо допомогти бездомним тваринам?

3. Заключна частина

Висновок. Вони серед нас. У них немає ніяких прав. Але ми можемо їм допомогти. Якщо кожен з нас допоможе хоч би одному щеняті або кошеняті знайти господаря, то скількох ми можемо врятувати і самі знайти собі нових друзів.

• Народ склав багато прислів’їв про добро, давайте пригадаємо деякі з них:

1. Добро заохочуй, а зло засуджуй.
2. Хто зло не помічає, сам зло творить.
3. Добрій людині і чужа хвороба до серця.

(обговорення прислів’їв)

• Але все ж більше добрих людей, які рятують тварин, несуть  до себе додому, лікують, віддають у добрі руки. Щоб у нашому місті було менше покинутих собак і кішок,не забувайте піклуватися про своїх менших друзів, любіть їх. І перед тим, як придбати тваринку, подумай, чи зможеш ти приділити їм стільки часу, скільки вони потребують.
• І як ще один заклик до небайдужих людей стане вірш, написаний Оксаною Вародою.

…А ти не бійся допомогти людині чи тварині, а чи похиленій рослині…

Ти тільки руки простягни й відчуєш благодать згори,

І силу, послану тобі, щоби сказати «Ні» чужій біді.

А потім, потім, ці джерельні очі, в яких подяка світиться любов’ю,

І ти щаслива й радісна від того, що простягнула руку допомоги.