Виховна година "Твори добро"

Мета:

 - навчати дітей аналізувати  вчинки людей ,самостійно оцінювати ситуацію, висловлювати і аргументувати власні думки;

 - сприяти формуванню активної життєвої позиції здобувачів освіти;

 - виховувати позитивні риси характеру: доброту, щедрість, безкорисливість.

 Операційні цілі (завдання):

 після закінчення уроку учень зможе:

 - аналізувати проблемну ситуацію;

 - висловлювати свою думку;

 - прогнозувати результати поведінки;

 - давати оцінку власним  вчинкам;

 - спонукати до виконання загальнолюдських правил суспільного життя оточуючих;

 - осмислювати  та розуміти  переваги  духовних цінностей ;

Хід заходу:

•   Учитель : Діти сьогодні ми з вами повчимося бути добрими один до одного , до природи, до тварин і до всього, що нас оточує. Для цього нам з вами необхідно налаштуватися на гарні і добрі вчинки.
•  Тому всі закрили оченята і повторюйте за мною: «Я хочу бути добрим!»
•    А тепер уявіть, що в кожного з вас настав «День виконання бажань». У руках у вас чарівна паличка. Змахніть нею, замружте очі і розкажіть про свої добрі бажання. (Учні висловлюються)
•  Учитель  Я бачу ваші мрії благородні.
•    А чи хочете ви, щоб вони здійснились?
•    Для того, щоб у вашому житті складалось усе так, як ви хочете треба бути добрими, щедрими, благородними, вміти співчувати та допомагати іншим.

   Одна дівчинка, приходячи до дитячого садка, завжди приносила в сумочці дві хустинки. Вихователька запитала її чому.

— Бо так сказала мені моя мама, — відповіла дівчинка.

— А для чого вони тобі? — питає далі вихователька.

— Одна для носа…

— А друга?

— А друга… друга… —  і дівчинка опустила очі.

— А друга? — наполягала вихователька.

— Щоб витирати очі моїх товаришів і товаришок, коли вони плачуть.

•   Чи ви також носите дві хустинки? Чого мама хотіла навчити дівчинку?

•   А якими словами ви можете заспокоїти друга, коли він плаче?( Не плач, все буде добре, все минеться. Я тобі допоможу. У тебе все обов’язково вийде. Ти справишся).

•   А коли вам боляче, хто вас заспокоює? ( Рідні, друзі, вчителі, лікарі)

• Як можна назвати вчинки людей, які хочуть допомогти іншим? ( Благородні, добрі справи ).

• Подивіться, у нас на дошці є сердечко, давайте ми подумаємо з вами, яким воно повинно бути.

( Складаємо асоціативний кущ: Серце добре, лагідне, ніжне, чемне, щедре, чесне.)

•   Учитель  А подивіться, хто до нас завітав тепер на урок! Так це баба Яга! А яка баба  Яга? ( Зла, страшна)

     ( На дощці малюнки баби Яги, де вона перетворилась із негарної і страшної  

       в молоду красуню)

•  А яке чудо з нею сталося? Чому вона була такою злою, та негарною, а тепер стала така собі добра тітонька? Мабуть тільки світлі та благородні думки та вчинки допомогли бабі Язі стати гарною?
• Давайте подумаємо, які добрі вчинки вона може зробити? В казках відбуваються різні чудеса. А чи тільки в казках? В житті дорослі та діти стають кращими, красивішими, добрими, якщо комусь допомагають та роблять добрі справи.
• Давайте станемо всі в коло та покажемо злу бабу Ягу. Вона кричить «У-у-у!», тупотить ногами, клацає зубами, насупила брови, розмахує руками, стрибає.

Тренувально-психологічна вправа « Баба Яга»

• Давайте подражнимо бабу Ягу:

Баба Яга, кістяна нога

Пічку топила, кашку варила!

(Сідають за парти)

• А давайте допоможемо бабі Язі стати доброю за допомогою чарівної палички. Змахнули чарівною паличкою, тихенько посміхнулися, а тепер голосно засміялися, поплескали у долоньки, закружляли у веселому таночку і, о, чудеса!...Наша баба Яга стала мінятися, вона стала добрішою, гарнішою. Давайте спробуємо змінити їй ім’я і назвемо її не баба Яга, а бабуся Ягуся, бабусенька Ягусенька.
• Як важливо, щоб усі діти розуміли: погане не є постійним, воно може змінюватись на краще. І такі зміни часто залежать від нас самих. Саме наші добрі справи, слова, побажання допомагають поганим людям стати кращими, добрішими.

Всі вважають, що Яга                                          І промовити: «Бабусю,

Зла та всіх дітей ляка                                           Люблю тебе, як матусю!»

А я думаю, вона                                                    Зразу зміниться Ягуся,

Зовсім бабця не така.                                            Бабцю буде не впізнати,

Їй би зачіску зробити,                                           Злість Ягуся враз забуде,

Макіяж би навести                                                Стануть рідними їй діти,

Зуби трохи підбілити                                            Коханою хоче бути,

Квіти бабці принести.                                           Це потрібно розуміти.

•   Діти, у кожного із нас є серце, яке допомагає нам бути добрими, люблячими вчить нас співчувати. Воно працює вдень і вночі. Давайте ми послухаємо. Прикладіть пальчик до скроні, а тепер покладіть руку на зап’ясток. Чи чуєте ви як воно стукає? А тепер давайте візьмемо і виріжемо із паперу сердечко. Покладіть його на праву долоньку і прикладіть на ліву частину грудної клітки. Ось тут воно знаходиться.
•  Простягніть своє серденько тому, хто вас скривдив. Бо вміння прощати – одне з найскладніших якостей доброго серця. Тому давайте замружимо очі й уявимо, як після того , коли ми простили свого кривдника у нашій душі розквітає прекрасна квітка доброти. Ось вона проросла, випустила стеблинку, а ній з’явися пуп’янок, який перетворився в прекрасну квітку.
• У вас у кожного є аркуш паперу. Візьміть його і намалюйте на ньому свою злість. А тепер цей аркуш розірвіть на дрібні шматочки і віддайте мені у кошик, а я віднесу вашу злість далеко-далеко за сині моря і високі гори, щоб вона ніколи не повернулася.
• Діти, я знаю, що ви любите мультфільми, тому до вашої уваги дуже добрий мультик.( Перегляд мультфільму «Добре серце»)

• У мене на дошці є «дерево бажань».

• Давайте ми виріжемо з вами квітку доброти і напишемо на ній своє добре бажання. Приклейте свою квітку на наше дерево. (діти читають і приклеюють своє бажання).

• А тепер послухайте оповідання В. Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти»

( Презентація «Твори добро»)

-  Учитель  Метод « П’ять речень»

Я бажаю вам залишатися таким ж добрими, людяними і пам’ятати про те, що треба відноситись до людей так, як ти хочеш, щоб люди відносились до тебе.