Виховна година "Україна - моя Батьківщина"

Україна – моя Батьківщина

(Виховна година)

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; формувати повагу до державних символів України.

Хід заходу

 Добрий день, любі друзі. Сьогодні ми проведемо урок на тему: "Україна – моя Батьківщина»

 Україна – це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Це наша мати – Батьківщина.

На білому світі є різні країни

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину

Ми маєм…

Її Україною звуть.

 Давайте зараз ми з вами спробуємо уявити собі, що являє собою наша Україна, що є в неї визначного, знаменитого, милого і рідного; за що її можна любити.

 Україна – це прекрасна, чудова земля, яка розкинулася на тисячу кілометрів з заходу на схід і сотні кілометрів з півночі на південь. На такій величезній території є гори і низовини, височини і балки, та багато великих і малих річок.

 Україна складається з різних регіонів, та наймиліший нам – Донецький край. Донбас – земля невичерпних природних багатств, дивний край зеленого степу і синього моря.

Учениця.     Є щось святе в словах – мій рідний край!

Для мене – це матусі пісня ніжна,

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене – це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптаних любов'ю.

Й пісень людські прозорі ручаї.

 

Учень.                           Може, десь земля є краща й вища,

А над нею небо золоте.

Та мені найкраща та, де вишня,

Та, де вишня мамина цвіте.

 

Учитель. Скажіть, будь-ласка, а який вам куточок нашого краю наймиліший?

 Так, дійсно, - це наша рідна Олександрівщина з населенням 24 тис. чоловік, де розміщено 60 сільських населених пунктів, серед яких наше село Очеретине. Тут прекрасна природа, знайомий лісок, знайомий ставок. Все це наше, рідне. Наші предки любили й шанували природу. А ми повинні продовжити їх справу. В народі кажуть: "Без верби і калини – нема України". Ці рослини стали народними символами нашої держави. А ще які рослини є майже в кожному дворі?

 В народі ще кажуть, що "без минулого немає майбутнього" А чи можна говорити про минуле України і не згадувати славних козаків-запоріжців? Слава про них лунала широким світом. Запоріжці були витривалі, дужі, кмітливі і на диво хоробрі. Вони вміло чинили опір найзапеклішому ворогові. Тут проходили полки князя Ігоря, щоб визволити землю від половців. Тут у роки великої вітчизняної війни йшли жорстокі бої за визволення нашої Батьківщини від німецьких окупантів.

 Україна – золота, чарівна. Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ пісня.

 Саме слово "Україна" означає країну, край, де живуть українці, український народ. Ця назва згадується у 1187 році в давньоруському літописі. І нині незалежна держава називається Україною. Вистраждавши, виборовши свою волю.

 

Учитель. А як ми повинні ставитися до України?

 

Учень.                                Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

 

Учитель. Батьківщина в нас одна! І ми повинні про це пам’ятати. Це Україна. Хай квітне і процвітає наш рідний край.

 Що таке Батьківщина? Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину колискову пісню, а потім народну пісню, почула бабусину казку, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні. Вони оспівані в віршах і в піснях.

 

 

Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека

І діброва далека.

І веселка над лісом.

І стрімкий обеліск.

 

 

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і в зимку найтепліша

Наша отча сторона.

 

 

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше нам своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини

А нас, людей, без Батьківщини.

 

 

Отже, діти, для кожної людини найдорожча і наймиліша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, дідусі і бабусі, де поховані наші предки. Це – наша рідна земля, наша люба Україна. Любимо і шануймо все, що є наше, найдорожче і найрідніше. Адже ми без Батьківщини, як птах без крил.

 Україна має свої символи: герб, прапор, гімн, які уособлюють її історію, її сутність. Що ви можете про них сказати?

 

Учень. Наш герб – це тризуб золотий на блакитному тлі. Це дуже давній знак. Він зустрічається на монетах Володимира Великого, який жив більше тисячі років тому. Отже нашому гербу теж більше тисячі літ.

Учень. Гімн України був написаний Павлом Чубинським, а музику склав Вербицький Михайло в 1863 році. І коли була прийнята незалежність України, " Ще не вмерла Україна" став гімном незалежної держави.

Учень. Прапор – полотнище з поєднанням кольорів. Це офіційна емблема держави, символ її суверенітету.

 

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх - ознака сили,

Це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте – жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня – знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки є – народом

Українським в Україні.

 

 

Наш герб – тризуб, це воля, слава, сила.

Наш герб – тризуб. Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем.

Добро і пісню несемо ми людям.

 

 

Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне сонце навкруги.

 

 

 Пофантазуймо ж про те, чому саме ці два кольори вибрано для нашого прапора. Які почуття викликає у вас жовтий колір?

 Так, правильно. Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір хліба – зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний хліб.

 А про що говорить синій колір? Звичайно, це колір ясного, чистого, мирного неба. Тому, мабуть, народ України обрав поєднання цих кольорів для свого Національного Прапора.

 

Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жита.

Це знамено рідне – злото й синява.

Прапор наш, як літо, в сонці майорить.

По долині – жито, по горі – блакить.

 

 

 Отже, юні друзі, синьо-жовтий прапор сьогодні майорить на всі державних установах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах світу, під ним ходять у морях, океанах українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, олімпіадах, коли на п’єдестал пошани підіймаються українські спортсмени. Гордо розвівається синьо-жовте знамено на бойових позиціях воїнів-визволителів нашої рідної землі, промовляючи світу: «Є у світі Україна»

 Тож закінчимо наш урок такими словами:

 

Учень. Ми всі діти українські –

Український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ.

Учениця. Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе –

Рідна віра, рідна мова

Рідний край – над усе.