Українські вечорниці
За сценою учні співають куплет пісні «Ой, у гаю, при Дунаю»
На сцену виходять учень та учениця в українському одязі з хлібом-сіллю
Ведучий. Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.
Ведуча. Доброго дня, добрі люди!
Ведучий. Доброго вам здоров’ячка!
Українські вечорниці
Ми розпочинаємо!
Ведуча
Добрий вечір!
З щастям, любі друзі!
Честь і шана людям сивим,
Працьовитим і дбайливим.
Слава мамам і бабусям,
Слава хлопцям і дівчатам,
Неспокійним і завзятим.
Гостей дорогих ми вітаємо щиро
Прийміть каравай наш із жита, пшениці
Лакаво всіх просимо на вечорниці!
Ведучий
Українські вечорниці
Починаєм перший раз
Хай веселий сміх іскриться
У серці кожного із нас!
Хай дзвінке, веселе слово
Пружно рветься в небеса
Наша пісня пречудова
Хай ніколи не згаса!
Кланяються. Учениця дає гостям хліб-сіль.
Ведучий. Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…
Ведуча. У листопаді наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави. Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добрі господиня і господар.
Діти під музику виходять. На сцені з’являються дід і баба
СЦЕНКА "ДІД І БАБА"
Дід
Щось добреньке з’їсти хочу,
Тільки що – не знаю сам.
Баба
Голови б ти не морочив,
Що зварила – те й подам.
Дід
Вареники, борщ і каша,
В животі від них урчить.
Баба
Вередливий став ти, діду.
Що тобі іще зварить?
Дід
Знаю, бабо, ти не сердься,
Я, мабуть би, з’їв оце…
Коровай із борошенця,
А туди б ще вбить яйце.
Баба
Отже, клятий!
Хоч бери, тікай із хати!
Будь по-твоєму, спечу.
Баба виходить із хати. Дід говорить їй у слід
Дід
Ти готуй, стара, швиденько,
Повечеряєм гарненько.
До зали
Баба в мене – молодець!
Але гріх самому їсти
Цей рум’яненький хлібець
Входить баба, сідає біля діда
Дід
Пам’ятаєш, моя люба,
Як були ми молоді,
Напечем, бувало, хліба -
Повна хата молоді.
Баба
Танці, співи, сміх до ночі
Вечорниці…А тепер?
Чується стук і голоси за дверима
Стук у двері. Заходять дівчата, одягнені в українське вбрання
Дівчата. Тітонько, можна до вас на вечорниці?
Баба. Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка!
Дівчата. Добрий вечір вашій хаті!
Баба. І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на нашій лаві.
Дівчата сідають, виймають рукоділля, вишивання. Стара жінка сідає за прялку чи веретено
Дівчата.
Сядемо, сядемо, заспіваємо
А ж усе, що тільки знаємо.
Потім підемо спати,
Щоб раненько встати.
Виконують пісню «Ой у вишневому садочку»
Дівчина. А де ж це наші хлопці?
В цей час чується пісня: «Їхав козак за Дунай». Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці
Хлопці (стукають у двері)
Добрий вечір вам, дівчата,
Та вам, молодиці,
Чули ми, що в цій хатині
Будуть вечорниці.
Дід. Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір.
Баба. (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх сідати та з дівчатами пісню заспівати.
Виконують пісню «Ти ж мене підманула»
Баба. А хто з вас смішне нам щось розкаже?
Дівчина.
підходить до одного з хлопців
Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротях, крутить головою
Він, сердяга, як побачив, та через городи,
Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.
Хлопець.
У Валер’янівці густо хати,
Вітер не провіє,
Сама мати ложки миє,
Бо дочка не вміє.
Дівчина.
Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,
Сидить гуска над водою, вирячила очі,
Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,
Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..
Хлопці. Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.
Пісня «Розпрягайте, хлопці, коней»
Дівчина. Дівчата, щось ніженьки притомилися, гайда хоровод водити.
Дівчата танцюють під пісню «Ой, є в лісі калина»
Хлопець. Дівчата, щось нам їсти захотілось!
Дівчата. Бач, які хитрі, вареників їм подавай! Ви хутче загадки відгадайте. Подивимось, чого ви вартуєте.
ВІДГАДУВАННЯ ЗАГАДОК
Дівчина. В лісі росло, в столяра пишалося, в гарного господаря прядивом вкривалося.
Хлопець. Подумаєш, ну й загадка! Стіл то, бо його скатертиною вкривають.
Дівчина. Входить, входить, а в хату не заходить.
Хлопець. Двері.
Дівчина. У хлів іде без шкіри, а виходить з шкурою.
Хлопці. Хліб.
Дівчата. А в мене така загадка: «Чого хочеш – не купиш, а що хочеш продати – не продаси?!»
Хлопець. Такого нема. За гроші все купиш.
Дід. Е ні, всього, діти не купиш. Моя відгадка така «Це молодість і старість». Бережіть, дівчата, молодість, бо минає вона, як та весна
Дівчина. Гарно каже дід Микола. А щоб душа не боліла, найкращі ліки – пісня і танок завзятий.
Хлопець. Гей, музики, а заграйте нам отої, що на два боки та на три прискоки.
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ТАНОК
Дід. Ой, як хороше танцюють!
Хлопець
Було гарно у вас повеселитися
Та вже час прощатися.
Дівчина
Щиро дякуємо за хліб, за сіль
За теплу ласку – за це вам бубликів в’язка.
Господарі. Дякуємо всім, хто завітав до нашої хати.
Баба
Шановні гості!
Все, що в серці мали
Вам подарували
Світлу мрію й казку
Нашу пісню й ласку
Щебет солов’їний
Славу України
Ведуча. Хай ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею, злагодою і сімейним теплом.
Ведучий. А всім дітям, присутнім на нашому святі, хочемо побажати рости добрими і працьовитими.
Ведуча. Чесними і вмілими
Ведучий. Чуйними і творчими.
Ведуча. Щоб уміли бачити красу рідного краю і захоплюватись нею.
Ведучий. Щоб змалку вивчали традиції, історію свого народу і несли у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців!
Всі виходять, кланяються. Співають пісню Бучинська «Моя Україна»