Блистівський навчально – виховний комплекс

Новгород –Сіверської районної ради Чернігівської області

 

ТВОРЧА     МАЙСТЕРНЯ

 

 

«ДЖЕРЕЛЬЦЕ»

 

ЦИКЛ НАРОДНИХ ВЕСНЯНИХ СВЯТ

 

«ВЕСНО, ВЕСНО, ЙДИ ДО НАС!»

 

                                                          Підготувала: вчитель

                                                                                   початкових класів

                                                                                   Доборович В.В.

 

 

 

 

 

Учень: Дорогі гості! Ми раді вас вітати в творчій майстерні « Джерельце».

              Разом зі своїми батьками, бабусями, дідусями ми збираємо і записуємо

              колискові пісні, щедрівки ,забавлянки , заклички, обрядові дійства,

              уривок, якого ми зараз покажемо.

 

Діти всі разом:   Просимо на хліб, на сіль, на наші посиденьки!

Слова вчителя:

 - Рідній матері нашій, ненці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню, сонцесяйній весні, що несе із собою гожий день та прекрасні квіти, присвячуємо розповідь нашу про зустріч весни.

- Ось і минула вже зима… Із снігом, з хуртовиною, тріскучими морозами, з веселими, дзвінкими колядками, щедрівками, незабутніми народними іграми … А скільки сніговиків було виліплено, скільки цукерок поїла дітвора!

 Було все, як у казці, було недавно, але вже минуло!

 А нині сонечко, якому так важко було пробитися крізь хмари, все більше пригріває, розтоплює бурульки. І стрімкі струмочки вже незабаром полинуть у річки, в яри. Це місяць березень - перший місяць весни - спішить до нас.

 Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні розпочинався цикл народних весняних свят, пов’язаних із стародавніми міфами та віруваннями. В Україні з давніх-давен справляли в останній тиждень перед великим постом Масляну (Масниці). Так називали свято проводів зими та її одвічних супутників – холоду, темряви, і урочистої зустрічі весни, яка несе з собою світло, тепло і радісне пробудження природи.

В ці дні спалюють опудало Зими, величають Весну.

1-а дитина:

1 день масляної – День Прохора, або «зустріч».

 До Прохора зима втішається, а пізніше слізьми вмивається.

2-а дитина:

 2 день – святого Власа, а ще Заігрини.

 За гарну роботу дівці меду дають, за лінощі кропивою б’ють.

 Влас до нас прийшов, парубку наречену знайшов.

 

3-я дитина:

 3 день називається «Ласунка». В цей день українці пригощали один одного млинцями, ватрушками.

4-а дитина:

 4 день називається «Розгуляй чверток». У цей день люди розважалися, співали, танцювали.

5-а дитина:

 5 день називається «Тещині вечори». У цей день зяті ходили в гості до тещ.

6-а дитина:

 6 день називається «Зовицині посиденьки». У цей день відвідували рідних.

7-а дитина:

 7 день називається «Прощання з масляною». У цей день люди просили вибачення один в одного за колишні образи.

Слова вчителя:

 - Ми сьогодні будемо оспівувати весну, щоб вона прийшла скоріш, щоб була дружною, теплою.

Гості дорогі, запрошуємо вас на наші посиденьки!

 Веселощів вам , та радості!

Скоро Масляна прийде-

Веселощі та радість принесе!

 А ось і прийшла до нас дорога гостя, Масляна! Та ще й з вареничками, з млинцями! Привітаймо її оплесками!

Масляна. Добрий день, шановні господарі! Доброго здоров’я гості дорогі!Моє вам шанування! Я до вас на цілий тиждень завітала- будемо скоромну їжу вживати – вареники з сиром, сметанкою мазані , млинці смачненькі!

Масляна – одне з найулюбленіших свят на Київській русі! З давніх –давен люди хотіли зустрічати весну.Вони дякували за тепло сонцеві, славили його, пекли млинці, що нагадували сонячний диск.

 До млинців готували сир , сметану, мед, пекли пряники медові, пиріжки. Молодь гуляла, пісні співала.

 

Вчитель. Дозволь,Масляна, провести тебе на почесне місце в нашій господі. Та запрошуємо тебе повеселитися, святом насолодитися!

  Ми хочемо тобі подарунки піднести. Подарунки наші – не стрічки червоні, не калачі рум’яні , а пісні дзвінкі та хороводи невгамовні!

(Пісня – гра «Подоляночка»

Учень.

 - В кожному селі, по всій Україні раділи приходу весни і співали пісні, що називали гаївками, гагілками, ягілками, маївками, веснянками. Це пісні молодості й краси, жива народна традиція. Отже, сьогодні ми з вами також спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки – давні українці. Давайте ж відразу вирушимо у мандрівку на багато років у минуле, аж у Київську Русь.

Тоді люди повністю залежали від природи – від сонця, від морозу, від дощу. Але вірили в те, що вони можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом, піснею, магічною дією.

Справді, ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась. І українські дівчата розпочинали обряд закликання весни. Збереглася найдавніша пісня, яка розпочинала цей обряд:

Батьки співають закличку:   

 Благослови, мати!

 Весну закликати!

 Весну закликати!

 Зиму проводжати!

Під музику з’являється Зима і Весна.

Зима:

- А ми ще подивимось, Весно,

 Хто з нас сильніший?

 Насуплю я брови –

 І вітер холодний повіє

 Усе захолоне, рятунку нема,

 Під снігом замре, заніміє!

 

Весна:

 - А я засміюся і сонце

 Ласкаве засяє,

 Прокинуться луки, ліси і поля,

 Усе розцвіте, заспіває!

Зима:

- Що ж, Весно, твоя взяла!

 Прощаюсь з вами усіма!

 Щасливі будьте! Через рік я знову

 Свою вам казку принесу зимову!

 (Зима йде із залу під музичний супровід.)

 дитина:

 Всі ми Зиму проводжали,

 Красну Весну зустрічали.

 Весно! Уквітчай наш край,

 Дай нам добрий урожай!

Весна:

 - Я тепло вам принесла

 І сонечка додала,

 Щоб міцніли усі діти

 Й розквітали, наче квіти.

 Піду я далі лугами й лісами,

 Встелю землю килимами.

 Заквітчаю різним зелом,

 Щоб усім було весело.

 

 

 

Слова вчителя:   

- Окрім обряду закликання весни, був ще обряд закликання пташок. Влаштовували його звичайно на день Сорока Святих. З тіста пекли 40 «жайворонків», що нібито вилітають у цей день із вирію.

 Це жертва весні, щоб «гуси неслися, яйця водилися, гусенята плодилися». Печиво роздавали дітям. Частину обрядового печива діти підвішували на фруктових деревах, а коли збирався гурт, діти йшли до найвищого пагорба, піднімали в гору «жайворонків» і декламували:

Діти разом:

 Пташок викликаю

 Із теплого краю!

 Летіть, соловейки,

 На рідну земельку.

 Спішіть ластівоньки

 Пасти корівоньки!

Слова вчителя:

 - Хлопці виглядали на дах і закликали:

Хлопці разом:

 - Прошу я, просять тато й мати:

 Прилітайте, птахи, до нашої хати!

 

Слова вчителя:   

• Закликали діти птахів – і птахи прилітали.
• Зараз ми з вами зробимо пташок, як робили наші бабусі, щоб традиція передавалась із покоління в покоління.

Майстер клас (виготовлення пташок із солоного тіста)

Слово вчителя: А тоді треба було звернутися до сонечка. Як до божества, щоб воно вийшло. Щоб краще гріло, щоб розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти. Давайте і ми, як наші пращури, його покличемо.

Діти танцюють і співають:

 Вийди, вийди, сонечко,

 На дідове полечко,

 На бабине зіллячко,

 На наше подвір’ячко.

 На весняні квіточки,

 На маленькі діточки.

 Ось вони граються,

 Тебе дожидаються!

Слова вчителя:   

 - Вийшло сонечко, розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти, розм’якла земля. Засіяли ниву, заволочили.

 - А від чого залежить урожай? (Від дощу)

 - Отже треба було покликати дощ і принести йому в жертву – дві ще праслов’янські страви: борщ і кашу.

 - Давайте його покличемо:

Діти разом:

 Іди, іди, дощику!

 Зварю тобі борщику!

 Мені каша, тобі борщ,

 Щоб ішов добрий дощ!

Вчитель:

Превеселий був сей день,

 Ми гуляли увесь день.

Побороли зиму!

 Ось які ми сильні!

 - Зима відступила, але треба її прогнати зовсім. А як це зробити?

Діти разом:

- Треба її спалити.

Слова вчителя:   

 - Робили хлопці опудало Зими із соломи, одягали в жіночий одяг, виносили за село і спалювали, завдяки цьому очищалися від нечистого. Злого. Спалювали Зиму, а дівчата танцювали і співали.

 Ну що ,гості дорогі, чи сподобалося вам  наші посиденьки?

То ж спасибі вам за увагу,за щирі усмішки!

 Ось настав момент прощання, ми вам скажемо : «До побачення!»

Частування дітей та гостей традиційними українськими святковими стравами.

Їжте млинці за обидві щоки,

Бо скоро піст Великий.

Смачного!