Виховна година " Весно, весно, йди до нас"

Про матеріал
Виховна година розкриває цикл весняних свят. В сценарії показано обряд зустрічі весни. Пісні, хороводи, заклички, майстер клас, інсценування - все проходить як одне дійство.
Перегляд файлу


Блистівський навчально – виховний комплекс

Новгород –Сіверської районної ради Чернігівської області

 

ТВОРЧА     МАЙСТЕРНЯ

 

 

«ДЖЕРЕЛЬЦЕ»

 

ЦИКЛ НАРОДНИХ ВЕСНЯНИХ СВЯТ

 

«ВЕСНО, ВЕСНО, ЙДИ ДО НАС!»

 

                                                          Підготувала: вчитель

                                                                                   початкових класів

                                                                                   Доборович В.В.

 

 

 

 

 

Учень: Дорогі гості! Ми раді вас вітати в творчій майстерні « Джерельце».

              Разом зі своїми батьками, бабусями, дідусями ми збираємо і записуємо

              колискові пісні, щедрівки ,забавлянки , заклички, обрядові дійства,

              уривок, якого ми зараз покажемо.

 

Діти всі разом:   Просимо на хліб, на сіль, на наші посиденьки!

Слова вчителя:

 - Рідній матері нашій, ненці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню, сонцесяйній весні, що несе із собою гожий день та прекрасні квіти, присвячуємо розповідь нашу про зустріч весни.

- Ось і минула вже зима… Із снігом, з хуртовиною, тріскучими морозами, з веселими, дзвінкими колядками, щедрівками, незабутніми народними іграми … А скільки сніговиків було виліплено, скільки цукерок поїла дітвора!

 Було все, як у казці, було недавно, але вже минуло!

 А нині сонечко, якому так важко було пробитися крізь хмари, все більше пригріває, розтоплює бурульки. І стрімкі струмочки вже незабаром полинуть у річки, в яри. Це місяць березень - перший місяць весни - спішить до нас.

 Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні розпочинався цикл народних весняних свят, пов’язаних із стародавніми міфами та віруваннями. В Україні з давніх-давен справляли в останній тиждень перед великим постом Масляну (Масниці). Так називали свято проводів зими та її одвічних супутників – холоду, темряви, і урочистої зустрічі весни, яка несе з собою світло, тепло і радісне пробудження природи.

В ці дні спалюють опудало Зими, величають Весну.

1-а дитина:

1 день масляної – День Прохора, або «зустріч».

 До Прохора зима втішається, а пізніше слізьми вмивається.

2-а дитина:

 2 день – святого Власа, а ще Заігрини.

 За гарну роботу дівці меду дають, за лінощі кропивою б’ють.

 Влас до нас прийшов, парубку наречену знайшов.

 

3-я дитина:

 3 день називається «Ласунка». В цей день українці пригощали один одного млинцями, ватрушками.

4-а дитина:

 4 день називається «Розгуляй чверток». У цей день люди розважалися, співали, танцювали.

5-а дитина:

 5 день називається «Тещині вечори». У цей день зяті ходили в гості до тещ.

6-а дитина:

 6 день називається «Зовицині посиденьки». У цей день відвідували рідних.

7-а дитина:

 7 день називається «Прощання з масляною». У цей день люди просили вибачення один в одного за колишні образи.

Слова вчителя:

 - Ми сьогодні будемо оспівувати весну, щоб вона прийшла скоріш, щоб була дружною, теплою.

Гості дорогі, запрошуємо вас на наші посиденьки!

 Веселощів вам , та радості!

Скоро Масляна прийде-

Веселощі та радість принесе!

 А ось і прийшла до нас дорога гостя, Масляна! Та ще й з вареничками, з млинцями! Привітаймо її оплесками!

Масляна. Добрий день, шановні господарі! Доброго здоров’я гості дорогі!Моє вам шанування! Я до вас на цілий тиждень завітала- будемо скоромну їжу вживати – вареники з сиром, сметанкою мазані , млинці смачненькі!

Масляна – одне з найулюбленіших свят на Київській русі! З давніх –давен люди хотіли зустрічати весну.Вони дякували за тепло сонцеві, славили його, пекли млинці, що нагадували сонячний диск.

 До млинців готували сир , сметану, мед, пекли пряники медові, пиріжки. Молодь гуляла, пісні співала.

 

Вчитель. Дозволь,Масляна, провести тебе на почесне місце в нашій господі. Та запрошуємо тебе повеселитися, святом насолодитися!

  Ми хочемо тобі подарунки піднести. Подарунки наші – не стрічки червоні, не калачі рум’яні , а пісні дзвінкі та хороводи невгамовні!

(Пісня – гра «Подоляночка»

Учень.

 - В кожному селі, по всій Україні раділи приходу весни і співали пісні, що називали гаївками, гагілками, ягілками, маївками, веснянками. Це пісні молодості й краси, жива народна традиція. Отже, сьогодні ми з вами також спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки – давні українці. Давайте ж відразу вирушимо у мандрівку на багато років у минуле, аж у Київську Русь.

Тоді люди повністю залежали від природи – від сонця, від морозу, від дощу. Але вірили в те, що вони можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом, піснею, магічною дією.

Справді, ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась. І українські дівчата розпочинали обряд закликання весни. Збереглася найдавніша пісня, яка розпочинала цей обряд:

Батьки співають закличку:   

 Благослови, мати!

 Весну закликати!

 Весну закликати!

 Зиму проводжати!

Під музику з’являється Зима і Весна.

Зима:

- А ми ще подивимось, Весно,

 Хто з нас сильніший?

 Насуплю я брови –

 І вітер холодний повіє

 Усе захолоне, рятунку нема,

 Під снігом замре, заніміє!

 

Весна:

 - А я засміюся і сонце

 Ласкаве засяє,

 Прокинуться луки, ліси і поля,

 Усе розцвіте, заспіває!

Зима:

- Що ж, Весно, твоя взяла!

 Прощаюсь з вами усіма!

 Щасливі будьте! Через рік я знову

 Свою вам казку принесу зимову!

 (Зима йде із залу під музичний супровід.)

 дитина:

 Всі ми Зиму проводжали,

 Красну Весну зустрічали.

 Весно! Уквітчай наш край,

 Дай нам добрий урожай!

Весна:

 - Я тепло вам принесла

 І сонечка додала,

 Щоб міцніли усі діти

 Й розквітали, наче квіти.

 Піду я далі лугами й лісами,

 Встелю землю килимами.

 Заквітчаю різним зелом,

 Щоб усім було весело.

 

 

 

Слова вчителя:   

- Окрім обряду закликання весни, був ще обряд закликання пташок. Влаштовували його звичайно на день Сорока Святих. З тіста пекли 40 «жайворонків», що нібито вилітають у цей день із вирію.

 Це жертва весні, щоб «гуси неслися, яйця водилися, гусенята плодилися». Печиво роздавали дітям. Частину обрядового печива діти підвішували на фруктових деревах, а коли збирався гурт, діти йшли до найвищого пагорба, піднімали в гору «жайворонків» і декламували:

Діти разом:

 Пташок викликаю

 Із теплого краю!

 Летіть, соловейки,

 На рідну земельку.

 Спішіть ластівоньки

 Пасти корівоньки!

Слова вчителя:

 - Хлопці виглядали на дах і закликали:

Хлопці разом:

 - Прошу я, просять тато й мати:

 Прилітайте, птахи, до нашої хати!

 

Слова вчителя:   

  • Закликали діти птахів – і птахи прилітали.
  • Зараз ми з вами зробимо пташок, як робили наші бабусі, щоб традиція передавалась із покоління в покоління.

Майстер клас (виготовлення пташок із солоного тіста)

Слово вчителя: А тоді треба було звернутися до сонечка. Як до божества, щоб воно вийшло. Щоб краще гріло, щоб розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти. Давайте і ми, як наші пращури, його покличемо.

Діти танцюють і співають:

 Вийди, вийди, сонечко,

 На дідове полечко,

 На бабине зіллячко,

 На наше подвір’ячко.

 На весняні квіточки,

 На маленькі діточки.

 Ось вони граються,

 Тебе дожидаються!

Слова вчителя:   

 - Вийшло сонечко, розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти, розм’якла земля. Засіяли ниву, заволочили.

 - А від чого залежить урожай? (Від дощу)

 - Отже треба було покликати дощ і принести йому в жертву – дві ще праслов’янські страви: борщ і кашу.

 - Давайте його покличемо:

Діти разом:

 Іди, іди, дощику!

 Зварю тобі борщику!

 Мені каша, тобі борщ,

 Щоб ішов добрий дощ!

Вчитель:

Превеселий був сей день,

 Ми гуляли увесь день.

Побороли зиму!

 Ось які ми сильні!

 - Зима відступила, але треба її прогнати зовсім. А як це зробити?

Діти разом:

- Треба її спалити.

Слова вчителя:   

 - Робили хлопці опудало Зими із соломи, одягали в жіночий одяг, виносили за село і спалювали, завдяки цьому очищалися від нечистого. Злого. Спалювали Зиму, а дівчата танцювали і співали.

 Ну що ,гості дорогі, чи сподобалося вам  наші посиденьки?

То ж спасибі вам за увагу,за щирі усмішки!

 Ось настав момент прощання, ми вам скажемо : «До побачення!»

Частування дітей та гостей традиційними українськими святковими стравами.

Їжте млинці за обидві щоки,

Бо скоро піст Великий.

Смачного!

 

doc
Додано
17 січня 2020
Переглядів
578
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку