Тема: Від щирого серця даруймо доброту
Мета: поглибити знання учнів про добро, сприяти розвитку мотивації до добрих та гуманних вчинків;
Розвивати уявлення про те, що добра і чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про тих, хто потребує допомоги; виховувати бажання творити добро.
Обладнання: оповідання В. Сухомлинського; плакати « Прислів’я », квіти, велике серце і маленькі серця, пам’ятки.
ЕПІГРАФ. Раз добром зігріте серце
Вік не прохолоне.
Т.Г.Шевченко
Хід заняття:
Учитель.
Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися ? Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.
Поверніться, діти, будь-ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Вона зігріває вас, так як і багатство ваших душ може зігріти ближнього.
ВЧИТЕЛЬ. Розпочинається година доброти,
Тож прошу вас серця свої відкрити,
Щоб зрозуміти і запам’ятати,
Лише з добра усе бере початок!
Мудрець сказав: «Краса врятує світ!»
Але уже на протязі століть
Панує істина проста:
«Наш світ рятує доброта».
Сказав мудрець: живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро й у вищу правду віра
Людину відрізняє від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра!
Вчитель: Тема нашої години спілкування – «Від щирого серця даруймо доброту»
Девізом хай стануть слова «Думай добре! Роби добре! І все у тебе буде добре!»
Сьогодні ми з вами поринемо в країну добра і милосердя.
Вчитель. Людське життя… Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед і гірке, як полин.
Люди… їх мільйони, всі вони різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять кожна своїм світлом.
МАТИ І СИН
Сценка
( Виходить жінка із запаленою свічкою в руках, а з нею хлопчик ).
Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати. Так, мій синочку, правда.
Хлопчик. А чому так багато зірок на небі ?
Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив ?
Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно ?
Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді її свічечка світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка горіла найяскравіше!
Мати. Старайся, мій хлопчику (гладить по голові ).
( Передають свічку вчителеві ).
Вступне слово вчителя.
Якщо накрити січку скляним ковпаком, то побачимо: світло є, а тепла ми не відчуваємо. Запалена свічка – добра , щира людина, а свічка накрита ковпаком – людина, яка дбає тільки про себе. Нехай свічечка залишиться з нами і нагадує нам, якою людиною треба бути.
Свічка прийшла до нас з подарунком – цікавою історією. Послухайте її, будь ласка. (Учень відповідає )
Дідусь з онуком йшли лісом, стомилися, зголодніли. Раптом побачили хатинку для подорожніх. В ній було чисто прибрано. На столі чиста скатертина , хліб, мед. Поруч лежала гілочка ялини, яка за народним звичаєм означає: ласкаво просимо, заходьте, пригощайтеся. Онук запитує: « Дідусю, хто це приготував для нас ?»
Учениця. Я вірю в силу доброти,
Добро завжди сильніше зла,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обирають дорогу
Я вірю в силу доброти,
Що на торжку не продається ,
Що кривди розбива пласти,
Красою тулиться до серця.
Я вірю в силу доброти,
Що має долю роботящих,
Що хоче, щоб і я, і ти,
І все було у світі кращим.
Вчитель. Людина, вступаючи в життя прагне і збагнути: що ж погане, а що добре?
На сьогоднішній годині спілкування ми звернемось до вашої душі. А що таке душа? Добро? Душевна щедрість? Добра душа ? Доброчинність ?
На нашому заводі присутній «експерт» надамо йому слово.
Експерт. Є дуже багато слів, які можна зіставити зі словом «добро», але ми зупинимось.
На таких, як «добро», «душа», «добра душа», «душевна щедрість», «доброчинність».
ДОБРО – це усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям.
ДУША – внутрішній психічний стан людини.
ДУШЕВНА ЩЕДРІСТЬ - внутрішній психічний стан людини, яка радо надає допомогу, нічого не шкодуючи для інших, і нічого не чекаючи взамін.
ДОБРОЧИННІСТЬ – зроблене добро, корисний вчинок.
Учитель
Зверніть увагу на написи , що вас оточують . ( Де є обрі люди, там біди не буде! Людина починається з добра. Добро перемагає зло.
Твори добро, бо ти людина. Добро – це те , що може побачити сліпий й почути глухий.)
Дайте відповіді на запитання:
Чи можна доторкнутися до добра?
Чи можна його скуштувати, понюхати?
З яким предметом, чи людиною, ви пов'язуєте слово Добро?
З чого розпочинається доброта?
Дорога добра – це дорога, якою повинна йти кожна людина від народження й до смерті.
З небом безмежним у погідну днину,
З сонцем, що сяє і всіх зігріває,
З ніжністю мами , що нас обнімає.
Пісня «Якщо добрий ти»
Учитель
Асоціативний кущ
Молодці, гарна у вас вийшла галявина. На початку нашого заняття ми порівнювали доброту із теплим сонечком, тож давайте його прикріпимо над нашою галявиною.
Гра «Дощик доброти»
Вмикається весела музика, всі краплинки (діти) танцюють. Коли музика зупиняється, краплинки не рухаються, а мама краплинка того хто ворухнувся кропить водою із блюдечка й питає про добрі справи.
Гра «Якщо ти добра людина, т повинен…»
(якщо людина повинна робити те що називається, то плескає у долоні, якщо ні, то тупотіти ногами)
Робити комусь зле, якщо ніхто не бачить.
Берегти рідну природу.
Шанувати працю інших людей.
Галасувати, коли хтось відпочиває.
Бути вихованим.
Насміхатися з чужого горя.
Допомагати друзям у біді.
Ділитися тим, що в тебе є.
Ображати інших.
Захищати слабого.
Любити своїх батьків.
Сваритися з друзями.
Витоптувати квіти.
Поступатися місцем старшим .
Гра «Люстерко»
Дивлячись у люстерко скажіть, якої риси характери ви б хотіли позбутися.
Слуханні вірша « Хіба це клас»
Обрання девізу класу ( робота у групах ). Із запропонованих обираємо один влучний, або з усіх робимо один.
Мікрофон
Що ти скажеш, якщо твій друг:
Добігає до кінця наше заняття. Дякую всім за чудову роботу й хочу вам подарувати пам'ятки ( правила доброти) й на завершення пропоную взяти сердечка, які лежать у вас на партах та на ній напишіть одну головну рису, яка притаманна добрим людям. Прикріпіть ваші маленькі сердечка до нашого великого, яке наповниться добрими рисами й буде працювати постійно на добро, як серце у організмі людини.
Рефлексія
Не бійтеся бути добрими й віддавати добро, бо чим більше віддаєш тим більше маєш.
Пропоную разом взятися за руки, подивитися один одному у очі, посміхнутися й повторити наш девіз який ви склали.
Слухання пісні про добро обмінюючись маленькими власноруч створеними подарунками.
1