Виховна година "Виховуй в собі людину" за творами В. Сухомлинського

Тема: Виховуй у собі Людину

Мета:  продовжувати ознайомлювати дітей із життям і творчістю видатного педагога В.О.Сухомлинського, показати його  творчу особистість ; викликати інтерес до його творів;   формувати у дітей  різностороннє  уявлення  про навколишній світ, його красу; розвивати спостережливість, допитливість, вміння давати оцінку вчинкам героїв оповідань, виховувати доброту, чуйність, любов до рідних та близьких людей, любов до природи, гордість за українську літературну спадщину, сприяти розвитку мовлення учнів; виховувати кращі риси людини, розуміння того, що кожна людина не просто частина природи, а найвище її створіння –  неповторна особистість.

Обладнання: презентація Power Point, твори В.Сухомлинського, малюнки учнів до творів Сухомлинського, Ілюстрації художників до творів Сухомлинського, паперові сонечка – комахи, сердечка із заповідями Сухомлинського. 

                                           Хід виховної години

І. Організаційний момент.  (слайд 1)

Дзвенить дзвінок не стихає,

На виховну годину нас всіх скликає.

Ледарів у нас немає?

Тож вмощуйтеся всі зручненько

Та працюйте веселенько.

ІІ. Повідомлення теми, мети виховної години. (слайд 2, 3)

Сьогодні ми з вами зібралися тут, щоб поговорити про великого душею і талантом учителя, закоханого в дитину, в землю, в мову, народ і його творчість.

Погляньте на портрет цієї людини і скажіть про кого ми будемо вести мову?

    Підказка: з його творами ми вже з вами знайомились. (Демонстрація портрету).

Тож нашу виховну годину сьогодні присвячуємо українському письменнику, вченому, вчителю – В. О. Сухомлинському. Ми пригадаємо сторінки його  життя, познайомимося з творами цього  великого українця.

ІІІ. Основна частина виховної години.

1. Пригадуємо сторінки біографії В. Сухомлинського (слайд 4 – 6)
2. Робота з виставкою книг     (слайд 7 – 9)
3. – Готуючись до виховної години, ви отримали завдання намалювати малюнки до творів В. О. Сухомлинського. Тож зараз ми з вами завітаємо на «Вернісаж». (Учні представляють свої малюнки).
4. Не залишали байдужими не тільки вас  твори Сухомлинського, але й художників. І вони намалювали ілюстрації до його творів. Зараз ми їх розглянемо.(«Галерея  ілюстрацій  і  малюнків  до  творів В. О. Сухомлинського» Розглядання  та  коментування  деяких ) (слайд 10)
5. Робота над твором В. Сухомлинського «У КОГО  РАДІСТЬ, А В КОГО Й  ГОРЕ» (слайд 11 -13)

а) «передбачення» за заголовком;

б) читання першої частини – ( «П'ятикласники зібрались їхати на екскурсію до Канева. Раділи діти: багато побачать нового, цікавого. Побувають на могилі Тараса Григоровича Шевченка.

Збиралася їхати й Галя.»)

• Про кого розповідається в оповіданні?
• Куди збирались діти?
• Чому вони раділи?
• Як ви думаєте, що буде далі?

  в) читання другої частини – (Та ось у неї тяжко захворіла мама. Приходить Галя до школи заплакана.

• Чого це ти така сумна? — питають товариші.
• Мама дуже хвора. Не поїду я на екскурсію.)

 

•  Що сталося з Галиною мамою?
•  Що вирішила Галя?
• Як ви думаєте, що буде далі?

         г) читання третьої частини – (Тяжко стало на душі в дітей. Як же    можна радіти, веселитися, коли в товариша горе? І вирішили діти: почекаємо, поки в Галі одужає мама, тоді й поїдемо на екскурсію. Минуло три тижні. Галина мама одужала — і весь клас поїхав на екскурсію. Поїхала й Галя. Коли в тебе радість, у другої людини може бути горе. Розуміти чуже горе — це велика людська краса.)

 

•  Як відреагували однокласники Галі на горе Галі?
•   Що вирішили діти?
•  Чи поїхали учні на екскурсію?
•  Назвіть головну думку оповідання?
•  Чи справдилися  ваші сподівання?

 ФІЗХВИЛИНКА (слайд14)

 

6. Гра "Якщо ти добра людина, то повинен ..." (слайд 15 -16)

Умова гри: Якщо людина повинна робити те, що я називаю, то ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то нічого не  робите.

1. Допомагати мамі мити посуд.

2. Робити комусь зле, якщо цього   ніхто не бачить.

3. Не вмиватися.

4. Берегти рідну природу та охороняти її.

5. Шанувати працю інших людей.

6. Галасувати, коли хтось відпочиває.

7. Бути вихованою, стриманою.

8. Обманювати, хвалитися.

9.  Насміхатись з чужого горя.

 

10. Добре вчитися, багато читати.
11.  Не слухати батьків.
12.  Допомагати друзям у біді.
13.  Ділитися тим що в тебе є.
14.  Ображати інших.
15.  Захищати слабкого.
16.  Спати на уроках.
17.  Красти.
18. Любити своїх батьків.

7. Робота над оповіданням «Як Федько відчув у собі Людину» (слайд 17 -19)

 

Пішов раз малий Федько з матір'ю на поле картоплю копати.

 – Вісім років тобі, – каже мати, – працювати час по-справжньому.

Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у відро кидає. Не хочеться Федькові працювати.

Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Залишив картоплю в одному кущі, у другому.

Мати помітила таку роботу та й каже:

 – Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить!

Оглядається Федько довкола і дивується:

– Де ж та Людина? Що вона бачить?

– У тобі, Федьку, Людина. Усе вона бачить, усе помічає, та тільки ти не завжди дослухаєшся до того, що вона тобі говорить. Ось прислухайся до її голосу, вона тобі й скаже, як ти працюєш.

– А де ж вона в мені – Людина? – дивується Федько.

– У голові твоїй, у грудях, у серці, - підказує мати.

Перейшов Федько до іншого куща, позбирав картоплю, що зверху лежала. Хотів було вже залишити його, аж тут мов і справді хтось докоряє: що ж ти, Федьку, робиш? Порийся, там ще є картопля у землі.

Здивувався Федько, оглянувся. Нікого немає, а мов хтось дивиться на його роботу й соромить. "І справді, мабуть-таки, Людина бачить мою роботу", – подумав Федько, зітхнув, розгріб землю біля викопаного куща й знайшов ще кілька картоплин.

Легше стало на душі Федькові. Аж пісеньки веселої заспівав. Працює він годину, працює другу і все більше дивується. Ледве подумає: "Навіщо так глибоко гребтися, мабуть, уже немає картоплі", а тут хтось і підслухає його думку. І соромно стає Федькові. Але й радісно, ой, як радісно, "Гарний цей друг – Людина", – думає Федько.

 

8. Вправа «Мікрофон» (слайд 20)

1. Як працював Федько? Чому?
2. Як мама присоромила Федька? Що його здивувало? Що змінилося у ставленні хлопчика до роботи? Чому?
3. Як хлопчик відчув у собі Людину? Що це означає?

 

9. Гра «Ми письменники» (слайд 21 – 23)

— Я знаю, що ви, діти любите читати казки, оповідання, захоплюєтеся їхним щасливим кінцем і благородними вчинками героїв.

• Творчість властива кожному з нас. Будь яку справу можна зробити творчо.  Пропоную проявити свою творчість і фантазію. Сьогодні спробуємо самі скласти невелике оповідання. Про кого буде це оповідання дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку.

Ця червона намистинка

Має крильця у краплинках,

Невеличка, гарна дуже,

Упізнай її, мій друже —

На твою долонечку

Прилетіло…(сонечко).

- Так. Це сонечко.

І до вас воно теж бажає сісти на долоньку.

— Діти, а чим сонечко не схоже на справжнього живого жучка? (Роздати сонечка).
Воно не кольорове.

•   Розфарбуйте його.

Робота за малюнком.(Квіткова  галявинка .  На  небі  сонце. На ромашці  сонечко.    Поряд  дівчинка. Придумати  ім`я  дівчинці .)

— Погляньте на малюнок. Сонечко теж завітало до дівчинки (Світланочки). Зараз в групах складемо оповідання про дівчинку і жучка. В цьому нам допоможуть опорні слова.

Вночі злива; вранці непритомного жучка; дівчинка Світланка (звернулася до нього) «Сонечку, Сонечку, полети на небо, Там твої дітки чекають на тебе!»; не злетів; поклала (обсохли крильця);

сонце обсушило; полетіло до своїх діток.

 

(в групах учні складають свої оповідання)

Презентація оповідання.

10. Слово вчителя (слайд 24 – 25) 

 В.О.Сухомлинський  дуже бажав, щоб діти зростали добрими , чуйними, талановитими. То ж читайте  його твори, збагачуйте свої знання. Співайте шану педагогові-творцю.

 А зараз послухайте вірш Г.Орла  «Шана педагогу-творцю».(Читають діти.)

                         Вересень квіти зібрав

                         Скрізь, де вони пломеніли,

                         Тихо пройшов і поклав

                          Їх на високій могилі.

                          В ній Сухомлинський лежить,

                          Учитель народний  по праву.

                          Як нам його не любить!

                          Він наша гордість і слава.

                          Учитель, герой і поет,

                          З серцем палаючим Данко,

                          Справжній поет-гуманіст
                          Щастя творив до останку.

                          Світлі ідеї його
                          Вічні, як води Дніпрові.

                          Наш видатний педагог

                          Повен добра і любові.

                          Дітям життя присвятив,

                          Все їм віддав без вагання,

                          Він їх безмежно любив,

                          Знав їх сердець поривання.

                          В  спадщину нам залишив
                          Чисті джерела науки,

                          Нас з тих джерел напоїв
                          Духом незмірно високим.

                          Він залишив назавжди
                          Слід після себе у світі,

                          Слід той не зможуть змести

                          Сиві і славні століття.

                          Шану творцю віддає

                          Юних творців покоління.

                          Як в Сухомлинського, є

                          В нього талант і горіння.

                          В школах дитинство дзвенить

                          Щастям яскравим, як спалах.

                          Вересень тихо бринить

                          Росами срібними в травах.

 

 

Заключне слово вчителя (слайд 26 – 28)

  В.О.Сухомлинський все своє життя віддавав серце дітям. Прийміть на пам'ять про нашу виховну годину сердечка з заповідями творчої особистості. Ростіть справжніми людьми і пам’ятайте настанови  Учителя, його поради.

 

                           Він сто порад нам, друзі, залишив.                                                                                                                                                     

                           Вони потрібні в праці і в житті,

                           Для нас, як скарб, його поради ті.

                           Ім'я  його відоме в цілім світі,

                           Він з нами завжди: в серці й на вустах.

                           Він серце до краплини віддав дітям,

                           Він був, він є, він житиме в віках.

• Виховну годину закінчено. Дякую за творчу співпрацю!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Світловодська загальноосвітня школа І – ІІІ ст. №9

 

 

 

                    Виховна година

 

 

 

 

        (за творами В. О. Сухомлинського)

 

 

                                                                                                                               Підготувала

                                                                                        Вчитель початкових класів         

                                                                                                    Ненько С. І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      2017 р.