Виховна година "Я патріот своєї Батьківщини"

Малокопанівська ЗОШ І-ІІІ ступенів,Малокопанівської сільської ради,Голопристанського району,Херсонської області.

Сценарій виховного заходу на тему:

Я – ПАТРІОТ СВОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ

                                                                                 Розробила:

                                                                                 Жижко Марина Олексіївна

                                                                                 вчитель початкових класів,

                                                                                 І категорії.

Мета заходу: розширити знання учнів  про рідну державу, розкрити суть понять «громадянин», «патріот», «патріотизм»; розвивати в учнів прагнення бути свідомим громадянином України і її патріотом; виховувати любов до рідної землі; до своєї держави.

Обладнання. Карта України, символи, Конституція; на столі – вишитий рушник, гілка калини, колоски, барвінок, чорнобривці.

Форма проведення. Розповідь з елементами довідок, повідомлень, бесіди.

Перебіг заходу

1.Актуалізація.

«Без кореня і полин не росте»,— говорить народна мудрість. Корені — це те, чим ми жили вчора, рік тому. Це наша історія.

Зверніть, будь ласка, увагу на епіграф:

Де хто народився, там і в пригоді станеться.

Шукай добра на стороні, а дім люби по давнині.

За морем тепліше, а в нас світліше.

                                             (Народні прислів’я та приказки)

   2. Повідомлення теми і мети.

 На сьогоднішньому заході ми поговоримо про патріотизм, оскільки він є актуальним завжди. Тема нашого заходу – «Я громадянин і патріот держави». Поглибимо свої знання про рідну державу, розкриємо суть понять «громадянин», «патріот», «патріотизм».

3. Основна частина  «Я громадянин і патріот держави».

 Щоб брати участь в обговоренні будь-якої проблеми, необхідно оперувати певною термінологією. З’ясуємо, чи знаєте ви, хто такий громадянин, патріот, що означає патріотизм.

Отже,

• громадянин – це…. (особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави);
• патріот – це… (той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги. Патріот із грецької означає «земляк», «співвітчизник», «людина, яка любить свою Батьківщину»);
• патріотизм – це… (любов до Батьківщини, до свого народу).

Чи можна поставити знак рівності між словами «громадянин» і «патріот»? Чому?

Ведучий1: А тепер кожен з вас вирішить у процесі бесіди, чи ви громадяни і патріоти нашої держави. Чи можете ви сміливо сказати: «Я – громадянин і патріот держави»?Ми – Українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій, щедрій та багатій землі.

 З чого ж починається Батьківщина для нас? Що означає? З чим асоціюється? Напевно, з місцевістю, де народилися й росли, де минули найкращі, найщасливіші моменти життя, куди линемо у хвилини скрути. Наша маленька батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі, вона зігріває й підтримує нас. Ще Наполеон вважав: « Любов до Батьківщини  - перше достоїнство цивілізованої людини».

 Учень:

Батьківщина – це будинок,

У якому ти живеш,

Це подвір’я і стежина,

По якій до школи йдеш.

Кущ калини, запах м’яти,

І лелеки угорі,

Це ті яблуні крислаті,

Що так щедрі дітворі.

Батьківщина – це родина,

Батько, мати, прабатьки.

Це твоя колиска, сину,

І на стінах рушники.

Це осель святкові вікна

В довгождану коляду.

Знай: теплом пасхальна свічка

Повнить силу молоду.

Батьківщина – все довкола:

Школи галасливий двір,

Сад, струмок,

Пшеничне поле,

І тополі вище зір,

А від них - у світ дорога,

І куди б тобі не йти,

До батьківського порога

Шану і любов нести.

                                (М.Стасюк)

Ведучий2: Відомий письменник О.Толстой зазначив: «Патріотизм – це не тільки любов до своєї Батьківщини. Це набагато більше. Це усвідомлення своєї невід’ємності від Батьківщини та невід’ємне переживання разом з нею щасливих та нещасливих днів». Чи можна називати патріотом людину, яка живе за межами своєї Батьківщини?

    Ведучий1:Сім’я відомого історика й філософа Б.Гаврилишина змушена була емігрувати в Європу. Багато років вона живе у Швейцарії, але зв’язків з Україною не пориває. Після розпаду СРСР, який був передбачений Б.Гаврилишиним задовго до цієї події, та здобуття незалежності Україною члени цієї родини почали часто відвідувати Київ та Львів, привозити українські сувеніри до Швейцарії. У своєму заміському будиночку в Альпах вони облаштували справжню українську колибу, куди охоче запрошують друзів та знайомих, розповідають їм про свою батьківщину. Голова родини каже: «Ми живемо в Україні, лише мешкаємо в Швейцарії». Людину, яка болісно переживає розлуку зі своєю Батьківщиною, можна назвати справжнім патріотом.

Звучить пісня у виконанні О.Білозір «Засумую я, сторона моя…..»

Учениця

Тепло своїх долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,

Й ліричну пісню лагідну твою.

І українську мову, чарівну й багату,

Та рушники у квітах на стіні.

Люблю наш щедрий рід,

В садочку білу хату

Й рожевий кущ калини при вікні.

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Ведучий1:Багато талановитих письменників, діячів культури, істориків пожертвувати собою з любові до рідного краю, свого народу. Наприклад, Василь Симоненко прожив всього 28 років, залишивши нам безцінну спадщину роздумів у творах. На його думку, не може бути життя без вірності матері, мові, рідній землі, бо людина починає своє життя з колиски і материнської пісні.                         

Учень:

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

   Ведучий2:24 серпня 1991 року відкрилася нова сторінка в історії України: ВР УРСР проголосила Акт про державний суверенітет української держави. Споконвічна мрія наших предків здійснилася. Україна стала суверенною, незалежною, правовою державою. Нашу Батьківщину, нашу Україну зламати не можна. Як птах фенікс вона відроджується із попелу, стає міцнішою, сильнішою. Хочу навести слова одного із політичних аналітиків при ООН:
« Після закінчення війни Україна отримає сильну армію, патріотизм на високому рівні, згуртовану націю». Нам її потрібно берегти, адже ми - її громадяни.

Учениця

Не розчаровуйсь в Україні!
Вона свята, а грішні ми.
В її недолі тільки винні
Її ж бо доньки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,
А зрозумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині,
У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні!
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини    
В садах достатку і добра.

4. Післямова

Ведучий1:  У В.О.Сухомлинського, видатного педагог XXст., є повчальна казка. Послухайте її і поміркуйте над питанням: «Чи підтримуєте ви рішення хазяїна ниви?»

 У хазяїна-хлібороба — велика родюча нива. Щороку сіяв він на ній пшеницю. Дозріє пшениця, скосить її хлібороб, і прилітає на стерню журавель — колоски збирає. Говорить «дякую» хліборобові за смачні пшеничні колоски. Але ось настав важкий рік. Ціле літо не було дощу Ледь викинувши колосся, засохла пшениця.

Прилітає журавель до ниви, а хлібороб сидить над засохлими стеблами.

— Що ж ти тепер будеш робити, хліборобе? — запитує журавель.

— Буду орати ниву і пшеницю сіяти,— відповів хлібороб.

Журавель не вірить. А людина справді ниву оре, пшеницю сіє.

Пройшла зима, настала весна. Зазеленіла нива. I знову трапилось у хлібороба велике горе. Знову за ціле літо не упала на землю жодна крапля дощу. Ледь викинувши колосся, засохла пшениця. Прилітає журавель до ниви, а хлібороб сидить над сухими стеблами.

— Що ж ти тепер будеш робити, хліборобе? — запитує журавель, як і минулого року.

— Буду орати ниву і пшеницю сіяти,— відповідав хлібороб.

— Навіщо ти сили задарма витрачаєш і зерно губиш? — говорить журавель.— Спечіть із пшениці хліб і їжте, бо помрете з голоду. I їдьте зі мною за море; там і земля родюча, і посухи немає.

— Не підемо ми нікуди,— сказав хлібороб.

— Не підемо ми нікуди,— сказали діти.

— Не підемо ми нікуди,— сказала мати.

— Чому не підете? Адже у вас уже два роки посуха.

— Адже за морем — чужина,— сказав хлібороб.

— За морем чужина,— сказала мати.

— Не хочемо на чужину! — плачучи сказали діти.

Обговорення  казки.

5. Підсумки.  Рефлексія.

  Ведучий2:   У свій час Джордж Кеннеді сказав: «Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, спитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини».

 Продовжте речення:

• Я громадянин і патріот України, тому що…….
• Я хочу…….
• Віднині я намагатимусь………

Звучить пісня Тараса Петриненка  «Україно, Україно…»

Література:

1. Ведмедеря М. Немає України без калини.-Тернопіль:Підручники і посібники.-2001.-88с.
2. Бабовал Т.І.,Рябова С.І. Я і Україна. Уроки громадської освіти.4 клас: Навчальний посібник.-Тернопіль:Навчальна книга-Богдан,2004.-112с.
3. Лабащук О.В. та ін. Сьогодні свято. Частина 2.-Тернопіль:Мандрівець,2003.-88с.
4. Нормативно-правові акти:

• Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІст.(18 липня 2001р.);
• Проект Концепції громадського виховання особистості в умовах розвитку української державності(2003);
• Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти(1996р.).