Виховна година з елементами тренінгу "Грані толерантності"

                      Виховний захід «Грані толерантності»

Цільова аудиторія: учні 5-7 класів

Мета:

  -   ознайомити учнів з поняттям «толерантність» та її компонентами;

• формувати свідоме ставлення до життя у  суспільстві, уміння    співчувати та співпереживати, поважати інших;
• розвивати уміння аналізувати, приймати вірні рішення, критично мислити.

Обладнання: дошка або проектор, білий папір формату А4, аркуш паперу А2, маркери, постери (слайди презентації) з висловлюваннями про толерантність.

Обладнанная: папір, маркери, дошка, крейда, постери з висловлюваннями про толерантність.

Перебіг заняття

1.               Розігрівальна вправа «Чим ми схожі?»

      Учні стають в коло. Вчитель (тренер) пропонує вийти в середину кола будь-якого бажаючого, після чого звертається до учнів: «Подивіться уважно на Олену і спробуйте знайти, чим ви схожі». Учні, які знайшли схожість (колір волосся, предмет одягу, колір очей тощо) піднімають руку, називають ознаку і замінюють людину в центрі кола. Бажано, щоб кожен учасник побував у центрі кола.

2. Знайомство з терміном «толерантність» та його значеннями.

      Учитель (тренер) пропонує учням ознайомитися з висловлюваннями мудрих людей про толерантність та переказати зміст своїми словами. «Толерантність – це гармонія в різноманітності» (Декларація принципів толерантності)

«Не все те неправильне, що тобі не зрозуміло» (Григорій Сковорода)

«Підняти слабкого – це замало. Треба його потім ще і підтримати» (Вільям Шекспір)

      «Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе» (Деонардо да Вінчі)

«Є тільки одна релігія – релігія любові,

Є тільки одна мова – мова серця,

Є тільки одна раса – раса людства…» (Сатья Саї Баба)

      Після цього учасники отримують наступне завдання: скориставшись гаджетами та онлайн перекладачами, знайти переклад та тлумачення терміну «толерантність» різними мовами.

      Так, наприклад, в англійській мові толерантність означає «здатність сприймати людей чи якісь речі без протесту», у французькій – «повага свободи іншої людини, її думки та поведінки, релігійних та політичних поглядів», у перськії – («терпіння, витримка, готовність іти на примирення»). Араби розуміють толерантність як «прощення, м’якість, доброзичливе ставлення до інших», а китайці як «дозвіл» або «великодушне ставлення».

      Учитель (тренер) підводить учасників до висновку, що поняття толерантності є неоднозначним та багатогранним

3.               Визначення компонентів толерантності.

      Учитель пропонує дітям виконати вправу «Кола на воді», визначивши основні складові компоненти толерантності.

Т – терпимість,

О – однакові права для всіх;

Л – лояльність;

Е – емпатія, емоційний інтелект;

Р – рівність, різноманітність;

А – антибулінг;

Н – ненасильницьке спілкування;

С – співчуття, співпраця;

Т -  товариськість

Ь – м’якість сильніша за жорстокість.

4.               Створення емблеми толерантності.

      Дізнавшись про різні тлумачення терміну «толерантність» та компоненти цієї якості учні можуть спробувати створити емблему толерантності, зобразивши за допомогою графічних символів те, що їм здалося найбільш вагомим під час знайомсива з новими поняттями.

5.               Створення психологічних портретів толерантної та інтолерантної людини.

      Учитель пропонує учням об’єднатися у 2 групи. Кожна з груп отримує аркуш паперу і маркери. Учитель читає учням коротке оповідання про двох друзів, Петрика і Павлика. Групи отримують завдання виписати якості толерантної (1 група) та інтолерантної (2 група) особистості. По завершенні вправи представники кожної  з груп називають ім’я героя, портрет якого вони складали, та називають його якості.

Текст оповідання:

      Петрик і Павлик – друзі. Подружилися вони ще в дитячому садочку і спілкуються щодня, хоч іноді їм і нелегко буває один з одним, такі вже вони різні.

      Зранку Павлик зустрів Петрика біля підїзду – хлопці разом ходять до школи і навчаються у паралельних класах. «Привіт!», - привітався першим Павлик. «Як справи? День має буть сьогодні чудовий!»

      «Не бачу нічого чудового», - буркнув Петрик, забувши привітатися. «Знову уроки, знову цілий день виконувати вправи, а вдома – робити домашку, як вже це все набридло!»

      «Та не бурчи, адже це нам треба, адже в дорослому житті без знань нічого не досягнеш», - відповів Павлик. «Ой, ну й що взяти з тих знань. Ось мій  батько у школі круглим відмінником був, а мені нового Айфона купити не може» - пробурмотав Петрик.

      «Та годі вже тобі, не в айфонах щастя», - спробував розрадити друга Павлик. Ходімо після уроків у футбол поганяємо!» «Ой, ти – як завжди. Не хочу. Там завжди повно малявок на спортмайданчику, плутаються під ногами. Набридло». «Та невже вони тобі так заважають, ті малюки? Разом таки веселіше. Ну, гаразд, а що ти хотів би робити?», - знову спробував залагодити ситуацію Павлик.

      «Ой, не знаю, все одно. Краще вдома посиджу за компом», поки батьків немає вдома, бо завжди мені забороняють грати в ігри стільки, скільки я хочу». «Та воно таки й справді шкідливо, можна зір зіпсувати. І голова болітиме.», - зазначив Павлик. «Ой, ну годі вже, ти як моя бабуся. Давай, мені вже пора!», - Петрик припинив розмову і широкими кроками попрямував до класу.

      Учитель пропонує учням прочитати ті риси друзів, які їм вдалося визначити та складає на дошці таблицю приблизно такого змісту:

Риси, притаманні толерантній та інтолерантній особистості.

.

6.               Завершувальна вправа «Я – ОК і ти – ОК».

Учитель пропонує дітям назвати свою позитивну рису та позитивну рису свого сусіда. Наприклад: «Я – ОК, тому що я – гарний друг, Дмитро – ОК, тому що він уважний»…

.