Виховна година "Жінко, ти завжди велична"

Виховна година

«Жінко, ти завжди велична!»

Мета: вшанувати жінку–матір, жінку-трудівницю; виховувати шанобливе ставлення до сім’ї, родини; розвивати творчі здібності студентів.

 «Хто вона жінка?»
( на фоні мелодії вальсу ……. звучать рядки з вірша)

 

А жінка в світ приходить для любові!

 

 

А жінка в світ приходить для любові!
Любити маму — поки ще мала.
Любити лялю — тільки підросла.
А коли вперше стала на поріг —
Любити небо і м’який моріг,
Дім батьківський і квіти чорноброві,
Бо жінка в світ приходить для любові.

Вона росте — росте її любов,
Ростуть її бажання і надії.
І от приходять роки молодії,
І по землі вона не йде — несеться,
І прислухається до свого серця,
Що в гулі міст чи в шелесті дібров
Підкаже їй: — Прийшла твоя любов!

Це ж та любов, що перша і остання!
Такої ще ні в кого не було!
До неї підступить не сміє зло!
Вона яркіш, як сотня сонць, сія!
Вона твоя! Вона лише твоя!
Ії тобі на сотню років стане!
Це та любов, що перша і остання!

І відшумить весільний водограй,
Та як же знову світу не радіти,
Коли народжуються в тебе діти!
І ночі всі недоспані дарма,
Коли воно лепече вперше: — Ма...
І ти — свята, і в тебе в серці — рай,
Хоч відшумів весільний водограй.

І от ідуть літа, літа, літа...
Годуєш всіх, сама, бува, голодна
І часом нерви стримати не годна,
Та будеш захищати, як в бою,
Оту домашню каторгу свою,
Хоч сум торкає очі і уста,
І хоч ідуть літа, літа, літа...

А якби все те розпочати знов?
Але ж обід — щоденний — то любов!
Сорочка, чисто випрана, — любов.
І ночі, що не спала ти, — любов.
І пісня, що співала ти, — любов.
І квіти, що посіяла, — любов.
І очі правнуків ясні — любов.
Було б все так, якби почати знов.
Жіноча доля в світі — це любов.

Галина Гордасевич.

 

Викладач:

 Відшуміла зима лютими морозами, відхурделила сніжними віхолами, а на зміну їй прийшла чарівна звабно-принадлива красуня-весна. Тож недаремно саме вона увібрала в себе одне з найкращих свят- свято жінок. В усі часи в усіх країнах світу . Жінка -в ній ніжність, краса, надзвичайна зворушливість, чутливість. Тож наше свято ми присвячуємо жіночності, присвячуємо найдорожчим людям на землі - мамам, бабусям, сестрам.

Студентка:

Усе від жінки народилось в світі
І плин життя, й пекучий біль журби
Від жінки зростають діти,
Й найкраще свято ранньої весни
Від жінки мусило колись зачатись
Усе навкруг живуще, я і ти
Бо біля витоків життя стояла мати
Стоїть й стояти буде на віки.

Викладач:

 Стоїть на землі мати - вища і святіша від усіх Богинь. Стоїть на вершині двох тисячоліть мати і молиться , тихенько змахує непрохану сльозу, просить у всевишнього щасливої долі для них. І все це може вона , наша Берегиня, наша мати!

Студентка : Є в мене найкраща у світі матуся,
За неї до тебе, Пречиста, молюся,
Молюся устами, молюся серденьком
До тебе, небесна, Ісусова ненько.
Благаю у тебе, щирими словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу.

Звучить «Пісня Молитва»

Викладач: 

Завжди від жінок віє таємничістю, принадою. Згадаємо про це легенду. Після того як Бог створив чоловіка, той заявив про свою нудьгу. Бог замислився, з чого зробити жінку, адже, весь матеріал
 витратив на чоловіка. Після коротких роздумів став змішувати кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зорі, задумливий смуток місяця, красу лебедя,грайливість котеняти, граціозність газелі, ласкаве тепло хутра, притягальну силу магніту. А потім додав ще туди: холодного мерехтіння зірок, в’їдливості мухи,впертості осла, зажерливості акули,ревнивості тигриці,мстивості пантери, прозорливості п’явки , безпощадності стихії. Ось такою Бог передав жінку чоловікові, при цьому промовив: « Бери її такою і не намагайся переробити. Зазнай щастя ».

   Це звичайно легенда-жарт, але в ній є доля істини , бо жінка це одвічний біль і одвічна втіха. Вона може перетворити життя на рай, а може і на пекло.
 

Вірш «Жінка – чарівне слово »
Жінка – чарівне слово, 
Жінка – життя прекраса.
Жінку віршуєм знову
І непідвладна жінка часу.
Жінка – кохана й мати,
Жінка – сестра й бабуся.
Жінка – життєве свято, 
свято, що вічно в русі.
 
Відео про маму

 

Мама - найрідніша на світі людина. Скільки всього вкладено в слово «МАМА» і не перелічити. Але найголовніше те, що своїм життям ми зобов`язані їй, мамі.

А чи часто ви мамі присвячуєте вірші? Просто так, без свят і пам`ятних дат? Якщо немає, то пора почати. Якщо ж так, то пропонуємо вам в скарбничку віршів про маму творіння наших авторів.

Красиві вірші про маму, ніжні, наповнені любов`ю і турботою. Вибираємо і даруємо вірші мамі про маму.

Звучить пісня «Мама»

Студентка:

Мені мама все дала на світлі,
Тепло, і ласку, і любов.
Завжди давала мені поради,
Коли не знав я потрібних слів.

Вона очі на світ відкрила,
І показала в житті шлях.
Завжди так щиро любила,
І розганяла горе, смуток.

Коли я плакав, втішала,
Коли мені було важко.
Завжди ти ніжно обіймала,
Я відчував твоє тепло.

Я щасливий, що ти є, рідна,
Ти краще за всіх, цінніше за все.
Моє ти щастя, дорога,
Не потрібно більше нічого.

Коли є мама, життя прекрасне,
Адже вона ангел на землі.
Вона як промінчик сонця ясний,
Вона як зірки в небі все.

Друзі, ви матерів цінуєте,
Адже поруч будуть не завжди.
Любіть їх, і дорожите,
Не забувайте ніколи!

Студентка:

Я знаю, ти любиш мене
Хоч злишся часом трохи.
І переживаєш телефонуючи.
Хвилюєшся, чекаєш біля порога.

А я, як завжди без нічого.
Гуляю з ким тільки попало.
І думаю лише про себе.
Про те, як все це дістало.

І нагулявшись сповна,
Лину не в першій до твоїх дверей.
І той силует у вікна
Розповідями моїм всім повірить.

Спасибі за те що ти є!
Прости за скандали і драми.
Ти гордість моя.
Моя честь!
Я дуже люблю тебе, мамо!

Студентка:

Нам мама життя подарувала,
З нею було затишно колом.
У лиху хвилину рятувала
Душевним своїм теплом.

Нам мама рідніша на світлі,
Провідна наша зірка.
Що ж творите, ви, діти?
Грустнеют у мами очі ...

Як часто ви з нею говорите
Про життя, про сім`ю, про любов?
Хоч зрідка зателефонуйте,
Ви ж з нею - єдина кров!

Немає мами рідніше на світлі,
І не дай Бог вам зрозуміти,
Коли у вас виросли діти
І нікого вам обіймати ...

Викладач:

      Бабуся.. Чи є у світі людина краща? Мабуть, ні. Яка вона добра, щира, ніжна. Скільки ночей вона не доспала, голублячи своїх онуків.

Студентка:

Бабуся сива, мов квітуча вишня, 
Моя бабуся — вишенька в саду. 
Мене ти знову зустрічати вийшла 
І по стежині я до тебе йду. 

Іду, щоб прихилитися всім серцем 
До рук твоїх — ласкавих і м'яких, 
Поглянути у очі — два озерця, 
І прочитати радість щиру в них. 

Пробач, що я буваю неслухняна — 
Трапляється всіляке у житті. 
Я знаю, що, бабусенько кохана, 
У тебе серце й руки золоті! 

ЛЮБІЙ БАБУСІ
У святковий день  жіночий
Тільки-но розплющу очі
До бабусі побіжу.
Привітаю і скажу
Що люблю її без тями
Бо піклується за нами!
І годує, з нами грає,
Перед сном казки читає!
Може, правда, й посварити – 
Та за мить почне жаліти!
І хвилюється безмежно
Щоб були ми обережні.
Ми із братом і сестрою
Так пишаємось тобою!
І щодня тобі охоче,
Не лише у день жіночий,
Будем  про любов казати
І букети дарувати!

 Викладач:

      Жінка! Тебе оспівують у музиці, поезії, живописі і скульптурі. Образ твій звеличується все частіше в мистецьких творах. Так було, є, так буде вічно. Бо вічна краса твоєї душі, вічна доброта твого серця…

Студентка:
Вклоняємося тобі, мати роду людського, 
Ім’я якій – жінка.
Хай квітнуть ваша краса та материнство 
Не зміліють джерела доброти, натхнення і мудрості.
Нехай чарівна і загадкова посмішка
Супроводжує Вас завжди у свята, і в будні.
На роботі і удома,серед рідних друзів, по весні й осінньої пори.
Нехай удача супроводжує Вас усюди.
Нехай увесь світ, з незліченими його принадами буде біля ваших ніг.
Хай бог охороняє Вас від злого
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб були ви щасливі і здорові
На многії і благії літа « Многая літа!» 

Звучить пісня « Многая літа»

Викладач:

        Так, адже жінка – це краса, любов, радість і ніжність. Жінка постійно міняється. Жінка – муза, натхнення, актриса, зірка. Зірка незгасна і невмируща у пам’яті. Недарма ж найсвятіші на землі слова мають жіночий рід – Земля Вітчизна, Матір, а ще Віра, надія , Любов.