Тема виховної години: Життя – це найвища цінність!!!

Птах народжується, щоб літати – а людина, щоб бути щасливою!!!

Мета:

• розглянути права дитини Згідно конвенції ООН;
• розглянути чинники, які подовжують і скорочують життя;
• поглиблювати знання про цінність кожної миті життя;
• вчити планувати і організовувати свій день;
• набути практичних навичок запобігання суїцидальній поведінці серед учнів; навчити цінувати власне життя; визначати життєві цінності й планувати майбутнє. Кожна людина сама створює своє майбутнє , щодня здійснюючи вибір. Якщо з дитинства ми чуємо : « Не можна…», то всі ці «не можна» оберігали й захищали нас від небезпеки ..

Хід виховної години

І. Слово класного керівника  

Життя — боротьба

Життя — це вічна боротьба
Людини кожної з собою.
Бо є в ній радість і журба,
Воює зло і з добротою.
Буває ненависть і злість,
То лінь гадюкою вповзає,
А часом серце заздрість їсть,
І хто цього, скажіть, не знає?
В людині, наче два вовки,
Гризуться, не дають спочити.
Та переможе той, таки,
Якого будеш ти кормити.                                               Життя — Надія Красоткіна

 (демонстрування

  презентації)

(слайд 1)

Сьогодні пропоную розглянути тему про цінність життя!!! Чи згодні ви з висловом:

Птах народжується, щоб літати – а людина, щоб бути щасливою!!!

Думка вихованців

Слово класного керівника (слайд 2)

Згідно Конвенції ООН про права дитини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю в листопаді 1989 року і набула чинності для України з 27 вересня 1991року, кожна дитина має право на:

• Освіту
• Відпочинок
• Сімейне піклування
• На гідний рівень життя
• На недопущення дискримінації
• На захист від примусової праці
• На охорону здоров’я
• На свободу думки і слова
• На збереження індивідуальності

Але вірю, що не помилюсь, якщо скажу що у кожного з нас у житті є щось, що не дає нам повноцінно жити, що не дає нам бути щасливими: якась проблема, якась хвороба, якась ситуація, якась біда, якась ситуація з якої ми не бачимо виходу, не знаємо як поводитись, як рухатись далі? Або просто ти живеш і не відчуваєш себе щасливою, не бачиш сенсу свого життя. Які ж причини всіх наших негараздів???

Слово класного керівника (слайд 3)

• Соціально-економічне становище в країні. Економічна нестабільність.
• Проблеми сучасної сім'ї
• Гендерна нерівність у суспільстві.
• Домашнє насильство.
• Торгівля людьми (дітьми)

Проблеми з якими стикаються підлітки час від часу викликають негативні відчуття: страх, пригнічений стан, розчарування  в друзях,  проблеми з нероздільним коханням, конфлікти з однолітками, побудова нормальних відносин з батьками… Насправді причин багато: це і знущання в навчальних закладах  і неблагополучна ситуація в сім’ї, з рештою підліток може потрапити під руйнівний вплив секти або субкультури.

Дорослі дуже часто не розуміють, що дитячі проблеми для дитини дуже важливі, вони складають ті фактори які складають увесь світ підлітка. Більшість батьків не вірять, що їх дитина здатна свідомо заподіяти собі шкоди. Однак за статистикою саме самогубство на третьому місті серед причин смертності серед підлітків.

Чому таке трапляється? Як цьому зарадити? Як запобігти?

Відомо що час від часу суіцідальні думки виникають у третини підлітків, тому ніколи не залишайте сам на сам людину з її проблемами. Як же розпізнати сигнали які заклопотані дорослі або просто не помічають, або ігнорують, бо вважають дитячі проблеми не серйозними. Зверніть увагу на постійно пригнічений стан, на небажання спілкуватися з рідними і однолітками, сайти які відвідує підліток, пости які пише в мережах.

Інколи будь яка розрада, відволікання від сьогоденних проблем, дають час людині переосмислити  подію, яка з ним трапилася і з часом знаходиться якийсь вихід, якесь рішення…

Саме тому інколи людині потрібен час!!! Щоб зупинитись, поміркувати…А чи все я спробував зробити, щоб виправити ситуацію? А чи настільки вона  для мене важлива ця проблема? Дуже важливий в цю мить погляд з іншого  боку, чиясь точка зору , чиясь думка…Інколи добре слово, підтримка або просто весела людина, може відволікти від тяжких думок.

То давайте розберемось, що ж для кожного з нас має час? Час – це багато чи мало? А хвилина? Чи навіть секунда?

Слово класного керівника (слайд4)

• Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО РОКУ, уявіть себе студентом, що провалив курс.
• Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО МІСЯЦЯ, уявіть себе матір'ю, що передчасно народила недоношену дитину.
• Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО ТИЖНЯ, уявіть себе редактором щотижневика.
  Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ ГОДИНИ, уявіть себе закоханими, що чекають на зустріч.
• Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ ХВИЛИНИ, уявіть себе людиною, що запізнилася на потяг.
• Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ СЕКУНДИ, уявіть себе особою, яка щойно уникнула нещасного випадку.
• Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ МІЛІСЕКУНДИ, уявіть себе спортсменом, що виграв золоту медаль на Олімпіаді.

Ось так часто буває і у повсякденному житті, інколи час вирішує ВСЕ!!!

Пропоную переглянути відеоролик

 (Перегляд відеоролика)

Слово класного керівника  В житті у нас ніщо не випадкове

В житті у нас ніщо не випадкове,
Ані події й зустрічі з людьми.
Тому, мабуть, життя стає чудове,
Й завжди у ньому змінюємось ми.
Хтось йде до нас, щоб серце розбудити,
І щось змінити в нашому житті,
Любов’ю нашу душу напоїти,
І захистити, вберегти в путі.
А хтось приходить мрії дарувати,
І показати, хто ми справді є.
Щоб ми самі себе могли пізнати,
Бо нам дано всім — кожному своє…
А хтось на мить у душу нам загляне,
А в ній від того квіти зацвіли…
І світ відразу весь казковим стане,
Бо дати радість нам вони змогли.
Хтось незнайомий просто усміхнеться,
А на душі розіллється тепло…
Нам випадковим це усе здається,
Та випадковостей тут не було.

Людина – істота соціальна. Багато століть тому ми сиділи колом біля вогню, і в цій спільності було життя. Згодом ми навчилися прикриватися масками «індивідуалізму» і «самостійності», але в глибині душі залишилися все тими ж. Людина не переносить самотності, вона має потребу в спілкуванні, прийнятті та любові, і тільки тоді вона залишається людиною – коли знаходиться в оточенні собі подібних. 

Люди знаходять розраду в стосунках із собі подібними – любовних, дружніх або родинних відносинах. У цих зв’язках ми вчимося знаходити і формувати себе, в них же ми знаходимо для себе радість і втіху.

Можна перенести сильний біль, втрати, пережити сотню криз, коли поруч знаходиться хтось ще. Коли цей хтось тебе підтримує, коли ти не відчуваєш себе самотнім. У відносинах людина знаходить свою броню, а коли людина самотня, вона «втрачає грунт під ногами», втрачає частину своєї сили.

Вчені Британії з’ясували, що самотність однаково негативно впливає на тривалість життя і чоловіків, і жінок.

Пропоную вам невеличкий тест на який вам необхідно відповісти «так чи ні»:

Класний керівник задає запитання, а вихованці відповідають(слайд5)

1. Заміжні жінки живуть довше незаміжніх?

 Ні. За опублікованими даними, в країнах колишнього Союзу, тривалість життя заміжніх жінок менша, ніж незаміжніх. Для чоловічого населення – з точністю до навпаки: одружені живуть довше неодружених.

2. Бездітні жінки живуть довше  тих, хто народжував дітей?

Ні. Жінки, що мають дітей, в середньому живуть довше.

3. Люди, які мають братів і сестер, живуть довше?

Так. Лише 7% людей, що виросли в багатодітних сім’ях, страждають від хвороб або депресії. Що ж до єдиних дітей, то понад 60% з них складають число хворих і передчасно померлих. «Одна дитина – не дитина»?

4. Домашні тварини – кішки, собаки та інші – допомагають людям збільшити тривалість життя?

Так. Згідно з дослідженнями, люди, які страждають на гіпертонічний або серцевий криз, живуть довше, якщо мають домашніх тварин.

Слово класного керівника (слайд6)

Що продовжує людське життя?!

Фахівці кажуть, що існують аксіоми довголіття.

Їх аж три.

• Перша – активно трудитись. Причому це стосується як праці фізичної, так і праці розумової.
• Друга – потрібно бути аскетом в розумних межах. Комфортно-сите життя «деморалізуватиме» організм.
• І третя: всі довгожителі – оптимісти. Крім того, вони – люди доброзичливі і не егоїстичні. Звичайно, досягти зараз такого стану духу важко. Але хто намагається – довше живе.

Існує така притча…

Одного разу, професор на одній з лекцій представив нам новеньку.

У цей момент я відчула легкий дотик до свого плеча. Озирнувшись, я побачила маленьку сухеньку стареньку, усміхнену так відкрито, що мимоволі усмішка осяяла і моє обличчя.

– Привіт, красуня, мене звуть Роза і мені 87 років, – сказала вона. – Можу я присісти поруч? –

Я посунулась, щоб поступитися їй місцем.

– Звичайно, сідайте. Можу я дізнатися, що привело Вас до університету в такому невинному віці? – мені раптом захотілося жартувати.

– Я тут, щоб зустріти багатого чоловіка і народити йому купу дітей, – підморгнувши мені говорила старенька.

– А якщо серйозно? – Роза подобалася мені все більше і більше. Мене зацікавили мотиви появи тут цієї вельми старенької жінки.

– А якщо серйозно … Я завжди хотіла здобути вищу освіту, і ось я тут, – відповіла Роза.

Після лекцій ми вирушили в студентську їдальню і разом пообідали. З цього дня ми протягом трьох місяців обідали разом. Роза стала душею компанії майже всіх студентських тусовок. Всі студенти охоче спілкувалися з нею, ні разу не висловивши своєї неприязні.

В кінці семестру ми запросили її виголосити промову на випускному вечорі. Коли вона йшла до трибуни, листки зі шпаргалками випали з її рук. Зніяковівши, Роза спробувала підібрати їх, але зібрала далеко не всі листочки.

– Прошу вибачення, я стала такою розсіяною. Заради чоловіка я кинула пити пиво, тому від віскі я п’янію значно швидше, – пожартувала вона.

– Я вже не зберу шпаргалки, тому дозвольте просто сказати мені, що я думаю. – Поки затихав сміх, вона прокашлявся і почала свою промову:

– Ми не перестаємо грати, тому що ми дорослішаємо. Ми дорослішаємо, тому що перестаємо грати. Є всього лише кілька складових Вашого успіху, молодості і щастя. Ви повинні посміхатися і кожен день знаходити щось смішне в житті. Вам необхідна мрія. Коли Ви перестаєте мріяти – Ви вmираєте. Навколо нас стільки людей, які мeртві і вони навіть не здогадуються про це! Є величезна різниця між старінням і дорослішанням. Якщо Вам 19 років і Ви цілий рік будете валятися на дивані і нічого не робити – Вам стане 20. Якщо я проваляюсь на дивані цілий рік і нічого не буду робити – мені виповниться 88.

Немає нічого складного в тому, щоб стати старше. Нам не потрібен талант чи дар для того, щоб постаріти. Дар в тому, щоб відкрити нові можливості для себе в перервах. Не шкодуй ні про що! Старі люди зазвичай не шкодують про зроблене, вони сумують про те, чого вони не встигли зробити.

Бояться cмeрті тільки ті, в кого є багато жалю. Закінчивши свою промову фразою «з повагою, Роза», старенька повернулася на своє місце. Ми всі мовчали, переварюючи почуте. Через рік Роза здобула вищу освіту, про яку вона так довго мріяла.

(слайд 7)

Фахівці підрахували, що амбіційність, організованість, сумлінність, які, як правило, є у працелюбів, подовжують їм життя мінімум на 4 роки. Зокрема, самодисципліна захищає людину від наявності шкідливих звичок, робить людей (особливо жінок) більш стійкими до стресів. Такі люди більш розсудливі та скрупульозні

(слайд 8)

• Бажання допомагати ближнім подовжує життя!
• Щирий сміх подовжує життя

        15 хвилин зарядки щодня подовжують життя на три роки

• З'ясувалося, що наявність хороших друзів знижує ризик смерті в період з 70 до 80 років на 22%, в порівнянні з тими, хто мав близькі контакти тільки з дітьми або іншими родичами.

Вчені: щастя продовжує життя

 (слайд 9)

• Щасливі і позитивно налаштовані люди живуть довше.
• Раціональне використання часу дає можливість робити набагато більше та довше відпочивати
• Дослідження стверджують, що люди дієві, активні, цілеспрямовані почуваються щасливими утричі частіше за бездіяльних і млявих.

Це особливо яскраво видно під час туристичних мандрівок і подорожей: частина млявих туристів ліниво почуваються нещасливими під пекучим сонцем біля чергових пірамід або замків, а частина із захватом й блиском в очах намотують коло навколо тих же пірамід і замків, милуються архітектурою і захоплюються краєвидами. Якщо в них потім запитати, чи цікавою була мандрівка, і чи почувалися вони щасливими, то відповідь, самі розумієте, буде різною. Хоча ціна туристичної путівки у всіх була однаковою.

(слайд 10)

Отже, так щож людину робить щасливою?! Давайте поміркуємо:

   Даруй, бо коли даруєш, вивільняєш місце для емоцій. Дарувати, передовсім, справді потрібно емоції. Але в який спосіб? Звісно, можна прийти й сказати: дарую тобі усмішку. І усміхнутися. До речі, в більшості випадків це працює. Але дарувати емоції можна також через подарунки. Найкращим помічником у цьому випадку будуть різні мотиваційні речі: біжутерія із мотиваційними фразами, яскравий плакат і побажаннями, мотиваційний постер, або ж смішна листівка чи кумедна кружка. Емоції ми найчастіше описуємо словами (мені радісно, весело, сумно), але також про них розповідають книжки, які ми читаємо, речі, якими себе оточуємо. Тому, коли ми даруємо будь-яку річ, ми даруємо емоцію. І тим самим робимо щасливим не лише того, кому даруємо, але передовсім – себе.

         Коли ми даруємо подарунки іншим, ми собі даруємо щастя. Про це варто згадувати щоразу, коли з тих чи інших причин захочеться почуватися нещасливим.

(слайд 11)

         Дивуй, бо ніщо так не покращує емоційний стан, як щире подивування. Несподіваний подарунок, пропозиція чи зізнання мають просто приголомшливий ефект. Дослідження кажуть, що цінність несподіваних (незапланованих) подарунків, навіть якщо це банальних дріб’язок, зростає практично утричі. Але дивувати можна не лише подарунками, але й вчинками. Тут уже – підхід суто індивідуальний: хтось може здивувати пропозицією помити посуд після вечері, а комусь доведеться для цього підготувати складну презентацію нового проекту. Але відчуття щастя і в першому, і другому випадку (як не банально це звучатиме) буде однаково сильним.

       А головне — себе в житті знайти

Життя складне, але яке цікаве!
Щодень у ньому диво, новина.
Воно буває іноді й лукаве,
І не пізнаєш все у нім до дна…
Але цікаво дуже пізнавати
І кожен день до чогось знову йти.
У нім завжди терпіння треба мати,
А головне — себе в житті знайти.
І чим раніше, тим, звичайно, краще.
Тоді ще більше можна досягти.
То ж рук в житті не опускай нізащо,
І через терни треба сміло йти,
Дійти вершин, і мрії досягнути,
Та труднощі усі перемогти.
Терплячим і натхненним треба бути,
Й на місці не стояти, а іти!

 Висновки: (слайд12-17)

Власне, універсальних рецептів щастя, як і його формули, не існує. Але всі поради обертаються навколо простої істини: щастя залежить від нас самих, воно насправді в постійно поряд, просто подеколи варто зупинитися, озирнутися, придивитися і покликати його. Щастя вічне й існує незалежно від нашої волі й бажання, але від нас залежить, що увійде в рецепт нашого особистого щастя.

Гра-діагностика «Синій птах»

Одного разу синій птах несподівано влітає у вікно вашої кімнати і потрапляє у пастку. Щось вас приваблює, і ви вирішуєте залишити його у себе. Але, на ваше здивування, на наступний день птах змінює колір із синього на жовтий!! Це дуже незвичайний птах, що змінює колір кожної ночі – на ранок третього дня він стає яскраво-червоний, на четвертий день стає абсолютно чорним.

Якого кольору птах, коли ви прокидаєтеся на п’ятий день?

1. Птах не змінює кольору, залишається чорним
2. Птах повертається до свого початкового синього кольору
3. Птах стає білим
4. Птах стає золотим

1. Ті, хто сказав, що птах залишається чорним, дивляться на життя песимістично. Ви схильні вважати, що якщо ситуація ситуація одного разу погіршилася, то вона ніколи не покращиться. Можливо, вам необхідно спробувати думати у такому ключі: якщо все так погано, то гірше уже не буде. Пам’ятайте, немає дощу, який не закінчується, і немає ночі, після якої не настав би ранок.
2. Ті, хто сказали, що птах знову став синім, практичні оптимісти. Ви вірите в те, що життя – це суміш хорошого і поганого, що не варто боротися з цією реальністю. Ви сприймаєте неприємності спокійно і дозволяєте всьому йти своєю чергою без зайвих переживань і стресу. Цей погляд дозволяє вам благополучно перенести хвилі бід і не давати їм віднести себе, захопити.
3. Ті, хто відповіли, що птах став білим, під тиском ведуть себе спокійно і рішуче. Ви не витрачаєте час на хвилювання і нерішучість, навіть коли назріває криза. Якщо ситуація стає на довго поганою, тоді ви відчуваєте, що краще вчасно зупинити цю невигідну справу і пошукати інший шлях до своєї цілі, ніж зав’язнути в нікому не потрібному горі. Цей підхід означає, що все, ніби, проходить природно і по-вашому.
4. Тих, хто сказав, що птах став золотим, можна описати словом: «безстрашний». Ви не знаєте, що таке тиск. Для вас кожна криза – це благо приємна можливість. Вас можна порівняти з Наполеоном, який сказав: «Неможливо – це не французьке слово». Але, будьте обережними, не давайте своїй безмежній впевненості взяти над вами верх. Грань між безстрашністю і безрозсудність дуже тонка.

Бути щасливим – це вибір. Так само, як і бути нещасливим, - це також вибір. Його робимо ми. Своїми вчинками!