Виховна година "Життя дано на добрі справи"
Для учнів 3 класу. Важливо вміти спілкуватися, не боятися робити добрі справи і бути ввічливими і вихованими дітьми. Тоді наше життя стане ще гарнішим і добрішим. Хочу з вами пірнути у світ добра і співчуття, у прекрасний світ спілкування. Давайте з вами пофантазуємо, що ми сіли у літальний апарат і попрямували до незвіданих планет на екскурсію.
Тема: Життя дано на добрі справи
Мета: формувати у учнів ціннісне ставлення до свого життя і життя інших людей, дбайливо ставитися до своїх однокласників, не цуратися робити добрі справи один одному, поважати думку іншого, вміти спілкуватися. Виховувати такі моральні якості, як співчуття, бажання допомагати у скрутній ситуації, доброзичливість, почуття обов’язку, культурі спілкування.
Обладнання: наочність, картки з правилами спілкування.
Хід заняття
«Моральність людини видно в її ставленні до слова»
Лев Толстой
Вчитель: Любі діти, сьогодні ми з вами поговоримо про те, як важливо вміти спілкуватися, не боятися робити добрі справи і бути ввічливими і вихованими дітьми. Тоді наше життя стане ще гарнішим і добрішим. Хочу з вами пірнути у світ добра і співчуття, у прекрасний світ спілкування. Давайте з вами пофантазуємо, що ми сіли у літальний апарат і попрямували до незвіданих планет на екскурсію. Можливо хтось там чекає нашої допомоги, а можливо і ми чогось навчимось. Отже вирушаємо!
- Планета «Жертовність »
Вчитель читає притчу-оповідання «Скалка доброти».
У вихідний день родина відпочивала на пляжі. Діти купалися у морі та будували замки з піску. Раптом у далечині з'явилася маленька бабуся. Її сиве волосся розвивалося від вітру, а одяг був брудний і обшарпаний. Вона щось бурмотіла сама до себе, підбираючи з піску якісь предмети та кладучи їх до сумки. Коли вона проходила повз сім'ї, раз по раз нахиляючись, аби щось підняти, то посміхнулась родині, але ніхто не відповів їй на привітання.
Через багато тижнів вони дізналися, що маленька бабуся все своє життя присвятила тому, щоби підбирати з пляжу скельця, якими діти могли порізати собі ноги.
(Шалва Амонашвілі)
- Скажіть будь ласка, чи правильно люди вчинили не привітавшись зі старенькою?
- Які почуття у вас викликає бабуся? А як ви поставились до родини?
- Що робила старенька на березі моря?
- На вашу думку добру справу робила бабуся?
- Як ви думаєте, потрібні такі люди? А чи змогли б ви зробити щось корисне і назавжди, пожертвувавши своїм здоров’ям, молодістю, красою, життям за ради інших. Задумайтесь будь ласка.
Вчитель: Ну, що цікаво вам було на цій планеті? Чому вона вас навчила?
Учні: Бути доброзичливими, вдячними за вчинки, на які здатні люди за ради вас, щоб покращити життя і зробити світ прекраснішим.
Вчитель: Полетіли далі. Дітки, чи не чуєте ви, що хтось кличе нас на допомогу? Поспішаймо! Ми потрапили на дивну планету «Грубість». Нам треба врятувати її, щоб перейменувати на «Прощенність»
- Планета «Грубість»
Вчитель читає оповідання Василя Сухомлинського «Образливе слово».
|
Одного разу син розсердився і згарячу сказав матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся син, шкода стало йому матері. Ночей не спиться - мучить його совість: Адже він образив матір. Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився син матері низько до землі й говорить: - Простіть мене, мамо, за образливе слово. - Прощаю, - сказала мати й зітхнула. - Забудьте, мамо, що я сказав вам образливе слово. Задумалась мати, геть посмутнілась. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові: - Хочу забути, сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залише. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається. - Чи правильно хлопчик вчинив з мамою? Вистачило йому духа попросити пробачення? - Чи пробачила його матір? - Що вона відповіла сину? Вчитель: Отже діти, ніколи не кажіть образливих слів близьким і дорогим вам людям. Тому що словом можна , як і ранити дуже глибоко, так і зцілити і повернути віру у життя. Перш ніж щось сказати неприємне, грубе подумайте краще, чи варта тимчасова зміна настрою за те, що людина запам’ятає на довго. Через те, що хлопчик попросив пробачення у своєї матері ця планета врятована. Рушаймо далі!
Вчитель: Зараз ми дізнаємось чи ввічливі ми, чи вміємо спілкуватися один з одним, чи знаємо правила спілкування. Ми не зможемо повернутися поки їх не пригадаємо. Нам треба поділитися на дві команди. Хто швидше пригадає, той буде переможець. Основні правила спілкування: 1. Під час розмови з іншими людьми намагайся бути (грубим) ввічливим. 2. (Не) Поважай співрозмовника, будь (не) уважний, (не) доброзичливий. 3. (Не) Уважно слухай того, з ким говориш, (не) перебивай його (без вибачення). 4. Спілкуючись з іншими намагайся (не) виявляти свого поганого настрою. 5. (Не) розмовляй голосно, (не) вживай грубих слів. 6. Під час розмови (не) викрикуй, (не) махай руками. Шкільні правила етикету: 1.( Ніколи не) запізнюйся до школи, на урок. 2. У школу ходити (не) охайним, (не) зачесаним. 3. Завжди (не) вітайся з вчителями, однокласниками. 4. Увечері (не) забувай перевірити, чи все потрібне для навчання лежить у портфелі. 5. Пам'ятай: (не) гарно поводитися на уроці, в школі повинен кожен учень. 6. На уроці (не) сидіти прямо, (не) слухати уважно вчителя. Коли хочеш відповісти, (не) вигукуй, а (не) піднімай руку. 7. На перерві відпочивай, (не) дотримуючись правил поведінки. Вчитель: Ми молодці. Ми повинні навчити вихованості інших на планеті «Невихованість». Полетіли! 4. Планета «Невихованість» Читає вірш Григорія Бойченка учень. Віступайченко
Віступайченко Панас Вчитель: Як ви гадаєте, чи подобається така людина оточуючим? Чи варто бути таким? Яку пораду ви можете дати Панасу? Другий учень читає вірш Бойка Григорія Сашко В трамваї переповненім Сашко з м'ячем сидить, А біля нього згорблений Старий дідусь стоїть. Хтось до Сашка звертається: - Чи вас у школі вчать, Як місце дати старшому, Як старших поважать? - Та вчать, - Сашко відказує, - Але оце якраз Розпочались канікули - Ніхто не учить нас. Вчитель: Чи можемо ми назвати Сашка вихованою людиною? (ні). Чому? Третій учень читає вірш Костецького Анатолія Збори На тему «Я і ввічливість» ідуть у класі збори. На тему, дуже звичну нам, Вікторія говорить. - почну з Вітька, бо він себе поводить некультурно, він хоч і виріс до небес, а розум - наче в курки! - Сама ти курка! - звивсь Вітько.- Ще побазікай трохи, так я тебе через вікно геть викину за ноги! - Диви, який! - Лінтюх! - Тюхтій! - наскочили дівчата.- Женіть його під три чорти! він може все зірвати! А хлопці що? Та хлопці - враз: - Гей, ви, сороки, цитьте! .. І от уже вирує клас: не збори - Справжній диспут, - Ти, бевзь! - Не лізь, бо в лоба дам! - Мовчи, дурний гіпопотам! - А ти - зелений крокодил! - А ти - старий пузатий віл! - А ти - жираф! - А ти! .. А ти! .. Отак з усіх кутків летить - аж чути в коридорі! .. На тему «Я і ввічливість» ідуть у класі збори. Вчитель: Чи виховані насправді були учні? (ні) Чому ви так думаєте? Отже ми багато дізналися цікавого і нового. Багатьом допомогли. Тепер можемо повертатися. Що вам найбільше сподобалось? Що запам’яталось? Як ви думаєте ви виховані люди? Чи вмієте спілкуватися правильно один з одним? Які помилки ви повторюєте як наші герої? Чи потрібно робити у житті гарні вчинки? Дякую за увагу.
http://mirvol.at.ua
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку