Виховна година «Життя…Воно прекрасне і творить його людина»

Виховна година на тему

«Життя…Воно прекрасне і творить його людина»

для учнів 10 класу

підготувала Арендарчук Юлія Петрівна

Мета:  формування активного усвідомлення учасниками широкого кола своїх можливостей, своєї активної позиції в їх реалізації; виховання усвідомлення взаємозв'язку в житті наших можливостей і наших здібностей; навчання визначати власні духовні цінності та їх вплив на життя; підвищення самооцінки, формування життєвих цінностей.

Обладнання: невелика свічка, яка б символізувала життя, сині та рожеві папірці за кількістю учасників, два аркуші ватману; фломастери; кольорові олівці; кольоровий папір; ножиці. 

 

Епіграф: Пам'ятай! Життя є дар, великий дар.

І той, хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує.

Леонардо да Вінчі

Хід заняття

Звучить пісня Два кольори

Вступне слово: Сьогодні ми поговоримо про наше з вами життя, наші здібності та можливості й вибір, який нам доводиться робити в житті. 

Життя... Воно прекрасне. І творить його людина. Але життя прожити - не поле перейти. Щасливий той, хто лічить зорі в небі. Щасливий тому, що має свою зорю, яка світить йому все життя. 

Існує повір'я, що коли народжується людина, у небі спалахує зірка. Також, вдивляючись у високе зоряне небо, ви, можливо, намагаєтесь відшукати там себе, інколи навіть не усвідомлюючи, що зі своїм народженням кожен отримує безцінний дар - життя.

Людське життя... Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»... (Пісня стихає.)

Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

 Стежина життя... Це саме  по ній кожен має пройти гідно.

Життя - це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину

 Прийняття правил роботи

Мета: визначити правила продуктивної роботи групи під час тренінгу, створити спри­ятливий психологічний клімат.

Аби досягти гармонії в роботі, необхідно виробити правила роботи, якими будуть ке­руватися учасники.

Наприклад: відкритість, принцип «тут і зараз», не критикувати, активність, повага, довіра, регламент, правило піднятої руки, обговорення не людини, а проблеми, слухати й чути, почуття гумору тощо.

Вправа «Коло асоціацій»

• Скажіть, які асоціації виникають у вас зі словом «життя»? Ви будете висловлювати свої думки, а я запишу це на променях нашого сонця. (Добро, любов, діти, …)
• Від кого буде залежати ваше життя? (Від нас самих, кожна людина вирішує як їй жити)

Висновок. Життя дуже багатогранне, це – яскравий світ, але для кожного він особистий та особливий.

 

Вправа "Символ  життя"

Запалюють свічку, яку передають з рук у руки з коментарем.

•     Уявіть, що ця запалена свічка – наше життя. Потримайте її в своїх руках, передайте тому, хто праворуч з вами. Проаналізуйте свої відчуття.

Запитання для обговорення:

•     Що ви відчували, коли тримали свічку в своїх руках?
•     Чи хотілося вам її віддати?
•     Чи виникав страх, що свічка згасне?

Висновок. Коли свічка знаходилася у ваших руках, лише ви вирішували, вона горітиме чи згасне, що робити з нею далі… Так само вирішувати тільки вам, яким буде ваше життя.

 

Вправа «Як розпорядитися своїм життям»

( На дошці висить плакат з малюнком дерева)

Як ви гадаєте, які найважливіші речі існують у нашому житті, на які варто витрачати свій час, сили, інші ресурси.

(Учасники висловлюють свої думки, ведучий записує це на кроні дерева. Це можуть бути такі слова: сім 'я, навчання, друзі) 

Така пишна крона можлива лише тоді, коли є не менш сильна коренева система - наші здібності й можливості. Знову ж таки, на ваш погляд, що потрібно для того, щоб реалізувати наші інтереси, бажання.

(Учасники промовляють, а ведучий записує на корінні. Наприклад: знання, кохання, гроші)

Висновок: тепер ви самі можете побачити, що одного без іншого не може бути, що роль нас самих у житті нашого дерева дуже велика, і що наші можливості багато в чому залежать від наших виборів і нашої поведінки

Я хочу, аби ви прослухали твір-притчу «Життя людини - це найвища цінність»

Розповідь учня:

В одного батька було двоє синів. І ось настав час, коли кожен з них мав піти власною дорогою. Покликав їх батько до себе і каже: «Віддаю я вам усе своє багатство. Кожному даю коштовності, землі та все, що є на цих землях. Розпоряджайтеся ними, примножуйте та пам'ятайте мою настанову: найвища цінність - це життя людини. Обіцяйте мені, що будете берегти життя, як найдорожчий скарб». Сини пообіцяли та й розійшлися своїми дорогами.

Старший син, прийшовши у свої землі, одразу найняв собі найкращу охорону та велику кількість прислуги. Звелів побудувати найміцніший палац і не зводити з нього очей ні вдень, ні вночі, щоб його дорогоцінному життю нічого не загрожувало. Слуги приносили йому найкращу їжу та напої, виконували всі його забаганки. Відокремився він від усього світу, щоб ніяка хвороба чи тривожна звістка не турбували його життя - батькові ж обіцяв.

Молодший син часом обходив свої землі. Однак невдовзі побачив велике скупчення людей, що збиралися воювати між собою. Він запитав у них: «Навіщо ви вирішуєте свої проблеми насиллям? Ви ж маєте змогу все обговорити та домовитись». «А ми про це ніколи не думали. Бійкою все вирішували наші батьки, діди і прадіди, тому й ми так робимо. А й справді, чому не домовитись». Війна скінчилась, навіть не розпочавшись, а вдячні матері та жінки кинулись до ніг молодшого сина, дякуючи за збережене життя їхніх синів і чоловіків.

Попрямував він далі. Незабаром його очам відкрилася жахлива картинка. Змарнілі, обідрані люди жебракували на дорозі, ведучи за собою малих, немічних, голодних дітей. «Що змусило вас так жити?», - запитав їх. І люди розповіли, як жили вони колись у прекрасному місті, поряд з яким була повновода ріка, зеленів чудовий ліс, повний різноманітної живності. Та сталось так, що для своїх потреб люди вирубали всі дерева. Кудись зникла вся живність, мисливці вже нічого не приносили з полювання. Згодом пересохла й річка, що витікала десь із лісу. На місто весь час обрушувався буревій, родючі землі перетворились на пустирі. Не стало ні їжі, ні води. Прекрасне місто почало перетворюватись на пустелю, вякій люди не змогли б жити. «Спробуймо всі разом відродити ліс і річку, та і все місто!» - вигукнув молодший син. За його прикладом люди почали насаджувати дерева, пізніше туди повернулися тварини і птахи. Десь у глибині лісу задзюрчав струмок, поступово перетворюючись у річку, переповнену рибою. Ожила природа навколо міста, щедро обдаровуючи всіх своїми плодами. Повернулось до людей життя, не боялись вони вже за майбутнє своїх дітей.

З того часу в цих землях усі живуть у мирі, любові, достатку, бо молодший син й інших навчив батьківської мудрості.

Докотилася звістка про долю синів до самого батька. «Лише один з моїх синочків правильно зрозумів мою настанову», - із жалем промовив він.

А люди й досі в тих землях пам'ятають про життя одного із синів, ще й своїм дітям переказують, а про життя іншого й згадки не лишилося

Отже,від кожного з нас залежить, як ми будемо розпоряджатися своїм життям,  які плоди ми принесемо, якою буде згадка про нас і чи зможемо ми сказати, що життя для нас-це була найвища цінність

 

 

 Вправа «Мій портрет у  променях сонця»

Спробуйте відповісти на запитання: «Чому я заслуговую поваги?». Щоб це зробити, намалюйте сонце, у центрі сонячного кола напишіть своє ім'я, а уздовж променів напишіть свої переваги, все гарне, що ви про себе знаєте.

Ви  самі  себе оцінили. "Самооцінка - це здатність|здібність| людини чесно, з|із| любов'ю|коханням| і  по гідності|чесноті| оцінювати себе".

Кожна людина має свої критерії самооцінки. Людина  з високою самооцінкою відчуває|почувати| себе щасливою, здатна|здібним| долати|переборювати| труднощі. Якщо самооцінка у людини низька, то вона відчуває безпорадність, безсилля і самотність|самітність|. Всі болі людини, її проблеми - все це результат низької самооцінки, яку людина не змогла ні усвідомити, ні змінити|зраджувати|.

 

 

Експрес - тест на визначення самооцінки. 

Ти спокійно сприймаєш критику?

Ти легко сходишся з|із| людьми?

Ти відверто і відкрито|відчиняти| показуєш свої відчуття|почуття|?

Ти цінуєш близькі стосунки з|із| людьми?

Ти готовий сміятися над своїми помилками і вчитися на них?

Ти шукаєш можливості|спроможності| спробувати себе в чомусь новому?

Для тебе важливий|поважний| твій фізичний стан|достаток|?

Ти довіряєш собі?

Ти радієш за інших, коли вони досягають успіху?

Якщо ти на більшість питань відповів "так|та|", у тебе здорове і адекватне сприйняття себе.

►Діагностика   самооцінки

Букву “Я” потрібно поставити в один з цих кружечків.

Якщо “Я” буде стояти в першому чи в другому кружечку – висока самооцінка.

Якщо “Я” буде стояти в сьомому чи в восьмому кружечку – низька самооцінка.

Яким би не був рівень твоєї самооцінки|, ти завжди можеш поліпшити його. Потрібно вчитися думати|вважати| про себе добре. Це необхідно, тому що|бо| самосприйняття впливає на твій спосіб життя. При високій самооцінці людина відчуває|почуває| себе успішною, здатною|здібною| вчитися і працювати. Людина відчуває|почуває| себе улюбленою|любою| і потрібною. Формування самооцінки відбувається|походить| постійно. Підвищення самооцінки, формування позитивного уявлення про себе можливо і необхідно в будь-якому віці!

 

 Вправа «Художник»

Потрібно  швидко  намалювати   на  небі  «Сонце»  або  «Хмаринку»

“Сонце” малюють ті люди, котрі задоволені життям, впевнені, позитивно налаштовані, сміливі, рішучі, оптимістичні, почуваються щасливими. А “Хмарки” – це люди, котрі невпевнені у собі, або занадто перебільшують свої сили і можливості, не задоволені життям, і тому таким людям  потрібно більшого прагнення до щасливішого життя. Але це все є прояви нашої індивідуальності, настрою та налаштованості на життя.

Але чи може людина бути щасливою, коли відчуває себе хмаркою?  Існує  безліч підтверджень, що думка зумовлює в людині певні психологічні та фізіологічні зміни. Так, негативні думки пригнічують, а позитивні – навпаки, надихають. Ви, мабуть, і самі помітили: коли думаєте про можливу невдачу, справді Вас може спіткати невдача. Або, іноді боїтеся чогось, і воно таки трапляється з Вами. Якщо Ви вважаєте, що Ви непомітні і не гідні уваги, безталані і нікому не потрібні або нікому не подобаєтеся, знайте: Вас справді не помічатимуть. Але все залежить від Вас!

 Притча "Про життя"

 Одного разу віслюк впав у колодязь і почав голосно кричати, закликаючи на допомогу. На його крики прибіг господар віслюка і  розвів руками -  витягнути тварину з колодязя було неможливо.

Тоді  господар вирішив так: "Віслюк мій вже старий, йому недовго  залишилося, а я все одно хотів купити нового молодого віслюка. Цей колодязь зовсім засох, і я давно вже хотів засипати його і вирити новий. Чому б відразу не вбити двох зайців - засиплю я старий колодязь, і віслюка заодно закопаю".

Недовго думаючи, він запросив своїх сусідів - всі дружно взялися за лопати і стали кидати землю в колодязь. Віслюк одразу зрозумів, що до чого і почав голосно кричати, але люди не звертали на нього увагу й мовчки продовжували кидати землю в колодязь.

Дуже швидко віслюк замовк. Коли господар заглянув у колодязь, він побачив, що кожен шматок землі, який падав на спину віслюка, він струшував і притоптував ногами. Через деякий час віслюк опинився нагорі й вискочив з колодязя. Так от...

... Можливо у вашому житті було багато різних неприємностей, і в майбутньому життя буде посилати вам все нові і нові. І всякий раз, коли на вас впаде черговий ком, пам'ятайте, що ви можете стряхнути його і саме завдяки цьому піднятися трохи вище. Таким чином, ви поступово зможете вибратися з самого глибокого колодязя.

Кожна проблема - це камінь, який життя кидає в вас, але ступаючи цими каменями, ви можете перейти бурхливий потік.

 

Запам'ятайте 5 простих правил:

1. Звільніть своє серце від ненависті - простіть всіх, на кого ви були
ображені.

2. Звільніть своє серце від хвилювань - більшість з них даремні.
3. Ведіть простий спосіб життя і цінуйте те, що маєте.
4. Віддавайте більше.
5. Очікуйте менше.

Підбиття  підсумків

Цінність життя навряд чи хтось стане заперечувати. Люди готові на неймовірну кількість найрізноманітніших дій, щоб зберегти своє життя і життя своїх близьких. Думається, що немає нічого такого, що могло б бути для людини важливішим, аніж власне життя або життя близьких. 
Ми щасливі, коли маємо здорових батьків та родичів. Коли людина цілком здорова, вона може здобути в своєму житті багато чого. Адже щастя – це любов та підтримка близьких. А саме – татова порада, мамина ласка. Коли поруч біля тебе потрібні люди – немає нічого неможливого. Що може бути кращим, ніж це?

Обговорюйте свої проблеми, не вважайте ганебним просити допомоги, женіть геть важкі думки, пам'ятайте про свою неповторність на Землі.

Не забувай ні на хвилину свого призначення, Людино!

Бо якщо станеш забувати, то будеш ти, нічим ставати.

Бо якщо станеш забувати, тоді себе не врятувати,

Бо віра вмре, надія згасне, своє ім'я забудеш власне.

Забудеш ім'я свого роду, і ім'я батька і народу,

Забудеш знати, і уміти, і рідну мову розуміти.

ЖИТТЯ - ЦЕ МИТЬ, ЗУМІЙ ЙОГО ПРОЖИТИ

Найвища в світі цінність — жити!

Йти вдаль по вранішній росі,

Сміятись, плакати, любити,

І дивуватися красі.

Яке це щастя в світі жити!

І відчувати смак життя.

Співати, мріяти, радіти,

Й летіти в світле майбуття.

Яке це щастя — в світі жити!