Виховна година "Зустріч птахів"

 ВИХОВНА ГОДИНА «ЗУСТРІЧ ПТАХІВ»

 

Підготувала і провела

 вчитель початкових класів  Чернігівського  ліцею  №32

 Дзядзько Олександра  Василівна

 

Мета : продовжити формування поняття «птахи»; розвивати пам'ять , мислення, зв’язне мовлення; виховувати естетичне сприймання природи, прагнення берегти природу, охороняти її.

 

Учениця :

 Зійшли сніги, шумить вода…

 

…Земля вже квіти викида,

 

Буяє травка молода,

 

Все мертве ожива.

 

Діти коли це буває ?

 

Діти. Весною.

 

Вчитель. Що з весною настає?

 

Діти. Сніг у полі розтає.

 

Вчитель. А чому це так буває?

Діти. Сонце його пригріває.

Вчитель. Що ж синіє на землі?

Діти. Ніжні проліски малі.

Вчитель. А що пнеться з-під листа?

Діти. То травичка пророста.

Вчитель.. А над полем що бринить?

Діти. Любий жайворон дзвенить Учительль. Здається зовсім недавно ми з глибоким щемом в душі проводжали останні журавлині ключі, останню зграю гусей, останній табун качок. Сьогодні наступила пора, коли знову, вже в котрий раз, іде велике переселення птахів на батьківщину. На шляху їх чекають перешкоди й біди. Густі тумани сірою стіною встають перед крилатими мандрівниками. В сірій мряці птахи гублять дорогу, з розмаху розбиваються до гострих невидимих скель. Морські бурі ламають їм пір’я, збивають їм крила, відносять далеко від берегів. Раптові холоди сковують води – птахи помирають від холоду і голоду, тисячі їх гинуть від пожадливих хижаків – орлів, соколів, яструбів. Але ніщо не може зупинити густі потоки крилатих мандрівників. Через тумани і всі перешкоди летять вони на батьківщину, до своїх гнізд, несучи на своїх втомлених крилах весну.

Учениця. Що роблять птиці навесні,

 Коли із вирію вертаються?

 Вони в такі блакитні дні

 З ланами і людьми вітаються.

 Чиї ж то голоси дзвенять,

 Як ліс під сонцем вишумовує?

 Дрозди й синиці гомонять

 Пташиною своєю мовою.

 Що робить жайворон-трудар.

 Як луг ромашками квітчається?

 Він з неба розсипає жар,

 І щедра пісня не кінчається!

 Що роблять гуси і качки,

 Як річка грає і хлюпочеться?

 Б'ють крилами, як новачки,

 їм плавать і пірнати хочеться.

 А чом лелеки крадькома

 Стоять і ловлять сонця промені? Бо кращої землі нема, Вони красою зачаровані. Вони вертаються сюди, Радіють, плачуть і хвилюються. І так одвічно, так завжди Землею рідною милуються.

ЩЕБЕТАЛА ПТАШЕЧКА(народна)

 Щебетала пташечка під віконечком,

 Сподівалась пташечка тепла з сонечком! (Двічі)

 Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,

 Як легенька хмаронька в небі ясная! (Двічі)

 Осип луки перлами, вкропи росами,

 Розлийся джерелами стоголосими! (Двічі)

 Щебетала пташечка під віконечком,

 Сподівалась пташечка тепла з сонечком! (Двічі)

Учитель. Сила людини – у її корінні, у знанні та збереженні своїх оберегів: традицій, звичаїв своїх предків. Давайте полинемо в наше далеке минуле, дізнаємося, як жилося – булося навесні нашим пращурам, почерпнемо знань у криниці народної мудрості.

Учитель. У наших предків новий рік починався навесні, з прильотом птахів, коли пробуджувалася й оновлювалася природа, оживала матінка Земля.

Учень. Наші предки вважали, що весну приносять на своїх крилах птахи. Тому зустрічали птахів з обрядовим печивом у вигляді пташок, які діти розносили по селу. Закликаючи весну, пекли і круглі калачі – символ сонця. Не можна уявити собі ліс, парк або сад тихим, беззвучним, німим. Не може бути поля без птахів, весни без пісні жайворонка, співу синиці, цвірінькання горобців. А зараз послухайте розповіді про найулюбленіших пташок нашого краю.

Шпак. Я прилітаю до вас у середині березня. Пташенят виводжу двічі на літо. Люблю гніздуватись у дуплах і шпаківнях.

Грак. Як вісник весни я одним із перших прилітаю до вас. Ми, граки, гніздимося великими колоніями, у яких іноді буває кілька сотень гнізд. Граки приносять велику користь, знищуючи шкідників.

Синиця. Синиці нікуди не відлітають, вони зимують тут. У той час, коли багато птахів на зиму залишають сади й ліси, ми, синиці, продовжуємо очищати дерева від різних шкідливих комах.

Зяблик. Зяблик – один із найбільш поширених співочих птахів. Нас можна зустріти в кожному саду і парку. Зяблики прилітають у кінці березня – на початку квітня.

Мухоловка. Я – маленька мухоловка, охороняю ваші сади і парки протягом літа. За вміння ловити мухи в повітрі мене і назвали мухоловкою.

Учень. Серед птахів людина не має ворогів. Скільки б не ходило легенд про жахливих грифів, які нібито крадуть дітей, але жодного подібного випадку в наш час не зареєстровано. Правда, хижі птахи крадуть курчат, каченят, гусенят. Великі яструби і сови можуть поцупити навіть дорослу птицю. А найбільші орли можуть вкрасти ягня, козенятко.

І все ж користі від птахів значно більше, ніж шкоди.

 Ти повинен, друже, знати:

 Уявляєш, скільки птах

 Може нищить, поїдати

 Гризунів, черви, комах!

 Тож птахи із нами в спілці

 Поля й лісу сторожі

 Сови, дятли, чижі.

 Тож як стрінеш не путящих,

 Що біжать поза двором

 Видирати гнізда в хащах, -

 Їх одразу присором.

 Бо птахи працюють ревно,

 Поїдаючи комах,

 І до вечора в них, певно

 Аж оскома на дзьобах.

Учитель. Отож, друзі, бережімо пташок, допомагаймо їм. Не можна чіпати, руйнувати їхні гнізда. Пташки зникають через нерозумне ставлення до них людини.

1-й учень.

Рослини і звірі – то наші брати.

 Ми – старші, і маємо їх берегти,

 Щоб нас не винила зламана гілка,

 Сполоханий птах, налякана білка.

 Хай краще з довірою, як і годиться,

 Вам сяде на руку маленька синиця.

 І ніжно гілками цілує в лице

 Посаджене вами в саду деревце.

 А зараз для всіх вас загадки. Це теж своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику птахам – один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх. Ось послухайте і відгадайте:

 Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

 Хату на хаті має,

 жабам рахунок знає? (Лелека)

 Вдень мовчить,

в вночі кричить (Сова)

 За вікном гніздо будує,

 тільки в нас не зимує (Ластівка)

 Дзьоб міцний і гострий має,

 шкідників ним добуває (Дятел)

 Двічі родиться,

а раз умирає (Птах)

 Летіло, як міх, упало як сніг,

 лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска)

 У воді купалася,

а сухою зосталася (Качка)

 Із землі підніме й мале,

 а через хату не перекине й велике (Пір’їна)

Гра на увагу.

 „Прилетіли пташки у весняні садки”

Вед: Я буду називати пташок, а коли ви почуєте, що з’явились не птахи, а щось інше – сповістіть мене плесканням чи тупотінням.

 Прилетіли пташки

 У весняні садки:

 Голуби, синиці,

 Галки та лисиці...

 (Діти тупотять ніжками.)

Вед: Що невірно? (Відповідь: „Лисиці!”)

 Чибіси, чижі,

 Мухи та стрижі...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Граки, горобці,

 Гави, голубці,

 Лелеки, ворони,

 Галки, макарони...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Прилетіли птахи –

 Ластівки, комахи...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Голуби, синиці,

 Галки та куниці...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Іволги, зозулі,

 Повітряні кулі...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Прилетіли пташки

 У весняні садки:

 Ластівки, стрижі,

 Зяблики, чижі,

 Лелеки ворони,

 Навіть сови-соні,

 Лебеді та качки –

 Ми за жарти вдячні.

 ГРА РУХАНКА

Вед: Діти, повторюйте рухи під музику, постійно прискорюючи темп.

 Всі заплескали в долоні

 Дружно, веселіше.

 Ніжки, ніжки тупотять

 Швидше, голосніше.

 По колінцям поплескали

 Тихше, тихше, тихше.

 Ручки, ручки підіймаймо

 Вище, вище, вище.

 Закружляли, завертілись,

 Зупинились, відпочили!

ВЕДУЧИЙ: Діти, а як же називаються будиночки в яких живуть пташки. А чи знаєте, як правильно їх будувати.

 Діти.

 Запам’ятайте! Не можна майструвати пташині будиночки з фанери, бо в них холодно і неспокійно – фанера звукопроникна.

 Дошки вистругують рубанком тільки з однієї сторони, всередині будиночків вони повинні залишатись не виструганими, щоб пташки могли чіплятись за них лапками.

 Кришки будиночків краще зробити не плоскими, а випуклими, щоб з них краще стікала дощова вода.

 Птахи не поселяться в будиночку, якщо вхідний отвір або льоток буде занадто вузьким або занадто широким.

 Пташиний будинок треба збити так, щоб в ньому ніде не було щілин.

 Синичник повинен бути глибоким і тісним – так зручніше синицям.

 

Здавна, люди спостерігали за живою природою і помічали найцікавіше, важливе для життя людини.

 Помітили, що після першого крику півня – сонце сходить, починається ранок. Ось і стали говорити: “Півні ранок кличуть!” Так і склались народні різні прикмети.

 Сова кричить – на холод.

 Граки рано прилетіли – до теплої погоди.

 Синичка зранку починає пищати – чекати морозу.

 Стало тепло – прилетів журавка.

 Горобці в пилюці купаються – на дощ.

 Качки розігрались – на дощ.

 В полі перепілки сильно кричать – перед дощем.

 Лебідь летить восени – на сніг, а гуси – на дощ.

 Галки збираються невеликими стадами і сильно кричать – до ясної погоди, зимою – до морозів.

 Ранній приліт журавлів – до ранньої весни.

 Граки в’ються високо стадами і спускаються стрімко на землю – буде дощ.

Учень. Любі друзі! Ми з вами – частинка природи, і нас єднає спільний дім – Земля. Матінка – Земля. Діти і прадіди довірили нам чисті ріки й джерела, буйні діброви та гаї з усякою звіриною, птахами, жайворонкові степи і квітограйні луки. Наша природа багата, добра і мудра. Вона дарує свої скарби і нічогісінько не просить від нас. Будьмо ж і ми, люди, уважними та добрими до неї! --