виховна година "Звідки хліб прийшов"

Мета. Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій. Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.

Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, плакати з висловами про хліб, виставка книг, малюнки.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

- Сьогодні ми з вами поговоримо. Пор що піде наша розмова, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий,

Сядем обідати, -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі.

(Хліб.)

Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, спробуйте дізнатися, відгадавши загадку.

В народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю. Ще з пелюшок дитину привчали любити і шанувати хліб. Замість сучасних сосок дітям-малюкам давали обгорнуту тканину м’якушку-смоктунця. Старі людиказали дітям: „Їжте на здоров’я та сил набирайтеся”.

Прищеплювати любов до праці хлібороба.

ІІІ. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

- З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість.

Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хліб і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проваджають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючисина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.

- Діти, ви коли-небудь нюхали, як пахне хліб?

ІV. Читання віршів про хліб.

1. Ви знєте, як пахне хліб?

Диханням сівача, вогнем безсонних діб.

Трудом і творчістю, людським потом гарячим

Він пахне так, як пахнуть медом соти.

2. Він пахне степом, сонцем у жнива,

Коли, мов князь, сповзе з лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий.

Поволі завойовує права.

3. Ось він – хлібчик духовитий

З хрустом кірочки смачний

Ось він теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожний дім

Завітав, з’явився він.

4. Відстеження шляху хліба від зернини до столу.

- Сьогодні ми пройдемо той шлях, яким проходить хліб з поля до столу.

- З чого починається хліб?

(Виходить учень із колосками)

- Я виріс із зернятка, яке восени посіяли у землю.

Взимку спочивав під пухким шаром снігу.

Весною проріс маленьким росточком. Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.

У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.

- У млені змололи і яперетворився на біле борошно.

На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.

V. Читання віршів учнів.

1. На весні посію

Зерна в полі чистім,

Хай над ними світить

Сонце променисте.

2. Жито дозріває

На горі за гаєм,

Зерна обважніли

На міцнім стеблі.

Колоски схилились

Це вони вклонились

За тепло і соки

Матері – землі.

3. На веселім вітрі

Зашумить колосся,

Стане долотою

Урожайна осінь.

4. І зерно в комори

Річкою поллється,

А люди помелють –

Борошном назветься.

5. На заводі пекар

Хліб спече з любов’ю,

Скаже: „Любі діти,

Їжте на здоров’я”.

VI. Виконання пісні „як діждемо літа та нажнемо жита”.

VII. Розповідь про вирощування хліба в давнину.

-У давнину хліб вирощували у тяжкій праці. Землю орали сохою (дерев’яний плуг) зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліба, то за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. Жали також серпом, в’язали у снопи, снопи складали у копички. А перший вижатий сніп приносили додому, ставили на покутті. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах.

У наш час роблять все машини.

VIII. Декламування віршів.

1. За 5-6 тисяч літ до нас

Вже пахло в світі хлібом

І перший древній хлібодар

Ним снідав і обідав.

2. З тих незапам’ятних часів

Хліб на столі – це свято.

Скажіть, святіме щось за хліб

Чи будемо ми мати.

3. Чого ж так часто хліб святий

Кидаємо під ноги?

Лежить він скривджений такий

На всіх шляхах-дорогах.

4. Лежить, буває, під столом,

Під партою, під килимом,

Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

5. Чому ж кидаємо його

Безжалісно, бездушно?

А десь голодне дитинча

Чекає хліб насущний.

6. А десь в молитві день і ніч

Про хліб нужденні мріють

І руки вмілих трударів

Зерно у землю сіють.

7. Зростає колос золотий,

Налитий сонцем й небом,

Щоб ми вклонилися йому

І багатіли хлібом.

8. І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, Хліб насущний,

Щоб ми могли у мирі жить,

Щоб не були бездушні.

9. Хліб – усьому голова,

Хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя,

Хліб – це справжня радість.

10. Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.

IX. Спогади про голодомор.

_ Діти, хто з вас і вашої родини приймали участь в акції „Засвіти свічку”?

 24 листопада відбулася всеукраїнська акція „Засвіти свічку”. Вона проводилася на знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору.

Великий голдод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 млн. невинних людей. Це Були страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшний рік, коли такі хлопчики і дівчатка, як ви не бачили хліба в очі. Вмирали від голоду малі й старі, вмирали сім’ями, вмирали селами. А радянська влада вивозила зерно за кордон.

Про ті страшні часи пишуться книги, створюються кінофільми. І сьогодні давайте запалимо свічечку в пам’ять про тих, хто помер від голоду в той далекий 1933 рік. Підведіться, схилимо голови, пом’янемо тих, кого забрав із життя голод.

X. Складання правил поводження з хлібом.

ПАМ’ЯТКА

1. Пам’ятаю, що хліб – святий.

2. Бережу хліб, не викидаю.

3. Пильную, що не падав додолу.

4. Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.

5. Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

6. Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7. Шаную працю людей, які виростили хліб.

XI. Читання віршів про хліборобів.

1. Честь і слава хліборобам

Хлібороби хліб нам роблять,-

Знаєм ми про це усі.

2. Слава, слава хліборобам!

Як їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте,-

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те!

(Пісня.)

3. Хліб – багатство найцінніше,

Гість жаданий в хаті,

З тих часів, коли навчились

Його виробляти.

4. Імен багато має хліб,

Є гарні і незвичні –

Рогалик, торт, батон, пиріг

І паска й паляниці.

5. Ще – бакалійник і калач,

Перепічка і Ніцца,

І завиванець, і погач,

Галушки, коржик і лаваш.

6. І колобок, і легуміна,

І мандрик, і пампушки,

Книші, лангоші, пиріжки,

Хрусти, сухарики і пишки.

7. Пахучий хліб, духм’яний хліб,

У будень і на свято

Учіться, діти, весь свій вік

Святий хліб шанувати.

8. Хлібе, святий наш , хлібе!

Перед тобою голову схилю.

Вустами прихилюсь до тебе

І клятву вимовлю свою.

Клянусь тебе любити ніжно й щиро

Клянусь навіки шанувать тебе!

XII. Робота над загадками та прислів’ями

XIII. Виставка книжок про хліб.

XIV. Заключна частина.

Вчитель. А на цьому слова:бувайте здорові!

Бажаємо щастя, здоров’я на довгі літа!

Дай, Боже, здоров’я Вам і родині вашій

Світлого хліба, мирного неба, чистої води.

Щоб ви завжди здорові були,

І врожай був багатий.

Щоб раділа кожна хата,

Дай нам, Боже, у полі роду.

У полі роду, у хаті згоду.

Дай нам, Боже, широкі ниви.

А на тих нивах рясні ячмені –

Пером - перисті, зерном – зернисті.

Дай у зерно зернистості,

У колос колосистості.

(Пісня „Поле, моє поле”.)