19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

виховна година "Звідки хліб прийшов"

Про матеріал
Дана виховна година допомагає дізнатися дітям про шлях хлібини від зернини до столу. Виховує повагу до хліборобів та шану до хліба.
Перегляд файлу

                                                                ВИХОВНА ГОДИНА

 

ТЕМА: Звідки хліб прийшов

 

 

Мета. Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій. Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.

Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, плакати з висловами про хліб, виставка книг, малюнки.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ:

 

І. Організація класу.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

- Сьогодні ми з вами поговоримо. Пор що піде наша розмова, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий,

Сядем обідати, -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі.

(Хліб.)

 

Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, спробуйте дізнатися, відгадавши загадку.

В народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю. Ще з пелюшок дитину привчали любити і шанувати хліб. Замість сучасних сосок дітям-малюкам давали обгорнуту тканину м’якушку-смоктунця. Старі людиказали дітям: „Їжте на здоров’я та сил набирайтеся”.

Прищеплювати любов до праці хлібороба.

 

ІІІ. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

- З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість.

Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хліб і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проваджають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючисина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.

- Діти, ви коли-небудь нюхали, як пахне хліб?

 

ІV. Читання віршів про хліб.

 

1. Ви знєте, як пахне хліб?

Диханням сівача, вогнем безсонних діб.

Трудом і творчістю, людським потом гарячим

Він пахне так, як пахнуть медом соти.

 

2. Він пахне степом, сонцем у жнива,

Коли, мов князь, сповзе з лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий.

Поволі завойовує права.

 

3. Ось він – хлібчик духовитий

З хрустом кірочки смачний

Ось він теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожний дім

Завітав, з’явився він.

 

4. Відстеження шляху хліба від зернини до столу.

 

- Сьогодні ми пройдемо той шлях, яким проходить хліб з поля до столу.

- З чого починається хліб?

(Виходить учень із колосками)

- Я виріс із зернятка, яке восени посіяли у землю.

Взимку спочивав під пухким шаром снігу.

Весною проріс маленьким росточком. Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.

У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.

- У млені змололи і яперетворився на біле борошно.

На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.

 

V. Читання віршів учнів.

 

1. На весні посію

Зерна в полі чистім,

Хай над ними світить

Сонце променисте.

 

2. Жито дозріває

На горі за гаєм,

Зерна обважніли

На міцнім стеблі.

Колоски схилились

Це вони вклонились

За тепло і соки

Матері – землі.

 

3. На веселім вітрі

Зашумить колосся,

Стане долотою

Урожайна осінь.

 

4. І зерно в комори

Річкою поллється,

А люди помелють –

Борошном назветься.

 

5. На заводі пекар

Хліб спече з любов’ю,

Скаже: „Любі діти,

Їжте на здоров’я”.

 

VI. Виконання пісніяк діждемо літа та нажнемо жита”.

 

VII. Розповідь про вирощування хліба в давнину.

 

-У давнину хліб вирощували у тяжкій праці. Землю орали сохою (дерев’яний плуг) зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліба, то за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. Жали також серпом, в’язали у снопи, снопи складали у копички. А перший вижатий сніп приносили додому, ставили на покутті. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах.

У наш час роблять все машини.

 

VIII. Декламування віршів.

 

1. За 5-6 тисяч літ до нас

Вже пахло в світі хлібом

І перший древній хлібодар

Ним снідав і обідав.

 

2. З тих незапам’ятних часів

Хліб на столі – це свято.

Скажіть, святіме щось за хліб

Чи будемо ми мати.

 

3. Чого ж так часто хліб святий

Кидаємо під ноги?

Лежить він скривджений такий

На всіх шляхах-дорогах.

 

4. Лежить, буває, під столом,

Під партою, під килимом,

Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

 

5. Чому ж кидаємо його

Безжалісно, бездушно?

А десь голодне дитинча

Чекає хліб насущний.

 

6. А десь в молитві день і ніч

Про хліб нужденні мріють

І руки вмілих трударів

Зерно у землю сіють.

 

7. Зростає колос золотий,

Налитий сонцем й небом,

Щоб ми вклонилися йому

І багатіли хлібом.

 

8. І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, Хліб насущний,

Щоб ми могли у мирі жить,

Щоб не були бездушні.

 

9. Хліб – усьому голова,

Хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя,

Хліб – це справжня радість.

 

10. Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.

 

IX. Спогади про голодомор.

 

_ Діти, хто з вас і вашої родини приймали участь в акції „Засвіти свічку”?

 24 листопада відбулася всеукраїнська акція „Засвіти свічку”. Вона проводилася на знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору.

Великий голдод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 млн. невинних людей. Це Були страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшний рік, коли такі хлопчики і дівчатка, як ви не бачили хліба в очі. Вмирали від голоду малі й старі, вмирали сім’ями, вмирали селами. А радянська влада вивозила зерно за кордон.

Про ті страшні часи пишуться книги, створюються кінофільми. І сьогодні давайте запалимо свічечку в пам’ять про тих, хто помер від голоду в той далекий 1933 рік. Підведіться, схилимо голови, пом’янемо тих, кого забрав із життя голод.

 

X. Складання правил поводження з хлібом.

 

ПАМ’ЯТКА

1. Пам’ятаю, що хліб – святий.

2. Бережу хліб, не викидаю.

3. Пильную, що не падав додолу.

4. Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.

5. Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

6. Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7. Шаную працю людей, які виростили хліб.

 

XI. Читання віршів про хліборобів.

1. Честь і слава хліборобам

Хлібороби хліб нам роблять,-

Знаєм ми про це усі.

 

2. Слава, слава хліборобам!

Як їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте,-

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те!

(Пісня.)

 

3. Хліб – багатство найцінніше,

Гість жаданий в хаті,

З тих часів, коли навчились

Його виробляти.

 

4. Імен багато має хліб,

Є гарні і незвичні –

Рогалик, торт, батон, пиріг

І паска й паляниці.

 

5. Ще – бакалійник і калач,

Перепічка і Ніцца,

І завиванець, і погач,

Галушки, коржик і лаваш.

 

6. І колобок, і легуміна,

І мандрик, і пампушки,

Книші, лангоші, пиріжки,

Хрусти, сухарики і пишки.

 

7. Пахучий хліб, духм’яний хліб,

У будень і на свято

Учіться, діти, весь свій вік

Святий хліб шанувати.

 

8. Хлібе, святий наш , хлібе!

Перед тобою голову схилю.

Вустами прихилюсь до тебе

І клятву вимовлю свою.

 

Клянусь тебе любити ніжно й щиро

Клянусь навіки шанувать тебе!

 

XII. Робота над загадками та прислів’ями

 

XIII. Виставка книжок про хліб.

 

XIV. Заключна частина.

 

Вчитель. А на цьому слова:бувайте здорові!

Бажаємо щастя, здоров’я на довгі літа!

 

Дай, Боже, здоров’я Вам і родині вашій

Світлого хліба, мирного неба, чистої води.

 

Щоб ви завжди здорові були,

І врожай був багатий.

Щоб раділа кожна хата,

Дай нам, Боже, у полі роду.

У полі роду, у хаті згоду.

Дай нам, Боже, широкі ниви.

А на тих нивах рясні ячмені –

Пером - перисті, зерном – зернисті.

Дай у зерно зернистості,

У колос колосистості.

 

(Пісня „Поле, моє поле”.)

 

 

doc
Додано
17 лютого
Переглядів
190
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку