Виховна робота "Хліб - найбільний скарб на землі"

“ХЛІБ - НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ НА ЗЕМЛІ”

Мета: Ознайомити учнів з обрядами та звичаями нашого народу, де окрасою є хліб; виховувати пошану до хліборобської праці, до найдорожчого, що є в людини - хліба; виховувати почуття відповідальності та бережливе ставлення до хліба.

Візьму я в руки хліб духмяний, Він незвичайний, він святий, Ввібрав і пісню, й працю в себе, Цей хліб рум’яний на столі. Йому до ніг вклонитись треба, Він - скарб, найбільший на землі.

“Хліб-сіль вам, добрі люди...”

Ми хлібом — сіллю друзів зустрічаєм. Хай в світі буде більше в нас братів, Хай в кожній хаті будуть короваї. Щоб люд ніколи хліба не просив.

Ми — хліба творці, вороги пітьми, І, доки сонце живить нас, На рідній ниві будемо людьми. Ми хліборобський рід — Івана і Марії.

Як важко прожити людині без шматочка хліба! Згадаймо 1933 рік...

Довгий і нелегкий шлях від пшеничного колоска до смачного короваю. Ще з давніх-давен наші земляки знають ціну хліба. Він ніколи не діставався легко. Шматок хліба для бідної людини був дорогоцінним скарбом. Різали хлібину ниткою, щоб не кришилась. Недаремно кажуть: «Найсмачніший хліб від свого мозоля».

В урочисті або під час знаменних подій люди клали на почесне місце коровай. У давніх обрядових піснях хліб звеличували як основу добробуту селянина, виконавці обряду зичили господареві хлібних достатків.

Із давніх-давен знали, що давньоруське слово «жито» походить від слова «жити». Є хліб-є й життя.

Хліб порівнюється із сонцем, із золотом, і це-справедливо.

  Уся наша сила — від хліба і до хліба.

Осінь брала відра золоті, Пшениці озимі поливала Потім сіла на людськім путі І зернятка дітям роздавала. не прості зернятка-золоті.

У руки беру колосок золотий, Він сповнений слави людської, В нім дівчини чую я голос дзвінкий, Новатора і ланкової. Б. Олійник

Хто зерно сіє золоте В землю палку, невтомну, Той сам пшеницею зросте На полі вселюдському. М. Рильський

Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. В Україні хліб-сіль на вишитому рушнику - то найвища ознака гостинності народу.

На Великдень обов'язково випікали круглі калачі — паски..

Хліб у кожній хаті обов'язково лежав на столі, а біля нього клали сіль. З хлібом пов'язано багато традицій, його цінують всі народи...

Хлібом могутня наша Україна. З хлібом далеко видно - на всі сторони світу...

Круглий, мов сонечко, Щедрий, мов полечко, На черінь посунеться І стоїть - красується. З печі - та на блюдо: Їжте мене, люди, На здоров'ячко! Ріжуть мене ножакою, Б'ють мене ломакою; За те мене отак гублять, Що всі мене дуже люблять.

Не живу і не гуляю, А сім бід знаю І від ножа вмираю. Мене б'ють, товчуть, ріжуть, а я все терплю І всім добром плачу. Хвалить його кожен, Любить його кожен, І дня прожити Без нього не можем.

Хата мною багата. Людям брат я і друг: І коли я вже в хаті Буде щастя навкруг. Такий запашний, Такий жаданий, Политий гарячими слізьми, Обпікає нам, живим, Серця в душі...

Виріс у полі, на добрій землі, Місце найкраще знайшов на столі. Мене печуть, ріжуть І на стіл кладуть.

Хліб... Як багато сказано цими словами. Скільки затрачено сил, щоб на столі був духмяний, святий хліб.

Живи, життя духмяним хлібом! Здоров'я і щастя вам, добрі люди, нехай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

Запам'ятай! нема нічого кращого за хліб

Пам’ятаю, що хліб – святий. Бережу хліб. Пильную, щоб не падав додолу. Недоїденим хлібом пригощаю пташок. Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти. Шаную працю людей, які виростили хліб.